До групи дерматозів відносять усі захворювання шкірних покривів і придатків — залоз, кігтів і шерсті. Шкірні захворювання можуть мати різні причини розвитку і симптоматику проявів. Найчастіше дерматози є набутим захворюванням, рідше зустрічаються вроджені види захворювань.

Дерматози можуть розвиватися у будь-яких кішок, незалежно від статі, віку або ж породної приналежності.

Причини розвитку патології

Дерматоз може характеризуватися різними симптомами. Не завжди ознакою цього захворювання виступає запалення. Проявляється дерматоз залежно від факторів, які його спровокували. У кішок найчастіше патологічний процес характеризується появою свербежу, почервоніння на шкірі, утворенням кірочок або ж папул. Відзначається також сухість шкірного покриву.

Шкіра — найбільший орган не тільки у людини, а й у тварини. Ба більше, цей орган слугує свого роду захисним бар’єром, необхідним для перешкоджання впливу хімічних речовин, сонячної радіації, фізичних чинників. Будь-який із чинників може стати причиною порушень у шкірі, проявляючись дерматозом. Виділяють такі види дерматозів у кішок:

• Інфекційні — абсцес, фурункул, флегмона, гостра форма лімфаденіту, пухирчатка.
• Дерматит і екзема.
• Кропив’янка та еритема.
• Сонячний дерматоз на тлі впливу прямих сонячних променів.
• Себорейний кератоз.
• Системний червоний вовчак.

Так само як і видів дерматозів існує кілька, причин розвитку патологічного процесу теж багато. Основними причинами розвитку патологічного стану шкіри у кішки стають:

• Внутрішні патології. Одна з основних причин дерматозу внутрішнього типу — харчова алергія. Виникає специфічна реакція в організмі у відповідь на проникнення хімічних речовин, як-от смакові добавки, барвники або консерванти, які додають у промислові корми.
• Хімічні чинники. Вплив на шкірні покриви хімічних речовин, присутніх у шампунях, милах та інших засобах для догляду за шерстю і шкірою тварини. Причиною дерматозу в цьому випадку може стати потрапляння на шкіру засобів побутової хімії.
• Термічні чинники. Низькі або високі температури, що впливають негативно на шкірні покриви тварини, здатні спровокувати розвиток дерматозу. Нерідко на тлі термічного впливу, виникають дерматити — наприклад, після тривалого перебування тварини під прямими сонячними променями або ж при переохолодженні.
• Лікарські фактори. Більшість медикаментозних засобів створено на основі хімічних речовин. Нерідко спостерігається індивідуальна реакція організму на такі засоби, проявляючись сильним свербінням, печінням на шкірі або ж появою висипань. Причиною розвитку дерматозу у кішки може виступати і промисловий корм. У цьому випадку мова не йде про харчову алергію. Популярні корми для кішок створюються на основі м’яса птиці або інших сільськогосподарських тварин, під час вирощування яких використовують антибіотики, наприклад такі, як окситетрациклін. При потраплянні в організм домашньої кішки, протимікробний засіб може викликати дерматоз.
• Травматичні фактори. Механічні пошкодження і порушення цілісності шкірного покриву в улюбленця, здатні викликати розвиток дерматозу. Запальний процес, іменований дерматитом, може виникнути в результаті численних розчухів, подряпин або укусів.
• Паразитарні та інфекційні чинники. Блохи, кліщі, волосоїди і внутрішні паразити, можуть провокувати реакцію організму, проявляючись характерними змінами на поверхні шкірного покриву. У разі потрапляння в ранки або мікротріщини патогенної бактеріальної або грибкової мікрофлори, виникають запалення в тканинних структурах, що вимагають призначення адекватного лікування.

Симптоми дерматозу у кішок

Залежно від факторів, що спровокували розвиток дерматозу, будуть виникати і симптоми. Але в більшості випадків, дерматоз у кішки супроводжується вираженою клінічною картиною. Виникають свербіж і розчухи на шкірі, з’являються ділянки почервоніння, висип і зміна місцевої температури тіла. Найчастіше у кішок діагностують дерматози, які також мають низку особливостей, залежно від виду. У ветеринарній практиці розрізняють:

• Легкий дерматоз — характеризується появою невеликих почервонінь, дрібного висипу на тілі і терпимим свербінням.
• Гнійний дерматоз — проявляється запальними елементами на шкірі, підшкірними гнійничками на тлі приєднання шкідливої бактеріальної мікрофлори.
• Мокнучий дерматоз — характерний виникненням ділянок почервоніння, пошкоджених унаслідок розчухів. Мокнучий дерматоз характеризується занепокоєнням тварини, злипанням шерсті в результаті виділення лімфи і випаданням шерстного покриву.
• Сухий дерматоз — проявляється появою на шкірі ділянок лущення, мікротріщинками і постійним запаленням.

За відсутності своєчасно наданого лікування, гострі форми дерматозів переходять у хронічну стадію. Лікування в такому випадку тривале, вимагає індивідуального підходу. За хронічної форми дерматозу стан тварини погіршується, відзначається млявість, відмова від їжі, занепокоєння і свербіж на шкірі.

При розвитку дерматозу міліарного типу у домашнього улюбленця, крім перерахованих вище ознак, спостерігатимуться утворення специфічних вузликів або шишечок на шкірі. Незначно піднімаючись над поверхнею, тверді вузлики характеризуються почервонінням у місці ураження.

Діагностика дерматозу має проводитися в умовах ветеринарної клініки. Спеціаліст крім загальноклінічного огляду, призначає низку аналізів і досліджень. Для постановки точного діагнозу і подальшої розробки схеми терапії, призначаються:

• цитологічне дослідження на наявність бактеріальних і грибкових інфекцій;
• бактеріальний посів для визначення типу збудника і підбору максимально відповідного антибіотика;
• посів на наявність дерматофітії;
• дослідження за допомогою лампи Вуда;
• мікроскопія волосяних стрижнів;
• біопсія тканин із гістологічним дослідженням;
• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі.

На підставі отриманих даних, лікар створює схему лікування.

Лікування дерматозу у кішок

Основа лікування кішок з дерматозом — виявлення та усунення чинника, що провокує характерні зміни на шкірі. У разі, якщо причиною розвитку захворювання є бактеріальна мікрофлора або ж вона виступає каталізатором реакції, доцільно призначення антибіотиків. Якщо не проводився бактеріальний посів, призначають антибіотики широкого спектра дії. Звісно, краще, щоб проводили бак посів і протимікробні або протигрибкові засоби підбирали з урахуванням чутливості. 

Для обробки подряпин, ран і запалень застосовується розчин Хлоргексидину або Мірамістину. Прискорити процес загоєння ран і тріщин дозволяють спеціальні мазі, наприклад, Левомеколь. Щоб запобігти злизуванню зовнішніх препаратів твариною зі шкіри, рекомендується надягати іммобілізуючий комір на весь період терапії.

Профілактика полягає в організації правильного догляду за вихованцем. Аутоімунні процеси, що провокують розвиток дерматозів, діагностуються серед домашніх кішок у рази рідше, ніж вплив чинників навколишнього середовища. Запобігти розвитку патології можна. Для цього необхідно:

• регулярно обробляти кішку від екто та ендопаразитів;
• ретельно підбирати корми для улюбленця;
• проводити регулярні перевірки у ветеринарного лікаря;
• виключити контакт тварини з бродячими бездомними тваринами.

Що принесе 2025 рік власникам тварин.