Виверження шлункового вмісту — рефлекторний процес, що виникає внаслідок збудження певного центру в головному мозку. Вміст шлунка або кишківника виходить через ротову порожнину або ніс.

Супроводжується блювота різкими скороченнями м’язів очеревини та підвищеним виділенням слини. Виверження шлункового вмісту не є самостійним захворюванням, а тільки сигналом організму про можливі порушення.

З’явилася блювота з кров’ю у кішки — привід негайного звернення до лікаря.

Виникнення звичайної блювоти, без сторонніх домішок (зокрема крові), виникає у тварин досить часто в результаті тривалих голодувань або ж надмірного споживання корму. Рідше блювотний рефлекс спостерігається у кішок при порушеннях гормонального фону.

Блювотні маси з кров’ю є патологічними і в переважній більшості клінічних випадків цьому явищу передує травма. Самостійно визначити причину гематемезису практично не можливо, і без кваліфікованої допомоги та своєчасного лікування не обійтися.

Причини блювоти з кров’ю у котів

Причини розвитку серйозного симптому різноманітні, але всі вони пов’язані з травним трактом. Самостійна блювота без домішок крові або слизу не є патологією. Для більшості кішок це звичайний стан, пов’язаний з відригуванням грудок шерсті, що скупчилися в шлунку.

Але червоні або рожеві блювотні маси вказують на патологічні стани шлунка або ж кишечника у зв’язку з внутрішньою кровотечею. Небезпека такої кровотечі в тому, що за відсутності блювоти і кривавих прожилок у ній, за відсутності характерних симптомів, крім слабкості та відмови від їжі. Тварина може загинути за лічені дні.

Основними чинниками, чому з’являється гематемезис, є:

• Крововиливи в ротовій порожнині. Важливо відрізняти кровотечі, що виникають у глибоких частинах травного тракту, від патологій у роті або трахеї. Зазвичай виділення крові при травмах ротової порожнини або горла характеризується яскравим червоним відтінком, а також може виділятися самостійно зі слиною без нападів блювоти. Важливо оглянути пащу вихованця і упевнитися, що у кішки немає запалень ясен, пухлин або ж травмованих зубів.
• Пошкодження стравохідної трубки. Кровотеча зі стравоходу характеризуються яскравим забарвленням блювотних мас прожилками крові. Причинами стравохідних кровотеч можуть бути не тільки травми механічного характеру (внаслідок порізів грубими кістками або їжею, целофановими пакетами). Гематемезис розвивається і під час прийому деяких медикаментозних препаратів, здатних роз’їдати чутливу слизову оболонку стравохідної трубки. Навіть за незначних ушкоджень стравоходу кровотечі можуть бути рясними.
• Шлункові кровотечі. Основна особливість кровотеч із ділянки шлунка — їх забарвлення в темний колір. Пов’язано це з тим, що гемоглобін, який міститься в крові, встигає згорнутися в шлунку під дією соляної кислоти, надаючи блювотним масам коричневого забарвлення. Факторами, що провокують блювоту з кров’ю зі шлунка, можуть бути пухлинні процеси (внаслідок розпаду злоякісного новоутворення), глистяні інвазії, інтоксикації небезпечними отрутами.
• Кровотеча з кишечника. Якщо кішку рве кров’ю коричневого кольору, причина може полягати і в кишковій кровотечі. При пошкодженнях тонкого відділу кишечника, кров виділяється з ротової порожнини під час блювоти. Пошкодження товстих відділів характеризується виникненням крові в калових масах.
• Порушення згортання крові. Найчастішою причиною інтоксикацій, що викликають криваву блювоту в улюбленців, є отруєння зоокумаринами (отрутами, призначеними для цькування гризунів). З’ївши отруєного щура або мишу, в організм кішки проникають токсичні речовини, дія яких спрямована на порушення факторів згортання крові. У результаті внутрішніх кровотеч у тварини спостерігається кривава блювота, виділення крові з носових пазух, пронос зі слизом і кривавими прожилками.
• Пошкодження легеневих структур. Причинами кровотеч у легенях можуть бути механічні ушкодження респіраторного тракту (проникнення чужорідного тіла), гіперемія легеневих структур за сильних перенапруг, інфекційні недуги, туберкульоз, піємія, геморагічний діатез, паразитарні захворювання та деякі інші. Незначні ушкодження легень протікають практично безсимптомно, але в разі серйозних порушень структур альвеол і бронхів, кров накопичується і подразнює дихальний центр. В результаті патологічного стану у кішки відзначатися кашель, що супроводжується блювотними позивами і кров’ю. Поява пінистої кривавої блювоти — привід невідкладно звернутися до ветеринара. В іншому разі летальний результат тварині забезпечений.
• Інфекційні захворювання внутрішніх органів. Патогенна бактеріальна мікрофлора і хвороботворні віруси, здатні спровокувати серйозні порушення в організмі тварини. Одним з найнебезпечніших вірусів є панлейкопенія або ж чума кішок. При захворюванні уражаються насамперед структури кісткового мозку і лімфоїдна тканина. Характерною ознакою розвитку панлейкопенії є блювота і пронос з кров’ю, а також загальне погіршення стану організму, аж до летаргії. Не своєчасне звернення до ветеринарного фахівця призводить до летального результату в 55% випадків. Особливу небезпеку вірус панлейкопенії становить для маленьких кошенят до 12 місяців через слабкий імунний захист організму. Іншим небезпечним захворюванням інфекційної природи є парвовірусний ентерит. Відрізняється високою контагіозністю і різними симптомами. У кішки відзначають різкі перепади температури тіла, сильну спрагу, пронос і блювоту з кров’ю (на останніх стадіях).

Діагностика захворювань

Блювота, що з’явилася у кішки, вимагає негайного звернення до ветеринарного фахівця. Тільки в умовах клініки на підставі лабораторних та інструментальних досліджень можна встановити точну причину розвитку небезпечного симптому.

Кваліфікований лікар повинен зробити ретельний клінічний огляд хворої тварини із застосуванням методів пальпації та аускультації (прослуховування і простукування). Також важливим є збір докладного анамнезу — тривалість блювоти, періодичність, характер мас, що вивергаються, харчування тварини.

Клінічний огляд охоплює фіксування температурних показників тіла, пульс і частоти дихальних рухів. Відзначаються також стан видимих слизових покривів і стан під’язикового простору у кішки. Під час пальпації лікар може визначити наявність застійних харчових мас у кишечнику, товщину тонких відділів, межі печінки і наявність випотів у черевну порожнину.

Лабораторні методи діагностики включають в себе:

• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові;
• серологічні дослідження із застосуванням ПЛР та ІФА для виявлення небезпечних збудників (панлейкопенія та парвовірусний ентерит);
• загальний аналіз сечі.

Для постановки точного діагнозу отриманих лабораторних даних недостатньо, тому паралельно кішці проводять ультразвукове обстеження органів черевної порожнини (уважно досліджуючи товщину стінок кишківника та шлунку, а також печінку й підшлункову залозу), ендоскопічне обстеження, яке включає в себе забір біоматеріалу слизових оболонок травного тракту для подальшого дослідження.

Не рідко в разі порушення актів дихання і кривавої блювоти, за підозри на респіраторні захворювання, призначається рентгенологічне дослідження. Це дає змогу максимально точно оцінити загальний стан улюбленця.

Лікування блювоти з кров’ю у котів

Якщо кішку нудить, все що може зробити власник — це перестати годувати кішку мінімум на 12 годин і надати спокійні умови. У разі потрапляння корму в травний тракт, стан слизових оболонок погіршитися, а симптоми прояву захворювань можуть посилитися.

Важливо стежити за тим, щоб улюбленець отримував достатню кількість води, оскільки сильна рясна блювота провокує зневоднення організму.

Після отриманих даних лікар ставить точний діагноз, що спровокував появу блювоти у кішки з домішками крові. Залежно від патології, що спровокувала подібний небезпечний симптом, розробляється індивідуальна схема лікування тварини.

У разі, якщо причиною вивержень шлункового вмісту з кров’ю стали незначні дрібні пошкодження слизових оболонок травного тракту дрібними кістками або ж твердою їжею — лікування передбачає застосування консервативних методик і спостереження за змінами в стані кішки. Рекомендується перевести вихованця на щадний тип харчування, давати велику кількість води. Для прискорення процесів регенерації пошкоджених слизових оболонок, рекомендується використовувати амінокислоту глютамін.

Злоякісні або доброякісні новоутворення лікуються виключно хірургічним шляхом. Особливість пухлин травного тракту у кішок — повільність розвитку. При правильному хірургічному втручанні, тварини живуть потім досить довго.

Діагностована у кішки лімфома повинна лікуватися не тільки оперативним шляхом, а й хіміотерапією. Важкі форми запальних процесів у товстих відділах кишечника лікують із застосуванням потужного імуносупресивного медикаментозного засобу — азатіоприну.

Якщо причиною кривавої блювоти стала інтоксикація зоокумаринами та подальше порушення чинників згортання крові — тварині призначають вітамін К в ін’єкціях (спочатку ударну дозу) і під час проведення терапії, дозування знижують. Важливе місце посідає симптоматична терапія, що передбачає зняття симптомів отруєння — введення в шлунково-кишковий тракт енетеросорбентів, крапельне введення глюкози та фізрозчину (для запобігання зневодненню організму).

Лікування інфекційних захворювань, що стали причиною блювоти з кров’ю, полягає в застосуванні медикаментозних засобів загальної зміцнювальної дії. У переважній більшості випадків за вірусних захворювань специфічного лікування немає. Терапевтичні сили спрямовуються на усунення основних симптомів і підтримання імунітету тварини на необхідному рівні. Таким чином, організм здатний самостійно боротися з інфекцією. Показані також вітамінні комплекси та знеболювальні засоби.

У разі чужорідних тіл, що застрягли в травному тракті, проводиться оперативне втручання. Залежно від величини чужорідного тіла операція може бути порожнинною або ж лапароскопічною. Після хірургічного втручання важливо забезпечити правильний післяопераційний догляд, що охоплює збалансоване дієтичне харчування, убезпечення від стресів і перенапруг. За станом тварини після маніпуляції обов’язково повинен стежити ветеринар, для того щоб своєчасно відзначати початок можливих ускладнень.

Лікування діагностованих кровотеч у легенях, що спричинили появу крові в блювотних масах, полягає в екстреній госпіталізації кішки та призначення медикаментозних засобів для усунення самого гематезису. Для цього широко застосовують лікарські препарати на основі кодеїну або ж діоніну (впливають на центр кашлю в головному мозку), а також використовують медикаменти для підвищення в’язкості крові та відновлення нормального згортання. Призначаються хворій тварині хлористий кальцій і вітамін К. У разі сильних крововтрат для порятунку життя хворого застосовують переливання крові сумісної або ж кальцинованої.

Профілактика появи блювоти з кров’ю полягає в запобіганні поїдання твариною (особливо допитливим кошеням) сторонніх предметів, таких як ялинковий дощик, целофан від сосисок або поліетиленові пакети, якими так люблять гратися улюбленці. Необхідно подбати про безпеку житла, в якому перебуває улюбленець — не допускати контактування кішки з побутовою хімією або ж гострими предметами (наприклад, голками).

Порушення цілісності слизової оболонки шлунка і тонких відділів кишківника в результаті глистових інвазій уникають шляхом своєчасних профілактичних протигельмінтних обробок. Те саме стосується і небезпечних вірусних інфекцій — від більшості з них були створені вакцини. Своєчасне проведення щеплення кошеняті або молодій кішці, а також дотримання всіх норм, дозволяє мінімізувати ризики розвитку патологічних інфекційних недуг.

Новоутворення в травному тракті злоякісного і доброякісного характеру своєчасно виявити дозволяє регулярна діагностика улюбленця у ветеринарній клініці один раз на півроку. При цьому існує велика ймовірність не тільки побачити початок патології на ранніх етапах, а й запобігти подальшому розвитку недуги, забезпечивши своїй пухнастій улюблениці міцне здоров’я.

Популярні породи та тренди 2025 року.