Дерматомікози — збірний діагноз хвороб шкіри та її похідних. Збудниками патологій є патогенні та умовно патогенні мікроскопічні гриби дерматоміцети.

До захворювань схильні сільськогосподарські тварини, домашні дрібні тварини, хутрові звірі, гризуни, представники дикої фауни, хворіє і людина.

Ареал поширення грибів великий і хвороби поширені повсюдно.

Етіологія

Збудниками хвороб можуть бути мікроскопічні гриби дерматофіти (Dermatophytes) і недосконалі гриби (Fungi imperfect). Статистичні дані, отримані під час дослідження патології домашніх тварин, свідчать про те, що на частку Trichophyton mentagrophytes припадає 22%, гриб Microsporumc anis вражає 8% тварин, а умовно патогенні, такі як цвілеві та дріжджоподібні гриби, забирають на себе 70%.

Залежно від того, яким саме грибом викликано захворювання, діагностують трихофітію, мікроспорію, фавус.

Збудники всюдисущі. Їх легко можна виявити на шкірних покривах, шерсті тварини, підстилці, ґрунті, кормах. Гриби можуть рости і розмножуватися не тільки на шкірі тварини, а й у навколишньому середовищі за оптимальних для їхнього життя умов. Живильне середовище для грибів має бути бідне на білки, але багате на вуглеводи. У споровому стані гриби можуть залишатися вірулентними до 1,5 років. У зовнішньому середовищі, під впливом сонячних променів гриби швидко гинуть, висока температура (80-90 °С) вбиває протягом 15-20 хвилин. Хімічні речовини згубні для мікрофлори і розчин формаліну вбиває за 20-25 хвилин.

На штучних поживних середовищах (Чапека, Сабуро) ріст спостерігають протягом 7-10 днів і культивують за температури 21-22 °С. Гриб Dermatophytes показує ріст у вигляді пористих білих колоній.

Потрапивши на шкіру тварини, гриби можуть роками не викликати патологію. Сприятливим фактором є зниження імунного захисту як наслідок порушень у роботі ендокринної та травної систем.

Симптоми

Інкубаційний період триває від 10 до 30 днів. Однак з огляду на поширеність грибів вловити момент початку інкубації досить складно.

Хвороба проявляється утворенням плям. Форма, розмір, величина залежить від збудника.

За мікроспорії шкіра ураженої ділянки гладенька, неправильної форми, ділянка патології не позбавлена волосся, а воно обламане, на кілька міліметрів від шкіри. Ураження локалізуються в ділянці голови, шиї, холки, іноді на кінцівках. Якщо в процес втягнуті глибокі шари дерми, плями стають червоного кольору, припухлі, на поверхні утворюються кірки і злущування епітелію. Свербіж відсутній.

За фавусу уражені ділянки абсолютно позбавлені волосся.

Зливаючись, плями захоплюють досить великі ділянки шкіри, дерма стає червоно-бардового кольору. У разі приєднання вторинної мікрофлори можливі гнійні процеси. При засиханні виділень утворюються кірки і струпи.

Місцем уражень у дрібних тварин часто є міжпальцевий простір лап. Початкове ураження округле, обмежене, далі зливається і покривається кірками. Свербіж може бути слабко виражений або відсутній.

За ураження грибами роду Trichophyton реакція виражена більш інтенсивно. Ураження щільні, різко обмежені, безволосі, піднесені, вкриті темними кірочками, локалізуються дуже часто на голові, вухах, кінцівках. Хвороба триває досить довго і ділянка поступово збільшується. Після одужання залишаються облисілі ділянки, які з часом обростають вовняним покривом.

Діагноз

Діагностика ґрунтується на клінічних ознаках і мікроскопії зіскрібка, а також лабораторних методах диференціації мікроскопічних грибів.

У лабораторію відправляють уражене волосся і скоринки, взяті з периферії запального процесу і без застосування лікарських засобів.

Лікування

Терапевтичні заходи засновані на використанні фнгіцидних і фунгістатичних препаратів.

Початкові процеси легко піддаються лікуванню 10% спиртовим розчином саліцилової кислоти, приготованої на 5% настоянці йоду. Змазування уражених місць починають із периферії, із захопленням здорових тканин і закінчують у центрі запального процесу.

Хорошим ефектом володіє мазь Ям, екзодерил, термікон. Для дрібних тварин застосовні спрей і краплі «Фунгін». Можна використовувати «Клотримазол» у вигляді таблеток, мазі та спрею. З шампунів можна віддати перевагу «Себозолу» і «Нізоралу».

Великим тваринам у корм підмішують антибіотик гризеофульвін протягом 15-20 днів, далі роблять перерву і знову продовжують лікування до повного одужання.

Профілактика

З профілактичною метою проти стригучого лишаю у собак і хутрових звірів можна застосувати вакцину «Ментовак», у ВРХ (великої рогатої худоби) ліофілізовану вакцину -130 або ТФ 130 К, для коней СП-1, для овець «Тріовіс».

В Україні вкрай складно і скоріше неможливо знайти ці вакцини. Будь ласка, не займайтеся самолікуванням і зверніться до ветеринарного фахівця.

На тваринницьких фермах і розплідниках собак проводять постійні клінічні огляди з виділенням хворих тварин. У разі виявлення патології на господарства накладається карантин.

Дезінфекцію проводять розчином натрію гідроокису або 2% формальдегідом.

Формування стада новоприбулими тваринами проводять тільки після карантинних заходів.

Під час складання раціону необхідно строго балансувати його за вмістом водорозчинних і жиророзчинних вітамінів, що сприятиме підвищенню резистентності шкірних покривів.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.