Випадання шерсті у кішок — явище часте і навіть закономірне. Всі представники сімейства котячих схильні до зміни шерстного покриву. Незалежно від того, довга шерсть у кішки або ж коротка, вона буде линяти. Виняток становлять тільки породи, у яких відсутній шерстний покрив.

Основна функція, яку виконує шерсть — захист від впливу несприятливих факторів і терморегуляція. З настанням тепла, шерсть кішки видозмінюється, линяє підшерсток і тварина легше переносить високі температури.

Оновлення шерстного покриву відбувається і в період перед настанням холодів. Тварина починає обростати підшерстям, здатним утримувати тепло тіла тривалий час, не даючи вихованцеві замерзнути.

Господар кішки повинен чітко розділяти, коли випадання шерсті є нормою, а в якому випадку линька вказуватиме на патологічні стани в організмі улюблениці.

Постійне випадання шерсті, а якщо ще й клаптями — вимагає негайного звернення до ветеринарної клініки. Під час клінічного огляду та лабораторних досліджень, лікар зможе встановити точну причину різкої втрати вовняного покриву і призначити відповідне кожному конкретному випадку лікування.

Основні причини

Якщо у кішки випадає шерсть, то впадати в паніку зовсім не варто. Необхідно проаналізувати, що могло послужити причиною. Пов’язано це з тим, що існує низка факторів, які є фізіологічною нормою.

Наприклад, сезонне линяння, супроводжується великою кількістю шерсті, що вилізла. При цьому стан тварини в нормі — чистий і вологий ніс, немає порушень в апетиті та поведінці. У період линьки вихованець не відчуває дискомфорту, поводиться абсолютно спокійно, хоча і шерсть лізе цілими клаптями.

Інший природний фактор, не пов’язаний з порушеннями в організмі та недугами — лицьова алопеція. Це стан організму в період з 14 до 20 місяців, для якого характерне випадання шерсті у кішок в області надбрівних дуг і за вухами.

У нормальному стані лицьова алопеція проходить самостійно до 3-х річного віку.

Але існує і низка чинників, що провокують початок линьки зовсім не по сезону і пов’язані з порушеннями в організмі тварини. Такими факторами є:

• Неправильно підібраний раціон харчування. Незбалансоване харчування, стає причиною линьки. Це порушення характеризується станом, коли у кішки випадає шерсть клаптями. Найчастіше ділянки алопеції при неправильному харчуванні локалізуються в області спини, шиї або ж кореня хвоста. Решта ділянок шерстного покриву кішки набувають тьмяності та стають ламкими. За відсутності своєчасної допомоги, на ділянках облисіння утворюються запалення, що дають про себе знати сильним свербінням і лущенням шкіри.
• Гормональний дисбаланс. Порушення гормонального фону виникають через низку причин. Це може бути приймання медикаментозних засобів, що пригнічують статеву охоту, вагітність і період лактації, порушення роботи щитовидної залози. Тварина втрачає не тільки шерсть, а й бажання приймати їжу, або ж навпаки, починає посилено харчуватися. Досить часто проблеми на гормональному рівні позначаються на кількості актів сечовипускання. 
• Прояви алергічного характеру. Виникнення алергії у кішок часто діагностоване явище. Спровокувати відповідну реакцію організму на проникнення чужорідних білків може неправильне харчування (жирна, смажена, солона їжа), вплив хімічних речовин на шкірний покрив. Проявляється алергія на шкірі ділянками алопеції, сильним свербінням і почервонінням шкірного покриву.
• Гранульома. Специфічний стан організму, що виникає внаслідок інфікування ранової поверхні. Характеризується патологічний стан утворенням твердих на дотик вузликів, кішка свербить до болячок і випадає шерсть. Таким чином, при рознесенні патогенної мікрофлори, що утворилася в гранульомі, уражаються великі площі тіла. Відсутність своєчасної терапії призводить до виразок на шкірі. 
• Паразитарні захворювання. Мікроскопічні кліщі, що вражають шкірний покрив, призводять до утворення ділянок облисіння в області морди, вух, кореня хвоста, передніх кінцівках. Шерстяний покрив випадає до лисин або ж тьмяніє, а на самій шкірі утворюються дрібні червоні папули. При проходженні через епідерміс, кліщі викликають сильний свербіж у вихованця, провокуючи його сильніше розчісувати шкіру. Нерідко ураження шкірними кліщами супроводжується піодермією. Сильні розчухи під час укусів бліх, також можуть стати причиною випадіння шерсті у кішки. При зараженні блохами тварина сильно свербить і постійно вилизується, а також виявляють у шерсті чорні крупинки.

Окремо варто відзначити захворювання у кішок, що провокують випадання шерсті. Це може бути спричинено авітамінозом, впливом хімічних речовин на шкірний покрив (побутова хімія, яка використовується для миття підлоги або меблів, пральний порошок), синтетичні матеріали, грибки та аутоімунні збої. Серед захворювань виділяють такі:

• Інфікування грибками. Деякі умовно-патогенні грибкові мікроорганізми, такі як Кандида або Малассезія, є частиною нормальної мікрофлори шкірного покриву. Але в разі збоїв у роботі імунної системи грибки починають активно розмножуватися, спричиняючи процеси патологічного характеру — свербіж, появу лисин і ранок, запалення і больові відчуття. Якщо кішка чухає шию і випадає шерсть у чітко обмеженому просторі, то це може вказувати на грибкове ураження трихофітією або ж мікроспорією. Це заразне захворювання, іменоване лишаєм.
• Мультиформна еритема. Захворювання, що виникає на тлі різних інфікувань шкіри, а також унаслідок злоякісних пухлин. Характеризується патологія випаданням вовняного покриву в ділянці пахвових западин, паховій ділянці, навколо вушної раковини і ротової порожнини. У деяких випадках запущеного перебігу еритеми у вихованця спостерігається пригнічення, гарячкові стани і виразки на шкірі.
• Кістозні утворення в ділянці потових залоз. Рідко діагностована патологія, для якої характерна поява поодиноких гладких бульбашок на тілі, водянистих на вигляд. У місці появи кісти, у кішки спостерігається свербіж, що провокує розчухування і випадання шерсті.
• Сонячний дерматоз. Якщо у кішки сильно лізе шерсть влітку, то причиною може бути специфічна реакція епідермісу на ультрафіолетові промені. Шкірний покрив при тривалому впливі з сонячними променями починає червоніти, на ньому утворюються лущення (ніс і вуха), випадає шерсть. 
• Психогенна алопеція. Патологія, пов’язана з недосконалістю нервової системи. Є кішки, які надзвичайно чутливі, емоційно реагують на різні подразники. На тлі стресу у тварини може розвиватися психогенна алопеція. Кішка починає нервово вигризати шерсть на тілі, що призводить до появи ділянок облисіння в області передніх лап, живота і паху. Поки психологічно тварина не буде врівноважена, вона продовжуватиме вигризати шерсть. На місці уражень можуть утворюватися ранки, обсіменілі бактеріальною мікрофлорою.
• Вроджений гіпотеріоз. Захворювання аутоімунного характеру, що проявляється невеликою кількістю шерсті на тілі улюбленця, а до віку 4-х місяців шерсть пропадає з тіла повністю. Лікування захворювання не існує.

Як допомогти домашньому улюбленцю

Помітивши, що у кішки випадає шерсть, господар повинен обов’язково проконсультуватися з фахівцем. Причин виникнення линьки безліч і самостійно визначити провокуючий фактор практично не можливо.

В умовах ветеринарної лікарні будуть проведені всі необхідні заходи, що включають в себе клінічний огляд і лабораторні дослідження. Для постановки точного діагнозу, необхідне проведення таких досліджень:

• загальний аналіз крові;
• аналіз крові на присутність імуноглобулінів Е (при підозрі на алергію);
• біохімічний аналіз крові (дасть змогу визначити роботу організму і виявити відхилення);
• зішкріб зі шкірного покриву (для проведення мікроскопічної діагностики в разі підозри на бактеріальну або грибкову мікрофлору).

Після встановлення точної причини, чому у кішки лізе шерсть, призначається відповідне адекватне лікування. Залежно від чинників, що спровокували втрату вовняного покриву, терапія буде відрізнятися.

Вихованцям з діагностованою харчовою алергією, прописують курс антигістамінних препаратів, а також мазей, що усувають свербіж з поверхні шкіри. Важливим правилом під час лікування харчової алергії є усунення провокуючого фактора.

У разі, якщо випадання шерсті спровоковано підшкірними кліщами або ж блохами, крім симптоматичної терапії, що усуває свербіння, лущення і запалення, необхідне використання спеціального засобу. На фармакологічному ветеринарному ринку представлена велика кількість препаратів для боротьби з нашкірними паразитами.

Широко використовуються такі засоби від випадіння шерсті у кішок, спровоковане кліщами, як Івермектин, Амітразин.

Часто випадання шерсті та розчухи шкірних покривів ускладнюються бактеріальною інфекцією. У разі виявлення патогенної мікрофлори або ж спор грибкових мікроорганізмів, призначається антибіотикотерапія або ж протигрибкові засоби. Курс лікування і дозування препаратів повинен вказати ветеринарний лікар з урахуванням індивідуальних особливостей організму тварини.

Якщо у кішки лупа, це означає, що шкірний покрив пересушений внаслідок порушень процесів у шкірі або ж внутрішніх системах організму. Необхідне застосування спеціальних мазей, що зволожують епідерміс і знімають подразнення.

Профілактика

Заходи профілактики мають проводитися цілий рік. Важливо стежити за станом вихованки, ретельно доглядаючи за шкірою і вичісуючи шерсть. Необхідно купати кішку правильно підібраним шампунем, що не викликає подразнення шкірних покривів.

Обов’язкове проведення профілактичних протипаразитарних обробок. Це дасть змогу не допустити зараження кліщами або ж блохами.

Власник тварини має ретельно підібрати правильний раціон харчування. Особливо важливо, щоб харчування було збалансоване за всіма основними показниками (білки, жири і вуглеводи), а також було насичене мінеральними і вітамінними комплексами.

Крім харчування, необхідно, щоб імунітет тварини був на високому рівні. Для цього рекомендується відвідувати ветеринарного фахівця і проводити профілактичні діагностичні огляди, що дають змогу своєчасно виявити початок серйозних патологічних змін в організмі тварини.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.