Ураження статевого органу в результаті запалення у домашнього кота — часто діагностована патологія, що має назву баланопостит. Патологічний процес виникає у самців на тлі ураження слизової оболонки, що покриває голівку статевого члена і вистилає препуціальний мішок зсередини.

Причинами розвитку баланопоститу стають насамперед порушення правил гігієни, інфекційні захворювання, механічні пошкодження слизової статевого органу.

Характерними ознаками баланопоститу, за яких негайно необхідно звернутися по допомогу до ветеринарної клініки, є — виражена гіперемія пеніса, поява специфічних виділень, зокрема й гнійних. Без допомоги кваліфікованого лікаря не обійтися.

Причини хвороби у котів

Баланопостит — патологічний запальний процес, що локалізується в ділянці голівки пеніса в кота і крайньої плоті, що виконує захисну функцію слизових оболонок. У ветеринарії є група ризику щодо виникнення баланопоститів. Це коти, які не пройшли кастрацію, часто контактують з іншими тваринами, особливо самками, мають в анамнезі інфекції статевої системи.

Причинами розвитку запалення в ділянці головки статевого члена, також є:

• Процеси запального характеру в сечостатевій сфері — цистити й уретрити, ураження слизових оболонок сечовидільного каналу, запалення і збільшення в розмірах передміхурової залози, запалення придатків (яєчок).
• Патології, що не мають запальної природи походження. До цієї групи відносять СКХ (сечокам’яна хвороба), яку часто діагностують у котів, фімоз (характеризується неповним оголенням голівки статевого члена з препуціального мішка), парафімоз (патологія, для якої характерне стискання крайньої плоті голівкою статевого члена в момент статевого збудження, що призводить до проблем із кровопостачанням у цьому місці).
• Захворювання інфекційної природи. Венеричні небезпечні інфекції, що передаються виключно під час статевого контакту, а також патології, спричинені активізацією патогенної бактеріальної або грибкової мікрофлори.

Стати причиною розвитку баланопоститу у домашнього кота можуть механічні пошкодження слизових оболонок сторонніми предметами, злоякісні або доброякісні новоутворення на статевому члені або ж у поруч розташованих тканинах. Спричинити запалення препуціального мішка і голівки пеніса можуть захворювання ендокринної системи (наприклад, цукровий діабет), різке зниження захисних сил організму, вроджені патології — крипторхізм.

Баланопостит розвивається у самців за генетичної схильності, реакцій алергічного типу на деякі мийні засоби, які використовуються для купання тварини. Спровокувати розвиток запального процесу може зайве миття тварини, а також використання для цих цілей хлорованої води.

Подразнення слизових і як наслідок, запалення, розвиваються у домашніх улюбленців у ділянці зовнішніх репродуктивних органів під час потрапляння хімічних речовин, призначених для боротьби з екто- та ендопаразитами. Рідше причиною баланопостита у кота стає укус отруйної комахи або ожиріння.

Симптоми та діагностика патології

На вираженість ознак захворювання побічно впливають вік улюбленця, фактор, що спровокував запалення, форма і тривалість протікання патологічного процесу. На початкових етапах розвитку баланопостита, виникає така симптоматика:

• виражене запалення (почервоніння) препуція і верхівки статевого органу;
• підвищена увага кота до статевих органів (часте вилизування);
• виділення ексудату з уретрального каналу (може бути гнійним, забарвленим у зеленувато-жовтий відтінок);
• неприємний запах від тварини;
• набряклість і припухлість статевого органа;
• зниження статевого потягу або ж повна відсутність інстинктів до розмноження;
• зміна в поведінці — вихованець висловлює занепокоєння через хворобливі відчуття.

За відсутності своєчасного лікування, інтенсивність симптомів наростає. З’являються кров’янисті виділення з уретрального каналу, тварина відчуває сильну слабкість, знижується активність і апетит.

Під час огляду, власник відзначає виникнення специфічних виразок і ущільнень на статевому члені. Пахові лімфовузли збільшуються в розмірах, що призводить до підвищення місцевої та загальної температури тіла. Сильне запалення, що розвинулося в ділянці статевих органів самця, призводить до проблем із сечовипусканням.

Відсутність лікування гострої форми баланопостита неминуче тягне за собою перехід у хронічний перебіг. Гострота хворобливих відчуттів знижується, також як і кількість гнійного ексудату, що виділяється. Вихованець постійно відчуває дискомфорт, особливо під час сечовипускання. Розвивається фімоз, що провокує зміни рубцевого плану, головка статевого члена не може нормально оголюватися під час статевого збудження.

Поява перших ознак патології — привід негайно звернутися за допомогою до ветеринарної клініки. Спеціаліст проведе загальноклінічний огляд, збере анамнез і призначить низку лабораторних досліджень. Показовим є загальний аналіз крові та сечі, що дає можливість визначити силу запального процесу. Також проводять забір проб ексудату для подальшого дослідження та виявлення типу збудника.

Лікування баланопоститу у котів

На підставі отриманих лабораторних даних, ветеринар розробляє тактику лікування. Причини, що провокують баланопостит, ступінь занедбаності патології, вік тварини мають ключове значення при визначенні плану терапії. Тактика лікування може бути такою:

• промивання ураженої ділянки спеціальними антисептичними розчинами;
• нанесення місцевих лікарських засобів на препуціальний мішок і головку пеніса кота;
• у деяких випадках доцільно проводити оперативне втручання.

Обробка запалених слизових оболонок здійснюється кілька разів на день (від 3 до 5 разів). Рекомендується проводити гігієнічну обробку препуція і головки статевого члена після кожного акту сечовипускання. Для зручного доступу до статевих органів домашнього улюбленця, зістригають волосяний покрив.

Не зайвим буде і придбання спеціального іммобілізуючого коміра, що запобігає доступу тварини до геніталій. Це дасть змогу отримати максимальний ефект від лікування, не даючи можливості коту вилизувати і травмувати шорстким язиком запалену слизову.

Для промивання використовують слабкий розчин марганцівки або фурациліну. Хорошим терапевтичним ефектом володіє нітрат срібла, Протаргол, Хлоргесидин.

По завершенні обробки антисептиками, призначаються мазі та креми, що мають у складі антибіотик. Це дає змогу не тільки придушити ріст патогенної мікрофлори, а й усунути запалення. Наносять медикаментозні засоби на уражену ділянку головки статевого члена, а також закладаються під препуціальний мішок. Використовують такі мазі, як Левоміколь, Тетрациклінову, Неоміцинову.

Крім основного лікування, призначають симптоматичну терапію, залежну від чинників, що спровокували розвиток баланопостита у кота. Лікування включає в себе:

• використання протизапальних препаратів зі знеболювальною дією;
• призначення імуномодулювальних засобів, що дозволяють підвищити природний бар’єр організму;
• включення в терапію антимікотичних препаратів, які успішно борються з патогенною грибковою мікрофлорою;
• використання протиалергійних засобів;
• призначення вітамінно-мінеральних комплексів у разі проблем з обміном речовин.

Діагностовані порушення в будові статевих органів вродженого або набутого типу, процесах злоякісного характеру, призначається оперативне втручання, метою якого є усунення дефекту.

Вид хірургічної маніпуляції залежить від виду патологічного процесу. Коту можуть провести обрізання, що має на увазі резекцію препуціального мішка для відновлення рухливості статевого члена, кюрретаж — зішкрібання або припікання ураженої області з метою усунення дефекту. У деяких випадках проводять кастрацію, що передбачає повне видалення яєчок і репродуктивної функції тварини.

Профілактика розвитку баланопостита у кота після закінчення курсу терапії, полягає в забезпеченні власником адекватного харчування і санітарно-гігієнічних норм. Вихованця необхідно регулярно показувати фахівцеві з профілактичною метою кожні півроку. Не варто забувати про планові вакцинації та протипаразитарні обробки.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.