Зооантропозооноз, спровокований патогенними бактеріальними мікроорганізмами — бруцельоз, призводить до серйозних ускладнень. Основними проявами зараження собаки бруцельозом є розвиток мимовільних абортів, відсутність можливості виносити плоди і народження не життєздатного приплоду. Нерідко на тлі бруцельозу, самки приводять на світ мертвих цуценят.

Причиною розвитку захворювання є бруцела, що потрапляє в організм тварини, як правило, аліментарним шляхом. Джерелом інфекції стають заражені ембріони, яких поїдає самка, субпродукти, що не пройшли термічну обробку. Спровокувати інфікування організму собаки може поїдання відходів зі скотобоєнь і вживання зараженого молока від корів із бруцельозом.

Небезпека захворювання в тому, що бруцельоз, який розвинувся у собак, рідко піддається терапії. Крім цього, бактеріальні мікроорганізми здатні вражати й організм людини. У зв’язку з цим, необхідно знати, як проявляється недуга, які методи лікування існують і що зробити, щоб мінімізувати ризики розвитку бруцельозу в домашнього улюбленця.

Найбільша небезпека бруцельозу полягає в тому, що він практично не виліковний у домашніх вихованців. Крім того, збудник інфекції собак, легко передається людині. Важливо знати основи лікування, що дасть змогу врятувати собаку, і заходи профілактики для запобігання зараження.

Причини виникнення і механізм зараження

Захворювання бруцельоз, провокується патогенним бактеріальним мікроорганізмом, що належить до роду Brucella. Бруцельоз у собак провокує паличка, яка не здатна до самостійного пересування і не забарвлюється за Грамом. Бактерія не має здатності покриватися капсулою і характеризується спороутворенням.

Причиною розвитку бруцельозу у собак стають кілька видів бактерій, що належать до цього роду. Але найчастіше діагностується Brucella canis. Вона має здатність провокувати розвиток патологічного процесу не тільки у тварини, а й у її власника. У людини зараження бруцельозом супроводжується появою сильних головних болів, процесами запального характеру в суглобах і лихоманкою.

Грамнегативні палички бруцельозу, не стійкі до впливу факторів навколишнього середовища. Бруцели гинуть під впливом високих температур. При нагріванні до 60-65 градусів, патогени гинуть протягом 30-40 хвилин. При підвищенні температури до 80 градусів, загибель бруцел настає через 5 хвилин.

Що примітно, під час термічної обробки молока або м’яса патогени гинуть миттєво. Тому з метою профілактики захворювання, настійно рекомендується піддавати термічній обробці до 100 градусів і вище всі субпродукти і молоко, що вживаються собакою.

Спровокувати загибель патогенних мікроорганізмів здатні й різні дезінфікуючі розчини. Бруцели мають чутливість до фенолів, формаліну і спиртів. За сприятливих умов патогени можуть тривалий час зберігати свою активність і викликати зараження. Так, у таких біологічних рідинах, як кров, лімфа, ліквор, калові маси і сеча, патогенні мікроорганізми здатні жити до півроку. А ось при впливі прямих сонячних променів (ультрафіолету), паличка бруцельозу гине миттєво.

Період від моменту проникнення патогенів у сприйнятливий організм тварини, до початку прояву характерної клінічної картини, може займати від 1 тижня до 1 місяця. У зв’язку з цим і виникають основні труднощі діагностики, щоб визначити точний час зараження.

Бруцельоз може вражати всіх собак, незалежно від їхньої приналежності до породи. Не має значення стать і вік тварини. Але під час наукових досліджень доведено, що самки в період вагітності, на тлі різкого зниження імунітету, схильні до інфікування набагато сильніше, ніж пси або не вагітні суки.

Проникнення в організм і механізм впливу бруцельозної палички залежить від стану імунної системи тварини. Зараження може відбутися кількома способами:

• через респіраторний тракт;
• з їжею — при вживанні твариною інфікованих кормів і субпродуктів;
• під час статевого контакту — під час в’язки інфікованого собаки зі здоровим;
• контактний шлях зараження — характеризується інфікуванням організму сприйнятливого собаки через пошкоджені покриви шкіри.

Особливість бруцельозної палички — здатність продукувати речовини ферментативного типу, що призводять до руйнування клітин епітелію. Гіалуронідаза і нейрамінідаза є ферментами, які поступово руйнують клітини епітелію, що дає можливість без особливих зусиль проникати патогенам у глибокі шари шкіри і слизових оболонок. Далі, бруцельозна паличка проникає в кров і з током крові розноситься по всьому організму, паралельно заражаючи лімфатичну систему. Далі, патогенні мікроорганізми досягають лімфатичних вузлів і осідають там.

Підступність бруцел полягає не тільки в здатності виробляти ферментативні речовини і руйнувати епітеліальні клітини. Перші кілька годин після проникнення патогенів в організм, спрацьовує імунна система і починається активна боротьба. Але бруцели не тільки здатні протистояти атакам, а й мають здатність проникати всередину макрофагів і нейтрофілів.

Після проникнення всередину макрофагів, протимікробні препарати безсилі проти бруцел. У зв’язку з цим, лікування діагностованого у собаки бруцельозу, затягується на довгі місяці.

Перебуваючи всередині фагоцитів, бруцельозна паличка з часом призводить до порушення процесів обмінного характеру в самій клітині. Уражені макрофаги і нейтрофіли гинуть, а паличка виходить з оболонки, для захоплення нових фагоцитів.

Патогенні мікроорганізми локалізуються не тільки в регіонарних лімфатичних вузлах. За відсутності адекватної імунної реакції, бруцельозна паличка здатна вражати внутрішні органи, які покриті паренхіматозною тканиною.

Бруцели можуть атакувати печінку, спровокувати спленомегалію, вражати структури кісткового мозку. Негативний вплив бруцел позначається і на роботі системи репродукції. У самців при бруцельозі відзначається ураження сім’яників, а у самок яєчників і тканин матки.

Інфекція, що розвинулася в організмі тварини, характеризується проявом процесів запального характеру, млявоплинними з постійними періодами загострення. Бруцельоз найчастіше протікає хронічно, довго не даючи про себе знати. Поступово на тлі інфекції відбуваються деструктивні порушення в роботі органів, покритих паренхіматозною тканиною.

Клінічна картина бруцельозу

Паличка бруцельозу, що проникає в організм тварини, рідко провокує виникнення характерних ознак. Симптоми бруцельозу у собак, як правило, рідко виражені. Інфекція поступово призводить до руйнування організму.

У самців порушується робота системи розмноження. Відзначаються хронічні запалення тестикул, руйнується паренхіматозна тканина, що покриває передміхурову залозу, уражаються канали, які виводять насіннєву рідину. На тлі порушень, відбуваються зміни у сперматогенезі. Пси стають безплідними у зв’язку з відсутністю активності статевих клітин у сім’яній рідині.

Ознаки бруцельозу у самок, також можуть бути повністю відсутніми, проявляючись тільки в період вагітності або пологів. Інфікування бруцельозом у самок проявляється передчасним початком родового процесу або ж мимовільними абортами. Також, бруцельозна паличка у зв’язку з ураженням всього організму, здатна призвести до загибелі плодів ще в утробі матері.

Після пологів у таких самок нерідко діагностуються запальні процеси в матці. Усі біологічні рідини, зокрема навколоплідні води та виділення з піхви, містять велику кількість патогенів. Саме в цей період, самка стає основним джерелом зараження власника.

Симптомами бруцельозу, крім ураження репродуктивної системи, є — поступове збільшення регіонарних лімфатичних вузлів, лихоманка і запалення суглобової сумки.

Діагностика та лікування бруцельозу

Основа діагностики — лабораторні дослідження крові. Серологічна діагностика дає змогу провести диференціацію бруцельозу від інших, не менш небезпечних захворювань. Для точної діагностики та диференціації необхідне проведення спеціального тесту на бруцельоз. Також проводитися аналіз методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції). Позитивний результат на бруцельоз буде в тому разі, якщо в процесі діагностики в крові визначаються фрагменти ДНК бруцел.

Лікування бруцельозу трудомісткий і тривалий процес. Інфекція вважається невиліковною у собак, тому що в процесі видалення чужорідного агента з організму, часто розвиваються сильні алергічні реакції і відбуваються збої в роботі всієї імунної системи тварини. Під час наукових досліджень було доведено, що бруцельозна паличка має здатність інактивуватися, переходячи в специфічну форму. У так званій L-формі, бактеріальний мікроорганізм здатний перебувати в організмі собаки багато років, поступово руйнуючи внутрішні органи.

Схема лікування бруцельозу включає в себе кілька основних пунктів:

• Підбір протимікробних препаратів. Більшість антибіотиків — згубні для бруцельозної палички. Але на тлі того, що бруцела здатна впроваджуватися у фагоцити і не розпізнається імунною системою, велика частина медикаментозних препаратів втрачає свою активність. Рекомендовано під час лікування бруцельозу у собак протимікробні засоби тетрациклінового ряду, що дають змогу знизити прояви запальних процесів.
• Використання імуномодулювальних препаратів. Вони необхідні для активізації захисних сил організму для боротьби з інфекцією. Відмінним терапевтичним ефектом при лікуванні бруцельозу характеризуються мікробні полісахариди.
• Призначення вітамінних засобів. Вітаміни та підтримуюча терапія допоможе підняти загальну резистентність організму на тлі ослаблення її захворюванням.

Профілактика бруцельозу

Для того щоб уберегти свого улюбленця від ураження бруцельозом, необхідно регулярно проводити діагностичні огляди у ветеринарного фахівця і виконувати запропоновані рекомендації.

Одним із заходів профілактики є імунізація. Вакцина від бруцельозу не дає 100% гарантії, що тварина не захворіє. Крім того, стійкого імунітету проти бруцельозу немає, тому тварина може інфікуватися в будь-який момент.

Господар собаки повинен уважно стежити за своїм улюбленцем, не даючи можливості підбирати з землі предмети та продукти. Також необхідно запобігати контакту домашнього улюбленця з бездомними тваринами.

Окрему увагу потрібно приділяти вибору кормів. Готові сухі корми мають бути високої якості, а під час годування натуральною їжею важливо всі м’ясні та молочні продукти піддавати термічній обробці.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.