Здорова домашня кішка може чухати вуха по кілька разів на день, але якщо водночас тварина починає трясти головою, то це безпосередньо вказує на розвиток патологічних станів у вихованця. Помітивши, що кішка трясе головою, уважний власник має обов’язково звернутися по допомогу до ветеринарного лікаря.

Тремор голови у кішок може бути пов’язаний з бажанням застрибнути на велику висоту, статевим збудженням, захворюваннями неврологічного характеру, ураженням вестибулярного апарату або ж недугами, що вражають вуха.

Розібратися в причинах допоможе кваліфікований лікар, який зможе призначити правильне лікування, що в результаті вбереже вихованця від серйозних ускладнень.

Причини

Помітивши, що кішка трясе головою, необхідно насамперед оглянути вушний прохід на предмет наявності паразитів у вусі. Мимовільні посмикування головою — одна з ознак отодектозу (вушного кліща). У деяких джерелах захворювання значиться як вушна короста.

Спровокована недуга мікроорганізмом — кліщем, що заселяє вушний канал. Паразит харчується лімфою, кров’ю і частинками епідермісу у вухах у тварини. Життєдіяльність вушного кліща призводить до того, що кішка часто чухає вуха і трясе головою.

Найчастіше до цього паразитарного захворювання схильні вихованці з низьким імунним захистом (маленькі кошенята, літні тварини, кішки з хронічними захворюваннями). Найбільша активність вушного кліща відзначається в період з весни по літо.

Супроводжується захворювання такою симптоматикою:

• підвищене занепокоєння тварини;
• постійний свербіж у вухах;
• ділянки шерстного покриву, що випав, на вушній раковині;
• поява кірочок на мочках вушних раковин;
• виділення з вушного каналу темного кольору з неприємним запахом.

Відчуваючи сильний дискомфорт від укусів кліща, кішка свербить і трясе головою. У результаті сильних розчухів нерідко до отодектозу приєднується бактеріальна інфекція. Вихованець втрачає апетит, стає дратівливим і навіть агресивним.

При бактеріальному обсіменінні відзначається підвищення температурних показників тіла, пригнічений стан і виділення з вушного каналу ексудату з неприємним запахом темного кольору.

Якщо кішка трясе головою, причиною може послужити отит, що розвивається в середньому вусі. Це процес запального характеру, що виникає на тлі інфекційних уражень вуха або ж унаслідок переохолоджень.

Захворювання завжди супроводжується сильними больовими відчуттями в області вуха, а також можлива поява гнійного ексудату. Тварина стає неспокійною, постійно трясе головою, посмикує мочками вух.

За відсутності своєчасного діагностування та лікування, можливий розвиток небезпечних ускладнень, серед яких лідируючі місця посідають повна глухота і запалення оболонок головного мозку. Лікування отиту обов’язково включає в себе курс антибіотикотерапії у вигляді ін’єкцій.

Захворювання неврологічного характеру також можуть стати причиною того, що тварина чухає частини тіла і трясе головою. Основними факторами, що провокують тремор голови у кішки є:

• інсульти;
• енцефаліти;
• черепно-мозкові травми.

Запалення оболонок головного мозку і крововиливи в ньому частіше діагностуються у старих тварин. Крім того, що тварина посилено трясе головою, у неї спостерігається низка інших симптомів. Так, кішка, у якої стався інсульт, починає дивно ходити, хода стає невпевненою і хиткою.

При запаленнях оболонок головного мозку спостерігається неадекватна поведінка. Зіниці тварини не реагують на світловий подразник, залишаючись постійно в розширеному стані. Кішка може здійснювати кругові рухи по колу, а лапи при цьому помітно плутаються. Хвора тварина може не помічати перешкод, натикаючись на стіни або ж двері.

Гематома у вусі, частіше виникає в результаті механічних травм під час впливу патологічних факторів на слизову оболонку. Травма, отримана твариною, призводить до накопичення крові в просвіті між хрящовими тканинними структурами і шкірою. Вихованець стає неспокійним, трясе головою, намагається почухати вухо. За відсутності своєчасного лікування можливе деформування вушної раковини.

Сірчана пробка, некроз тканин або ж новоутворення, ще одна причина появи занепокоєння тварини, а також призводить до того, що кішка трясе головою. Найчастіше некроз тканин виникає як вторинне захворювання при нелікованих гематомах або ж отитах вуха.

Розвиток некрозу вушної раковини характеризується больовими відчуттями, появою гнильного запаху з вушної раковини, потемнінням хряща. Лікування патології полягає в хірургічному втручанні, в процесі якого видаляється уражена ділянка. У деяких випадках кішці проводять ампутацію вушної раковини.

Діагностика

Встановити точну причину, чому у кішки сверблять вуха і вона трясе головою, зможе тільки кваліфікований ветеринарний лікар на підставі лабораторних і клінічних досліджень. Надзвичайно важливо при перших проявах нездоров’я улюбленця, звернутися до ветеринарної клініки.

Найчастіше у кішок діагностують отит, викликаний бактеріальною або ж грибковою мікрофлорою. Для постановки точного діагнозу застосовують такі дослідження:

• загальний аналіз крові;
• клінічний огляд;
• зішкріб з ураженої ділянки;
• біопсія;
• мікроскопічне дослідження взятих мазків.

У разі підозри на захворювання вушним кліщем, тварині обов’язково проводять аналіз взятого з вуха вмісту. Варто звернути увагу на те, що в разі отодектозу, що супроводжується бактеріальним або ж грибковим отитом, діагностика ускладнюється, оскільки живі особини кліща гинуть під час запальних явищ у вухах через кисле середовище.

Особливості лікування

Залежно від причини, що спровокувала появу тремору голови у кішки, лікування буде відрізнятися. Тільки після отримання результатів аналізів, призначається відповідна терапія. Так, якщо кішка трясе головою і постійно чухає вуха, а причиною є вушний кліщ, лікування буде спрямоване на усунення головної причини.

Для знищення кліща широко застосовують такі препарати з протівоакарицидною дією як:

• Аурикан;
• Амітразин;
• Ципам.

Курс лікування залежить від ступеня ураження вушним кліщем, але в середньому становить від 4 до 7 днів. Крім основного лікування, застосовується симптоматична терапія, спрямована на усунення свербежу і запалення у вушному каналі, викликані життєдіяльністю кліща.

Якщо ж причиною появи розчісування вух у кішки став отомікоз або ж бактеріальна інфекція, лікування спрямоване на усунення патогенної мікрофлори. Для лікування застосовують антибіотики широкого спектра дії, а також лікарські засоби для зовнішнього використання.

Спеціальні протигрибкові та антибактеріальні краплі необхідно наносити в область зовнішнього слухового проходу, попередньо очищеного від забруднень, кірочок і сірки.

У разі якщо причиною появи характерних симптомів — свербежу і дискомфорту в ділянці зовнішнього слухового проходу — став абсцес, новоутворення або ж некроз тканин, необхідне використання комплексного лікування, що містить у собі консервативні та хірургічні методики. Кваліфікований фахівець висікає уражені тканини вуха, призначаючи відповідне лікування і правильний післяопераційний догляд.

Важливу роль у профілактиці та лікуванні захворювань вуха відіграє підвищення імунного статусу. Доведено, що бактеріальні ураження вушної раковини, а також паразитарні інвазії тісно пов’язані з низьким імунітетом вихованця.

Для підтримки захисних сил організму необхідно забезпечити тварину збалансованим раціоном, вітамінними добавками, а також пройти профілактичний курс імуностимуляторами, що зміцнюють організм.

Не варто забувати і про регулярні гігієнічні процедури — своєчасно чистити зовнішній слуховий прохід, оглядати вухо тварини на предмет ушкоджень, сторонніх тіл або ж виділень.

При виникненні характерних ознак захворювання, не варто відкладати візит до ветеринарного лікаря.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.