Ендометрит (Endometritis) — це запалення слизової оболонки матки. Процес може протікати гостро і хронічно та супроводжуватися значною зміною ендометрія.

Схильні до захворювання самки сільськогосподарських і домашніх тварин. Частіше захворювання буває у корів, сук, кішок, котів, які народжували старих тварин, рідше в інших.

Етіологія

Причиною ендометриту можуть бути патологічні пологи з непрофесійною рододопомогою і затриманням посліду.

Ручне відділення посліду, також може бути причиною ендометриту.

Хронічні запальні процеси розвиваються як наслідки гострих, застарілих, таких, що не піддавалися терапії або не доліковані.

Причиною ендометриту можуть бути й інфекції прилеглих органів. У разі запалення піхви, шийки матки і низької резистентності організму, мікрофлора гематогенним і лімфогенним шляхами проникає в порожнину матки і починає розмножуватися.

Патогенні мікроорганізми можуть проникнути і в процесі коїтусу або штучного запліднення при порушенні правил гігієни.

Симптоми

Ендометрити мають прихований перебіг. Господар тварини може навіть не здогадуватися про запальний процес у матці тварини. Однак багаторазові осіменіння, що не призвели до вагітності, змушує більш глибоко дослідити тварину. Іноді ендометрит виявляють під час штучного осіменіння під час проведення масажу.

Симптомом ендометриту частіше стає виділення з матки ексудату різного характеру. Серозний, фібринозний, гнійний, він може чергуватися. За консистенцією виділення можуть бути густими або рідкими, за кольором від молочно-білого до коричневого, залежно від мікрофлори, що розвивається в матці. Виділення, як правило, помічають у період лежання тварини.

Кішки і собаки часто зализують виділення, і розглянути їх характер складно.

Ректальне дослідження великих тварин із проведенням масажу дає змогу поліпшити виділення. При цьому визначається не рівномірність рогів матки, флюктуація, опущення одного рогу в черевну порожнину.

Статеві цикли порушуються, проявляється чітка аритмія, а з плином часу припиняються зовсім, настає безпліддя.

Загальний стан тварини задовільний. Удої можуть злегка впасти, апетит і жуйка збережені.

Під час дослідження піхви визначається легка смугаста гіперемія, скупчення слизу та ексудату. Канал шийки матки може бути злегка відкритий (на 1-2 пальці).

Якщо скорочувальна здатність матки знижена, то ексудат затримується в порожнині. Під час виділення його відчувається сильний сморід.

Гнійно катаральні ендометрити можуть супроводжуватися підвищенням температури на 1-1,5 ᵒC, зниженням або відсутністю апетиту, втратою продуктивності, прогресуючим схудненням. Статеві цикли припиняються, з піхви відбувається виділення сметаноподібного, смердючого ексудату.

У собак ендометрит проявляється клінічно через 1,5-2 місяці після тічки. Виділень можна не спостерігати, але підвищений «інтерес» самки до проблемної зони і постійне вилизування зовнішніх статевих органів насторожує. Температура тіла може підвищуватися до 41 ᵒC. Під час загострень тварина буває пригніченою, апетит знижений. Особливо часто ендометрит виникає у тих тварин, яким постійно застосовують препарати, що пригнічують тічку.

У кішок найчастіше розвивається патологія після пологів, через 5-6 днів. Температура тіла підвищується, секреція молока може знизитися або припинитися, апетит втрачено. Кішка часто приймає позу для сечовипускання, вигинає спину, турбується, стогне. Ділянка живота збільшується і проявляється сильна хвороблива реакція.

Діагноз

Діагностика заснована на клінічній картині, анамнестичних даних і результатах ректальних досліджень.

Для дрібних тварин можна застосувати УЗД і рентгенологію.

Лікування

Терапевтичні заходи мають бути спрямовані на посилення скоротливої здатності матки і саме виведення ексудату з порожнини.

Для посилення м’язових скорочень органа показаний окситоцин, пітуїтрин у дозі 40-50 ОД, 0,5% р-н прозерину 2-3 мл. Масаж матки протягом 3-5 хвилин раз на 2-3 дні сприяє відновленню тонусу і виведенню вмісту. Внутрішньовенно вводять хлористий кальцій і розчин глюкози.

У разі хронічних перебігів проводять лабораторні дослідження на патогенність мікрофлори та виявлення чутливості до антибіотиків. Курс антибіотиків призначається на 14-16 днів.

Лікування проводиться під чітким ректальним контролем, у дрібних тварин УЗД.

Тваринам показаний спокій. Раціон годування має бути поживним, доброякісним, легко засвоюваним, напування рясним.

Профілактика

Профілактичні заходи мають бути спрямовані на дотримання правил асептики й антисептики під час допомоги при пологах і штучному осіменінні тварин.

При наданні рододопомоги дії мають бути професійними. При наданні допомоги із затримання посліду терапевтичні заходи мають бути проведені до повного одужання тварини.

Своєчасне виявлення і терапія захворювань прилеглих органів також є профілактикою ендометриту.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.