Емфізема легень (Emphysema pulmonum) — це патологія легень, яка відбувається внаслідок втрати еластичності стінок альвеол і скупченням газів у міжальвеолярному просторі. Характеризується розширенням легеневої тканини та збільшенням об’єму всього органу.

Найчастіше захворювання реєструється у коней, а також у високопродуктивних корів, їздових і мисливських собак. Схильні до захворювання можуть бути й інші домашні та сільськогосподарські тварини.

Етіологія

Причиною патології часто є перенапруження під час фізичного навантаження. Посилене і часте дихання призводить до заповнення до межі легеневих альвеол, але низька еластичність не дає змоги виштовхнути весь обсяг повітря в просвіт дрібних бронхіол. Такий процес спостерігається під час тривалого бігу в собак і коней.

Часті запальні процеси в органах дихання (бронхіти, бронхопневмонії) також призводять до слабшання альвеолярних стінок і прояву емфіземи. Кашльові рухи сприяють надриву альвеол, і повітря виходить у міжальвеолярний простір.

Постійне приймання запиленого корму (сухі кормові суміші, що припадають пилом, запорошене сіно, постійні навантаження в запорошених умовах) призводять до потрапляння дрібних частинок у легеневу тканину й осідання на стінках альвеол, що також призводить до емфіземи.

Вроджена емфізема має місце, але дуже рідко.

Вогнищева емфізема розвивається навколо старих туберкул. Стінки альвеол згладжуються, і рентгенографічні дослідження можуть прийняти картину як великі туберкули.

Іноді розвивається стареча емфізема. Її реєструють у дуже старих тварин.

Хронічний процес проявляється при стенозах бронхів, гортані, трахеї, плевритах.

Реєструються й алергічні чинники, що викликають емфізему (мікроскопічні гриби, пилок певних рослин).

Як сприятливі чинники відзначають перевтому, хвороби видільної системи та серцево-судинної, недостатність у раціоні певних мікроелементів (йоду, кобальту, марганцю), відсутність моціону, а також надлишок в організмі важких металів (окису кремнію, нікелю).

Симптоми

Хворі тварини проявляють підвищену стомлюваність і слабкість уже після незначних навантажень. Сильна задишка з характерними, візуально видимими, різкими рухами реберних дуг і стінок очеревини. Тварина сильно роздуває ніздрі, іноді випинає очі. Дихальні рухи супроводжуються стогонами і відкриттям ротової порожнини.

Уважно спостерігаючи можна помітити, що фаза видиху значно довша за фазу вдиху.

Усі ознаки емфіземи можна виявити під час легкого прогону тварини.

Аускультація передніх відділів легені дає змогу почути жорстке везикулярне дихання разом із сухими хрипами.

Для емфіземи характерний сухий, короткий, уривчастий, але слабкий кашель.

Альвеолярна емфізема визначається зміщенням каудальних меж легені на 1-2 ребра, що чітко помітно під час перкусії.

Загальна температура тіла в нормі, пульс прискорений, тони серця посилені.

У разі гострої альвеолярної емфіземи, після зняття фізичних навантажень, стан приходить у норму через 3-4 дні.

Хронічний перебіг сприяє тому, що грудна клітка (особливо в коней) набуває бочкоподібної форми. Перкусія виявляє коробковий звук по всьому полю легені. При фізичному навантаженні ознаки проявляються швидко і різко.

Інтерстиціальна емфізема проявляється швидко. Проникнення повітря в міжчасточкову тканину сприяє асфіксії. Проявляється ціаноз, задишка, серцево-судинна недостатність. Аускультація виявляє дрібнопухирчасті хрипи, крепітацію. Тіло набирає одутлості. Під шкірою в ділянці грудей, шиї, підгруддя, а далі спини та крупа, можна виявити пухирці повітря.

Ознаки можуть бути спільними або чергуватися з періодичним загостренням.

Діагноз

Діагностика заснована на анамнестичних даних і клінічних ознаках.

При рентгенологічному обстеженні можна виявити просвітлення легеневого поля в ділянках емфіземи. При цьому бронхіальний малюнок посилений, купол діафрагми зміщений назад.

При лабораторному дослідженні крові у коней виявляють збільшення еритроцитів і гемоглобіну. У деяких тварин проявляється еозинофілія, моноцитоз.

Диференціювати слід від пневмонії, пневмотораксу, плевриту.

Лікування

Тварину усувають від фізичних навантажень, надають повний спокій, не позбавляючи можливості вільного моціону.

Вилучають із раціону пилові корми. Концентровані зернові суміші подають у вигляді каш. Корми мають бути не об’ємними і легко засвоюваними.

Підшкірно вводиться 0,1% розчин атропіну, 5% розчин ефедрину (10-15 мл для коня) протягом 5-6 днів. Дрібним тваринам показаний еуфілін 0,1-0,2 г на голову.

У разі алергічних реакцій хлористий кальцій, аміназин, супрастин. Застосовують загальнотонізувальні та серцево-судинні препарати (кофеїн, строфантин, кордіамін), відхаркувальні.

За хронічних процесів фізичні навантаження протипоказані. Якщо тварина не становить цінності — вибраковують.

Профілактика

З метою запобігання емфіземи потрібно правильно нормувати навантаження для спортивних коней, і бігових. Не припустимі швидкі та тривалі алюри. Для тягових, потрібно розраховувати тривалість і вагу тяги, зі станом витривалості.

Під час диспансеризації спортивних коней і бігових собак особливу увагу звертають на стан легеневої системи.

За виявлення перших ознак бронхітів потрібно негайно відстороняти тварин від навантажень і проводити лікування.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.