Панлейкопенія, або котяча чумка — хвороба, небезпечна і для дорослих кішок, але кошенята особливо схильні до цієї, без перебільшення, смертельної інфекції.

Причини, шляхи зараження, симптоми, лікування панлейкопенії однакові як у кошенят, так і у дорослих кішок. Отримати загальні відомості про це вірусне захворювання ви можете з нашої статті про панлейкопенію котів . Тут же зупинимося на особливостях перебігу цієї хвороби у кошенят.

Що таке панлейкопенія

Панлейкопенія — це важка хвороба, що вражає шлунково-кишковий тракт і кровотворну систему. Схильні до захворювання всі представники сімейства котячих. Хворобу викликає пірус панлейкопенії кішок, що належить до сімейства парвовірусів.

Шляхи зараження кошеняти

Кошенята можуть заразитися так само, як і дорослі кішки — при контакті з виділеннями хворих тварин. Зараження відбувається як під час безпосереднього спілкування, так і під час користування спільними предметами догляду з хворими та вірусоносіями. Можливе занесення вірусу з вулиці, якщо власник або тварини, які потребують вигулу, контактували із зараженими фекаліями. Тобто, вірус можна принести з вулиці на взутті, одязі, шерсті.

Вірус панлейкопенії кішок широко розповсюджений, тому ймовірність заразитися ним, особливо у великих скупченнях тварин (квартири, в яких зібрані десятки кішок, пташині ринки тощо) дуже велика.

У дорослих кішок трапляється прихована форма хвороби, коли тварина тривалий час практично не проявляє симптомів хвороби, а також вірусоносійство. Зовні здорова тварина може бути смертельно небезпечною для кошеняти.

У кошенят часто зустрічається внутрішньоутробне зараження: вірус з організму вагітної кішки проникає через плаценту. Оскільки вірус панлейкопенії для свого розмноження використовує клітини, що швидко діляться, він призводить до важких патологій плодів. У результаті кошенята народжуються мертвими або нежиттєздатними.

Можливе зараження вже після народження. Найуразливіші кошенята віком 2-5 місяців, але високий ризик хвороби зберігається і в підлітків.

Особливості перебігу панлейкопенії у кошенят

Хвороба належить до особливо небезпечних навіть і для дорослих тварин, а серед кошенят смертність сягає 90%. Це пов’язано, по-перше, з недосконалістю імунної системи кошеняти, по-друге, з малими ресурсами організму, по-третє, із загальною незрілістю всіх органів і систем.

У кошенят хвороба протікає в переважній більшості випадків у гострій або навіть блискавичній формі. За останньої хвороба протікає за кілька годин або менше і закінчується завжди летально.

Власники можуть помітити гострий початок проносу, а потім настає загибель тварини. У цьому випадку в небезпеці всі кошенята, які контактували із загиблим, і необхідно терміново вживати заходів профілактики.

У разі раптової загибелі кошеняти в посліді слід побоюватися насамперед саме панлейкопенії і починати лікування саме від неї. При появі симптомів буде, найімовірніше, вже пізно.

Основні симптоми чумки у кошенят

Класична картина чумки у кошенят виглядає так. Тварина різко втрачає активність, відмовляється від їжі, у неї починаються пронос і блювота. У виділень специфічний вкрай неприємний запах. На цьому етапі власники, як правило, плутають вірусне захворювання з отруєнням і тому запізнюються з допомогою.

Часто або сама інфекція, або викликані нею зневоднення та інтоксикація призводять до ураження нервової системи. У цьому випадку у кошенят можуть спостерігатися кругові (манежні) рухи і судоми.

Діагностика панлейкопенії в кошенят

Етапи діагностики панлейкопенії у кошенят ті самі, що у дорослих тварин: загальний огляд, аналізи на вміст вірусу, клінічний аналіз крові. Однак у кошенят складність проведення аналізів у тому, щоб взяти необхідну кількість крові. Тварини й без того зневоднені, страждає кровотворна система. Не завжди вдається набрати кров навіть при постановці внутрішньовенного катетера. Можливий забір з яремної вени, але ця маніпуляція вимагає від лікаря специфічних навичок і проводиться не всіма ветеринарними фахівцями.

ПЛР-діагностика (визначення ДНК вірусу панлейкопенії) у кошенят необхідна, якщо недоступний експрес-тест. Аналіз робиться 2-3 дні, і є ймовірність, що тварина не доживе до його результату. Але знати причину хвороби необхідно, адже не раз у ветеринарній практиці траплялися випадки, коли власники приносили до клініки кошенят, які помирали, одне за одним: через 2-3 місяці після загибелі вихованця брали нову тварину, і вона вже вдома заражалася смертельною хворобою від свого попередника.

Вірус панлейкопенії вкрай стійкий у зовнішньому середовищі, він зберігає життєздатність до 1 року. Тому без противірусної обробки приміщення і предметів брати в дім нову кішку неприпустимо.

Сучасні експрес-тести за точністю практично не поступаються ПЛР. Відповідний матеріал для обох методик — калові маси або змиви з кишківника, що дає змогу забрати менше крові для аналізу або відкласти дослідження крові, якщо її забір ускладнений через важкий стан пацієнта.

Із чим можна сплутати панлейкопенію

По-перше, з отруєнням. Важлива відмінність панлейкопенії від отруєнь у тому, що при цьому захворюванні на початковому етапі хвороби у тварини значно, до 40-41 градуса і вище, піднімається температура тіла. При отруєннях температура нормальна або знижена. Однак у кошенят швидко настає друга фаза хвороби — виснаження організму, за якої температура падає. Відрізнити ці два стани в такому разі може тільки ветлікар.

По-друге, з гострим токсоплазмозом. Найчастіше ця інфекція переноситься кішками безсимптомно, але саме у кошенят за симптомами розрізнити ці дві інфекції складно. Тут на допомогу приходить експрес-аналіз або ПЛР. Токсоплазмоз у кошенят, хоча і протікає важко, менш небезпечний, ніж панлейкопенія. Від цієї хвороби є специфічне лікування, тобто препарати, які вбивають збудник.

По-третє, з панкреатитом, гострим гастроентеритом невірусної природи та іншими хворобами шлунково-кишкового тракту. При цих захворюваннях може підніматися температура, але не буде виявлено збудника, і в маленьких кошенят усі вони трапляються досить рідко.

Лікування чумки у кошенят

Найефективніше лікування чумки у кошенят в умовах стаціонару. Таким пацієнтам необхідний цілодобовий контроль ветеринарного фахівця, контроль температури тіла, зневоднення, роботи серця і легенів.

У домашніх умовах виходити хворих на чумку кошенят — завдання для вкрай досвідчених власників, що володіють ветеринарними навичками і великою кількістю вільного часу. Це не той випадок, коли можна залишити хвору тварину вдома і спокійно піти на роботу або навіть на годину-дві у справах.

Лікування полягає в поповненні дефіциту рідини і мінеральних речовин, введенні вітамінних препаратів, антибіотиків для профілактики вторинного ураження тварини бактеріальною мікрофлорою. Застосовуються препарати, що підтримують роботу серця, дихальної та нервової систем. Необхідні й гастропротектори — ліки, які знижують кислотність шлункового соку, захищаючи травний тракт від секретів, що виробляються ним же.

Необхідні й протиблювотні, причому не звичний метоклопрамід («Церукал»), а дорожча «Серенія». Річ у тім, що метоклопрамід стимулює перистальтику кишківника, а це може призвести до проносу або, гірше, кишкової непрохідності через те, що запалений кишківник неадекватно реагує на стимуляцію.

В ідеалі вводять специфічний імуноглобулін проти панлейкопенії. Такі препарати застосовують як для тварин, що вже захворіли, так і для тих, у кого ймовірний контакт із вірусом.

Попри численні спекуляції навколо препаратів цієї групи, доказова ветеринарія визнає ефективність методу. Питання виникали до конкретних ліків. Ті з них, дієвість яких була сумнівною, зараз не виробляються і не продаються.

Профілактика чумки у кошенят

Проти панлейкопенії розроблена й активно застосовується вакцинація. У продажу і в наявності в клініках є широкий асортимент різних вакцин як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва.

Кошенят вакцинують з 8-12 тижневого віку, ревакцинацію проводять через 2, 3 або 4 тижні залежно від виду вакцини. Вкрай важливо дотримуватися термінів, зазначених в анотації до конкретних вакцин.

Перше і друге щеплення потрібно робити обов’язково однією і тією ж вакциною. Тому потрібно відповідально підійти до цієї процедури і перед щепленням уточнити у ветклініці, яка саме вакцина там є і з якого віку вона дозволена до застосування. Якщо у вас виникають сумніви, попросіть ознайомити вас з анотацією.

Наступне щеплення проводиться через рік, далі вакцинація проти панлейкопенії, залежно від виробника вакцини, проводиться щорічно або раз на 2-3 роки.

Щоб максимально захистити новонароджених кошенят і тварин у період після першої вакцинації, заводчики повинні прищеплювати кішок-плідниць. Бажано робити це у 2-му триместрі вагітності, тоді кошенята перед народженням отримають максимум готових материнських антитіл разом із молозивом, а потім і молоком. При регулярній своєчасній вакцинації її терміни неважливі.

Якщо кошеня взяте з підозрілого місця (особливо це стосується пташиних ринків та інших масових скупчень кішок, а також підібраних тварин), потрібно застосувати профілактичну дозу імуноглобуліну проти панлейкопенії. Вакцинувати тварину можна не раніше, ніж через 3 тижні, оскільки готовий імуноглобулін буде взаємодіяти з вакцинним штамом, заважаючи виробленню імунітету.

Якщо люди, у яких ви берете кошеня, стверджують, що воно вакциноване, вам мають надати ветеринарний паспорт, у якому зроблено відповідну відмітку й обов’язково вклеєно ярлик із вакцини. В ідеалі все це має бути завірено підписом і печаткою ветлікаря, проте притулки, зоозахисники та деякі заводчики вакцинують тварин самостійно.

Поки не йдеться про вакцинацію проти сказу, штампа клініки або ветлікаря може і не бути, але ярлик вакцини має бути обов’язково. Якщо вам починають розповідати, що кошенятам ціла доза не потрібна і наліпка в іншому паспорті — це не відповідає дійсності, у будь-якому віці одна доза вакцини припадає на одну тварину. Таким кошенятам потрібно проводити повний курс вакцинації.

Щойно взяту тварину не можна негайно зводити з іншими кішками, якщо вони проживають у вас вдома.

Витримайте 2 тижні без контакту, якщо кошеня заражене, інфекція себе проявить. Також краще продовжити карантин і в жодному разі не допускати спілкування кошенят із вуличними тваринами протягом 14 днів після вакцинації.

З обережністю користуйтеся вживаними предметами побуту, вірус може передаватися і через них. На цьому власникам кошенят краще не економити.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.