Захворювання шкірного покриву, досить часта причина звернення власників собак у ветеринарну клініку до фахівця. Існує низка патологій, що проявляються яскравою симптоматикою, однією з яких є екзема. Захворювання характеризується виникненням ділянок почервоніння на шкірному покриві з подальшим утворенням специфічних бульбашок, наповнених рідиною.

Розвиток екземи у собаки супроводжується також утворенням сильного лущення епідермісу і появою мокрих кірок.

Симптоми розвитку екземи у собаки нерідко можуть бути сплутані з лишаєм мокнучого типу, оскільки мають низку схожих ознак. Для встановлення точного діагнозу необхідно звернутися до ветеринарної клініки. Проведені лабораторні дослідження дадуть змогу точно визначити причину, а надалі призначити адекватну терапію. Причиною лишаю стають патогенні грибки, а екзема виникає при інших порушеннях.

Відмітна особливість дерматиту або екземи — складна діагностика і тривале комплексне лікування.

Від екземи частіше страждають собаки з густим і довгим шерстним покривом. Тяжкість перебігу патологічного процесу і тривалість лікування у таких тварин значно складніша. Особливої статевої або вікової приналежності до розвитку екземи у собаки, не виявлено. У переважній більшості випадків, мокнуча екзема розташовується в ділянці вушних раковин, а також на спині вздовж хребта і біля основи хвоста.

Причини розвитку екземи у собак

Причиною розвитку дерматиту у вигляді екземи можуть послужити різні чинники. Запальний процес може протікати в хронічній або гострій формі.

При перших появах симптомів екземи, необхідно звертатися за допомогою до ветеринара. Якщо цього не зробити, гостра форма запалення швидко переходить у хронічну. Причинами виникнення мокнучої екземи стають:

• Пошкодження шкіри механічного типу. Часті розчухи і подряпини на шкірі, тертя незручного нашийника, неправильний догляд за шерстю (скупчення пилу і бруду на шкірі), пошкодження цілісності шкірного покриву кровосисними паразитами.
• Пошкодження внаслідок впливу хімічних речовин. Спровокувати розвиток мокнучої екземи здатні неправильно підібрані засоби для догляду за шкірним покривом і шерстю. Їдкі хімічні сполуки пошкоджують шкіру, подразнюють її, що призводить до специфічних опіків. Шампуні та мазі можуть викликати алергічні реакції, що проявляються сильним свербінням і розчухуванням. У результаті цього відбувається приєднання бактеріальної мікрофлори.
• Пошкодження під час термічного впливу. Собаки дрібних порід, які не мають густої шерсті або взагалі лисі, часто переохолоджуються і перегріваються. Сонячний опік або опік холодом, часта причина виникнення екземи.

Крім зовнішніх причин, описаних вище, існує низка внутрішніх чинників, здатних стати причиною запалень на шкірі. Нерідко мокнуча екзема виникає у собак за таких станів:

• Алергічні реакції та порушення в роботі ендокринної системи. Харчова алергія, проблеми з обміном речовин, підвищена чутливість шкіри до різних джерел подразнення, провокує розвиток екземи. Порушення трофіки (живлення) тканин шкіри і шерсті, виникає і при розвитку проблем із серцево-судинною системою.
• Захворювання травного тракту, порушення в роботі сечовивідної та статевої системи. Причиною змін стану шкірного покриву можуть бути запалення в шлунку, порушення роботи печінки та жовчного міхура, запальні процеси в яєчниках і матці.
• Порушення в роботі центральної нервової системи. Позначитися на стані шкіри та спровокувати розвиток дерматитів здатні черепно-мозкові травми, ушкодження хребетного стовпа, різні інфекції та тривале перебування в стресі.

Симптоми екземи у собак

Екзема характеризується запаленням, що зачіпає епідермальний шар, не торкаючись дерми. Існує кілька стадій розвитку патології — гостра, підгостра і хронічна.

Еритематозна або гостра форма екземи у собаки, характеризується виникненням гіперпігментації на шкірі та утворенням ущільнень, що випирають над поверхнею шкіри. При розвитку гострої стадії екземи, підвищується температура тіла, червоні плями на шкірі збільшуються в розмірах, виникає дискомфорт і свербіж. При торканні до ураженої ділянки, тварина відчуває біль. Поступово через кілька днів еритематозна стадія переходить у папульозну.

Папульозна форма екземи проявляється у вигляді вузликових утворень, досить щільних під час пальпації, що нагадують макові зерна під шкірою. Злиття цих зерняток у великі вогнища вказує на перехід папульозної форми у везикулярну. При цьому утворюються пухирці з рідиною, що розсмоктуються самостійно з появою лусочок, що відшарувалися. Під ними здорова на вигляд шкіра. Якщо бульбашки, наповнені рідиною, не розсмоктуються, а лопаються під тиском рідини, яка знаходиться всередині, відбувається вихід ексудату, що супроводжується свербінням. Тварина активно свербить, провокуючи занесення у відкриту рану бактеріальної інфекції. Утворюються гнійники, які підсихають з часом, але не проходять повністю. Шкіра в цьому місці стає багряного кольору, набрякла. Нерідко, в запущених випадках протікання екземи, виникають виразкові ураження, що характеризуються пустульозною формою захворювання.

Характеризується цей процес утворенням ділянок облисіння, склеюванням шерстинок від гною, а також порушенням росту шерстного покриву. За умови хорошого імунного захисту, організм в силах впоратися з патологічним процесом. Ділянки з нагноєнням розсмоктуються, вкриваються скоринкою, під якою після відлущування знаходиться здорова шкіра.

За запущеної патології та відсутності допомоги з боку ветеринарного фахівця, мокнуча екзема охоплює великі ділянки тулуба. Це призводить до того, що виразкові ураження йдуть углиб, провокуючи підшкірні гнійні процеси. Не рідко діагностується флегмона — розлите гнійне ураження. Відсутність своєчасної терапії призводить до подальшого ураження не тільки верхніх шарів шкіри, а й м’язових волокон і сухожиль. У ветеринарній практиці описані випадки, коли хронічний перебіг мокнучої екземи у собаки призводив до ураження внутрішніх органів.

З метою точної діагностики та розробки адекватного лікування, необхідно звернутися до ветеринарної клініки.

Мета діагностики — виявити основний фактор, що спровокував розвиток патології. Для цього необхідне проведення загальноклінічного огляду, бактеріального посіву зіскрібків шкіри та загальний аналіз крові. На підставі отриманих даних, фахівець підбирає лікування.

Лікування екземи у собак

У разі діагностованої екземи у собаки, ветеринар призначає комплексне лікування, спрямоване не стільки на усунення зовнішніх дефектів, скільки на лікування внутрішніх патологій, що спровокували появу недуги. Дуже важливо пам’ятати всім власникам домашніх тварин — екзема розвивається досить швидко, а ось лікування займає місяці. Тривалого результату можна досягти виключно за умови комплексного підходу.

Симптоматичне лікування полягає в регулярній обробці уражених ділянок шкіри спеціальними розчинами. Не рекомендується використовувати для обробки чисту воду. Бажано для очищення використовувати спиртові розчини, що чинять знезаражувальну і підсушувальну дію. Дуже добре справляється зі своїм завданням у плані дезінфекції — перекис водню 3%. Після очищення необхідно наносити мазі або ж присипки, що мають в’яжучі властивості. Віддають перевагу мазям із цинком або ж галуном (ляпіс).

Гнійні ураження шкіри за екземи лікують шляхом приймання системних антибіотиків. Віддають перевагу і мазям із протимікробною основою, що мають властивість витягати гнійний ексудат і прискорювати процес загоєння (іхтіолова мазь, мазь Вишневського).

Екзема здатна повертатися до тварини за відсутності правильної профілактики. Важливо стежити за станом імунної системи улюбленця, підбирати якісні корми, не допускати переохолоджень, блошиних дерматитів або харчових алергій.

З метою профілактики розвитку шкірного захворювання у собаки, власнику необхідно дотримуватися низки правил. Перш за все, потрібно створити комфортні умови, що включають дотримання гігієнічних норм. Важливе значення в профілактиці екземи займає якісне харчування. Корми мають бути збалансованими, насичуючи організм усіма необхідними корисними речовинами.

Регулярне відвідування ветеринарного лікаря з метою своєчасного виявлення внутрішніх порушень в організмі, дасть змогу запобігти не тільки розвитку екземи, а й інших, більш небезпечних захворювань. Важливо не запускати будь-які патології, які часом здаються малозначущими, своєчасно показуючи улюбленця лікарю.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.