Бруцельоз (лат. назва brucellosis) — інфекційне захворювання тварин і людини, що протікає в хронічній формі. У більшості тварин інфекція призводить до абортів, затримки посліду, безпліддя, появи на світ нежиттєздатного потомства, орхіту в самців.

Хвороба добре відома в Центральній і Південній частині Сполучених Штатів Америки, країнах СНД, Європі, Африці. Бруцельоз завдає серйозних економічних збитків тваринницьким господарствам, знижуючи кількість приплоду, позбавляючи тварин продуктивності. Хвороба становить небезпеку і для людини, непоодинокі випадки ускладнення бруцельозу у людей у вигляді ураження суглобів і подальшої інвалідності.

Етіологія

Збудник захворювання — бактерії з класу Brucella. Вченим відомо 6 видів бактерій бруцельозу: Br. suis (свиней), Br. canis (собак), Br. abortus (велика рогата худоба / ВРХ), Br. ovis (викликає епідидиміт у баранів), Br. melitensis (дрібна рогата худоба, а також людина). Бактерії бруцельозу вирізняються маленьким розміром (0.5*2.5 мкм), нерухомістю і відсутністю спороутворення, грамнегативні, культивуються на звичайних поживних середовищах.

Збудник має відносно невисоку стійкість до факторів зовнішнього середовища (активний до 4 місяців у ґрунті, кормі, гної та воді), нагрівання води до 60ᵒC знищує бактерій за 30 хвилин, кип’ятіння — моментально. Дія сонячного світла згубно впливає на бактерії тільки протягом 3-4 годин, застосування дезінфекційних препаратів, наприклад, хлорного вапна, 4% їдкого натру, розчину активного хлору (2,5%) — вбиває бруцел відразу ж.

Епізоотологія

До бруцельозу схильна більшість тварин, диких і домашніх, але найчастіше хворобу реєструють у ВРХ і ВРХ, свиней, рідше хворіють собаки і коні. Молоді тварини менш сприйнятливі до захворювання, ризик зараження бруцельозом зростає під час статевого дозрівання. Джерелом інфекції слугують хворі тварини, які виділяють збудника через:

• фекалії;
• сечу;
• навколоплідні води;
• сперму;
• абортоване потомство;
• виділення зі статевих шляхів;
• молоко.

Високий ризик передачі бруцельозу через тваринницьку продукцію та сировину, робочий інвентар, інструментарій для акушерського призначення, спецодяг. Зареєстровано випадки передачі бруцельозу через укуси комах-кровососів, гризунів. Захворювання не має певної сезонності. Інфікована худоба та інші тварини гинуть від хвороби в рідкісних випадках.

Симптоми

Інкубаційний період становить близько місяця, перебіг бруцельозу здебільшого хронічний, іноді безсимптомний. Головною ознакою захворювання вважається аборт. У ВРХ аборти відбуваються в II половині вагітності, виникають мастити, затримка посліду, збільшення температури тіла. На тлі затримання посліду в корів розвивається ендометрит, а потім безпліддя. У самців виникають епідидиміти.

У свиноматок відзначаються парези, запалення підшкірної клітковини (абсцеси), паралічі задніх кінцівок. Абортування свиней спостерігається в першій половині вагітності, протікає без видимих ускладнень. Через тиждень після аборту самка повністю відновлюється і готова до нового спарювання з самцем.

Діагностика

Діагноз бруцельозу складається з патологоанатомічного дослідження матеріалу, клінічного огляду тварин, збору епізоотологічних даних. Під час патологоанатомічного розтину хворих тварин відмічають гнійно-катаральні метрити, вогнища некрозу всередині кісткової тканини, у сім’яниках (придатках). У селезінці, печінці та нирках реєструються абсцеси.

Абортований плід вирізняється вираженою набряклістю підшкірної клітковини, вогнищами некрозу в печінці, крововиливами слизових оболонок, у грудній порожнині та очеревині присутній бордово-червоний рідкий вміст із домішкою фібрину.

Для бактеріологічного аналізу використовується шлунок абортованого плода, піддослідним тваринам роблять біопробу. Прижиттєве діагностування складається із серологічного аналізу, у ВРХ (великої рогатої худоби) і свиней — проводять алергічну пробу.

За допомогою диференціального діагнозу виключаються схожі інфекції, що супроводжуються абортами:

• лептоспіроз;
• інфекційний епідидиміт;
• кампілобактеріоз;
• сальмонельоз;
• хламідіоз.

Лікування

У сільськогосподарської худоби бруцельоз не підлягає лікуванню, все хворе поголів’я здається на забій. Для терапії хворих собак і кішок застосовують антибіотики широкого спектра дії, але тварина все одно протягом усього життя залишиться бактеріоносієм. Знизити ризик поширення бруцельозу серед дрібних домашніх тварин здатна кастрація або стерилізація кішок і собак, але в більшості випадків хворі вихованці підлягають евтаназії.

Заходи боротьби та профілактики

Для запобігання бруцельозу необхідно дотримуватися ветеринарно-санітарних норм: вести суворий контроль за ввезенням і вивезенням худоби, дотримуватися карантину для нового поголів’я перед введенням його в господарство. Унеможливлювати контактування тварин із різних ферм, наприклад, на спільному пасовищі або в межах водопою. Щороку проводять серологічний аналіз крові худоби на предмет антитіл збудника. Сільськогосподарських тварин вакцинують проти бруцельозу вакцинами, що містять живу культуру збудника.

Вперше діагностований бруцельоз у господарстві передбачає забій усієї дорослої худоби та молодняка. На господарство в обов’язковому порядку накладається карантин. Після проведення всіх необхідних методів ліквідації та боротьби із захворюванням, а також серологічного аналізу з негативними результатами (кожні 3 місяці протягом півроку), карантин із господарства знімають.

Розбір теми 2025 року.