Особливих дивацтв у тому, що тварина приділяє особливу увагу своєму хвосту, немає. Активну увагу своєму хвосту приділяють маленькі цуценята в процесі пізнання свого тіла. Якщо тварина починає занадто часто, не перестаючи кусати хвіст, аж до появи ран і крові, необхідно приділити цьому увагу.

Причиною подібного прояву можуть бути серйозні порушення у функціонуванні організму. Тварину рекомендується показати ветеринарному фахівцеві. Лікар проведе низку необхідних досліджень і надасть адекватну допомогу.

Причини психологічного характеру

Основними причинами появи поведінки у собаки, внаслідок якої він починає кусати свій хвіст, є свербіж, невроз (проблеми психологічного типу), захворювання організму. У ветеринарії виділяють фізіологічний свербіж, спровокований звичайними факторами без впливу захворювань. Собака може кусати свій хвіст, якщо він у чомусь забруднений. Вихованець може покусувати свій хвіст або ж просто робити спроби почухати його. Улюбленець при цьому залишається повністю спокійним.

Поява занепокоєння у собаки під час покусування хвоста за відсутності бруду та чужорідних предметів у цій ділянці, вказує на серйозні порушення, зокрема й невротичні розлади. Поява неврозів зумовлена гальмуванням або ж навпаки, сильним перезбудженням нервової системи, що призводить до проблем у провідності імпульсів.

Ознаки неврозу можуть проявлятися різноманітно, залежно від того, на якій стадії патологічний процес і що спровокувало його. Одним із проявів неврозу є покусування власного хвоста собакою до крові та ран.

Не своєчасно проявлена увага до проблеми може серйозно позначитися на загальному стані тварини. На початкових етапах неврози проявляються гальмуванням реакцій, різкими перезбудженнями, проявом нехарактерної поведінки в процесі впливу подразників. Вихованець відчуває постійний стрес, напругу і страх.

Спровокувати невротичний розлад здатні такі чинники:

• тривалий вплив сильних стресових подразників;
• фізичне виснаження тварини внаслідок сильних перевантажень;
• системні інтоксикації та захворювання інфекційного типу.

Ставиться до неврозу у собаки поверхово — помилка з боку власника. Покусування хвоста вказує на початок розвитку патологічного процесу. В результаті відсутності своєчасної терапії, вихованець починає по-справжньому хворіти, аж до летального результату.

Неврози і розлади психологічного плану не мають нічого спільного. Під час розвитку неврозу уражається нервова система і частини кори головного мозку. Під час розвитку розладів психологічного плану, прямого впливу на нервову систему не спостерігається.

Існують породи собак, у яких спостерігається схильність до нервових розладів, у процесі яких вони починають покусувати свій хвіст. Кусати тварина може не тільки свій хвіст, а й гризти інші частини тіла. Спровокувати стресовий стан у вихованця здатні такі чинники:

• сильний страх;
• переїзд на нове місце;
• відсутність власника тривалий час;
• образа на власника;
• різка зміна клімату.

Деякі психологічні розлади проявляються виключно покусуванням хвоста. Важливо не залишати проблему на самоплив і показати тварину ветеринарному фахівцеві. Причиною появи подібного стану в улюбленця може бути серйозне захворювання.

Можливі захворювання

Свербіж, що з’являється у тварини в області хвоста, називають патологічним. Причиною розвитку подібного стану може бути порушення в організмі на тлі інвазії. Дискомфорт у вихованця виникає не в області хвоста, а біля його основи в місці розташування анального отвору. Улюбленець сильно збуджений, відчуває дискомфорт і свербіж, що провокують розгризання шкіри до появи крові. Спровокувати подібний стан можуть:

• Ектопаразити — блохи та кліщі, рідко живуть на самій тварині. Вони паразитують на собаках, харчуючись кров’ю. Несвоєчасні обробки від бліх і кліщів провокують дискомфорт у тварин, аж до розчухів і появи кривавих кірочок. Свербіж викликають і коростяні кліщі, що являють собою мікроскопічних паразитів, розташованих під шкірним покривом. Локалізація коростяних кліщів — шкірні покриви біля основи хвоста.
• Гельмінти. Внутрішні паразити, населяють кишковий тракт тварини. Цикл життя гельмінтів пов’язаний із виходом через анальний отвір. Під час того, як самка гельмінта відкладає яйця у виході прямої кишки, виникає свербіж у цій ділянці. Відчуваючи дискомфорт, тварина починає активно покусувати це місце, в спробах позбутися свербежу.
• Запальні процеси в параанальних залозах. За нормальної роботи організму, параанальні залози не дають про себе знати, виконуючи свої функції. Розташовуючись по обидва боки від анального отвору, параанальні залози самостійно очищаються в процесі акту дефекації. Закупорка залоз і подальше запалення призводить до появи свербежу. Тварина покусує анальний отвір, переходячи в область хвоста.
• Шкірні патології. Запальні процеси на шкірному покриві — дерматози, можуть бути спровоковані грибковою інфекцією, патогенними бактеріальними мікроорганізмами або ж паразитами. Незалежно від виду патологічного процесу, він завжди буде супроводжуватися свербінням. Без допомоги фахівця позбутися дерматиту досить складно. Важливо з’ясувати причину розвитку запалення і призначити улюбленцеві адекватну схему терапії.
• Реакції алергічного типу. Алергія, особливо у декоративних порід собак, частіше викликана харчовими факторами. Рідше причиною алергії стають хімічні речовини і пилок квітучих рослин. Шкірні покриви стають сухими, з’являється гіперемія і сильний свербіж. У спробах усунути дискомфорт, тварина починає кусати себе і чухати лапами. Нерідко місцем розчісування стає хвіст і лапи.
• Механічні пошкодження. Якщо власник помітив, що собака гризе свій хвіст, необхідно звернутися до ветеринарної клініки для огляду. Причиною нехарактерної для тварини поведінки, може стати травма — перелом хвоста. Хворобливі відчуття і відсутність іннервації в хвості дратують тварину, доставляючи дискомфорт.

Як правило, при розвитку патологічних процесів, тварина не тільки покусує свій хвіст. Улюбленець стає неспокійним, часом навіть агресивним, порушується сон і апетит.

Важливо своєчасно звернути увагу на зміни в стані улюбленця і звернутися по допомогу до ветеринарної клініки.

На огляді у фахівця тварині проведуть низку досліджень. Спеціаліст звертатиме увагу на реакцію пацієнта та його загальний стан. Якщо собака просто активно звертає увагу на свій хвіст, покусуючи його, але водночас легко відволікається, у разі якщо з’явилася інша зацікавленість, значить, проблем немає.

Нав’язливе покусування хвоста — ознака наявності проблем. Ектопаразити на шкірі тварини, не завжди помітні для власника. Ветеринар під час огляду проведе зішкріб, щоб поставити точний діагноз. Мазки на аналіз також дають можливість виявити наявність внутрішніх паразитів — гельмінтів.

Діагностований стресовий стан допоможе усунути ветеринар, спільно з власником вихованця. Завдання власника — налагодити контакт з улюбленцем. Важливо більше гуляти з собакою, грати в активні ігри, приділяти тварині максимум уваги. Контакт із власником дасть змогу тварині впоратися зі стресом. У деяких випадках необхідна допомога зоопсихолога або ж заняття з кінологом. Ветеринар призначить седативні препарати, за необхідності.

Лікування дерматозів, діагностованих у улюбленця, здійснюється також ветеринарним фахівцем.

Важлива частина запобігання появи стану у тварини, коли вона гризе свій хвіст — профілактика. У профілактичних цілях необхідно обов’язково своєчасно проводити імунізації та протипаразитарні обробки. Необхідно приділяти увагу підбору якісного раціону харчування.

Не варто забувати про спільне проведення часу. Активні ігри на вулиці, навчання командам, піші прогулянки в парках і лісосмугах, позитивно позначаться на психологічному стані тварини.

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.