Патології дихальної системи у собак діагностуються у ветеринарній медицині досить часто. Одним із часто діагностованих захворювань є бронхопневмонія. Це процес запального характеру, що локалізується в ділянці бронхіального дерева та альвеолах легень.

Характерною особливістю є виникнення серозно-слизового ексудату, у складі якого містяться клітини епітелію, частинки плазми крові та структурних елементів крові.

Патологія має сезонну особливість, і діагностується частіше в осінньо-зимовий період. Схильні до бронхопневмонії тварини зі слабким імунним захистом, а також маленькі цуценята і старі собаки.

Причини виникнення

Бронхопневмонія у собак має низку синонімів. Вогнищева пневмонія, катаральна і неспецифічна — це все назви одного і того ж патологічного процесу. Захворювання характеризується розвитком запального процесу в ділянці бронхіального дерева із залученням альвеол (структурних одиниць легень).

Супроводжується бронхопневмонія утворенням специфічного слизового ексудату, що заповнює просвіт бронхів і альвеол. У переважній більшості випадків катаральна пневмонія виявляється у цуценят.

Певного чинника, що впливає на розвиток процесу запального характеру, не виявлено. Це хвороба, що розвивається за сукупності кількох патологічних чинників. Факторами, що сприяють розвитку вогнищевої пневмонії, є:

• вигул тварини в холодну пору року і сильне переохолодження собаки;
• купання в річках і озерах із холодною водою;
• перебування собаки на протягах;
• підвищена вологість у приміщенні, де утримується собака;
• неналежні умови утримання улюбленця (холодна цементна підлога у вольєрі, бактеріальна забрудненість повітря і приміщення, згодовування замороженого м’яса, давання холодної води).

Спровокувати різке зниження захисних сил організму і, як наслідок, розвиток запального процесу в нижній частині респіраторного тракту, можуть неправильно складений раціон (дефіцит необхідних вітамінних речовин, особливо ретинолу та аскорбінової кислоти), відсутність достатнього надходження ультрафіолетових променів, погане загартування організму цуценяти.

Зниження природної резистентності організму призводить до того, що патогенна бактеріальна мікрофлора, грибки та віруси, проникаючи в респіраторний тракт, не зустрічають належного опору. Різноманітні аденовіруси, мікоплазми, стафілококова і стрептококова інфекція розмножуються, вражаючи всю дихальну систему, провокуючи розвиток запалення.

Вторинний тип вогнищевої пневмонії у собаки здатний розвинутися в результаті ускладнень на тлі вад міокарда, запальних процесів плевральної оболонки і бронхіального дерева. Причиною розвитку вторинної бронхопневмонії можуть стати інфекційні патології — чума м’ясоїдних, парагрип або колібактеріоз.

Симптоми у собак

Бронхопневмонія у собаки протікає в декількох формах. Розрізняють гостру, підгостру і хронічну форму вогнищевої пневмонії. Загальна базова ознака розвитку патологічного процесу — різке пригнічення стану собаки. Діагностуються гарячкові стани з підвищенням температурних показників тіла на 1.5-2 градуси. Тварина слабка, відмовляється приймати їжу.

У запущених випадках при бронхопневмонії, собака може відмовлятися не тільки від їжі, а й води. Через 48-72 години після початку прояву перших симптомів гострої форми катаральної пневмонії, виникають характерні ознаки ураження нижньої частини респіраторного тракту. Основними симптомами є:

• сильний кашель;
• порушення процесу дихання (важке дихання і задишка);
• виділення з носових ходів серозного або катарального ексудату;
• сильні хрипи в процесі дихання, що локалізуються в області бронхів і легеневих структур.

Спочатку хрипи сухі, з плином часу стають вологими. У великих порід собак, зважаючи на їхні розміри, під час перкусії вдається виявити розмиття природного кордону легень (чітко простежується притуплення звуку в місці розташування передньої частки ураженої легені).

Підгостра форма бронхопневмонії характеризується тривалим наростанням симптоматики. У середньому, від початку патологічного процесу до виражених ознак захворювання може пройти від 14 днів до 1 місяця. Гарячкові стани переміщуваного типу. Пригнічення може наростати, а потім самостійно проходити. Собака почувається добре, потім погано, а потім знову нормально.

На відміну від гострої форми бронхопневмонії, при підгострому типі патології кашель нападоподібний. У зв’язку з тим, що процес більш тривалий, ексудат, що виділяється з носових ходів, має гнійний серозно-слизовий характер. Цуценята з бронхопневмонією гірше їдять, стрімко втрачають у вазі, значно відстають у рості та загальному розвитку.

У тварин у віці та маленьких цуценят, діагностують частіше і хронічну форму вогнищевої пневмонії. Ця форма патології характеризується такими ознаками:

• різке зниження маси тіла;
• порушення загального стану шерстного покриву (шерсть тьмяна і скуйовджена);
• шкірні покриви втрачають природну еластичність;
• виникає лупа.

За хронічної форми бронхопневмонії у собаки виникає нападоподібний болісний кашель, що відрізняється своєю тривалістю. При цьому велика частина легеневих структур і бронхіального дерева залучена в запальний процес. Під час патології альвеолярні тканини заміщуються сполучнотканинними структурами.

З плином часу хронічна форма бронхопневмонії характеризується утворенням ділянок емфізематозного типу в легенях. Наростає симптоматика недостатності серця і судин, виникають розлади в роботі травного тракту, печінки та нирок. Нерідко хронічна форма вогнищевої пневмонії супроводжується недокрів’ям і захворюваннями шкірного покриву.

В аналізі крові відзначають лейкоцитоз нейтрофільного типу, моноцитоз і зниження каталазної активності. Рентгенологічне дослідження, проведене під час діагностики, дає змогу візуалізувати зміни в місці розташування верхівкових і серцевих часток легень, ділянки затемнень. У переважній більшості клінічних випадків межа серця залишається непоміченою, а контури реберних кісток у ділянці ураження візуалізуються не чітко.

Методи діагностики та лікування тварини

За появи характерних симптомів порушень у роботі дихальної системи, власник повинен показати собаку кваліфікованому ветеринарному лікарю і не займатися самолікуванням. Особливо небезпечно давати жарознижувальні та протимікробні засоби тварині без призначення лікаря.

При зверненні до ветеринарної лікарні хворій тварині призначать низку діагностичних досліджень. І тільки на підставі отриманих даних ветеринар розробить індивідуальну схему лікування з урахуванням усіх особливостей. Під час діагностики необхідне проведення забору слизу з області трахеї, а також частинок тканини з уражених легень. Призначається бронхографія і дослідження виділень із носа.

Важливим є проведення диференціальної діагностики. Бронхопневмонію необхідно відрізняти від таких небезпечних інфекційних захворювань як:

• пастерельоз;
• чума м’ясоїдних;
• інфекційний ринотрахеїт;
• мікоплазмоз;
• сальмонельоз.

Диференціальна діагностика допомагає виявити хвороби неінфекційної етіології, такі як ларингіт, плеврит, набряк легеневих структур.

Лікування бронхопневмонії діагностованої ветеринарним лікарем передбачає комплексний підхід. Як правило, причиною вогнищевого запалення легенів у собак, стає патогенна бактеріальна мікрофлора.

Тому основу лікування складають антибіотики широкого спектра дії, а також протимікробні засоби групи сульфаніламідів і цефалоспоринів. Обов’язково призначаються вітамінні та мінеральні комплекси, а також бронхолітики.

Хворого собаку необхідно водити на фізіопроцедури, що мають виражений терапевтичний ефект при боротьбі з бронхопневмонією. Призначаються обігрівання лампою Солюкс, застосовуються опромінення ультрафіолетовою лампою, а також аероіонізація.

Відхаркувальні засоби, що призначаються собакам за бронхопневмонії, можуть містити рослинні екстракти. Хорошу властивість, що розріджує слиз і сприяє його виведенню з бронхіального дерева, має насіння анісу і кмину. Використовуються також ягоди ялівцю, висушені ягоди малини, липовий цвіт.

Дозування і тривалість терапії фармакологічними хімічними препаратами визначає ветеринарний лікар на підставі отриманих даних під час діагностики та аналізу загального стану тварини. Сильний надривний кашель у собак, що заподіює тварині біль, лікують шляхом призначення бронхолітиків.

Загальний прогноз залежить від ступеня занедбаності патологічного процесу і залученості в нього інших органів і систем.

Собаки у віці та маленькі цуценята хворіють на бронхопневмонію частіше, ніж дорослі тварини. Лікування у цуценят і старих собак має бути комплексним, спрямованим на якнайшвидше відновлення захисних сил організму. Тільки за нормального імунного захисту прогноз одужання буде сприятливим.

Важливо регулярно проводити огляд у ветеринарного лікаря після лікування. Це дасть змогу контролювати процес регенерації тканин дихальної системи і всіх процесів загалом.

Профілактика захворювання

Запобігти розвитку в улюбленця бронхопневмонії — завдання під силу власнику. Для профілактики будь-яких простудних захворювань необхідно дотримуватися низки правил. Перш за все, необхідно проводити загартовування цуценяти, починаючи з самого раннього періоду. Важливо стежити за тим, щоб тварина не переохолоджувалася, не піддавалася тривалому впливу холодних температур.

Якщо собака міститься у вольєрі, власник має подбати про те, щоб підлога була максимально утеплена (дощатий настил поверх цементу), будка була теплою і не піддавалася впливу вітру. Важливим пунктом профілактики є — своєчасна дегельмінтизація та вакцинація вихованця. Комплекс заходів щодо запобігання інфекційним захворюванням дасть змогу знизити ризики розвитку запальних процесів у респіраторному тракті тварини.

Профілактика більшості захворювань, не тільки бронхопневмонії, ґрунтується на правильному харчуванні.

Збалансований раціон, в якому присутні всі необхідні вітаміни, мінерали та нутрієнти, дозволяє зміцнити імунітет. Зі свого боку природний захист організму працюватиме злагоджено, не допускаючи можливості розвитку вогнищ запалення, своєчасно адекватно реагуючи на зовнішній подразник.

При будь-яких змінах у стані собаки (пригнічення, часткова або повна відмова від корму, апатія і млявість), необхідно звернутися до лікаря.

Рік 2025 у світі тварин — важливі відкриття та поради.