Запальні процеси в організмі у тварин — часте явище, що діагностується у ветеринарній практиці. Запалення в ділянці препуція і голівки члена у домашньої тварини, називається баланопоститом. Патологія часто діагностується у псів, які не пройшли кастрацію.

Патологічний процес здатний протікати як у легкій, так і важкій формі, що загрожує нормальній життєдіяльності організму. Причиною розвитку баланопоститу у псів стає застій насіннєвої рідини та урини в області препуціального мішка. Відбувається активізація і посилене зростання колоній патогенних бактеріальних мікроорганізмів, провокуючи запалення слизових оболонок.

Провокувальним фактором стає реакція алергічного типу, загальне зниження захисних сил організму. Достовірних причин розвитку баланопоститу немає.

Причини баланопоститу у собак

Запалення в ділянці голівки статевого члена і препуціального мішка, виражається сильним набряком, гіперемією і хворобливими відчуттями. У здорових псів легка форма баланопостита є варіантом норми. Запалення виникає мимовільно і схильне самостійно проходити. Особливої небезпеки для життя тварини немає, але при приєднанні патогенної мікрофлори, захворювання протікає у важкій формі.

Розвиток баланопоститу небезпечний ускладненнями. За відсутності своєчасної терапії, патологічний процес перекидається на сім’яники.

Як наслідок, у тварини діагностують важку форму орхіту, що нерідко закінчується перитонітом. Власники псів, схильні припускати, що схильні до баланопоститу тільки старі тварини. Але запалення препуція вражає і маленьких цуценят, рідко, але можливо.

Спровокувати розвиток патологічних змін на голівці члена і препуція, може велика кількість чинників. Базовими причинами розвитку баланопоститу у собаки, є:

• порушення правил гігієни під час спарювання тварин (інфекція у самки в статевій системі);
• пошкодження механічного характеру в ділянці препуція (потрапляння стороннього тіла);
• Захворювання сечовидільної системи (уретрити, запалення сечового міхура, СКХ — сечокам’яна хвороба);
• патології ендокринної системи, наприклад, цукровий діабет;
• фімоз;
• зниження загальних захисних сил організму;
• різкий набір ваги при неправильному харчуванні, як наслідок — ожиріння;
• реакції алергічного типу — особливо харчова алергія;
• злоякісні новоутворення в органах.

Крім перерахованих вище причин, спровокувати розвиток баланопостита може порушення правил гігієни в догляді за твариною.

Симптоми та діагностика патології

Залежно від форми баланопостита, клінічні прояви запального процесу різняться. Швидкість розвитку патологічного процесу й ознаки запалення дають змогу виділити кілька форм захворювання:

• проста форма — проявляється ерозивним ураженням у ділянці слизових оболонок голівки статевого члена і препуція;
• ерозивна форма — характеризується формуванням білястих наростів, що лопаються в наслідок під впливом тертя, формуючи великі ранові поверхні;
• виразково-гнійничкова форма — проявляється гнійними виділеннями з області статевого члена;
• гангренозна — характеризується підвищенням температурних показників тіла, загальною слабкістю й апатією тварини.

Існує кілька форм перебігу баланопоститу — гостра і хронічна. За гострої форми у тварини проявляється висока температура, клінічний огляд дає змогу візуалізувати локальне запалення в області слизових оболонок крайньої плоті. Діагностується збільшення в розмірі регіонарних пахових лімфовузлів.

У разі розвитку хронічного баланопостита, відзначається розтріскування в області слизових оболонок статевого члена. Тварина відчуває сильні хворобливі відчуття, не дозволяючи доторкнутися до ураженої ділянки.

За відсутності лікування розвивається рубцювання в області крайньої плоті, виникає фімоз. Підвищується температура тіла, збільшуються лімфатичні вузли. З уретрального каналу починає виділятися специфічний ексудат, жовтуватого або зеленого кольору, що свідчить про гнійне запалення. У деяких випадках відзначаються домішки крові.

Тварина приділяє особливу увагу своєму статевому органу, відчуває дискомфорт під час акту сечовипускання. Часом, діагностується повна закупорка, що провокує проблеми із сечовиділенням. Шерсть у місці ураження вся в кірочках підсохлого ексудату, доноситься неприємний запах.

Точний діагноз можна поставити тільки на підставі лабораторних та інструментальних досліджень. Лікар збирає анамнез, проводить загальний клінічний огляд, робить необхідні лабораторні дослідження. Необхідний забір проб ексудату для виявлення збудника і подальшого адекватного підбору протимікробних препаратів.

Лікування баланопоститу у собак

Форма баланопоститу, занедбаність перебігу патології, багато в чому визначає розробку подальшої тактики лікування. Основа терапії — виявлення та усунення причини (спайки, пухлини, чужорідні предмети), що вплинула на розвиток запального процесу в препуції і на голівці статевого члена.

Легкий перебіг патології передбачає проведення правильного туалету статевих органів самця, регулярної гігієнічної обробки препуціального мішка і пеніса. Тварина має перебувати під контролем ветеринарного фахівця. У разі розвитку ускладнень, лікар завжди зможе своєчасно надати необхідну допомогу.

В умовах стаціонару клініки проводять промивання препуція антисептичними розчинами. Використовуються Діоксидин, Міраміксин або Хлоргесидин. Хороший знезаражувальний ефект мають розчини фурациліну, настої аптечної ромашки або шавлії. Після закінчення процедури промивання призначають антибактеріальні мазі — Левоміколь, Мастієт, Неоміцинову, які наносять на очищену слизову оболонку, що зазнала запалення.

Призначають курс протигрибкових і антибактеріальних засобів в ін’єкціях. Тривалість лікування і дозування препаратів здійснює ветеринарний лікар виходячи з даних, отриманих під час діагностики.

Профілактика розвитку запальних процесів у ділянці статевих органів у самців, полягає в організації правильного утримання та гігієнічно-санітарних норм. Фахівці в профілактичних цілях рекомендують регулярно проводити обробку пахової області після тривалих прогулянок з твариною на вулиці. Важливо стежити за станом слизових оболонок не тільки очей і ротової порожнини, а й геніталій тварини.

Бажано проводити планові профілактичні огляди у ветеринарного фахівця в клініці кожні півроку — рік. Запобігти розвитку фімозу у пса можна, регулярно обробляючи препуцій улюбленця антисептиками. В’язка з неперевіреними самками — заборонена.

Не останнє місце в профілактиці розвитку баланопостита у собаки відведено зміцненню імунітету. Важливо скласти раціон харчування таким чином, щоб улюбленцеві вистачало всіх вітамінно-мінеральних комплексів, білків, жирів і вуглеводів, що дозволяють організму нормально виконувати свою роботу і протистояти можливим інфекціям. Власники не повинні забувати про планові вакцинації, особливо в тих регіонах, де неблагополучна епідемологічна ситуація.

Баланопостит, що проявився у собаки один раз, навіть після успішного лікування, нерідко рецидивує. Найчастіше це відбувається внаслідок не з’ясованої і не усуненої причини патології. Не рідко фолікулярна форма баланопостита переходить з гострої форми в хронічний перебіг.

Різке зниження імунних сил організму, супроводжується активізацією патогенної мікрофлори, провокуючи запалення. Завдання власника — чітко дотримуватися приписів ветеринара і регулярно проводити контрольний огляд кілька разів на рік.

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.