Мускулатуру домашніх тварин, зокрема і кішок, складають не тільки м’язи скелета, а й тканинні структури органів, розташованих усередині. М’язові волокна присутні в шлунку, стравоході, серці, матці, сечовому міхурі, респіраторному тракті та відділах кишечника.

Тканинні структури м’язів кишечнику складаються з гладких волокон і поперечносмугастих. Вони розташовані з боку внутрішньої частини кишечнику. Нервові закінчення, розташовані в кишечнику, здійснюють іннервацію та провідність імпульсів. Таким чином, м’язові волокна кишечника скорочуються.

Цей вид руху називається перистальтикою. Завдяки складному механізму іннервації м’язових волокон, харчова грудка просувається петлями кишечника.

Здорова тварина відмінно справляється з їжею, а весь процес займає певну кількість годин. Так, харчова грудка у здорового вихованця проходить кишковим трактом у середньому за 12-14 годин. При порушеннях у роботі стінок кишечника, викликаних механічними травмами, збоями в годуванні, неправильному харчуванні тварини та різноманітними патологічними процесами запального характеру, розвивається атонія у кішок.

Ця патологія характеризується відсутністю перистальтики, а вміст кишківника своєчасно не виходить з організму.

Причини

Розвиток атонії кишечника у кішок спровоковано нестачею в раціоні харчування тварини клітковини рослинного походження. Деякі власники помилково вважають, що атонія кишківника викликана надлишком або ж нестачею корму.

Дефіцит необхідної клітковини в отриманій їжі провокує недостатнє подразнення стінок тонкого і товстого відділу кишечника. У результаті виникають порушення, що провокують порушення перистальтики, а в запущених випадках за умови несвоєчасної діагностики та терапії, розвивається непрохідність кишківника. Вона може стати причиною летального результату.

Існує безліч причин розвитку атонії у кішки, але базовими є:

• Різкий дефіцит клітковини рослинного походження в щоденному раціоні харчування тварини. При нестачі рослинної клітковини, рецептори на внутрішній частині кишечника не отримують сигналу. Порушення перистальтики з подальшим розвитком атонії у вихованця можливе незалежно від віку кішки. Запори хронічного характеру у кошенят надалі можуть стати причиною закупорки і часткової непрохідності кишечника.
• Гельмінтози. Зараження гельмінтами тварини провокує серйозні ускладнення. Крім травмування і подразнення стінок кишечника механічного характеру, продукти життєдіяльності глистів (токсичні речовини), отруюють організм. Постійні подразнення провокують атрофування рецепторів нервових закінчень, що в результаті призводить до розвитку атонії.
• Зміни в організмі фізіологічного характеру. З віком організм тварини та людини зазнає змін. На тлі старечих змін, стінки кишечника, а також мускулатура сечового міхура втрачають свою функціональність. Тварина відчуває проблеми з актами сечовипускання і дефекації. Завдання власника, забезпечити свого улюбленця максимально легкою для перетравлення їжею, бажано з великим вмістом клітковини і вітамінів.

Надзвичайно важливо помітити зміни в стані здоров’я улюбленця. Це дасть змогу своєчасно діагностувати небезпечні стани і почати адекватне лікування, уникнувши можливих ускладнень.

За початкових стадій атонії кишківника існує можливість повного одужання улюбленця з подальшим відновленням усіх травних функцій.

За атонії кишківника, сечовий міхур працює у звичайному режимі. Якщо ж у вихованця спостерігається затримка не тільки актів дефекації, а й сечовипускання, підозра падає на розвиток сечокам’яної хвороби, а не на порушення перистальтики кишечника.

Симптоми

Симптоми розвитку атонії товстого відділу кишечника у кішки можуть бути різними. Усе залежить від ступеня занедбаності патологічного процесу і чинників, які спровокували порушення перистальтики. У ветеринарії виділяють низку основних ознак, що вказують на наявність патології:

• диспепсичні розлади — закрепи, що мають хронічний характер, змінюються діареєю;
• ознаки здуття живота (підвищене газоутворення і відходження газів);
• виверження шлункового вмісту;
• виникнення відразливого запаху у кішки з ротової порожнини;
• підвищення температурних показників тіла (в деяких випадках);
• млявий і апатичний стан у вихованця;
• зниження або ж підвищення апетиту;
• зниження кількості добової кількості фекалій, що виділяються;
• поява слизових виділень з області анального отвору з відразливим запахом при спробах кішки сходити в туалет;
• виражена відвислість очеревини або ж навпаки, підвищений тонус м’язових волокон очеревини;
• агресивність у тварини при спробах власника промацати уражену ділянку (пов’язано з сильними больовими відчуттями гострого нападоподібного характеру).

Підтвердити або ж спростувати діагноз при підозрі на атонію кишківника у кішки здатний тільки ветеринарний фахівець після проведення ретельного огляду і лабораторних досліджень. У домашніх умовах самостійно проводити дослідження небезпечно, оскільки під час пальпації хворобливої ділянки у тварини можна нашкодити вихованцеві.

Лікування

Лікувати атонію кишечника у кішки кваліфікований ветеринарний фахівець починає тільки після того, як будуть отримані всі дані лабораторних та інструментальних досліджень. При зверненні до ветеринарної клініки, хворій тварині проводять ретельний клінічний огляд із застосуванням методу перкусії.

Важливим критерієм при постановці діагнозу є збір анамнезу. Лікарю важливо знати, як давно з’явилися ознаки атонії, яку їжу отримує кішка, як часто відбуваються акти дефекації (характер калових мас, їхній вигляд, консистенція, запах).

Лабораторні аналізи для постановки діагнозу:

• біохімічний і загальний аналіз крові;
• дослідження крові на рівень вмісту гормональних речовин (робота щитоподібної залози), для виключення гормональних патологій;
• капрограма — дає змогу дати оцінку ферментативної активності та здатності до перетравлення не тільки кишківника, а й підшлункової залози;
• аналіз калових мас на наявність гельмінтозу або ж дисбактеріозу.

Для об’єктивного оцінювання роботи кишківника, а зокрема його моторики, застосовується рентгенографічне дослідження з контрастною речовиною. Виключити можливі пошкодження органічного характеру можливо шляхом проведення колоноскопії та біопсії (забір тканинних структур із подальшим гістологічним вивченням). Проводяться специфічні тести на вміст холінестерази.

Характерні ознаки атонії у домашнього улюбленця вимагають негайного звернення до ветеринарної лікарні. Самостійне визначення чинників, що спровокували патологію, а також спроби лікувати кишківник без втручання кваліфікованого фахівця, може стати причиною ускладнень і навіть загибелі вихованця. Важливо пам’ятати, що пізні діагностовані стадії атонії кишечника рідко піддаються лікуванню медикаментозними засобами.

Поява атонії у вихованця, що страждає від ожиріння в результаті гіподинамії або ж через вік, що проявляється у вигляді закрепів хронічного характеру, терапевтичні методики мають на увазі регуляцію способу життя. Власнику необхідно змінити моціон, додавши активні ігри в життя улюбленця, змінити якість харчування — збагачення клітковиною рослинного походження. Але залежно від тяжкості проявів патологічного процесу, курс лікування може змінюватися.

Так, ветеринарні фахівці призначають вазелінову олію всередину для полегшення виходу калових мас. У жодному разі не використовують рицинову олію для цих цілей, оскільки вона має високу токсичність і може спровокувати отруєння організму. Вазелінова олія не є панацеєю і має короткочасний ефект. Для того щоб усунути атонію кишківника, необхідно розібратися з основною причиною, що спровокувала патологію, і відновити провідність нервових рецепторів. Широко застосовуються препарати, що мають здатність відновлювати провідність — Прозерин, водорозчинні вітаміни групи В.

Наявність у кішки з атонією вивержень шлункового вмісту і нападів нудоти (підвищене виділення слини і постійні характерні ковтання), усуваються шляхом інфузійної терапії. Хворій тварині вводять сольові розчини та інші лікарські препарати.

Глистова інвазія, що спровокувала атонію кишечника, усувається шляхом призначення специфічних протиглистових препаратів. Після усунення базових причин, ветеринарний фахівець призначає симптоматичне лікування, що полегшує стан пацієнта. Застосовуються вітамінні та мінеральні комплекси, спазмолітики (за необхідності), а також засоби, що підвищують роботу нервової системи. 

Профілактика

З метою профілактики розвитку атонії кишечника у домашніх кішок, власник повинен дотримуватися деяких правил. Основними з них є — запобігання ожирінню у кішок, складання правильного раціону харчування. У кормах або натуральній їжі має бути достатня кількість клітковини для стимуляції нервових волокон кишечника.

Важливу роль у профілактиці атонії відіграють своєчасні профілактичні огляди у ветеринарного фахівця, планові дегельмінтизації. У разі виявлення хронічних закрепів у кішки, а також присутності інших характерних ознак порушень у процесі травлення, необхідно звертатися до ветеринарного фахівця за допомогою.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.