Інфекційні недуги, спричинені грибковими мікроорганізмами, що вражають кератинізовані тканинні структури (епідерміс, волосся і нігтьові пластини) називаються дерматофітозами. Дерматофітоз у собак, як і в інших тварин, проявляється порушенням шерстного покриву — він стає тонким і ламким, а шкірний покрив в ураженому місці посилено лущиться.

Нерідко перебіг дерматофітозу ускладнюється приєднанням вторинної бактеріальної мікрофлори.

За відмінного імунітету без лікування лишай (інша назва дерматофітозу) минає самостійно впродовж кількох тижнів. Варто пам’ятати, що в цей період собака є переносником збудника і може заражати інших тварин, а також людину.

Дерматофітози відносно складно піддаються медикаментозному лікуванню, тому за перших проявів захворювання власнику рекомендується звернутися до кваліфікованого ветеринарного лікаря.

Шляхи зараження

Під загальною назвою дерматофітоз, мають на увазі кілька видів захворювання. Відмінність у них не тільки у вигляді грибка, що спровокував недугу, але й у симптоматиці та методах лікування. Найчастіше у собак діагностують такі види дерматофітозів:

• стригучий лишай;
• парша (фавус);
• мікроспорія і трихофітія.

Лишай має властивість передаватися іншим тваринам, незалежно від виду, статі або ж віку. Так, причиною появи грибкового ураження шкіри у собаки можуть бути домашні кішки, дикі собаки, корови або ж гризуни.

Небезпека дерматофітозів у тому, що збудники захворювання утворюють велику кількість спор, які розкидаються повсюдно носієм. Так, домашній здоровий вихованець може заразитися лишаєм, навіть якщо полежить на тому місці, де перебувала хвора тварина.

У нормальних умовах і за сильного імунного захисту лишай у тварини не розвивається або ж проходить самостійно за короткий період часу. Існує низка чинників, що провокують розвиток грибкових мікроорганізмів на шкірному покриві, які дають ускладнення. Серед них розрізняють:

• ослаблення імунних сил організму собаки;
• підвищена вологість повітря;
• порушення режиму годування і раціону харчування;
• порушення правил утримання тварини (надмірна або ж недостатня гігієна);
• засоби для догляду за шерстю і шкірою вихованця, підібрані неправильно.

У зоні ризику перебувають старі та хворі вихованці, собаки після операційного втручання, а також самки в період виношування цуценят. Крім того, лишай небезпечний для людини, особливо для маленьких дітей. У разі контакту з хворою твариною і недотримання правил особистої гігієни, дитина і дорослий з легкістю може стати мішенню для грибкових мікроорганізмів, що вражають верхні шари епідермісу.

Найчастіше діагностують лишай на волосяній частині голови, але трапляються і прояви дерматофітозу в ділянці рук, живота або спини. Статистичні дані свідчать, що дерматофітоз, що передається від тварини до людини, перебуває на другому місці за грибковими інфекціями після ураження грибковими мікроорганізмами стоп.

Ризик заразитися лишаєм підвищується у жінок у період вагітності, а також у людей, які перенесли оперативне втручання або захворювання інфекційного характеру.

Симптоми та ознаки

Інкубаційний період у дерматофітозів варіюється від 3 днів до кількох місяців. Пов’язано це з тим, що початкові етапи захворювання практично непомітні. Патогенні грибкові мікроорганізми потрапляють на шкірний покрив улюбленця, виділяючи токсичні речовини і специфічні ферменти, які роз’їдають захисні шари дерми, викликаючи лущення шкіри.

З плином часу грибки проникають у глибші шари, вражаючи цибулини волосини, призводячи до їх руйнування. Шерсть на собачому тулубі в ділянці ураження починає випадати, а на епідермісі утворюються ділянки зроговіння і гнійні скоринки. У разі проникнення патогенної мікрофлори в глибокі шари дерми, може виникнути запальний процес, а гнійний ексудат, який скупчився, викличе абсцес.

Ознаки дерматофітозу виникають у переважній більшості на морді, навколо вух і очей. Випадати шерсть може на кінцівках і в області холки тварини.

Швидкість розвитку симптомів безпосередньо залежить від виду інфекції та захисних сил організму, що стримують розвиток патології. Зміни шерстного покриву відбуваються на всьому тілі — уражені волоски починають тьмяніти, стають більш ламкими, утворюються ділянки алопеції. При цьому шерсть тварини виглядає брудною і недоглянутою.

Симптоматика розвитку лишаю на тілі тварини нерідко включає появу свербежу. Тварина починає свербіти частіше, ніж зазвичай, і під час розчісування шкіри до крові можливе занесення патогенної бактеріальної мікрофлори, що ускладнює перебіг основного захворювання.

Поява апатії, відмови від вживання їжі та води — ознаки ускладненого перебігу інфекції, що супроводжується утворенням абсцесів і сильним свербінням.

Лікування

Поява найменших ознак дерматофітозу — причина звернутися до ветеринарного фахівця. Це необхідно для того, щоб точно визначити причину захворювання і скласти подальший план терапії.

Встановлення діагнозу включає в себе кілька видів досліджень, серед яких основним є аналіз шерстного покриву під спеціальною лампою Вуда, що підсвічує грибкові мікроорганізми зеленуватим або жовтуватим світлом. Крім цього, важливим є проведення лабораторних аналізів, що включають у себе загальний аналіз сечі та біохімічне дослідження крові тварини.

На перших стадія інфекції, широко застосовуються щеплення проти дерматофітозів. Вони дають змогу усунути незначні вогнища захворювання, захищаючи організм улюбленця від вторинного інфікування протягом 12 місяців. У ветеринарії застосовують такі види вакцин від дерматофітозів:

• Вакдерм;
• Мікродерм;
• Мультикан-7;
• Полівак.

У запущених випадках дерматофітозів, що супроводжуються серйозними ураженнями шкірного покриву, лікування ґрунтується на застосуванні медикаментозних засобів протигрибкової дії (Фульцин, Гріцин, Біогризин). Ці лікарські засоби мають низку побічних явищ, таких як:

• виверження шлункового вмісту;
• втрата апетиту;
• розлади випорожнень та інші диспепсичні явища.

Курс терапії призначається ветеринарним лікарем з урахуванням особливостей вихованця і занедбаності захворювання. Зазвичай медикаментозне лікування триває від 1 тижня до 12 днів.

Запобігання подальшому поширенню інфекції досягається шляхом вистригання у тварини всієї шерсті та її подальшого спалювання.

До складу комплексного лікування дерматофітозів обов’язково входить застосування зовнішніх засобів для обробки уражених ділянок. Для цього використовують мазі та розчини, які застосовують не одноразово, а протягом досить тривалого періоду.

Протигрибкові засоби зовнішнього використання представлені такими препаратами:

• Повідон-йод;
• розчин енілконазолу;
• Міконазол-гель;
• Мазь «Ям».

Обробка пошкоджених грибковими мікроорганізмами ділянок проводитися регулярно, при цьому обробляються не тільки самі вогнища ураження, а й здорові тканини навколо. Тривалість терапії мазями і розчинами має становити не менше 7 днів. У домашніх умовах необхідно дотримуватися гігієнічних заходів, купаючи тварину з протигрибковими шампунями.

Профілактика

Захистити свого домашнього улюбленця від дерматофітозу повністю не представляється можливим. Тварина завжди перебуває в тісному контакті з навколишнім середовищем, в якому можуть перебувати частинки і спори патогенних грибків. У силах господаря мінімізувати ризики зараження, проводячи заходи профілактики.

Уникнути дерматофітії у собаки можна, дотримуючись деяких правил:

• уникати контактів домашнього собаки з бездомними родичами;
• давати вихованцеві збалансований за поживними елементами корм;
• не запускати лікування різних недуг у тварини;
• проводити діагностичний огляд у ветеринара кожні 6 місяців;
• купати вихованця тільки засобами, рекомендованими ветеринарним фахівцем.

У приміщенні, де перебувала хвора на дерматофітоз тварина, необхідно обов’язково проводити дезінфекцію. Знезараження навколишніх меблів і предметів проводять за допомогою спеціальних засобів, що володіють протигрибковою дією — розчин хлоргексидину, глутаровий альдегід, розчин енілконазолу.

Незважаючи на те, що грибкові захворювання шкірного покриву важко піддаються терапії, прогноз у разі діагностованого дерматофітозу для тварини сприятливий, необхідно тільки вчасно почати лікування.

Найкращі практики догляду за хвостиками у 2025.