Енцефаліт — запальний процес, що розвивається в корі головного мозку, частіше супроводжується ураженням і ділянки спинного мозку. Важливо відзначити, що патологічний процес може зачіпати мозкові оболонки, а також проходити абсолютно відокремлено.

Енцефаліт у кішок, так само як і в інших домашніх тварин, протікає важко, вражаючи нервову систему. Навіть при повному одужанні у вихованця лише частково відновлюються втрачені функціональні особливості.

Запалення мозку поділяють на первинне і вторинне. Так, енцефаліт первинного типу розвивається на тлі інших недуг, у вигляді самостійного симптому (чума м’ясоїдних, лістеріоз, токсоплазмоз). Вторинний тип енцефаліту є ускладненням гнійного запалення внутрішнього вуха, за серйозних черепно-мозкових травм, зараження крові.

Поява характерних ознак енцефаліту — тремор кінцівок, судомні скорочення лап, нудота і виверження шлункового вмісту у вихованця — привід негайно звернутися до кваліфікованого фахівця. Несвоєчасна діагностика і лікування призводять до загибелі тварини.

Причини

У ветеринарії поділяють запалення мозку на два види — первинне і вторинне. Первинний вид енцефаліту викликаний недугами, спровокованими патогенною бактеріальною мікрофлорою або ж вірусами. Також, нерідко причиною енцефаліту у кішок стають глистяні інвазії.

Кліщовий енцефаліт у кішок викликає первинне запалення мозку. Захворіти на вірусну інфекцію можуть абсолютно всі домашні тварини. Зазначено, що кішки значно рідше хворіють на кліщовий енцефаліт, ніж собаки. Особливу небезпеку недуга становить для котів, які мають вільний доступ на вулицю, а також часто контактують із бездомними тваринами.

Причини запалення мозку первинного типу виникають на тлі деяких захворювань:

• Токсоплазмоз — паразитарне захворювання, що характеризується проникненням збудника в усі тканинні структури організму тварини. Зокрема вражає токсоплазмоз і головний мозок, спричиняючи запалення структур енцефалону за слабкого імунітету й у старих тварин.
• Вірус енцефаліту. Кішки хворіють на енцефаліт, що передається від кліщів. РНК-вірус кліщового енцефаліту, що містить РНК, є нейротропним мікроорганізмом, що має здатність тривалий період акумулювати свої характеристики за низьких показників температури навколишнього середовища. Схильні до захворювання не тільки домашні улюбленці, а й дикі тварини, а також птахи.

Вторинними причинами розвитку енцефаліту є гнійні внутрішні отити, що характеризуються ураженням внутрішньої частини вуха і проникають у черепну коробку. Патогенна мікрофлора, що проникла в область черепної коробки висхідним шляхом, здатна стати причиною розвитку менінгіту (запалення мозкових оболонок) і безпосередньо енцефаліту (запалення сірої речовини головного мозку).

До вторинних причин розвитку енцефаліту відносять також розвиток стрічкових гельмінтів, які проникають у тканинні структури мозку. Відбувається механічне подразнення мозку, а також подразнення оболонок токсичними речовинами, що виділяються гельмінтами.

Провокуючим фактором розвитку енцефаліту у кішок можуть бути черепно-мозкові травми. Так, у разі сильних травм, виникає набряк і здавлювання кровоносних судин головного мозку, що в результаті стає причиною запального процесу.

У клінічній ветеринарній практиці все частіше відзначені випадки діагностованого енцефаліту у кішок, спровокованого патологіями імунної системи. Механізм розвитку недуги пов’язаний з активізацією власних захисних клітин організму, що вражають здорові клітинні структури, зокрема й головний мозок.

Незалежно від причини, що спровокувала розвиток енцефаліту, перебіг захворювання завжди дуже складний, що характеризується небезпечними станами кішки.

Симптоми та діагностика

Статистика свідчить, що смертність у кішок, які заразилися енцефалітом, становить близько 50%. При цьому шанси на одужання у тварин без своєчасного лікування стрімко знижуються.

Незалежно від причини, що стала основоположною для розвитку запалення мозку, симптоми захворювання практично не відрізняються. У тварини відзначаються ознаки інтоксикації організму і неврологічні напади. Основними симптомами енцефаліту є:

• різке порушення координації рухів — кішці стає важко ходити, кінцівки заплітаються і чіпляються, хода стає хиткою і невпевненою;
• спостерігаються парези і паралічі передніх і задніх кінцівок;
• порушення роботи органів зору і слуху;
• млявість і апатія вихованця, сонливість;
• невмотивована агресія, летаргія або ж коматозний стан;
• судоми кінцівок при порушенні роботи нейронів;
• відмова від прийому їжі;
• підвищення температурних показників тіла до високих позначок;
• больові відчуття по всьому тілу (тварина боїться, коли до неї торкаються);
• регідність м’язів потилиці — характерний симптом запального процесу в головному мозку (вихованець закидає голову назад);
• диспепсичні розлади.

Ознаки енцефаліту у кішок супроводжуються серйозними збоями в роботі головного мозку. У результаті у кішки порушується робота серцево-судинної і дихальної системи, провокуючи порушення в роботі міокарда і викликаючи зупинку дихання.

У переважній більшості випадків виникає смерть тварини внаслідок зупинки серця або ж асфіксії.

Своєчасна діагностика дає змогу розпочати адекватне лікування і зберегти життя тварині. Самолікування при появі характерних симптомів енцефаліту не припустимо. Тільки в умовах стаціонару клініки після необхідних лабораторних досліджень, можливо встановити точний діагноз.

Спеціаліст на підставі отриманих результатів розписує індивідуальну схему лікування з урахуванням тяжкості патологічного процесу.

Для визначення патологічного процесу використовують такі методи діагностики:

• аналіз крові — загальний і біохімічний (дає змогу виявити вірусну або ж бактеріальну природу запалення);
• забір на аналіз рідини спинномозкового простору — ліквору (необхідний для посіву на специфічних поживних середовищах, дає змогу визначити тип збудника бактеріального запалення);
• серологія крові — необхідний аналіз у разі підозри на вірусну природу енцефаліту (кліщовий енцефаліт, сказ, лептоспіроз, чума м’ясоїдних).

У ветеринарних сучасних лікарнях застосовується розширена діагностика, що включає в себе магнітно-резонансну томографію або ж комп’ютерну томографію, а також ультразвукове дослідження. Ці методики дають змогу оцінити стан головного мозку і ступінь розвитку патології, для ухвалення подальшого рішення з приводу тактики лікування.

Лікування

Підтвердження підозри на енцефаліт передбачає поміщення хворої тварини в умови стаціонару клініки. Стан вихованця вимагає постійного невсипущого контролю з боку професійного лікаря.

У процесі розвитку патологічного стану, лікування полягає в купіруванні набряку мозку, тим самим запобігши вклинюванню структур мозку в область потиличного отвору. В іншому випадку відбувається параліч зони мозку, що відповідає за задихання, і тварина гине. Для усунення набряку застосовують діуретики — Верошпірон або ж Фуросемід. Дозування ліків повинен строго коригувати лікар.

Важливе значення в терапії енцефаліту мають інфузійні вливання спеціальних розчинів, що дають змогу знизити концентрацію токсичних речовин в організм, а також підтримувати водно-електролітний баланс на необхідному рівні.

Симптоматичне лікування спрямоване на усунення судом, що супроводжують запалення мозку і його оболонок. Для усунення судомних явищ широко застосовують такі препарати як:

• Фенобарбітал — кожні 8-10 годин;
• Бромід калію — кожні 12 годин;
• Діазепам — кожні 6-8 годин.

Усунути больові відчуття у тварини допоможуть нестероїдні протизапальні медикаментозні засоби. Також широко застосовуються седативні препарати, що дають змогу усунути у тварини агресію і притупити страх.

При діагностованій бактеріальній природі енцефаліту, лікарем призначається протимікробна терапія з підбором індивідуального дозування і тривалістю курсу. Особливу увагу звертають не тільки на можливість згубно впливати антибіотиком на патогенну мікрофлору, а й проходити через гемато-енцефалітний бар’єр.

Для лікування бактеріального енцефаліту застосовують:

• Рифампіцин;
• Циклоспорин;
• Азтреона;
• Ампіцилін.

На перших етапах лікування для усунення запальної реакції застосовують великі дози стероїдних протиалергійних протиалергічних препаратів — Преднізолону і Дексаметазону. Далі дозування знижується аж до повного закінчення комплексної терапії енцефаліту.

У комплексному лікуванні енцефаліту обов’язковими є ноотропні медикаментозні лікарські засоби, що покращують загальний кровообіг, а також благотворно впливають на процес регенерації тканинних структур головного мозку, — Церебролізин або Фенібут.

Загальнозміцнювальним засобом, що дає змогу простимулювати імунну систему, є Гамавіт, який використовується у вигляді допоміжного медикаменту на всьому протязі лікування енцефаліту у кішки.

Профілактика

Повністю убезпечити тварину від енцефаліту не можливо. Але вживши своєчасних заходів профілактики, існує велика ймовірність уникнути захворювання. Виконуючи низку необхідних правил, власник тварини не тільки зможе вберегти улюбленця від небезпечної патології, а й підтримати на належному рівні загальний стан здоров’я тварини. Основними правилами профілактики енцефаліту будь-якого типу, є:

• своєчасне проведення імунізації кішок від вірусних захворювань;
• обробка тварини спеціальними протівоакаріціднимі засобами, особливо в сезон з травня по серпень;
• проведення профілактичних протипаразитарних обробок від різних гельмінтів (особливо актуально для кішок, що мають вільний доступ на вулицю);
• проведення ретельного регулярного огляду тварини, особливо після прогулянок на природі.

Важливим є регулярне відвідування ветеринарного лікаря з метою профілактики розвитку небезпечних захворювань. У разі виникнення недуг бактеріального або ж грибкового походження, необхідно звертатися до ветеринарного фахівця для консультації. Так, несвоєчасно вилікуваний отит середнього вуха може спровокувати не тільки больові відчуття, а й серйозні ускладнення, такі як енцефаліт.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.