Захворювання інфекційної етіології, що провокуються патогенними грибками, називаються дерматофітозами. Патологічні зміни призводять до ураження кератинізованих тканин, безпосередньо самого епідермісу, шерсті та кігтів.

У кішок дерматофітоз проявляється, насамперед, у зміні стану шерстного покриву. Шерсть стає ламкою і тонкою, а шкіра покривається лусочками. Сильний свербіж і лущення під час розвитку дерматофітозу в домашнього улюбленця призводить до розчухів і ураження патогенною бактеріальною мікрофлорою, що зі свого боку ускладнює перебіг основного захворювання.

У джерелах можна побачити визначення дерматофітозу, як лишай. Нормальна робота захисних сил дає змогу організму самостійно боротися зі збудниками захворювання. Вилікування настає за кілька тижнів. Найбільша небезпека полягає в тому, що лишай є заразною хворобою і здатний передаватися від однієї тварини до іншої. Заразитися дерматофітозом від домашньої кішки може і власник.

У породистих кішок через генетичні зміни, самолікування при зараженні дерматофітозом, настає вкрай рідко. Необхідно звертатися до ветеринарної лікарні за допомогою фахівця. Всі грибкові інфекції важко піддаються медикаментозній терапії і лишай не виняток.

Грамотний лікар допоможе підібрати максимально відповідний тип лікування для тварини, виходячи з індивідуальних характеристик пацієнта.

Як відбувається зараження кішки дерматофітозом

Під поняттям дерматофітоз мають на увазі не одне захворювання, а кілька, спровокованих різною грибковою мікрофлорою. Різниця в дерматофітозах полягає і в проявах патології, а також у методах лікування. У ветеринарній клінічній практиці у кішок діагностують кілька видів дерматофітозів:

• стригучий лишай;
• фавус або парша;
• трихофітія;
• мікроспорія.

Небезпечна властивість стригучого лишаю — здатність передаватися від хворих тварин до клінічно здорових. Стати джерелом зараження для домашньої кішки можуть не тільки собаки, а й гризуни.

Інфекційний агент має здатність утворювати величезну кількість спор і розкидати їх у навколишнє середовище. Інфікування може статися навіть у тому разі, якщо кішка полежить на підстилці, де раніше лежала заражена тварина.

За умови хорошої роботи імунної системи організму, дерматофітоз проходить самостійно, без втручання лікаря і використання медикаментозних препаратів. В іншому випадку, лишай вражає тіло вихованця поступово, починаючи з невеликої ділянки шкіри, охоплюючи нові здорові ділянки. Серед факторів, здатних послужити своєрідним пусковим механізмом для розвитку дерматофітозу в кішки, виділяють такі:

• різке зниження захисних сил організму кішки;
• висока вологість повітря в приміщенні або на вулиці;
• порушення в раціоні тварини, дефіцит вітамінно-мінеральних комплексів;
• порушення правил гігієни кішки (часте або занадто рідкісне миття);
• використання засобів для догляду за шерстю і шкірою тварини, що не підходять за хімічним складом.

До групи ризику по зараженню дерматофітозом потрапляють кішки в літньому віці, хворі й ослаблені після хірургічних втручань тварини. У зоні ризику і самки, які виношують і годують потомство.

До зараження стригучим лишаєм схильні дорослі люди, а особливо маленькі діти.

Симптоми та діагностика дерматофітозу у кішок

Від моменту потрапляння збудника дерматофітозу на шкірний покрив тварини до активації грибкової патології може тривати від кількох днів до 2-3 місяців. Фахівці пов’язують це з відсутністю або слабким проявом клінічної картини, непомітною для очей власника кішки.

Збудники захворювання, потрапляючи на шкірні покриви тварини, починають активно продукувати токсичні та ферментативні речовини, що провокують порушення захисних шарів епідермісу. Виникає свербіж і лущення.

З розвитком патологічного процесу, грибкова патогенна мікрофлора проникає в шари дерми, починаючи вражати волосяні фолікули, спричиняючи їх повне руйнування. Шерсть тварини в зоні ураження починає активно випадати, а на ділянках шкіри візуалізуються ороговілі лусочки і скоринки підсохлого гною. Приєднання бактеріальної мікрофлори до цього процесу, посилює перебіг основного захворювання. Розвивається запалення, а гній, що накопичується, провокує розвиток абсцесів.

Характерними зонами ураження при розвитку дерматофітозу у кішки є морда, область навколо очей і вушні раковини. Випадання шерстяного покриву виявляють деколи в області тазових або грудних кінцівок, холки і промежини.

Залежно від виду грибкової мікрофлори, що вразила домашнього улюбленця, буде залежати швидкість розвитку і прояви клінічної картини. Важливу роль відіграє стан імунного захисту. При ослабленні імунітету у кішки, ознаки дерматофітозу проявляються яскравіше.

Крім випадання шерсті при зараженні дерматофітозом у вихованця з’являється сильний свербіж у місці ураження. Кішка активно свербить, часом доводячи справу до розчосів і кривавих розривів. У такому разі відбувається інфікування ділянок шкіри бактеріальною мікрофлорою, що сприяє розвитку нагноєнь.

Ознаки погіршення здоров’я, зниження апетиту і відмова від їжі, а в кількох випадках і води — вказують на розвиток серйозних ускладнень, аж до розвитку абсцесів.

Визначити точну причину зміни стану улюбленця і чинників, що спровокували появу алопецій і свербіння на шкірі, допоможе тільки ветеринарний лікар на підставі проведених досліджень. Спеціаліст проводить низку специфічних досліджень, серед яких виділяють:

• дослідження під лампою Вуда (дає можливість візуалізувати грибкові мікроорганізми, що підсвічуються жовтим або зеленим кольором);
• лабораторні аналізи крові та сечі;
• біохімічний аналіз крові.

На основі отриманих даних фахівець розробляє подальшу тактику лікування. Підбирає індивідуально препарати з урахуванням характеристик тварини, її віку, умов утримання.  

Лікування дерматофітозу у кішок

Терапія дерматофітозу у кішки повинна починатися відразу, як тільки була виявлена патологія. В іншому разі тварина здатна заражати інших кішок і собак, а також людину, з якою тісно контактує. Крім основного лікування від грибкових мікроорганізмів, що спровокували розвиток патологічного стану, проводитися терапія супутніх захворювань.

Лікування дерматофітії у кішки передбачає використання системних медикаментозних засобів у вигляді суспензій або таблеток, а також спеціальних мазей і лініментів. Хороший терапевтичний ефект досягається за комплексного підходу.

У разі використання тільки мазей, позитивний результат досягається тривалий період. Але таке лікування доцільне для маленьких пацієнтів, коли ризики розвитку ускладнень від прийому таблетованих препаратів високі. Тривалість лікування визначається ветеринарним лікарем, становлячи близько 1.5 місяців.

Основними засобами, що використовуються у ветеринарії, є Гризеофульвін та Ітраконазол. Можуть використовуватися Флуконазол і Тербінафін, але вони мають меншу ефективність щодо Ітраконазолу і Гризеофульвіну. 

Зовнішньо призначаються специфічні мазі, які в комплексі добре допомагають позбутися грибкової інфекції у тварини. Використовуються такі зовнішні засоби:

• протигрибкові мазі — Міконазол (використання не завжди доцільне, оскільки існує ризик злизування препарату та інтоксикації тварини);
• спеціальні шампуні — містять у складі не тільки Міконазол, а й антисептик Хлоргексидин;
• протигрибкові рідини (бовтанки) і відвари на основі сірки та вапна, а також засоби з енілконазолом.

Запобігти поширенню захворювання на інших тварин і домочадців, допомагає дезінфекція житла. Добре, якщо вихованець домашній і не має вільного доступу на вулицю, в таких випадках проблем не виникає.

Усі кімнати, де ходила заражена лишаєм тварина, необхідно ретельно продезінфікувати, використовуючи розчин Хлоргексидину, Глутаровий альдегід або ж розчин енілконазолу. Обробці підлягають лежаки, іграшки, амуніція (шлейка і нашийник).

Рекомендується використовувати картонні коробки або одноразові пелюшки разом лежака кішки на момент лікування від дерматофітії.

З метою профілактики розвитку дерматофітозу у кішки необхідно запобігати можливим контактам домашнього улюбленця зі свідомо хворими або ж бездомними тваринами:

• ретельно складати раціон харчування, приділяючи особливу увагу наявності вітамінно-мінеральних комплексів;
• будь-які захворювання своєчасно лікувати;
• регулярно проходити профілактичний огляд у ветеринарного лікаря;
• використовувати для гігієнічних процедур тільки якісні засоби, рекомендовані ветеринаром.

Усі грибкові захворювання важко піддаються терапії. У разі дерматофітії прогноз сприятливий, але тільки в тому разі, якщо лікування було призначено адекватне і вчасно.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.