Порушення в процесах перетравлення їжі та поява блювотного рефлексу з подальшим виверженням шлункового вмісту — досить часте явище у собак. Впливають на нього режим харчування, вакцинації, стресові стани та хвороби.

Блювота — рефлекс, що розвивається при подразненні центрів у корі головного мозку. Їжа і шлунковий сік вихлюпуються назовні під час різких скорочень м’язових волокон очеревини. Під час виверження вмісту шлунка в улюбленців спостерігається виділення великої кількості слини.

Важливо пам’ятати, що блювота являє собою повноцінну хворобу. Це специфічний симптом можливих порушень в організмі собаки.

Виверження шлункового вмісту без всіляких домішок — крові, жовчних кислот, виникає у собак у результаті тривалого голодування або ж при переїданні. Поява блювотного рефлексу може бути спровокована гормональними змінами в організмі тварини (частіше діагностується у самок).

Поява в блювотних масах, що вивергаються, різних домішок (крові, жовчі, слизу) свідчить про початок патологічного процесу. При цьому важливо привезти собаку до ветеринарної клініки або ж викликати ветеринарного фахівця додому (пояснивши характер проявів у вихованця).

Самостійна постановка діагнозу, а тим більше лікування, загрожує розвитком серйозних наслідків, аж до загибелі вихованця.

Причини

Блювотний рефлекс — механізм захисної реакції організму, необхідний для виведення токсичних і отруйних хімічних речовин, сторонніх предметів. Блювота дає змогу очиститися самостійно і не допустити можливих ускладнень при інтоксикаціях, інфекційних захворюваннях.

Причини блювоти у собак обумовлюються наявністю фізіологічних або ж патологічних факторів. Базовими причинами, що провокують стан, коли собаку рве, є:

• процеси інфекційного характеру вірусної та бактеріальної природи провокують блювоту і пронос у собаки;
• отруєння організму гострого типу не якісними кормами і продуктами з людського столу (часто тварини труяться їжею, видобутою зі сміттєвих відер або ж підібраною на вулиці);
• сторонні предмети, що потрапляють з навколишнього середовища в шлунково-кишковий тракт і закупорюють просвіт стравоходу, шлунка або кишківника (крім того, що собаку блювотить після їжі неперетравленою їжею, у вихованця діагностується кашель, який дає змогу позбутися чужорідного застряглого тіла);
• отруйні речовини, що проникають через респіраторний тракт — це можуть бути їдкі хімічні речовини, що подразнюють слизову оболонку дихальної системи, провокуючи кашель і блювоту з піною у собаки;
• гельмінтози у собак, що провокують порушення в роботі травної системи (аскариди, що збиваються в клубки, провокують закупорку просвіту тонких відділів кишківника, викликаючи стан, коли собаку блює слизом);
• непрохідність кишківника, спричинена пухлинними процесами в травній системі (собаку рве навіть водою, що особливо примітно в разі, коли патологічний процес розташовується в ділянці стравоходу або шлунка);
• велика кількість їжі, спожита вихованцем за один раз (такий стан призводить до перерозтягнення стінок шлунка, провокуючи блювотний рефлекс і виверження шлункового вмісту);
• алергічні реакції, викликають постійну блювоту, що супроводжується загальним погіршенням стану організму тварини на тлі зневоднення;
• стресові стани — собака може захворіти на тлі стресу у зв’язку з тривалою відсутністю господаря, внаслідок покарання або інших пережитих емоційних навантажень (стресові стани провокують спазми гладкої мускулатури, спричиняючи скорочення стінок шлунку і викликаючи блювоту);
• різні деструктивні процеси, що розвиваються в структурах головного мозку, — як правило, в більшості випадків провоковані механічними травмами, інфекційними ураженнями бактеріального та вірусного походження.

Блювота у собаки, що характеризується появою білої піни, іменується у ветеринарних колах голодною. Виникає частіше при відчутті твариною сильного голоду протягом тривалого часу.

Пов’язано це з тим, що для знешкодження соляної кислоти, яка постійно виробляється в шлунку навіть без їжі, продукується спеціальний секрет, що створює специфічну захисну плівку, яка запобігає саморозд’їданню шлунковим соком.

Якщо собаку рве білою піною зі слизом, це свідчить про те, що вихованець тривалий час перебував без їжі.

Якщо собака тривалий час не їсть, а потім починає поглинати їжу, у нього може розвинутися здуття. У разі, коли блювота не настає самостійно для полегшення стану, собака їсть траву, а потім її рве, таким чином, намагаючись позбутися зайвого корму.

Існує низка чинників, що провокують блювоту, які вказують на розвиток патологічного стану в організмі тварини, пов’язаного з дисфункцією внутрішніх органів і систем. Базові ознаки блювоти з домішками, що вказують на розвиток патології:

• блювота з кров’ю у собаки сигналізує про розвиток діабету цукрового типу, злоякісних новоутвореннях у травній системі, виразкових ураженнях і геморагіях у шлунку або стравоході;
• поява жовтої блювоти діагностується у собак з діагностованими злоякісними новоутвореннями в ділянці печінки та жовчного міхура;
• блювота з жовчю (жовтого кольору), виникає в частоті клінічних випадків у собак у разі закупорки просвіту тонкого або товстого кишківника, а також у разі виражених патологічних станів структур печінки;
• поява частої і регулярної блювоти, яка супроводжується диспепсичними розладами (при цьому у собаки доноситься запах аміаку з ротової порожнини), свідчить про проблеми ренальної системи (недостатність нирок);
• зелена блювота вказує на наявність патологічного процесу в ділянці дванадцятипалої кишки;
• часта повторювана блювота з жовчю у собаки вказує на запальні процеси в ділянці підшлункової залози або ж жовчного міхура (якщо собаку блювотить жовтою піною, причиною може бути печінкова колька).

Коли блювота не є небезпечною

Блювота у собаки білою піною зі слизом, один з безпечних видів виверження шлункового вмісту.

Пов’язано це явище з тим, що під час відсутності їжі в шлунку, соляна кислота продовжує вироблятися. Для того щоб шлунковий сік не роз’їдав стінки органу, починає продукуватися специфічний білок — мукополісахарид. Білий слиз перетворюється на піну при взаємодії з повітрям.

Інший вид безпечної блювоти — після поїдання трави. Якщо собаку рве після їжі, а в блювотних масах відзначаються частинки неперетравленої їжі та зеленої трави — це означає, що улюбленець переїв, і в такий спосіб позбувся зайвого. Панікувати в таких ситуаціях не потрібно, необхідно уважно поспостерігати за улюбленцем і упевнитися, що його стан у нормі.

Не небезпечним видом блювоти є та, яка виникає після поїздки в транспорті. Внаслідок порушень роботи вестибулярного апарату, в центр головного мозку подаються специфічні сигнали. У тварини починає рясно виділятися слина під час поїздки, вказуючи на нудоту, а потім слідує блювота.

Цей стан вважається нормальним і не потребує особливого лікування. У деяких випадках блювота може бути спровокована спазмами кишечника або шлунка на тлі стресового стану тварини.

Методи діагностики та терапевтичні методики

Для постановки точного діагнозу у ветеринарній лікарні проводять необхідні лабораторні та інструментальні дослідження. Якщо тварина перебуває не в критичному стані, призначають загальний клінічний аналіз крові, рентгенографічне дослідження та ультразвукову діагностику.

У разі, коли стан пацієнта тривожний, роблять крапельницю від зневоднення, приводять стан організму в норму і тільки потім роблять дослідження. Після встановлення діагнозу, лікар призначає схему подальшого лікування.

Якщо причина патологічної блювоти — застрягле чужорідне тіло, призначається хірургічне втручання. В інших випадках терапія консервативного плану.

Застосовують таку схему терапії, яку коригують залежно від чинника, що спровокував патологічне блювання:

• препарати для усунення спазмів у стінках шлунка і припинення їх скорочення з подальшим викликом блювоти — Но-Шпа, Папаверин;
• протиблювотні препарати, що дають змогу зупинити блювоту у собаки — Метопклопрамід (Церукал);
• медикаментозні засоби для зниження кислотності шлункового соку і зняття подразнення — Ранітидин, Пантропназол (можна дати Фосфалюгель собаці);
• блювота у собаки, що спровокувала розвиток зневоднення — вимагає застосування специфічних крапельниць з фізрозчином, глюкозою або розчином Рінгера-Локка;
• у разі блювоти, яка була спровокована різким отруєнням організму собаки отруйними рослинами або препаратами, а також речовинами, що швидко всмоктуються в травний тракт, призначають ентеросорбенти — біле вугілля, Смекта, Сорбекс, Полісорб;
• блювотні позиви купірують шляхом призначення гомеопатичного препарату Верокол, як додаткового лікування.

При діагностованій у собаки блювоті та проносі з кров’ю, причиною частіше є вірусна інфекція або пошкодження стінок кишківника чужорідним тілом. У разі вірусних і бактеріальних інфекцій призначаються противірусні препарати й антибіотики, а також медикаментозні засоби для підвищення захисних сил організму.

Схему лікування, кількість днів терапії та дозування препаратів призначає кваліфікований фахівець, виходячи з причин, що спровокували блювоту в собаки та індивідуальних особливостей тварини.

Особливе місце в тактиці лікування займає правильна дієта. Після того як блювота припинилася, можна дати собаці невелику кількість спеціального корму. Якщо причиною виверження шлункового вмісту стало отруєння, дієта призначається з урахуванням стану здоров’я організму.

Годувати собаку після отруєння необхідно вкрай обережно. У раціоні мають переважати нежирні продукти (відварна телятина або курка), а також рис, відварений на воді. Не можна додавати ніякі види олії та спецій.

Якщо тварина відмовляється від їжі, насильно запихати не потрібно. Краще надати вільний доступ до чистої питної води. У воду можна додавати відвари ромашки або календули, що діють як додатковий антисептик.

Профілактичні заходи

Профілактичні заходи щодо запобігання блювоти зводяться до деяких основних пунктів. У зв’язку з тим, що виверження шлункового вмісту у собак провокують чужорідні предмети, що потрапляють до травної системи тварини, вірусні інфекції та бактеріальні захворювання, а також патології внутрішніх органів, методи профілактики зводяться до таких пунктів:

• важливо стежити за вихованцем на вулиці, не дозволяючи підбирати їжу з підлоги (можна використовувати намордник або ж вигулювати на короткому повідку);
• своєчасно займатися лікуванням гострих стадій захворювань травної системи (гастрити, ентерити, коліти);
• стежити за якістю корму;
• при появі блювоти в улюбленця з домішками, рекомендується негайно звернутися до ветеринарної клініки по допомогу;
• проводити регулярні профілактичні огляди у лікаря;
• обмежити контакт тварини з хворими родичами і захистити від нервових стресів.

Своєчасно проводити протипаразитарну обробку і вакцинацію улюбленця.

При отруєнні собаки, не варто викликати блювоту у собаки в домашніх умовах без консультації з фахівцем. У деяких випадках самолікування може нашкодити улюбленцю, замість бажаної допомоги. Дотримуючись низки нескладних правил, власник зможе мінімізувати ризики розвитку в улюбленця такого стану як блювота.

Важливо пам’ятати, що виверження шлункового вмісту, не самостійне захворювання, а лише симптом, який вказує на неполадки в організмі.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.