Запальний процес стінок кишківника в медицині іменується ентеритом. Зазвичай це захворювання ототожнюють із простим розладом випорожнення. Поява діареї у кішки не викликає особливої тривоги у власника.

Вважається, що звичайне нетравлення шлунка проходить самостійно і не вимагає повноцінного лікування. Насправді ентерит у кішок досить небезпечний патологічний процес, який у разі несвоєчасно наданої терапії загрожує серйозними ускладненнями і навіть може стати причиною летального результату.

У ветеринарних медичних джерелах під ентеритом мають на увазі порушення моторики і секреції клітинами стінок кишечника специфічних речовин. Порушується видільна функція тонкого відділу кишечника у зв’язку із запальним процесом слизової внутрішньої оболонки.

Небезпечні та важкі випадки ентериту (здебільшого вірусної етіології), характеризуються ураженням не тільки слизових шарів, а й серозних, а також м’язових. Власник тварини повинен чітко знати основні ознаки захворювання, для того щоб своєчасно звернутися до ветеринарної лікарні та надати улюбленцю необхідну допомогу.

Види ентериту

Виділяють кілька основних форм ентериту у кішок залежно від виду ураження кишкових стінок. Залежно від виду патологічного процесу, ступеня пошкодження тканинних структур тонкого відділу кишківника, переважання якихось специфічних процесів (бродіння або ж гниття), а також форми перебігу ентериту поділяють на:

• катаральний — початкова стадія запалення в кишечнику;
• фібринозний — характеризується появою специфічних фібринових ниток, що мають вигляд білуватого нальоту на внутрішній частині кишечника;
• геморагічний — ентерит, що вирізняється появою невеликих, а іноді й великих крововиливів на внутрішньому боці тонкого відділу кишківника;
• виразковий — процес, що характеризується серйозними деструктивними змінами в стінках кишківника (з’являються проривні виразки і свищі);
• некротичний — ентерит, для якого характерний початок відмирання тканин кишечника.

Фахівці зазначають, що сам по собі ентерит не є самостійним захворюванням. Запалення стінок кишечника — сигнал організму, що свідчить про серйозні патологічні зміни. Досить часто у ветеринарії діагностують гастроентерити, оскільки під час уражень шлунка страждає і тонкий відділ кишечника. Через сфінктер дванадцятипалої кишки вміст шлунка проникає в тонкий кишечник. У разі порушень виникає зворотний закид харчової грудки.

За походженням ентерити поділяють на первинні та вторинні.

До первинного типу запалення належать інфекції харчового типу (сальмонельози, кишкові палички), що проникають в організм тварини з неякісними кормами. Попадання в організм різних патогенних бактеріальних мікроорганізмів, а також цвілевих грибків провокує розвиток запалення в кишечнику, спричиняючи не тільки розлад травлення, а й інші диспепсичні розлади. До первинних також належать хімічні чинники.

Вторинний тип ентериту розвивається на тлі небезпечних інфекцій, що проникають у сприйнятливий організм кішки. Серед таких захворювань значаться — чума м’ясоїдних, панлейкопенія кішок, сальмонельоз. Існує також умовний третій тип ентеритів — еозинофільний. Він належить до ідіопатичних (що виникають без видимої причини). Фахівці на тлі останніх досліджень у сфері ветеринарної медицини припускають, що причиною розвитку еозинофільного ентериту стає алергічна реакція організму на потенційно чужорідний білковий компонент, що проникає в організм сприйнятливої тварини.

Крім цього, запалення визначають залежно від кислотності внутрішнього середовища. У процесі постановки діагнозу і визначення подальшого курсу терапії, важливо знати, який вид запалення виник — кислотний або ж лужний. Лужні запалення виникають із переважанням процесів гнильного характеру і виділенням небезпечних токсичних речовин, що отруюють організм — аміак, індол. При кислотному типі ентериту розвиваються процеси бродіння з подальшим утворенням кислот і газів.

Найпоширеніші серед домашніх улюбленців ентерити, що виникають на тлі вірусної інфекції (коронавірусний, парвовірусний ентерит).

Коронавірусний ентерит спровокований проникненням вірусної інфекції та спричиняє не тільки запальний процес у кишечнику, а й інші диспепсичні розлади травлення. Цей вид патології належить до середнього ступеня тяжкості. Так, кішка з нормальним імунним захистом у дорослому віці може перехворіти на коронавірусний ентерит практично безсимптомно. Найбільшу небезпеку коронавірус становить для кошенят і вагітних кішок на тлі специфічного стану захисних сил організму. Важкі випадки пов’язані з мутацією коронавірусу, що проник в організм, і розвитком інфекційного перитоніту.

Парвовірусний ентерит — набагато небезпечніше захворювання, що відрізняється високою контагіозністю. При ураженні тварини парвовірусною інфекцією виникають серйозні ускладнення, пов’язані із загальним отруєнням організму токсичними продуктами життєдіяльності вірусів і дегідратацією. Парвовірусний ентерит часто супроводжується не тільки проносом, а й іншими характерними симптомами — виверженням шлункового вмісту, відмовою від їжі та води, підвищенням температурних показників тіла, млявістю та апатією тварини.

Причини захворювання

Причин розвитку ентериту у кішок достатньо. Найчастішою причиною, що діагностується у ветеринарії, стає порушення харчування тварини, неправильний і незбалансований раціон. Спровокувати запальний процес у тонкому відділі кишечника може різке переведення улюбленця з одного корму на інший вид.

Крім цього, причиною ентериту не вірусної етіології можуть стати корми сумнівної якості, уражені грибковими спорами, зіпсовані та гнилі продукти. Погана вода, що містить у собі хімічні домішки і патогенну мікрофлору, також небезпечна для вихованця.

Також причинами запальних процесів у травній системі стають механічні травми слизової оболонки гострими предметами (трубчастими кістками, чужорідними тілами).

Вірусний ентерит у кішок є найнебезпечнішим, оскільки виникає часто навіть у тих тварин, власники яких стежать за якістю харчування. Основна причина коронавірусного або парвовірусного ентериту — відсутність своєчасної вакцинації. Вірус може передатися кішці від іншої хворої тварини через воду, миски та предмети для догляду. Найчастіше до вірусного ентериту схильні кішки, що утримуються в розплідниках.

Однією з причин розвитку ентериту у кішки є гельмінтози. Зараження глистами негативно позначається на всьому стані організму тварини, але найбільше пошкодження отримують тонкі відділи кишківника. Паразити під час своєї життєдіяльності проколюють стінки кишок, викликаючи пошкодження механічного характеру. Крім цього, гельмінти під час життєдіяльності виділяють отруйні речовини. Цей вид ентериту найчастіше діагностується у маленьких кошенят, які заражаються гельмінтами.

Причиною запального процесу стають отруйні речовини органічного і неорганічного типу. Так, всілякі отруйні рослини, з якими контактують улюбленці, а також побутова хімія, що знаходяться в доступності для кішки, провокують запалення.

Симптоми та діагностика ентериту

Симптоми ентериту у кішок різні, але основним є розлад випорожнень. Калові маси містять велику кількість не переварених залишків корму, слизові вкраплення і фракції крові. Залежно від виду запалення, ознаки будуть відрізнятися.

Основними є:

• апатичні стани;
• порушення структури шерстного покриву (шерсть виглядає скуйовдженою і тьмяною);
• очі у кішки хворобливі і запалі (через зневоднення);
• хворобливі відчуття в області живота;
• підвищення температурних показників тіла (в деяких випадках температура може не змінюватися);
• напади кольок і відділення газів.

Відмінні ознаки існують у кислих і лужних ентеритів. При запальних процесах у кишечнику, спровокованих кислими процесами, фекалії у тварини характеризуються пінистими виділеннями в результаті підвищеного утворення газів. Навіть господар, який не особливо розуміється на симптомах, чітко може почути виражене гуркітливе бурління в ділянці живота. Тварина вигинається під час спазмів, видає жалібні звуки, неспокійно поводиться і приймає вимушені пози.

Для запалень лужного типу характерні апатичні стани вихованця, відмова від корму, поява білястого нальоту на поверхні язика. У хворої тварини з’являється неприємний, відразливий запах із ротової порожнини. Можливе виверження шлункового вмісту в запущених випадках лужного катару.

Встановлення точного діагнозу передбачає збір анамнезу. Ветеринар повинен ретельно розпитати господаря щодо початку патологічного процесу, характеру калових мас (важливий їхній вигляд, консистенція, запах). Необхідна для постановки діагнозу й інформація про проведені вакцинації та дегельмінтизації, тип корму та його якість. Далі ветеринар призначає низку досліджень — загальний клінічний огляд і лабораторні аналізи.

У разі підозри на вірусне або бактеріальне походження ентериту, проводитися бактеріальний посів на поживних середовищах і серологічні дослідження крові. Після встановленого точного діагнозу фахівець розробляє індивідуальну схему лікування з урахуванням особливостей тварини (вік, стан здоров’я, наявність хронічних захворювань).

Лікування ентериту

Лікування ентериту у кішок починають з голодної дієти. Хворого вихованця не годують першу добу, надаючи вільний доступ до чистої питної води. Явні ознаки зневоднення у кішки вимагають введення, крім води, спеціальних розчинів. Через кілька днів після початку лікування, кішці дають відварену вівсянку, що має обволікаючий ефект. Це дає змогу прискорити процес регенерації пошкоджених стінок кишечника, а також покращує моторику кишкового тракту.

Якщо тварина йде на поправку, можна додавати в раціон невеликі порції м’ясного фаршу. Лікувати ентерит у кішок фахівці рекомендують з промивання кишечника. Для цих цілей широко використовуються рицинова олія або ж глауберова сіль (все залежить від типу запалення). Якщо тварина страждає від сильного проносу, їй прописують в’яжучі засоби і спостерігають за станом пацієнта.

За відсутності поліпшень протягом декількох днів (діарея не проходить, а температурні показники тіла залишаються високими), лікар призначає курс антибіотикотерапії для запобігання розвитку ускладнень на тлі патогенних бактеріальних мікроорганізмів. Дозування та вид препарату призначає фахівець.

У разі вірусного ентериту проводять терапію противірусними засобами, а також призначають імуномодулювальні засоби для підтримки захисних сил організму. Діагностовані геморагії у кішки в травному тракті, купіруються шляхом введення кровоспинних препаратів на основі вітаміну К.

Показана також і вітамінотерапія, що дає змогу прискорити процес відновлення організму і загальної регенерації пошкоджених тканинних структур кишечника. Можна лікувати кішку в домашніх умовах, але тільки під суворим контролем лікаря, дотримуючись його рекомендацій.

Профілактика ентериту

Профілактичні заходи, що дають змогу запобігти ентериту в кішки або ж мінімізувати ризики його виникнення, досить прості. Кожен власник домашньої тварини повинен регулярно показувати свого улюбленця кваліфікованому фахівцеві. Важливу роль відіграє своєчасна вакцинація і дегельмінтизація тварини.

З метою профілактики не тільки ентериту, а й інших небезпечних захворювань, важливо ретельно підбирати якісні корми для вихованця. Стежити необхідно і за станом тварини, а в разі проявів нездоров’я, звертатися за кваліфікованою допомогою.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.