Досить часто власники собак, особливо довговухих порід, стикаються з проблемою почервоніння внутрішньої частини вушної раковини у вихованця.

Органи слуху у домашніх улюбленців — своєрідні індикатори, що сигналізують господареві про можливі підвищення температури тіла, алергічні реакції або ж інші патологічні стани.

Червоні вуха у собаки — завжди привід для занепокоєння. Органи слуху у собак, у зв’язку з фізіологічною будовою, схильні до перепадів температур на вулиці та в приміщенні, відкритих сонячних променів і паразитів.

Породи собак з довгими вухами схильні до порушення вентиляції в області вушної раковини. Тому зайва накопичена волога і бруд (за несвоєчасного і нерегулярного очищення вушного каналу), стають чудовим місцем для росту і розмноження патогенних бактеріальних і грибкових мікроорганізмів. В результаті запального процесу, вухо у собаки червоніє і доставляє значний дискомфорт.

Точно визначити причину запалення і призначити адекватне лікування здатний тільки фахівець.

При найменших проявах патологічного стану вух у собаки, необхідно звернутися до ветеринарної клініки.

Помітити, що в улюбленця проблеми з вухами, не складно, оскільки тварина, відчуваючи постійний дискомфорт, стає нервовою, напруженою, постійно чухає вуха, відмовляється від приймання їжі. У неї порушується нормальний сон унаслідок свербіння, а в деяких випадках, у разі грибкових або бактеріальних інфекцій, з вушного каналу з’являється неприємний запах і виділення.

Затягувати з візитом до ветеринара не варто, тому що несвоєчасно вилікуване захворювання вух може призвести до серйозних ускладнень і наслідків, аж до сепсису та запалення оболонок головного мозку (з огляду на анатомічну близькість вуха й мозку).

Можливі захворювання та їх лікування

Основне завдання власника собаки — стежити за здоров’ям свого підопічного. Важливо регулярно проводити огляд вушних раковин собаки, відзначаючи найменші зміни. У нормальному стані, шкірний покрив вушної раковини з внутрішньої сторони повинен мати блідо-рожевий відтінок і не мати сторонніх запахів. Чому у собаки червоні вуха — повинен допомогти розібратися ветеринарний лікар.

Існує низка причин, що провокують розвиток почервоніння у вухах у собаки. Основними є:

• Недостатня вентиляція. Виникає у багатьох собак, але здебільшого стосується порід з довгими і висячими вухами. Велика частина вушної раковини закриває зовнішній слуховий прохід, перешкоджаючи мікроциркуляції повітряних мас, що проникають в область внутрішнього вуха. Зайва волога, що скупчилася, — відмінне середовище для розмноження патогенних мікроорганізмів. У разі запального процесу, викликаного бактеріями, у собаки з вуха з’являються виділення, що супроводжуються неприємним запахом. Запобігти запаленню таким вихованцям можна і потрібно, проводячи своєчасну гігієнічну обробку вушної раковини. Зайва шерсть повинна вистригатися, а вушний прохід оброблятися спеціальними засобами, що дозволяють усунути зайву вологу і бруд.
• Алергічні реакції. Внаслідок реакцій алергічного типу, страждають не тільки внутрішні органи, а й зовнішні. Почервоніння на вухах унаслідок алергії на корми при індивідуальній непереносимості певних продуктів, досить часте явище, особливо серед маленьких порід собак. Продуктами, що провокують початок алергії, можуть бути — пшениця, рис або м’ясо птиці, а також гранульовані сухі корми. Якщо ветеринарний фахівець підозрює початок алергії, улюбленцю призначають лікування, що передбачає виключення продуктів, що викликають реакцію, а також застосування спеціальних антигістамінних медикаментів (дозування і курс лікування має прописувати кваліфікований лікар).
• Сторонні предмети у вухах. У разі потрапляння в зовнішній слуховий прохід різних комах, рослин або ж інших предметів і тривалого впливу у тварини може з’явитися подразнення і почервоніння у вухах. Необхідно проводити ретельний і що найважливіше, регулярний огляд органів слуху вихованця після кожної прогулянки на природі. Самостійно видаляти чужорідне тіло не рекомендується, тому що будь-який необережний рух може призвести до серйозніших наслідків (проштовхнути предмет у глибокі шари, де дістати його буде набагато складніше). Бажано звернутися до ветеринара, який зможе правильно зафіксувати тварину і видалити предмет, що провокує запалення.
• Почервоніння після водних процедур. Досить часто власники собак звертають увагу на те, що після купання у собаки почервоніли вуха з внутрішньої сторони. Вода, що потрапила всередину вуха, може не вийти самостійно, навіть якщо вихованець активно ними трясе. В результаті цього, виникає запальний процес, лікуванням якого займається ветеринар. Запобігти ситуації допоможуть ватні турунди, вставлені у вуха собаки перед купанням. Після процедур, ватні тампони необхідно обов’язково витягти.
• Отодектоз. Інфекційне захворювання вух у собак і котів, спровоковане вушним кліщем. Передаватися захворювання може від хворих тварин до здорових під час контакту. Крім гіперемії в результаті запалення, отодектоз завжди супроводжується іншими характерними симптомами — сильним свербінням і неприємним запахом з області вушного каналу. Вихованець може нахиляти голову то в один, то в інший бік. Поставити точний діагноз зможуть тільки у ветеринарній лікарні, у зв’язку з тим, що діагностика передбачає зішкріб для визначення збудника. Вушний кліщ є досить небезпечним захворюванням, лікування якого триває кілька тижнів при легких формах. У запущених випадках, лікування більш дороге і тривале. При несвоєчасному зверненні до лікаря, отодектоз загрожує серйозними наслідками і навіть повною втратою слуху собаки.
• Отити. Запалення, що виникає всередині вуха, вражає безліч домашніх улюбленців. Виникнути отит може в результаті різних причин — при зниженні імунного захисту, алергічних реакціях, простудних захворюваннях, розмноженні бактеріальної патогенної мікрофлори або ж грибків. Не помітити прояви отиту вкрай складно, адже крім того, що у собаки гарячі вуха, виникає і низка характерних ознак, таких як — постійний свербіж і дискомфорт (тварина постійно чухає вуха), відмова від приймання їжі, підвищення температури тіла, млявість та апатія, неприємний запах з вушного каналу. У разі грибкового отиту з вуха доноситься неприємний, солодкуватий запах, а за бактеріальних гнійних отитів з вушного каналу виділяється специфічний ексудат.

Діагностика

Діагностика при почервонінні вушної раковини проводитися в комплексі та включає в себе кілька етапів. При зверненні до лікаря, фахівець повинен зібрати анамнез і провести клінічний огляд тварини, під час якого оглядають уражену частину зовнішнього і середнього вуха.

Під час огляду важливо акцентувати увагу на стан барабанної перетинки, шкіри всередині і присутність набряків. Отоскопія (огляд вушної раковини), охоплює реєстрацію можливих виділень із ділянки вушного каналу, гіперемії шкіри, больових відчуттів під час пальпування, вибухання барабанної перетинки.

У разі виникнення підозр на певну патологію, призначаються специфічні лабораторні дослідження. Основними є:

• загальний аналіз крові;
• цитологія відокремлюваного секрету (проводитися для визначення патогенної мікрофлори, діагностування можливих пухлинних процесів, захворювань аутоімунного типу, гіперплазій залоз, що виділяють сірку);
• зіскрібки і подальше вивчення під мікроскопом (проводять для визначення вушних кліщів, патогенної бактеріальної мікрофлори).

Рідко, але за відсутності достовірної картини патологічного процесу, ветеринарний фахівець може призначити рентгенологічне дослідження, що дає змогу визначити новоутворення або ж поліпи в носоглотці, що провокує розвиток отитів.

Профілактика почервоніння вух

Уважний господар собаки, завжди проводить регулярний огляд вушних раковин, що дає змогу своєчасно виявити початок патологічних процесів. Не варто переживати, якщо у вихованця виділяється незначна кількість коричневої субстанції, яка не має сильного неприємного запаху. Це вушна сірка, необхідна для нормальної роботи слухового апарату. Проведення регулярного чищення вух із застосуванням спеціальних лосьйонів дасть змогу уникнути серйозних захворювань, пов’язаних із вухами собаки.

Довговухим і породам собак з довгою шерстю, необхідно регулярно проводити вищипування або ж підстригання шерсті у вушному каналі. Це дасть змогу поліпшити мікроциркуляцію повітря, не даючи можливості волозі затримуватися і провокувати запалення.

Після тривалих прогулянок на природі, серед високої трави або ж у лісі, необхідно оглядати вуха собаки, на предмет сторонніх тіл. Важливу роль у профілактиці отитів та інших патологічних станів вушної раковини відіграє загальне зміцнення імунної системи.

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.