Вакцинація тварин від різних небезпечних інфекційних захворювань дуже важлива.

Проведення профілактичної вакцинації дає шанси на легкий перебіг захворювання в разі інфікування або ж повний захист від патологічного процесу.

Зазвичай вакцинація переноситься твариною добре, але можуть виникати побічні ефекти, одним з яких є алопеція в місці ін’єкції, або простіше кажучи, випадання шерсті.

Механізм дії вакцини

Вакцина є медичним препаратом біологічного походження. Створений у лабораторних умовах препарат дає змогу забезпечити організм імунітетом до певного виду антигену. Набутий у результаті імунітет допоможе захистити організм у разі тісного контакту з вірусом або бактерій.

У переважній більшості випадків, вакцини містять у своєму складі агент, що нагадує той, що викликає інфекційне захворювання. Виробляють вакцини з убитих або ослаблених форм вірусів або бактерій. Також існують препарати, створені на основі токсинів і анатоксини. Ці форми препаратів не належать до вакцин.

Механізм дії вакцини простий — стимуляція роботи імунної системи дає змогу вчасно розпізнати агент, що загрожує організму, і після розпізнавання виробити «тактику» зі знищення. Вакцинація або процес введення вакцини в організм може супроводжуватися побічними ефектами, такими як алопеція у тварини в місці введення ін’єкції.

Чому після вакцинації може випасти шерсть

Місцеве випадання шерсті після ін’єкції являє собою процес запального типу. Найчастіше алопеція в місці ін’єкції спостерігається у домашніх собак і рідше у котів. Запальний процес у зоні введення препарату може бути відповідною реакцією на введення вакцини від сказу, а також глюкокортикоїдних препаратів і прогестагенів.

Достеменно механізм розвитку місцевої алопеції на тлі вакцинації або введення іншої ін’єкції не вивчений. Імовірно, причиною випадіння шерсті у тварини в місці введення вакцини, виступає паннікуліт (ураження підшкірної жирової клітковини).

Важливо своєчасно відзначити початок патологічного випадіння шерсті та звернутися по допомогу до ветеринарного лікаря.

Спеціаліст допоможе підібрати лікування алопеції, що дасть змогу запобігти розвитку ускладнень. Дуже важливо надати ветеринару правдиву інформацію про те, як протікав період після вакцинації.

Найчастіше відзначається розвиток алопеції у собак після введення вакцини від сказу. У місці введення вакцини формується кругла зона облисіння через кілька місяців після проведеної маніпуляції. Як правило, на 2-3 місяць. На ділянці шерсті, що випала, добре помітне формування почервоніння і гіперпігментації з наявністю лусочок.

Фахівці відзначають породну схильність до розвитку алопеції після ін’єкції у таких собак як:

• мальтезе;
• мініатюрний пудель;
• чихуахуа.

Мініатюрні породи собак страждають від патології частіше, ніж їхні побратими. У цьому випадку, фахівці підозрюють наявність підвищеного антигенного навантаження на організм або ж патогенез пов’язують з особливим генетичним компонентом.

Тварину обов’язково необхідно показати ветеринарному лікарю, щоб виключити розвиток інших захворювань, що супроводжуються генералізованою алопецією.

Важливо відзначити, що випадання шерсті в місці уколу може виникати при введенні прогестеронів або кортикостероїдів. У цьому разі алопеція починає розвиватися на 2-4 місяць після введення, характеризуючись зниженою пігментацією шкіри. Тварині проводять дерматологічні дослідження для оцінки ступеня атрофії шкірних покривів у місці ураження.

Попередній діагноз ґрунтується на даних лабораторних та інструментальних аналізів. Проводиться зішкріб шкіри, аналіз крові та сечі, гістопатологічне дослідження. На підставі отриманих даних, ветеринарний лікар може виключити такі патології, як:

• дерматофітоз;
• поверхневу піодермію;
• локалізовану форму демодекозу;
• ідіопатичного виразкового дерматозу;
• неоплазії;
• гніздової алопеції внаслідок введення кортикостероїдних препаратів.

На підставі отриманих результатів лабораторних даних, ветеринарний лікар розробляє тактику лікування. Що стосується собак, фахівець може запропонувати вичікувальну тактику. Нерідко відбувається спонтанний регрес і нові волоски починають з’являтися в місці алопеції через 6-12 місяців. У деяких випадках, процес зростання нових шерстинок може затягуватися. Примітно й те, що нові волоски можуть бути іншими за кольором і своєю структурою, ніж поруч розташований шерстяний покрив.

Як варіант лікування в разі алопеції у тварини на тлі інфекції, може застосовуватися комплексне введення препаратів Тетрацикліну і Ніацинаміду. У раціоні тварини мають бути присутніми в достатній кількості поліненасичені жирні кислоти Омега-3, Омега-6 і Омега-9. Досягається це шляхом корекції раціону або ж введення в меню біологічно активних добавок з риб’ячим жиром. У разі вираженого запалення на шкірі місцево показана мазь Такроліма.

З косметичною метою може бути проведено хірургічне висічення, якщо спонтанний регрес не настає. Алопеція в місці ін’єкції у кішки може свербіти і доставляти тварині дискомфорт. У цьому випадку також може застосовуватися хірургічна корекція.

У будь-якому разі, слід уважно стежити за будь-якими змінами в стані улюбленця після вакцинації. Щеплення роблять клінічно здоровим тваринам. Але у зв’язку з індивідуальними особливостями організму, реакції у вигляді алопеції можуть виникати, хоч і реєструються досить рідко.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.