Небезпечне вірусне захворювання, яке досить часто діагностують у домашніх вихованців — чума м’ясоїдних. У собак за відсутності терапії, чумка провокує низку ускладнень, аж до летального результату. Важливо розуміти, що з себе представляє ця вірусна інфекція, які шляхи її поширення, і які існують методи профілактики.

Загальні відомості про збудника чумки у собак

Чума м’ясоїдних, посідає одне з провідних місць серед інфекційних захворювань домашніх вихованців. У собак вірусна чума здатна вражати всі системи організму. Хвороба Карре — альтернативна назва чумки, різко негативно впливає на весь організм, вражаючи шкірні покриви, слизові оболонки органів, а також нервову систему. Уражений інфекцією не вакцинований собака страждає від лихоманки, нерідко гинучи в ході захворювання.

Заразитися домашній улюбленець може під час тісного контакту з хворим собакою. Своєчасна вакцинація — знижує ризик інфікування, але не дає абсолютної гарантії від зараження.

Небезпека захворювання полягає в ризиках розвитку ускладнень в організмі, на тлі чого і відбувається загибель тварини. Тому дуже важливо уважно стежити за здоров’ям тварини і за появи специфічних ознак захворювання, звертатися по допомогу до ветеринарної клініки.

Збудником чумки у собак є РНК-вірус, що містить РНК, який не має особливої стійкості до впливу факторів навколишнього середовища. У носових пазухах, а точніше в слизовому секреті, вірус активний протягом 1-2 тижнів. Зазначається, що заморожування вірусу дає змогу зберегти його заразність терміном на 3-4 місяці.

Збудник чуми м’ясоїдних гине у воді, нагрітій до 60 градусів через 30 хвилин. При цьому нагрівання до 100 і вище градусів інактивує патоген відразу. Не стійкий РНК-вмісний вірус хвороби Карре і до різних дезінфекційних розчинів, а також ультрафіолетового випромінювання. При потраплянні прямих сонячних променів, вірус гине за півгодини.

Як і де собака може заразитися чумкою

Винуватець захворювання чинить низку негативних аспектів на весь організм собаки. Уражаються не тільки респіраторний тракт, але також шкірні покриви, органи шлунково-кишкового тракту, головний мозок і нервову систему. Зараження тварини відбувається найрізноманітнішими причинами шляхами, але найпоширенішими є:

• безпосереднє контактування з предметами побуту хворої тварини;
• контактування з інфікованими біологічними рідинами — фекаліями, слинним і статевим секретом, а також уриною;
• контакт вихованця з вуличним взуттям власника, який проходив у місцях, що обсіменіли вірусом.

Види чумки у собак

Важливо розуміти вид хвороби Карре, що вразила собаку, що дасть змогу точно розробити лікування з урахуванням можливих ускладнень. У ветеринарній практиці виділяють 5 видів перебігу чумки і 4 форми патологічного процесу.

За перебігом хвороби

За перебігом чума м’ясоїдних буває:

• Блискавична. Найнебезпечніша з можливих форм, оскільки закінчується летальним результатом практично зі 100% гарантією. Симптоми патологічного процесу розвиваються швидко, проявляючись через 4-6 годин після проникнення вірусу і призводять до летального результату. Навіть якщо власник відразу ж звернеться по допомогу до ветеринарної клініки.
• Гостра. Виявляється не так різко, але перші ознаки, так само як і за блискавичної форми захворювання, виникають через 7-9 годин після проникнення вірусного агента. Організм маленького цуценяти не здатний боротися із захворюванням, але при своєчасно наданій допомозі існують шанси на одужання.
• Хронічна. Вражає в переважній більшості літніх собак у віці старше 10 років. Звичайно, шанси інфікування молодих особин також існують. За хронічної форми хвороби Карре, тварина стає апатичною і млявою, відмовляється від їжі, спостерігаються диспепсичні розлади. Тварина постійно тре очі, які сльозяться.
• Типова. Чума м’ясоїдних у найкласичнішому її прояві. При типовій формі захворювання перші ознаки починають виникати через 3 тижні після інфікування. Шанси на успішне повне одужання собаки існують, якщо своєчасно звернутися по допомогу до ветеринарного фахівця.
• Атипова. Небезпечна і непередбачувана форма патології, що протікає без яскраво вираженої клінічної картини. У цей безсимптомний період інфекція поширюється по всьому організму, викликаючи серйозні ускладнення. Смертельний результат при атиповій формі — цілком передбачуваний, оскільки уражається центральна нервова система.

За формою захворювання

Чума м’ясоїдних рідко виникає в ізольованому вигляді. Збудник здатний пошкоджувати тканини всього організму. Найбільш часто діагностованими є:

• Легенева форма — характеризується ураженням респіраторного тракту. У хворого вихованця підвищуються температурні показники тіла, проявляється кашель. З носових ходів і ніздрів виділяється секрет гнійного типу. Вихованець відмовляється від прийому їжі, але при цьому починає більше пити. Надалі з перебігом патології розвивається діарея і виверження шлункового вмісту.
• Нервова форма — характеризується підвищеною спрагою, спазмами м’язів і їх тремтінням. Тварина стає дратівливою і надмірно агресивною. Відсутність своєчасної допомоги провокує параліч тазових кінцівок, виникають епілептичні напади. Параліч дихальних м’язів і міокарда призводить до швидкого летального результату.
• Кишкова форма чумки у собаки проявляється сильною слабкістю тварини, відмовою від корму. На поверхні язика з’являється специфічний білястий наліт. Вихованець страждає від постійної нудоти і подальшої блювоти, виникає розлад шлунку. Калові маси рідкі, жовтого відтінку.
• Шкірна проявляється специфічними висипаннями по всьому тулубу собаки. З перебігом патології утворюються гнійнички та виразкові ураження. У разі потрапляння інфекції, розвивається бактеріальне запалення, що ускладнює перебіг. Шкірна форма чумки вважається у ветеринарії однією з найлегших за перебігом і добре піддається лікуванню. Але за відсутності своєчасного лікування, тварина може загинути від виснаження.

Симптоми чумки у собак

З моменту проникнення збудника хвороби Карре в організм до початку перших клінічних проявів, проходить у середньому від 3 днів до 3 тижнів. При всіх формах захворювання, крім атипової та блискавичної, симптоми проявляються через інкубаційний період. Собака в момент відсутності симптомів, є носієм захворювання і заражає інших тварин.

На початкових етапах чумка у собак проявляються:

• легким ступенем пригнічення;
• зниженням апетиту або повною відмовою від їжі;
• появою ділянок гіперемії на видимих слизових оболонках носа, очей і ротової порожнини;
• нападами нудоти і подальшим блюванням.

Залежно від індивідуальних особливостей організму собаки, ознаки можуть відрізнятися. Одні вихованці страждають від виражених проявів чумки, в інших симптоматика розмита або повністю відсутня.

Перші ознаки хвороби Карре — підвищення температури тіла, а потім повернення її до нормальних показників. У групі ризику перебувають маленькі цуценята і вихованці у віці. Пов’язано це зі зниженням захисних сил організму.

Діагностика

При появі перших ознак нездоров’я, необхідно звертатися по допомогу до ветеринарної клініки. Спеціаліст проведе детальний огляд, вивчить клінічні прояви, призначить низку необхідних лабораторних досліджень.

Для постановки точного діагнозу на наявність вірусної інфекції, необхідне взяття проб змивів з носових ходів, слизової язика і взяття аналізу крові. Для виявлення чумки у собаки, призначаються:

• ІФА (імуноферментний аналіз);
• ПЛР (полімеразно-ланцюгова реакція);
• специфічна проба на сприйнятливість і тести на визначення антигену в крові.

Існує величезна кількість лабораторних тестів, що дають змогу виявити патогенних агентів в організмі. Визначає необхідність проведення того чи іншого лабораторного дослідження виключно компетентний ветеринарний лікар.

Лікування чумки у собак

Терапія чуми м’ясоїдних у домашніх собак полягає в комплексному підході. Лікування передбачає використання медикаментозних специфічних вузькоспрямованих препаратів та інших засобів, які слугують додатковими факторами. Залежно від клінічного прояву патології та загального стану вихованця, терапія може мати різну спрямованість.

Самостійне призначення лікарських препаратів або ж використання народних засобів може призвести до серйозних ускладнень.

Серед специфічних методів лікування чуми м’ясоїдних, значиться процедура переливання крові. Переливають кров здоровій тварині від собаки, який перехворів на чуму. Також використовується введення сироватки від перехворілої тварини до здорової. Частіше застосовують у специфічній методиці лікування переливання сироватки обробленої крові, що має імунітет до вірусного агента. Введення сироватки залежить від стану тварини, але зазвичай процедуру проводять тричі, кілька разів на добу.

Відмінним лікувальним ефектом володіють сироватки Глобкан, Гіксан і Авірокан. Зазначається, що доцільне використання сироватки тільки на перших етапах розвитку патологічного процесу, і шанси на одужання вищі.

У комплексному лікуванні чумки у собаки, важливе місце займає симптоматична терапія. Її мета — усунути симптоми захворювання і запобігти розвитку ускладнень. Хвору тварину необхідно розташувати в окремому боксі, добре ізольованому, з постійно підтримуваною вологістю повітря. Собака повинен більше відпочивати. Для лікування чумки у собак застосовують:

• Мідокалм — для усунення судомних явищ у м’язах;
• Аміназин — при порушеннях роботи центральної нервової системи;
• Прозерин — для купірування порізів;
• Новокаїнові блокади — для усунення больового синдрому;
• Фінліпсин — у разі епілептичних нападів;
• Гентаміцин — антибіотик, що дає змогу запобігти й усунути патогенну бактеріальну мікрофлору;
• Сульфокамфокаїн — серцевий препарат, необхідний для запобігання розвитку серцевих ускладнень;
• Імунофан — підтримка імунної системи.

Усі препарати призначає тільки ветеринарний лікар. Самостійне визначення дозування загрожує ускладненнями аж до летального результату.

Важливе місце в лікуванні відведено спеціальній дієті. Вірусна інфекція завжди призводить до проблем із травленням. У зв’язку з цим, для розвантаження травної системи, призначається голодна дієта від 12 до 24 годин. Собака не повинен їсти, але обов’язково повинен багато пити води.

У домашніх умовах, після консультації з ветеринарним лікарем, можна додавати у воду відвари лікарських рослин (наприклад, кору дуба, череду або корінь алтея). Після того, як стан собаки стабілізується, йому починають давати рідку їжу — нежирні бульйони, вівсяна та рисова каші на воді. Можна також давати киселі та відвари, змішані з невеликою порцією м’ясного фаршу.

Прогноз при діагностованій чумці у собаки

Прогноз при діагностованій чумці у собаки завжди обережний. Навіть попри те, що в сучасній ветеринарній практиці навчилися справлятися з цією вірусною інфекцією, захворювання у кожного п’ятого собаки провокує розвиток ускладнень.

Залежно від форми патологічного процесу може виникнути низка ускладнень. Наприклад, якщо форма чумки була кишковою, нерідко розвиваються після одужання коліти та ентероколіти. За легеневої форми, можуть уражатися структури легень, серцевого м’яза і навіть шлунка. Як ускладнення після перенесеної чумки, виникають паралічі тазових кінцівок.

Як утримувати собаку з чумкою, якщо в будинку є ще тварини

Якщо перебіг патологічного процесу не критичний, тварину можна лікувати в домашніх умовах, дотримуючись чітких рекомендацій фахівця. Для людини вірус собачої чумки не є небезпечним, а ось для інших собак так. Тому необхідно дотримуватися низки профілактичних заходів. Перш за все, дезінфекція.

Хвора тварина має бути ізольована в чисте, добре провітрюване і сухе приміщення. Миски для води та пиття завжди мають ретельно митися та дезінфікуватися. Дуже важливо, щоб тварини мали всі необхідні щеплення, а особливо від чуми м’ясоїдних. Це дасть змогу знизити ризики виникнення захворювання в інших собак.

Реабілітація після перенесеної чумки

Після перенесеної вірусної інфекції, наслідки можуть залишитися на все життя. Дуже важливо повністю вилікувати вихованця, не покладаючись на випадковість. Важливо дотримуватися в період реабілітації всіх рекомендацій ветеринара — зміцнювати імунітет, налагодити правильний раціон, уникати контакту з іншими тваринами (карантинне утримання, яке не тільки дасть змогу запобігти зараженню інших улюбленців, а й не дасть можливості розвинутися ускладненням).

Організм після перенесеної чумки дуже ослаблений, тому завдання власника — не допустити розвитку серйозних наслідків. Після того, як тварина перехворіла на вірус чуми, у ротовій порожнині можуть з’являтися новоутворення, а зубна емаль може потемніти.

Якщо не дотримуватися всіх рекомендацій фахівця, після першого інфікування, собака може захворіти повторно, але в цьому випадку, важкою нервовою формою патології.

Це відбувається внаслідок неповного лікування і тривалого існування вірусу в клітинах. У процесі реабілітації можливий розвиток серйозних захворювань, таких як менінгіт або енцефаліт, на тлі неповного лікування.

Профілактика чумки у собаки

Основна профілактика чумки — імунізація. Своєчасно поставлене щеплення улюбленцю дозволить убезпечити організм тварини від розвитку серйозних ускладнень. Жодна вакцина не дає 100% гарантії, що тварина не захворіє. Але в разі інфікування, захворювання буде протікати в слабкій формі або зовсім без клінічних проявів.

Перша вакцинація цуценят від чуми м’ясоїдних здійснюється після досягнення цуценятами 3-х місяців. Ревакцинація — щороку, як і в разі сказу. Крім вакцинації, необхідно також підтримувати імунітет вихованця на високому рівні. Для цього необхідно дотримуватися простих правил:

• регулярно мити миски для води та корму з дезінфікуючими розчинами;
• прати пледи і підстилки, на яких спить собака;
• за рекомендацією ветеринарного фахівця, вводити в раціон вітамінно-мінеральні комплекси, особливо, якщо собака отримує натуральну їжу, а не гранульовані корми;
• регулярно провітрювати квартиру або приватний будинок, а також тривало і регулярно гуляти з собакою на свіжому повітрі.

Дозволить мінімізувати ризики інфікування різними вірусними та бактеріальними захворюваннями миття лап собаки після прогулянки. Під час самих прогулянок, рекомендується уникати контакту вихованця з бродячими родичами.

Головні інсайти 2025 року для власників тварин.