Дихання, як для людини, так і для домашніх тварин — життя. У разі порушень у роботі легеневих структур розвиваються серйозні патологічні зміни, що загрожують нормальній життєдіяльності всього організму. Однією з серйозних патологій у сфері легеневих структур є емфізема. Це важке захворювання, що знижує якість життя вихованця.

Патологія являє собою зміну об’єму легень унаслідок розширення легеневих структур і загального об’єму альвеол. Існує й інший тип емфіземи, не альвеолярна, а інтерстеціальна, що розвивається внаслідок потрапляння повітря між тканин альвеол на тлі розриву бронхів. Емфізема легень може протікати в гострій і хронічній формі. Також поділяють дифузну та локальну форму.

Причини виникнення захворювання

Емфізема може виникати у кішок не тільки в області легенів. У ветеринарній практиці діагностують підшкірний тип емфіземи. Захворювання рідкісне, але провокує низку серйозних патологічних змін в організмі вихованця. Попадання певних обсягів повітря в під шкіру спровоковано серйозними травмами і ранами колотого типу.

Небезпека підшкірної емфіземи полягає в тому, що разом із повітрям проникає патогенна бактеріальна мікрофлора, що провокує розвиток запалень. Терапія за діагностованої емфіземи під шкірою досить проста — повітря, що потрапило, видаляють шляхом хірургічного надрізу. Призначають протимікробні засоби широкого спектра дії.

Емфізема легень — більш небезпечне захворювання, що характеризується різким збільшенням легень в об’ємі внаслідок розширення альвеол або розриву бронхів. Порушується нормальний акт вдиху і видиху, що призводить до проблем із достатнім надходженням кисню в кров’яне русло.

Виникає хронічний тип гіпоксії, що провокує цілий спектр порушень функціонування організму. Дефіцит кисню в тканинах призводить до проблем у роботі печінки і нирок, серця і головного мозку.

Основним сприятливим фактором є запалення. Патологія незворотного типу, що має схильність до постійного розвитку. Емфізему легень часто плутають із розвитком хронічного бронхіту, тому не звертаються до лікаря своєчасно. Пов’язано це зі схожою клінічною картиною.

Факторів, що провокують розвиток емфіземи безліч, але точних причин виявити досі не вдалося. Імовірно, стати причиною розвитку емфіземи у домашніх кішок може постійне вдихання тютюнового диму, вплив алергічних чинників, а також наявність хронічних патологій у ділянці респіраторного тракту і ротової порожнини.

Ускладнити перебіг емфіземи легенів у кішки може ожиріння і травми в області ротової порожнини. Пов’язано це з проникненням в організм патогенної бактеріальної мікрофлори. Виникає серйозна небезпека нагноєння і перебіг основного захворювання ускладнюється.

Поява проблем у кішки з диханням, не повинна залишитися непоміченою для власника. Порушення дихання у вихованця — привід негайно відвідати ветеринара і провести всі необхідні діагностичні заходи.

Симптоми та діагностика

На найперших етапах розвитку емфіземи в легеневих структурах розвивається невелике запалення в області дрібних альвеол і бронхіол. Запалення не минає самостійно, провокує розвиток тканинних рубцювань.

Паралельно виникає кашель, який на початкових етапах є однією з небагатьох ознак емфіземи. Він провокує постійне розширення альвеол. Повернутися в нормальну форму розтягнуті стінки альвеол і бронхіол не можуть. Патологія розвивається тривало, тому за своєчасного діагностування перебіг захворювання можна призупинити.

Існує група ризику з розвитку емфіземи. До неї входять кішки середнього віку та літні тварини. Також генетично схильні до розвитку емфіземи легень кішки сіамської породи.

На початкових етапах розвитку емфіземи, у тварини з’являється регулярний кашель, що мучить тварину. Кашель сухий, гавкаючого типу, досить жорсткий, подразнює не тільки бронхіальне дерево, а й трахею. Це може призвести до появи блювотних позивів.

На тлі патологічної зміни в організмі, вихованець стає млявим, апатичним, уникає активних фізичних навантажень. Кішці у віці, після невеликих фізичних навантажень, починають важко дихати, чується хрип під час вдиху, а під час видиху повітря, виникає сипкий звук.

На тлі відсутності нормального надходження кисню в організм, розвивається гіпоксія. Видимі слизові оболонки набувають синюшного відтінку, загальний стан погіршується.

Природно, емфізема не призводить до смертельного результату, але стає чинником, що провокує розвиток небезпечних змін у всіх внутрішніх органах на тлі гіпоксії.

Для встановлення точного діагнозу, необхідно звернутися до ветеринарної клініки. Спеціаліст призначить низку лабораторних та інструментальних досліджень. Проводиться збір анамнезу, для того щоб зрозуміти, коли з’явилися перші ознаки розвитку патології. Проводиться загальний клінічний огляд. Призначається рентгенологічне дослідження, що дає змогу візуалізувати просвітлення в ділянці локалізації емфіземи. Бронхіальний малюнок посилюється, а діафрагмальний купол зміщується назад.

Обов’язково проводити диференціальну діагностику, що дає змогу виключити наявність запальних процесів у легенях, плеврити, гідроторакс або пневмоторакс.

Лікування та профілактика

Специфічної терапії при діагностованій емфіземі легень не передбачено. Ветеринарний лікар розробляє тактику лікування для полегшення та усунення симптоматики. Якщо тварина відчуває серйозні проблеми з диханням, починає задихатися, проводиться госпіталізація.

Призначаються внутрішньовенні вливання протиалергічних препаратів, вводяться лікарські засоби, що знімають запалення, а також спазмолітики. Це дасть змогу знизити прояв нападу і полегшити стан вихованця. Для відновлення порушеного водно-електролітного балансу, проводитися інфузійне вливання фізіологічного розчину, розчинів глюкози і Рінгера-Локка.

У комплексній терапії використовують також бронхолітики, які позитивно впливають на процес регенерації тканин альвеол і бронхів. Прийом бронхолітиків у разі емфіземи дає змогу відновлювати порушену еластичність і дає можливість нормально евакуювати ексудат, що скупчився, з бронхів і альвеол.

Бронхолітичні засоби підвищують якість процесу вентиляції легеневих структур, справляючи позитивний вплив у разі гіпоксії. Як симптоматичну терапію також призначають:

• відхаркувальні засоби;
• антибіотики широкого спектра дії;
• кортикостероїдні протизапальні засоби.

Обов’язково запобігти контакту вихованця з алергенами, не даючи можливості з’явиться рецидиву захворювання. Вихованцеві, який страждає від ожиріння, показано дієтичне харчування. Ветеринарний фахівець призначає спеціальну дієту, що дає змогу знизити вагу і нормалізувати порушені функції організму. Показано приймання імуномодулювальних засобів.

З метою профілактики розвитку емфіземи легенів, необхідно ретельно стежити за станом ротової порожнини, не допускаючи розвитку гінгівіту, утворення зубного каменю і пародонтиту. Шанси розвитку бактеріального запалення знижуються, якщо в організмі немає циркулюючого зараження. Не можна допускати розвитку алергічних реакцій.

Необхідно забезпечити належний догляд за кішкою, не допускати переохолоджень, налагодити правильне, збалансоване харчування. Будь-які прояви нездоров’я в улюбленця — привід звернутися до ветеринарного фахівця. На підставі отриманих даних в результаті діагностики, лікар призначає терапію, що поліпшує якість життя вихованця.

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.