Шкірний покрив — найбільший орган в організмі тварин і людей, що виконує величезну кількість важливих функцій. Постійні оновлення епідермісу дають змогу засвоювати велику кількість необхідних поживних елементів, що надходять в організм разом із кормом.

У домашніх улюбленців часто діагностують різні захворювання шкірного покриву, що виникають внаслідок порушення функціонування епідермісу. Одним із найскладніших захворювань є дерматоз у собак. Пов’язано це з тим, що справжню причину появи патологічного стану досить складно визначити і лікувати.

Дерматози охоплюють кілька захворювань, які не мають запальної природи. Існує кілька видів дерматозів, що поділяються на ліхеноїдний, виразковий, підроговичний і вузловий.

Характеристики захворювання та клінічна картина

Дерматоз — патологічний процес дегенеративного характеру, що виникає в епідермісі тварини. У ветеринарії досі немає чіткого визначення механізму розвитку дерматозу. Найбільш достовірною є гіпотеза алергічного походження дерматозу.

До дерматозів схильні всі види собак, незалежно від статі та віку. Але також існують певні породи собак, у яких частіше діагностують дегенеративне порушення шкірного покриву, ніж в інших чотириногих вихованців. Виявляють дерматоз частіше у шарпеїв, фокстер’єрів, золотистих ретриверів, бостонських тер’єрів, лабрадорів і боксерів.

Як правило, захворювання вражає молодих тварин віком від 6 місяців до 2 років. Симптоматика може проявлятися цілий рік, але існує також і сезонний прояв дерматозу. Залежно від виду дерматозу, клінічна картина може відрізнятися. Поділяють патологію на кілька видів:

• Ідеопатичний виразковий дерматоз — має схожість із дерматоміозитом, що спостерігається у вихованців у дорослому віці. Характерними особливостями ідеопатичного дерматозу є виникнення везикул у ділянці паху та пахвових западин. Рідше, але можливе поширення виразкових уражень на ділянку повік і вушних раковин, а також зовнішньої частини статевих органів і ануса.
• Ліхеноїдний дерматоз — виникає внаслідок серйозних порушень роботи імунної системи. Проявляється внаслідок реакції на подразник, найчастіше стафілококову інфекцію. Характерними ознаками ліхеноїдного дерматозу є бляшки, утворені з папул, що з’являються на будь-яких ділянках шкірного покриву, але частіше в міжпальцевому просторі.
• Пустульозний підрогівковий дерматоз — рідкісний вид патології, що також виникає внаслідок аутоімунних порушень. Найчастіше діагностується у такої породи собак як мініатюрні шнауцери. Пустули утворюються в ділянці голови і тулуба вихованця. Надалі місця ураження характеризуються частковою алопецією, утворенням лусочок і кірочок.
• Ліхеноїдний псоріазіформний дерматоз — рідкісний вид ураження шкірного покриву, характерний для англійських спрингер спанієлів. Розвиток патології пов’язаний зі специфічною реакцією організму на впровадження бактеріальної інфекції. Найчастіше недугу діагностують у молодих собак. Прояв псоріазоморфного дерматозу спостерігається в ділянці вушних раковин і пахової області.
• Вузловий дерматофіброз — виникає як вторинне захворювання на тлі внутрішньосистемного ураження. Характерними особливостями цього виду дерматозу є утворення множинних невусів колагенового типу, що являють собою пігментовані ділянки на шкірному покриві.
• Дерматоміозит — вид дерматозу, що виникає внаслідок збоїв імунної системи. Дерматоміозит може розвинутися як відповідна реакція на медикаментозні засоби, інфекційні ураження, токсичні пошкодження організму або ж новоутворення. На шкірі утворюються ділянки облисіння з вираженим лущенням. Системні порушення при дерматоміозитах характеризуються атрофією жувальних м’язів і м’язових волокон задніх або передніх кінцівок. Небезпечним проявом ускладненого дерматоміозиту є порушення жування і ковтання у тварини.
• Цинк-залежний дерматоз — виникає внаслідок різкої нестачі цинку в організмі. Досить часто діагностується у сибірських хаскі та маламутів. Цей вид дерматозу має спадковий характер, а також може виникнути внаслідок порушень у раціоні харчування (використання кормів, надмірно насичених кальцієм, що призводить до проблем із засвоюваністю цинку). На шкірному покриві у собак з цинк-залежним дерматозом з’являються еритеми, скоринки і лущення в області ротової порожнини, підборіддя, очей і вушних раковин. Крім еритеми, виникає себорея генералізованого типу.

За будь-якого з видів дерматозів у собак, спостерігається свербіж, що провокує тварину до постійних розчухів. В результаті цього, уражені ділянки обсіменяються патогенними бактеріальними мікроорганізмами, приводячи до піодермії, малассезиозу або ж отиту, грибкового характеру.

Лікування

Перш ніж призначати лікування дерматозу у собак, ветеринарний фахівець повинен точно діагностувати недугу. При постановці діагнозу обов’язково враховується прояв клінічної картини та анамнез захворювання. Важливо враховувати, що дерматози схожі за симптоматикою з харчовими алергіями, дерматитами бактеріального походження, глистовими інвазіями або ж блошиними дерматитами. Діагностика дерматозу включає в себе:

• забір аналізу крові;
• забір на аналіз калу;
• аналіз урини;
• зішкріб зі шкіри для цитологічного дослідження.

Одним із найдостовірніших методів діагностики дерматозу є серологічна реакція. У результаті серологічного дослідження вдасться встановити наявність специфічних антитіл у кров’яному руслі, що виділяються під час впливу алергену.

Терапія дерматозів полягає в усуненні характерних симптомів захворювання, оскільки в переважній більшості випадків дерматози досить швидко переходять у хронічну стадію і не піддаються повному виліковуванню (особливо це стосується цинк-залежного дерматозу). Лікування включає кілька важливих пунктів:

• Запобігання проникненню чужорідних білків в організм тварини, що провокують специфічну реакцію алергічного типу.
• Симптоматичне лікування — призначення лікарських засобів, що знімають сильний свербіж і полегшують загальний стан вихованця (гідрокортизованова мазь, трав’яні настої та відвари для протирання шкірного покриву, антигістамінні засоби внутрішньої дії).
• Купання тварини із застосуванням спеціальних засобів, що дають змогу запобігти утворенню на шкірі колоній патогенних бактеріальних мікроорганізмів.
• Дієтичне харчування — особливе місце в терапії дерматозів займає правильно збалансований раціон харчування собаки. Для запобігання розвитку алергічних реакцій харчового типу, необхідно виключити з раціону корми поганої якості та підозрілі продукти.

Профілактика і схильність

Профілактика дерматозів включає в себе кілька основних правил, дотримуючись яких, власник зможе мінімізувати ризик виникнення патології. Одним з найважливіших правил є правильне збалансоване харчування собаки з самого раннього віку.

Завівши маленьке цуценя, господар зобов’язаний проконсультуватися з ветеринарним лікарем з приводу правильного догляду та підбору харчування. Бажано відразу визначиться з видом їжі, яку буде отримувати цуценя. Якщо власник воліє годувати собаку натуральною їжею, то необхідно подбати про якість інгредієнтів, а також про їхню поживну цінність.

Важливо дізнатися, які вітамінні та мінеральні добавки потрібно буде давати цуценяті для нормального росту і розвитку.

Важливим є своєчасне звернення до лікаря за появи найменших ознак захворювання. Виникнення свербежу, новоутворень на шкірі або ж пігментних плям — привід якомога швидше звернутися до лікаря. При діагностованому захворюванні необхідно давати корми для собак при дерматозах, спеціально підібраних під індивідуальні особливості вихованця. Це дасть змогу знизити прояв симптомів недуги і запобігти виникненню рецидивів у разі гострої форми дерматозів.

Власникам собак, чиї улюбленці мають схильність до розвитку дерматозів, потрібно бути напоготові і створити для свого чотириногого друга максимально комфортні умови. Крім правильного годування, важливо приділяти достатню увагу гігієні тіла тварини. Правильний догляд за собакою дасть змогу уникнути недуги і зберегти здоров’я вихованця.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.