Хвороба Ауєскі (Morbus Ayjezky) — гостре вірусне захворювання, що протікає з ураженням центральної нервової системи, пневмоніями та зачісами на шкірі. Сприйнятливі всі види домашніх тварин. Найчастіше хворіють свині, собаки, кішки. Реєструється хвороба в усіх країнах світу.

Етіологія

Збудник хвороби ДНК-вмісний вірус, що належить до родини герпесвірусів (Herpesviridae) роду Varicellovirus.

Розмір збудника в межах 180-200 нм. Однорідний антигенно. Культивація проходить на курячих ембріонах, нирках поросят, телят, кроликів, морських свинок.

Вірус стійкий до впливів факторів зовнішнього середовища. Висушування і заморожування консервує його на один рік. Сонячне проміння знезаражує за 6-8 годин, кип’ятіння — за 30 с, нагрівання до 70 ᵒC — за 30 хв, до 60 ᵒC — за 1 годину. Інфіковані грубі корми (сіно, солома) залишаються небезпечними протягом 35-40 днів, зерновий фураж до тижня, пасовищна трава до 10 днів, трупи полеглих тварин до 30 днів, засохлі трупи гризунів до 170 днів.

Кілька хвилин знадобиться для інактивації вірусу, якщо скористатися 3% розчином їдкого натру, свіжогашеним і хлорним вапном, але він досить стійкий до фенольних сполук.

Щоб законсервувати матеріал із підозрою на хворобу Ауєскі можна скористатися гліцерином або насиченим розчином кухонної солі.

Епізоотологія

Із сільськогосподарських тварин до хвороби Ауєскі найбільш сприйнятливі свині, велика рогата худоба, дрібна рогата худоба і коні. З домашніх собаки і кішки, хворіють також дикі свині та лисиці.

Основне джерело інфекції — хвора і перехворіла тварина. Вірус виділяється з носовими виділеннями, сечею і молоком. Переносять вірус і гризуни, період вірусоносійства у них до 100 днів.

Корми, підстилка, гній, предмети догляду за тваринами, комахи (блохи) також можуть слугувати засобом зараження. Поросята-сосуни інфікуються через молоко.

Сезонність у хвороби Ауєскі не проявляється. Чим більше поголів’я, тим швидше відбувається зараження, і за 60-90 днів інфекція охоплює 100 %. Після перехворювання вірусоносійство може тривати від місяця до двох років.

У м’ясоїдних, зараження аліментарне. Вірус може проникати через шкірні покриви, видимі слизові оболонки. Резервуаром вірусу в природі є гризуни.

Симптоми

Інкубаційний період триває до 8-10 днів.

Доросле поголів’я свиней перехворіє з пригніченням, лихоманкою, втратою апетиту. Іноді спостерігається надмірне схуднення, носові виділення, кашель, утруднення дихання, хиткість і невпевненість ходи. У важчих випадках спостерігається параліч кінцівок, гортані та глотки, загибель виникає при коматозному стані.

Підсвинки проявляють ознаки крупозної та катаральної пневмонії. Для цієї вікової групи характерні судоми і паралічі, порушення координації, прогинання спини, плаваючі рухи. Первісне вереск змінюється хрипами і повною афонією. Підвищена і шкірна чутливість, яка з часом слабшає.

У свиноматок хвороба Ауєскі протікає з порушенням лактації, абортами і мертвородами.

Поросята найбільш сприйнятливі до вірусу. Септичний та епілептичний гострий перебіг призводить до летального результату у 80-100% за 2-4 дні.

Решта видів тварин перехворіють у легкій формі з ознаками пригнічення, підвищення температури, збудженням, судомами, а також свербінням шкіри та розчухами.

Тварини, які одужали, набувають стійкого імунітету тривалістю до 2-х років. Поросята, від свиноматок, які перехворіли, мають імунітет, що утримується до 60 днів.

Діагностика

Для встановлення діагнозу в лабораторію відправляють голову полеглої тварини, лімфатичні вузли, абортовані плоди, плаценту.

Серологічні методи РСК, РДП, МФА, ІФА дають можливість швидко поставити діагноз. Підтвердження діагностики проводиться біопробою на кроликах. При внутрішньом’язовому введенні витяжки з пат. матеріалу у тварин відзначається занепокоєння, на місці введення виявляються розчухи і свербіж.

Віддиференціювати хворобу необхідно від сказу, чуми свиней, чуми м’ясоїдних, ензоотичного енцефаломієліту, набрякової хвороби, лістеріозу, отруєнь.

Лікування

Терапевтичні засоби за хвороби Ауєскі не розроблені. Можна застосувати сироватку крові перехворілих тварин, яка містить специфічні антитіла. Застосуємо також специфічний гамма-глобулін.

Профілактика

У разі встановлення діагнозу на господарство накладається карантин, який знімається через місяць після останнього випадку клінічного прояву хвороби та проведення всіх заключних заходів. Вивезення тварин здійснюється тільки через 6 місяців.

З профілактичною метою проводять вакцинації поголів’я.

Для імунізації свиней застосовують вакцину штаму БУК-628, хутрових звірів і овець культуральну інактивовану вакцину проти хвороби Ауєскі.

У неблагополучних пунктах імунізацію проводять із дводенного віку поросят, із повтором через 25 днів, потім через 2 місяці.

Доросле поголів’я свиней щеплюють 1 раз на рік.

З метою запобігання занесенню вірусу в господарство, комплектування стада проводять тільки з благополучних пунктів із незмінним карантинуванням.

Боротьба з гризунами, проведення постійних заходів з метою недопущення бродячих собак на територію, проварювання боєчних відходів, своєчасне прибирання території та планова дезінфекція не дадуть змоги проявитися захворюванню.

Розбір теми 2025 року.