Поява на шкірі у вихованця грибкових уражень — досить часте явище в практиці ветеринарних лікарів.

Внаслідок того, що специфічного захисту від цієї патології не існує, необхідно своєчасно виявити захворювання і вжити заходів.

Лікувати грибок у собаки на шкірі досить тривалий і проблематичний процес, що вимагає від лікаря знань і досвіду.

У собак виділяють кілька видів грибкових уражень шкірного покриву залежно від виду збудника. Основними є — мікроспорія, трихофітія, кандидоз і малассезіоз.

Запущена грибкова інфекція призводить до серйозних запальних процесів на шкірному покриві, еритеми та алопеції. Лікування мікозів включає в себе прийом спеціальних протигрибкових системних медикаментів, мазей і шампунів.

Причини виникнення грибкових захворювань у собак

Грибкові захворювання шкіри у собак іменуються мікозами і до цієї патології схильні абсолютно всі собаки, незалежно від віку або ж породної приналежності.

Патогенні мікроорганізми проникають у тканинні структури не тільки шкірного покриву, а й внутрішні органи. Внаслідок їхньої активності та руйнівної дії, виникають серйозні порушення функціональних особливостей ураженого органу.

Найпоширенішими є мікози шкірних покривів, які мають високу патогенність і передаються від заражених тварин до здорових.

На тілі здорової тварини присутні деякі штами грибкових мікроорганізмів, які є частиною нормальної мікрофлори шкіри. Вони не чинять шкідливого впливу, але в разі ослаблення імунних сил організму активізуються, провокуючи розвиток грибкових інфекцій. Неконтрольований ріст мікроорганізмів чинить негативний вплив.

Проникнення на шкірний покрив з подальшим впровадженням в епідерміс грибкових патогенних агентів лишаю стає причиною пошкодження волосяних фолікулів.

Внаслідок дії грибків, тканинні структури шкірного покриву втрачають свої захисні властивості. Шкіра стає податливим ґрунтом для подальшого розвитку патогенної бактеріальної мікрофлори, що ускладнює перебіг і подальше лікування мікозів.

Існує низка чинників, що сприяють розвитку грибкового захворювання на шкірі собаки. Основними є:

• нестача вітамінних і мінеральних комплексів;
• порушення правил гігієни (занадто рідкісні або ж часті купання);
• порушення в гормональному фоні;
• порушення метаболізму;
• неправильно складений раціон харчування тварини;
• надмірна вологість у приміщенні, де найчастіше перебуває тварина;
• нестача вітамінів С і ретинолу;
• період виношування цуценят і лактації;
• порушення правил профілактичної обробки від зовнішніх і внутрішніх паразитів (бліх, кліщів, волосоїдів і гельмінтів).

Ураження шкірних покривів грибковими мікроорганізмами має низку характерних симптомів. Залежно від області ураження, деякі ознаки можуть змінюватися. Розвиток мікозів на поверхні шкіри, проявляється такими симптомами:

• ділянки алопеції (за сильного ураження, облисіння може бути тотальним);
• відчуття дискомфорту (свербіж і печіння, що провокує тварину до постійного розчісування уражених ділянок);
• порушення стану шерстного покриву (волосся стає ламким, тьмяним, втрачає свою еластичність).

Грибкова інфекція, як правило, починається з найніжніших ділянок шкірного покриву. Залисини утворюються в області між пальцями на лапах, на носі, голові, за вухами. Шерстяний покрив у цих місцях може рідшати, обламуючись біля самого кореня, а шкіра набуває сіруватого або ж червонуватого відтінку.

Поява свербежу в уражених ділянках може мати найрізноманітнішу інтенсивність. Унаслідок сильного свербіння собака сильно розчісує уражену ділянку, що може призвести до інфікування бактеріальною патогенною мікрофлорою.

Але варто пам’ятати, що якщо тварина постійно свербить, то це ще не 100% ознака грибкового ураження. Часто причиною появи свербежу можуть бути ектопаразити — блохи та волосоїди, а також алергічні реакції на їжу або ж хімічні речовини.

При підозрах на грибок шкіри у собаки, необхідно звернутися до кваліфікованого ветеринарного лікаря.

Головна небезпека дерматомікозів полягає у швидкому прогресуванні та порушенні роботи захисних сил організму. В результаті патологічних змін, шкіра перестає виконувати бар’єрну захисну функцію, і організм стає надзвичайно сприйнятливим до небезпечних вірусних і бактеріальних мікроорганізмів.

Для постановки точного діагнозу, ветеринарний фахівець використовує низку досліджень. Одне з найдостовірніших — освітлення шерсті та шкіри ультрафіолетовою лампою. За наявності грибкової мікрофлори, шерстний покрив випромінює зелене світіння.

Але варто пам’ятати, що близько 45% мікозів не мають здатності до флюоресценції. Точніші характеристики збудника захворювання можна отримати, зробивши зішкріб епідермісу, який надалі вивчають під мікроскопом. Іншими дослідженнями є:

• забір крові для бактеріального посіву (дає змогу визначити чутливість антибіотиків до вторинної бактеріальної мікрофлори);
• забір крові для постановки алергічного статусу (необхідне дослідження з метою виключення алергічних реакцій);
• загальний аналіз крові та сечі (дає змогу визначити загальний стан організму вихованця, а також своєчасно виявити системні порушення в роботі внутрішніх органів).

Принципи лікування грибкових захворювань у собак

Лікування грибка шкіри у собак включає в себе комплексні заходи.

Для терапії використовуються системні медикаментозні засоби і зовнішні препарати для обробок уражених ділянок шкіри.

Місцева терапія передбачає попередню підготовку ураженої ділянки з видаленням вовняного покриву навколо.

У запущених випадках, тварину необхідно звільнити від шерсті по всьому тілу. Далі тварину купають кілька разів на тиждень з використанням спеціально розроблених протигрибкових шампунів.

У разі сильних уражень епідермісу рекомендується проведення висічень пошкоджених ділянок із подальшою обробкою антисептичними розчинами та протигрибковими мазями, що ранозагоюють.

Лікування мікозів тривале і після отримання лабораторних аналізів, що підтверджують відсутність грибка, терапія повинна тривати ще близько 14 днів.

Призначенням ефективних препаратів і їх застосуванням повинен займатися тільки ветеринарний лікар. У кожному окремому випадку враховуються індивідуальні особливості вихованця, чутливість до препаратів, породні та вікові особливості. Найчастіше у ветеринарній практиці призначають:

• Гризеофульвін;
• Кетоконазол;
• Ітраконазол.

Своєчасно помітити розвиток грибкової інфекції не завжди вдається. При проникненні мікозів під шкіру, лікування консервативного типу може не дати бажаних результатів. У цьому разі застосування лікарських протимікозних засобів виступає в ролі стримувального фактора, для запобігання поширенню інфекції глибше.

Серйозні ураження шкірного покриву грибковими мікроорганізмами мають на увазі проведення висічень уражених ділянок тканин, а в особливих випадках тварині можуть ампутувати кінцівку.

Лікарські засоби, що використовуються для придушення системних мікозів, включають в себе:

• Амфотерицин;
• Флуконазол;
• Йодид калію;
• Тіабендазол.

В обов’язковому порядку необхідне проведення лікування компенсаторного типу, що передбачає введення внутрішньовенно розчинів глюкози, кальцію і фізрозчинів. Це важливий захід, що дає змогу швидше впоратися з ознаками отруєння організму продуктами життєдіяльності грибків.

Симптоматична терапія також охоплює вживання лікарських засобів, дія яких спрямована на підтримання роботи міокарда і дихальної системи.

Профілактичні заходи

Дотримуватися правил профілактики повинен кожен власник собаки, таким чином мінімізуючи можливість інфікування мікозами.

На жаль, уберегти собаку від зараження досить складно, але дотримуючись деяких правил, існує велика ймовірність уникнути мікозів. Деякі грибкові мікроорганізми існують на шерстному і шкірному покриві тварини, не завдаючи патогенної дії, поки не знизяться захисні сили організму.

Для підтримання імунітету улюбленця на необхідному рівні, потрібно своєчасно проводити профілактичні протипаразитарні обробки та вакцинації.

Важливим правилом у профілактиці мікозів є регулярне відвідування ветеринарного фахівця, особливо якщо виникають характерні симптоми ураження. У ветеринарній лікарні лікар має призначити спектр досліджень, що дають змогу своєчасно виявити захворювання і вжити заходів щодо ліквідації. Без уваги не повинні залишатися навіть найменші порушення в стані тварини.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.