Процес запального характеру, що розвивається в ділянці слизових оболонок стінок бронхів і їхніх підслизових тканинних структурах, називається бронхітом. Патологія може зачіпати й інші частини бронхіального дерева.

Бронхіт у собак характеризується сильним надривним кашлем, слабкістю і млявістю, загальний стан тварини пригнічений. За відсутності своєчасно призначеного лікування, наслідки для організму при бронхіті серйозні.

Власник улюбленця собаки повинен ретельно стежити за будь-якими змінами в стані улюбленця, відзначаючи перші ознаки порушень у роботі респіраторного тракту. Своєчасне звернення до ветеринара і дотримання всіх запропонованих фахівцем призначень — шлях до успішного лікування.

Причини бронхіту у собак

Процеси запального характеру в ділянці респіраторного тракту здатні розвиватися під час впливу різних чинників на організм. Провокують розвиток бронхіту у тварини тривалі прогулянки на вулиці в дощову погоду, тривалі купання в холодній воді, поїздки в салоні автомобіля без вентиляції та навіть протяги в житловому приміщенні за порушення захисних сил організму (імунітету).

У ветеринарній клінічній практиці бронхіт частіше діагностують у порід собак із брахіцефалічним синдромом — мопси, японські хіни, пекінеси, англійські та французькі бульдоги. Таких улюбленцем вигулювати на вулиці ризиковано в холодну пору без спеціальних накидок, комбінезонів під час снігу, дощу або сильного вітру. Відсутність захисту від холоду провокує переохолодження, що нерідко переходить у бронхіт.

З віком собаки, як і інші тварини, втрачають природну резистентність. Здоровий, молодий, міцний собака може без особливих ускладнень надалі купатися в холодній воді, а інфекційні захворювання проходять з мінімальними наслідками. Чого не можна сказати про літню тварину, адже навіть зі звичайним переохолодженням організму собака справляється насилу.

Фахівці стверджують, що до розвитку бронхіту схильні певні породи собак. Професійний бронхіт діагностується у гончих і мисливських собак.

Пов’язані порушення в роботі респіраторного тракту і розвиток запальних процесів у бронхіальному дереві на тлі підвищених фізичних навантажень. Так само, як і надлишок фізичної активності, нашкодити організму може недостатня кількість фізичних навантажень.

Розвиток бронхіту нерідко виникає під впливом негативних чинників з навколишнього середовища — сильна загазованість повітря, що вдихається твариною, їдкі хімічні сполуки, дим і пил. Зазначено, що улюбленці, які проживають за містом, рідше піддаються патологіям у роботі респіраторного тракту, зокрема й бронхітам, ніж їхні родичі, які проживають у межах міста.

Провокувальним фактором під час розвитку запальних процесів у бронхіальному дереві виступає підвищена сухість вдихуваного повітря. Виникає сильна сухість повітря в умовах квартир взимку. Комфортною вологістю є показник від 40 до 60%. Сухе повітря провокує підсихання слизових оболонок, зі свого боку це призводить до зниження захисних сил слизових. Наявність у житлі запорошених місць, зниженого імунітету собаки — основний шлях до розвитку запалення в бронхах.

Бронхіт поділяють на два види — первинний і вторинний. Перший вид запалення проявляється внаслідок застудних захворювань, сильних переохолоджень, потрапляння в респіраторний тракт отруйних або подразнювальних речовин.

Вторинний вид запалення слизових оболонок бронхіального дерева виникає як ускладнення іншої патології. Спровокувати вторинний вид бронхіту у собаки здатні несвоєчасно вилікувані патології в мигдаликах, трахеїти. Причиною розвитку вторинного бронхіту в улюбленця виступають паразити, що локалізуються в ділянці респіраторного тракту. Іншими причинами розвитку бронхіту у собак є:

• реакції алергічного типу в організмі;
• зараження чумою м’ясоїдних;
• компресія органів дихання збільшеними в розмірі лімфатичними вузлами;
• злоякісні або доброякісні новоутворення в області дихальної системи.

Відсутність терапії при розвиненому гострому бронхіті у тварини, провокує перехід патології в хронічний стан.

Лікування хронічної форми бронхіту займає більше часу і сил, нерідко провокуючи порушення процесу нормального газообміну. Дефіцит необхідного кисню підвищує ризики розвитку в організмі захворювань серця і судин, а також призводить до неспроможності нервової системи.

Симптоми та діагностика захворювання

Базова ознака розвитку бронхіту в улюбленця — поява сильного надривного кашлю. На перших етапах кашель характеризується сухістю, а через кілька днів, кількість слизу, що продукується в бронхах, збільшується, провокуючи появу вологого кашлю. Відбувається це на 3-4 день від початку бронхіту.

Кашель виснажливий, сильний, аж до появи блювотних позивів і виверження шлункового вмісту. Закладені слизом носові ходи провокують появу шумного дихання і хрипів.

Видимі слизові оболонки набувають синюшного відтінку в запущених випадках бронхіту, що вказує на високі ризики кисневої недостатності. Відзначаються також такі симптоми:

• почастішання пульсації крові в артеріях;
• підвищення температури тіла (діагностується не завжди);
• млявість і апатичність улюбленця;
• відмова від корму;
• втрата ваги (діагностується в разі хронічного перебігу бронхіту).

Відсутність своєчасного лікування при гострій формі бронхіту в улюбленця, провокує перехід у хронічну форму. Вона характеризується тривалим запаленням в області бронхіального дерева, провокуючи серйозні зміни в організмі.

Хронічний бронхіт прогресує досить повільно, але при цьому не піддається повному лікуванню. Симптомами бронхіту хронічної стадії є:

• тривалий кашель протягом 2 місяців;
• проблеми з диханням — поява задишки та хрипів;
• сильна блідість видимих слизових оболонок, синюшність;
• втрата апетиту;
• постійна втома в улюбленця.

Кашель при хронічній формі сильно сухий і тільки в момент загострення виникає мокротиння. Хронічний бронхіт за відсутності допомоги з боку ветеринарного лікаря призводить до розвитку хронічного обструктивного захворювання легенів, що не піддається лікуванню.

Поява перших ознак нездоров’я в улюбленця, привід негайно звернутися по допомогу до ветеринарної клініки.

В умовах стаціонару ветеринарної лікарні хворій тварині проведуть низку діагностичних процедур. Це дасть змогу поставити максимально точний діагноз і визначити причину бронхіту, що розвинувся. Для встановлення діагнозу необхідне проведення таких маніпуляцій:

• клінічний огляд респіраторного тракту — видимих частин;
• аускультація області трахеї, бронхіального дерева і легеневих структур (відзначають наявність хрипів, сипких звуків);
• забір крові для загальноклінічного аналізу та аналізу на наявність інфекційних агентів;
• рентгенологічне дослідження — інструментальне дослідження, необхідне для визначення ступеня занедбаності патологічного процесу і виключення запалення легеневих структур.

Обов’язковим пунктом діагностики є збір анамнезу. Лікар з’ясовує умови утримання собаки, раціон харчування, присутність або ж відсутність вакцинацій, нещодавній контакт із хворими тваринами.

Лікування бронхіту в собак

Хвору тварину необхідно захистити від стресових станів і створити належні умови утримання. Для цього важливо надати теплу підстилку, утеплений одяг для прогулянок на вулиці, висококалорійну, але легко засвоювану організмом їжу. Важливим пунктом організації догляду за хворою твариною є надання теплого рясного пиття.

Ветеринарний лікар на підставі отриманих даних результатів досліджень, призначає лікарські засоби. Спровокувати бронхіт здатні патогенні бактеріальні або грибкові мікроорганізми, а також віруси. У зв’язку з цим специфічна терапія призначається з урахуванням виявленого типу збудника.

Симптоматичне лікування спрямоване на зняття спазмів з м’язових стінок бронхіального дерева, а також на розрідження і якнайшвидшого виведення мокротиння з респіраторного тракту. Для цих цілей призначають відхаркувальні препарати і спазмолітики — Амброксол, Бронхолітин, Лазолван. Приєднання до загальної симптоматики запальних процесів у верхній частині респіраторного тракту (наявність риніту) зумовлює призначення специфічних крапель у ніс — Анандин, Піносол.

Діагностований алергічний риніт вимагає особливого підходу в лікуванні. Тварині призначають антигістамінні препарати, дозування і курс лікування повинен чітко коригувати ветеринарний лікар. Проводять лікування алергічного риніту, що спровокував запалення слизових оболонок бронхіального дерева, шляхом призначення Димедролу, Супрастину, Преднізолону.

Якщо провокуючим фактором бронхіту у собаки стали паразити, призначаються антигельмінтики. Обов’язковим пунктом лікування є призначення антибіотиків. Терапія передбачає призначення антибіотиків широкого спектра дії з пеніцилінового, тетрациклінового, сульфаніламідного ряду. Тривалість лікування визначається індивідуально, становить, як правило, від 5 до 10 днів.

Самолікування при бронхіті у собаки загрожує розвитком небезпечних ускладнень.

Будь-якому захворюванню легше запобігти, ніж потім займатися лікуванням ускладнень. З метою профілактики розвитку запалень у бронхіальному дереві у собаки, необхідно дотримуватися простих порад:

• берегти улюбленця від можливих переохолоджень, особливо це актуально для улюбленців, які не мають густого вовняного покриву незалежно від віку;
• провітрювати приміщення, де багато перебуває тварина у вільний від прогулянки час;
• підбирати раціон харчування з багатим вітамінно-мінеральним складом;
• проводити всі необхідні вакцинації відповідно до віку тварини, зміцнюючи імунний захист.

При появі перших ознак порушень у стані улюбленця, не варто затягувати з візитом до ветеринарного лікаря. Своєчасна діагностика і терапія, дозволяють уникнути серйозних ускладнень бронхіту, таких як ХГЗЛ (хронічне гостре захворювання легенів).

Поведінкові особливості тварин у 2025 — досвід експертів.