Одним із найчутливіших органів у собак є вуха. У зв’язку з особливостями анатомічної будови, органи слуху страждають від різних захворювань, викликаних грибковими мікроорганізмами або ж бактеріальною мікрофлорою, частіше, ніж у інших домашніх улюбленців.

Якщо собака чухає вуха, то власник повинен негайно звернутися до ветеринарного фахівця. Перш за все, необхідно встановити причину виникнення свербежу і дискомфорту у собаки, а потім потрібно призначення адекватного лікування.

Можливі причини

Найрізноманітніші чинники призводять до того, що собака трясе головою і чухає вухо. Залежно від етіології, свербіж у вухах може бути зумовлений порушеннями в імунній системі, пов’язаний із розвитком патогенної бактеріальної мікрофлори у вусі або ж виникнути внаслідок потрапляння чужорідного тіла.

Якщо собака часто чухає вуха, то в переважній більшості причинами є:

• Отодектоз — захворювання, спричинене паразитарним мікроорганізмом, що проникає в слуховий канал тварини. Унаслідок життєвої діяльності вушного кліща, відбувається подразнення слизової оболонки вушного каналу, а також серозних тканин. У тварини свербить вухо, виникає сильний свербіж і дискомфорт. Ураження вушним кліщем відбувається від однієї тварини до іншої, так переносником збудника може бути дворовий кіт або ж інший собака. Ураження вушним кліщем відбувається одразу з двох боків і в слухових проходах спостерігаються характерні червоні горбки, шкірний покрив може стати багряного відтінку. З внутрішньої сторони вушної раковини утворюється наліт коричневого кольору, а з вуха неприємно пахне.
• Реакція алергічного типу — з’являється внаслідок гіперчутливості або ж гострої непереносимості медикаментозних засобів, продуктів харчування, різних рослин або ж інших алергенів. При виникненні алергії собака чухає вуха, оскільки алергія супроводжується сильним свербінням. Коли вихованець починає сильно розчісувати свої вуха, то обов’язково їх травмує, а з ранових поверхонь виступає кров. Але основна ознака алергії в ділянці вух — наявність гіперемії шкірного покриву та значного припухання.
• Стороннє тіло. Після активних прогулянок з улюбленцем, власник може помітити, що тварина активно трясе вухами, скиглячи, намагаючись лапами дістати щось із вуха. Чужорідним тілом, що потрапило у вухо собаки, може бути — стебло трави, гілки, насіння рослин. Не звернувшись своєчасно до лікаря, чужорідне тіло може травмувати вушний канал, спричинивши серйозні ускладнення у вихованця.
• Запалення вуха (отит). Процес запального характеру, що виникає у собаки в результаті переохолоджень або ж ослаблення захисних сил організму, може спровокувати відчуття дискомфорту у тварини. Вушний канал починає свербіти, завдаючи улюбленцю не тільки неприємних відчуттів, а й болю. Крім того, що вихованець активно чухає вухо, у нього спостерігається поява специфічних виділень з неприємним запахом. Характерними ознаками отиту у собак також є — апатія, зниження апетиту, підняття загальної температури тіла.
• Отомікози. Грибкові ураження вух у собак — не є рідкістю. Збудники захворювання — дріжджові грибки Малассезія або ж Кандида. Ці грибкові мікроорганізми не є патогенними і перебувають на шкірному покриві собак і кішок постійно. Але в результаті дії певних умов або чинників, починають активно розмножуватися, що призводить до серйозних ускладнень. Основний симптом захворювання відображається на вушних раковинах — вони червоні і всередині сверблять. Із зовнішнього слухового проходу рясно виділяється сірка, що змішується з грибковими мікроорганізмами. Із запаленої раковини вуха починає виділятися ексудат серозного, а з перебігом захворювання і гнійного характеру. З вуха вихованця сильно смердить, через розвиток серйозного патологічного процесу. При несвоєчасному виявленні та розпочатому лікуванні, тварина може повністю втратити слух. Крім цього, під час розчісування вихованець може розносити грибок по всьому організму — на лапи, хвіст та інші частини тіла.

У яких випадках варто звертатися до ветеринара

Якщо у собаки сверблять вуха, він посилено трясе головою і проявляє явне занепокоєння — то це сигнал для власника. Необхідно якомога швидше звернутися по допомогу до ветеринарної клініки для проведення своєчасної діагностики та призначення правильного лікування. Іншими симптомами, які характерні для пошкодження вушних раковин у собаки, є:

• виділення сірки з вуха червонувато-коричневого відтінку;
• поява плям на внутрішній стороні вуха собаки жовтого або ж червоного кольору;
• набряклі явища на вусі;
• підвищення температурних показників тіла всього організму і області вуха зокрема;
• неприємний запах із вух.

Коли собака постійно чухає свої вуха, і при цьому виявляє сильне занепокоєння — не варто займатися самолікуванням, а краще звернутися до кваліфікованого лікаря. Варто пам’ятати, що не всі тварини шукають підтримки у господаря, і при появі характерних ознак захворювання вух, улюбленці можуть виявляти неприкриту агресію, намагаючись вкусити свого господаря.

Зверніть увагу! У тому разі, якщо собака розчесав до крові своє вухо, то небезпека появи ускладнень зростає в рази. Це пов’язано з тим, що за відкритих ранових поверхонь, ризик обсіменіння бактеріальною мікрофлорою зростає, а лікування буде більш тривалим і складним.

Вихованець може скиглити від болю і свербіння, постійно чіпаючи свої вуха. Для встановлення точного діагнозу ветеринари використовують спеціальний інструмент, необхідний для огляду вушного каналу на предмет відсутності або ж наявності прориву барабанної перетинки.

Цей огляд надзвичайно важливий і без нього лікування призначати не можна.

Пов’язано це з тим, що деякі лікарські засоби заборонено вводити під час прориву барабанної перетинки, оскільки рідина може потрапити в середнє і внутрішнє вухо, спричиняючи порушення в роботі вестибулярного апарату.

Також необхідне взяття спеціального мазка на бактеріальний посів.

Лікування свербежу у вусі у собак

Захворювання вух у собак приносять тварині сильний дискомфорт і страждання. Вихованець часто чухає вуха, скиглить, втрачає апетит. Больові відчуття можуть ставати причиною агресії навіть у найспокійніших собак. Пом’якшити прояви свербіння у вухах у улюбленця можна в домашніх умовах, але для встановлення точної причини і призначення правильної терапії, необхідно обов’язково відвідати ветеринарного лікаря. Тільки після точного визначення причини, що спровокувала розвиток патологічного процесу у вусі у вихованця, можна призначати лікування.

Важливо пам’ятати, що будь-яке, своєчасно не діагностоване захворювання або ж не ліковане, призводить до глухоти улюбленця та інших ускладнень (наприклад, прориву барабанної перетинки, проникнення гнійної патогенної мікрофлори в мозок, запалення мозкових оболонок і летального результату).

У разі, якщо причиною постійного дискомфорту в собаки в ділянці вушного каналу є отодектоз, то лікування полягає в прийомі антигістамінних і акарицидних препаратів. Не рідко, при приєднанні бактеріальної мікрофлори, необхідне проходження курсу антибіотикотерапії. Проведення обробки краплями «Адвокат», «Детернол», «Отодедін» потрібне кілька разів, оскільки активні діючі речовини здатні знищувати тільки статевозрілих особин кліща, а яйця та імаго необхідно усунути пізніше.

Важливий пункт у боротьбі з отодектозом — обробка дезінфекційними протівоакаріцідними розчинами іграшок, килимків та інших предметів, з якими часто контактує вихованець.

При запальних процесах у вусі у собаки, визначають тяжкість і ступінь ураження, а потім призначають відповідне лікування. У важких випадках отиту, призначається курс антибіотиків, широкого спектра дії.

Обов’язкове проведення регулярної обробки зовнішнього слухового проходу із застосуванням перекису водню. Розвиток інфекційного отиту передбачає використання анальгезуючих засобів і протизапальних препаратів. Нерідко, у разі бактеріального ураження вушної раковини, призначають антибіотики широкого спектра дії.

У разі виникнення алергічних реакцій, обов’язковим є використання медикаментозних засобів, що блокують вироблення гістаміну. Далі, важливо визначити причину, що спонукала організм відреагувати специфічною реакцією.

У разі набряклих явищ, що супроводжують алергічну реакцію організму, доцільним є призначення лікарських засобів, які виводять зайву рідину, що скупчилася в організмі. Зняттю свербежу сприяють спеціальні мазі та дотримання дієтичного раціону для тварини.

У разі потрапляння у вухо собаки стороннього предмета, не рекомендується проводити самостійне вилучення чужорідного тіла. Пов’язано це з тим, що в домашніх умовах під час спроб дістати чужорідний предмет, що застряг у вусі, існує великий ризик просування предмета в глибші структури.

В умовах ветеринарної клініки тварині введуть заспокійливі препарати і знеболять місце проведення маніпуляції для зниження дискомфортних відчуттів.

Профілактика вушних захворювань

Коли собака трясе вухами і чухає їх, це означає що не все гаразд і необхідно звернутися до ветеринарного лікаря за консультацією. Своєчасна діагностика дасть змогу уникнути цілого спектра ускладнень, пов’язаних з органом слуху у собак. Для того щоб убезпечити свого улюбленця від захворювань, пов’язаних з вухами, необхідно ретельно стежити за гігієною вушних каналів, а також уникати контакту свого собаки з іншими підозрілими тваринами.

Також важливо після кожної прогулянки на свіжому повітрі протирати внутрішню поверхню вух чистими ватними тампонами.

Рекомендується також проводити регулярну дезінфекцію місць, де найчастіше спить або відпочиває вихованець. Особливо це стосується власників собак, чиї тварини утримуються у вольєрах.

Крім звичайного вологого прибирання, необхідно проводити дезінфекцію за допомогою спеціальних протиакарицидних спреїв.

Запобіжні заходи включають обробку нашийників, повідків і намордників. Не варто залишати поза увагою й обробку іграшок, які тварина бере із собою на прогулянку.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.