Доглядаючи за собакою, власник улюбленця чітко слідкує за будь-якими змінами у стані чи поведінці тварини. Трапляється, що улюбленець відмовляється від звичної їжі. Як правило, власники починають панікувати, лякаючись страшних наслідків.

Існує низка фізіологічних чинників, які не несуть шкоди для організму, при цьому провокують тварину відмовлятися від їжі. Якщо тварина активна, не спостерігається пригнічення, то відмова від їжі вважається тимчасовим явищем, що проходить самостійно.

У разі підвищення температури тіла, млявості, диспепсичних розладів, що супроводжують відмову від їжі у собаки, необхідно звернутися по допомогу до ветеринарної клініки. Самостійно поставити діагноз, а тим більше призначити терапію неможливо.

Чому собака погано їсть

Фізіологічні чинники, що впливають на стан організму тварини, можуть провокувати відмову собаки від їжі. Основними причинами відмови від корму у вихованців, є:

• Спекотна пора року. Влітку собаки починають їсти менше через зниження апетиту. При цьому собака починає більше пити. Завдання власника — надати вільний доступ до чистої питної води.
• Зміни гормонального фону. Самки і самці під час настання періоду статевого полювання, втрачають апетит або ж зовсім відмовляються приймати їжу. При цьому вони не відчувають голоду, оскільки під дією гормонів, що циркулюють у крові, зайняті іншими завданнями.
• Період зміни зубів. Маленькі цуценята можуть втрачати апетит і погано їсти в період початку зміни молочних зубів. Тварина відчуває дискомфорт і може відмовлятися їсти.
• Велика кількість їжі та необмежений доступ до їжі. Собаки, на відміну від котів, звикли наїдатися за один раз, а не підходити до миски постійно, споживаючи корм невеликими порціями. Якщо миска з кормом собаки постійно повна, тварина починає їсти коли захоче. Тому в період основного годування, апетиту в улюбленця може не бути.
• Порушення поведінки. Деякі власники собак жаліють своїх вихованців, балуючи різними ласощами. Потрібно пам’ятати, що собаки розумні тварини і без зусиль вибудовують логічні ланцюжки. Один раз відмовившись від корму і отримавши разом з основною їжею ласощі, пси швидко розуміють вигоду і починають відмовлятися від корму на користь ласощів.
• Природні процеси травлення. Під час прогулянок на свіжому повітрі, собака може наїстися шматочків кори від палиці або трави, тож, коли настає час прийому їжі, тварина відмовляється їсти. Як правило, після нормальної прогулянки і походу в туалет, травлення налагоджується, і тварина починає їсти, як раніше.
• Розвантаження організму. Дикі тварини в природі самі знають, коли потрібно розвантажити організм, самостійно регулюючи процеси споживання їжі. Не варто змушувати тварину їсти насильно. Прийшовши в норму, собака сам проявить інтерес до їжі.

Важливо розуміти, що всі перераховані вище фактори є нормальними, а відмова собаки від їжі не вимагає втручання ветеринарного лікаря, тільки якщо загальний стан вихованця нормальний. При появі супутніх ознак, відмова від їжі може вказувати на розвиток серйозних порушень у роботі організму.

Приводом для занепокоєння і звернення до ветеринарної лікарні до фахівця, є:

• Млявість, апатія у тварини, сухий і гарячий кінчик носа. Цуценя, яке відмовляється від їжі 2 дні поспіль, необхідно обов’язково показати фахівцеві.
• Відмова від їжі на тлі гельмінтозів, алергічних реакцій або ж розвитку інфекційних патологій. Спровокувати порушення здатні запальні процеси в підшлунковій залозі, кишечнику або шлунку. Стати провокуючим фактором відмови від їжі можуть і пухлинні процеси. Тільки фахівець після ретельної діагностики здатний встановити причину розвитку патології та призначити адекватне лікування.
• Порушення харчування, що супроводжується відмовою води або ж навпаки, підвищеною спрагою.
• Інтоксикація організму хімічними речовинами, що містяться в медикаментозних засобах або ж отрутами.
• Реакції алергічного типу внаслідок, наприклад, укусу отруйної комахи.

Захворювання ротової порожнини, порушення прикусу, хвороби зубів. Карієс та інші запальні процеси, що розвиваються на слизових оболонках пащі у собаки, завдають болю і дискомфорту, особливо при пережовуванні грубих кормів. Необхідно провести обережний огляд пащі на предмет пошкоджень.

Діагностика можливих захворювань

Якщо тварина довгий час відмовляється від їжі, розвиваються супутні клінічні ознаки, необхідно звертатися по допомогу до ветеринара. Тварина може перебувати в пригніченому стані, постійно ховається від власника, забиваючись у затишні місця.

При вірусних інфекціях підвищується температура тіла, не виключаються напади нудоти і виверження шлункового вмісту. У маленьких цуценят часто з’являється розлад шлунку — профузний пронос, з прожилками крові та слизу. Важливо не зволікати з візитом до ветеринара. На огляді в клініці лікар проведе ретельну діагностику і складе подальший план лікування. Основними діагностичними заходами для встановлення точного діагнозу є:

• загальний аналіз крові — дає можливість виявити запальні процеси в організмі;
• клінічний огляд із пальпацією та аускультацією, збір анамнезу;
• ультразвукове або рентгенологічне дослідження — необхідне для підтвердження або спростування наявності сторонніх предметів у ротовій порожнині або травному тракті, пухлинних процесів.

На підставі отриманих даних, лікар розробляє тактику лікування.

Лікування та профілактика

Залежно від патологічних чинників, що спровокували порушення апетиту у собаки або відмову від їжі, лікування буде відрізнятися. Так, якщо тварина погано їсть, млява й апатична, причиною може стати отруєння. Лікування полягатиме в промиванні шлунка і введенні антидоту. Особливо важливо запобігти розвитку зневоднення на тлі блювоти і проносу при отруєнні. Призначаються крапельниці з розчинами глюкози та Рінгера-Локка. Спровокувати порушення апетиту здатні проблеми в обмінних процесах або ж захворювання травного тракту. У разі появи алопецій, неприємного запаху з ротової порожнини, підозра падає на ферментативну недостатність, захворювання печінки і нирок, або ендокринної системи. Лікування підбирається індивідуально, залежно від виявленого основного захворювання.

У разі відмови від їжі та підвищення спраги, лікар підозрює наявність лихоманки. Підвищення температурних показників тіла частіше супроводжує інфекційні патології — чуму м’ясоїдних, парвовірусний ентерит. Призначається специфічне лікування з імуноглобулінами та імуномодулювальними засобами.

Відмова від корму, що супроводжується появою кашлю у тварини — привід бити на сполох. Найчастіше причина криється в проковтнутих чужорідних предметах, що застрягли в одній із частин травного тракту. Самостійно дістати сторонній предмет не можна. У результаті неакуратних дій можна спровокувати розрив слизових оболонок, спричинивши небезпечні ускладнення.

У разі діагностованих гельмінтозів призначається курс протипаразитарних засобів.

З метою профілактики зниження або порушення апетиту у домашнього улюбленця, необхідно дотримуватися низки нескладних правил. Для того щоб собака відчував потребу в поповненні запасів енергії, необхідно забезпечити хорошу фізичну активність. Після гарної прогулянки здоровий собака завжди захоче підкріпитися. Прогулянки мають здійснюватися якомога частіше — мінімум 2 рази на день. Можна вигулювати собаку в парку або на спеціально обладнаному майданчику.

Деякі улюбленці вибагливі в їжі, можуть відмовлятися їсти холодну їжу. У таких випадках потрібно постаратися підібрати максимально комфортну температуру їжі та запропонувати тварині. Не рекомендується відразу задобрювати тварину ласощами. В іншому разі можна домогтися проблем із поведінкою.