Різка зміна об’ємів у бік збільшення живота у кішок, є першим симптомом появи низки небезпечних патологічних змін в організмі. Переважна більшість захворювань, що локалізуються в області очеревини, супроводжуються розвитком асциту. Це не самостійне захворювання, а один із видів ускладнень, що доставляють улюбленцю масу дискомфортних відчуттів.

У практиці ветеринарних лікарів за останні роки збільшилася кількість домашніх вихованців з виявленим асцитом. Усунути симптоми і надати тварині допомогу зможе тільки кваліфікований фахівець в умовах стаціонару клініки. Самостійна боротьба з розвиненим у черевній порожнині асцитом або водянкою може стати причиною розвитку небезпечних, загрозливих для життя тварини, ускладнень.

Причини і симптоми асциту у кішок

Водянка очеревини або асцит є патологічним процесом, для якого характерне скупчення в області черевної порожнини специфічного ексудату. У нормальних умовах у клінічно здорового кота в черевній порожнині присутня рідина, що відповідає за нормальне функціонування внутрішніх органів. Завдяки рідині, що міститься в ній, петлі кишківника плавно рухаються, а можлива патогенна бактеріальна або вірусна мікрофлора своєчасно видаляється і виводиться з організму.

Рідина в черевній порожнині дає змогу виводити і токсичні речовини з організму. Постійна циркуляція рідини та підтримання її на необхідному рівні здійснюється самою очеревиною.

У разі розвитку патологічних змін гострого або хронічного типу, а також на тлі впливу негативних чинників, розвивається порушення бар’єрної та секреторної функції, провокуючи розвиток асциту.

Надмірна кількість необхідної для нормального функціонування внутрішніх органів рідини призводить до здавлювання розташованих у порожнині органів. Своєю чергою подібний стан провокує розвиток серйозних ускладнень.

Основними факторами, що провокують розвиток водянки очеревини у кішок, стають:

• проблеми в організації правильного раціону кішки (гостра нестача білкових компонентів і вітамінно-мінеральних комплексів);
• вимушене тривале голодування кішки;
• механічні травми внутрішніх органів та інші супутні захворювання;
• ураження організму патогенною бактеріальною мікрофлорою або ж паразитарними мікроорганізмами.

Спровокувати розвиток асциту здатні:

• Механічні травми в ділянці органів черевної порожнини. Ураження самих органів, розрив паренхіматозних тканин, судин, здавлювання, внутрішні геморагії, провокують розвиток різкого набряку протягом декількох годин після ушкодження в ділянці тканин живота і грудини з вираженим больовим синдромом.
• Новоутворення злоякісного і доброякісного типу. Ракові клітини, що розвиваються в ділянці очеревини, на завершальних стадіях призводять до різкого збільшення обсягів живота. Супроводжує асцит такі захворювання, як злоякісне переродження клітин шлунка, кишківника, підшлункової залози, печінки або нирок. Характерними ознаками розвитку патології є гостра нестача маси тіла — втрата становить до 10% від загальної маси, наявність новоутворення, що прощупується через черевну стінку. Розвивається асцит у цьому випадку протягом 2-3 тижнів.
• Захворювання серця і судин. За недостатності серцевого м’яза кров не може циркулювати по організму в потрібному обсязі, що призводить до підвищення тиску в артеріях і венах очеревини. Характерними ознаками асциту на тлі серцево-судинних захворювань стають порушення ритму міокарда, проблеми з диханням, зниження температури тіла в ділянці периферії. Розвивається водянка в цьому випадку кілька тижнів.
• Запалення очеревини. Перитоніт виникає на тлі підвищеного продукування фізіологічного ексудату. Перитоніт може бути бактеріального або вірусного походження, супроводжується запаленням. Ознаками асциту на тлі перитоніту стають судомні явища, гарячкові стани. Швидкість розвитку — близько двох годин від початку запалення.
• Проблеми в роботі печінки та нирок. Захворювання печінки і сечовидільної системи провокують порушення процесів виведення токсичних речовин. Розвиток асциту провокують запалення в нирках, цироз печінки або ж недостатність печінкових структур. Ознаками водянки на тлі проблем із печінкою та нирками стають: зміни відтінку калових мас, іктеричність видимих слизових, зміна печінки в об’ємах, темна урина. Розвиток спостерігається кілька тижнів.
• Ураження організму токсинами від життєдіяльності патогенних мікроорганізмів і позаклітинних структур (вірусів). Виникає сильне подразнення рецепторів, розташованих на внутрішніх стінках очеревини. Спровокувати підвищене вироблення ексудату в черевній порожнині та несвоєчасну його ліквідацію здатні гельмінтози, вірусний лейкоз кішок, бореліоз. Характеризується водянка розладом випорожнень, виверженням шлункового вмісту зі шматочками неперетравленої їжі, зміною температурних показників тіла.

Симптоматика асциту варіюється залежно від основоположного чинника. Розвивається патологічний процес, як правило, тривало, що призводить до проблем з точною діагностикою. У кішок, що володіють від природи довгим і густим вовняним покривом, своєчасно виявити асцит ще складніше, ніж у їхніх гладкошерстих родичів. Загальними ознаками розвитку водянки черевної порожнини, є:

• Зниження або повна втрата апетиту. Звернення до ветеринара необхідне, коли власник помічає різку зміну харчових звичок у улюбленця.
• Виверження вмісту шлунка — вказує на серйозні порушення, зокрема й інтоксикацію.
• Проблеми зі стільцем і сечовиведенням. Уважний власник не зможе не помітити, що лоток улюбленця кілька днів пустує. Це вагома причина для звернення до лікаря. Безліч патологій, що розвиваються в організмі, можуть супроводжуватися розвитком водянки. Так, у разі різкої зміни тиску в черевній порожнині, відбувається передавлювання сечового міхура і петель кишечника. Токсичні речовини, що проникають у кров на тлі метаболізму, залишаються в організмі тварини.
• Збільшення розмірів живота і зміна його форми. Рідина, що накопичується в черевній порожнині у кішки, провокує натягування шкіри (живіт нагадує барабан). При здійсненні пальпації, чітко виділяється еластичність стінки очеревини, а при натисканні на неї вихованець не відчуває вираженого дискомфорту. М’язові волокна стають не такими пружними, при цьому маса тіла збільшується на 7-9%.
• Апатичний стан і сильна сонливість. Тварина, яка раніше проявляла активність, стає апатичною, намагається уникати спілкування з господарем, захищаючи себе від навколишнього середовища. Це пряма ознака проблем із самопочуттям.

У домашніх умовах власник може самостійно підтвердити наявність водянки черевної порожнини у тварини, провівши невеликий тест. Необхідно взяти вихованця за передні лапи і притримувати пахви. При переміщенні рідини в животі вниз і якщо тіло стає грушоподібним, значить, велика ймовірність розвитку асциту. Визначити точні причини розвитку і методи ліквідації патології, зможе тільки кваліфікований ветеринар в умовах стаціонару ветеринарної лікарні.

Діагностика та лікування

При різкій зміні розмірів живота у кішки, не рекомендується затягувати з візитом до лікаря, особливо якщо подібний стан спостерігається у тварини кілька днів. На огляді у лікаря проводитися ретельна діагностика, що дозволяє диференціювати асцит у кішки від вагітності, сильного ожиріння або ж захворювань ендокринної системи. У процесі здійснення пальпації фахівець проводить визначення ділянок хворобливості, присутність щільних новоутворень або ж чужорідних тіл.

Постукування передньої частини черевної стінки при водянці характеризується появою специфічного звуку, а під час прослуховування черевної порожнини фонендоскопом, лікар чітко виділяє відсутність звуків перистальтики кишечника. Хворій тварині для встановлення точного діагнозу призначають проходження низки лабораторних та інструментальних досліджень. Необхідно провести:

• Біохімічний аналіз крові — необхідний для діагностування захворювання гепаторенальної системи.
• Загальний клінічний аналіз урини. Необхідний для своєчасного виявлення захворювань нирок або сечовивідних шляхів.
• Ультразвукова діагностика. Важливе дослідження, що дає змогу визначити не тільки наявність водянки черевної порожнини, а й виявити кількість рідини, що скупчилася, дати оцінку загальному стану внутрішніх органів, діагностувати кістозні новоутворення або ж пухлини.  
• Рентгенографічне дослідження. Необхідно для того, щоб визначити наявність можливих переломів кісткових структур унаслідок механічних травм. Рентгенографія дає також можливість оцінювати рівень рідини, що скупчилася, не тільки в ділянці очеревини, а й грудної клітки.
• Пункція діагностичного типу. Проводиться прокол у місці ураження і здійснюється забір рідини для подальшого дослідження ексудату в лабораторних умовах. Рідина може бути серозною, гнійною. Пункція дає змогу розробити найвірнішу тактику лікування в подальшому.

На підставі отриманих даних у результаті лабораторних досліджень, фахівець вживає адекватних заходів і призначає схему терапії. Лікування передбачає постійний контроль лікаря за станом хворої тварини. Терапія діагностованої водянки черевної порожнини охоплює два основних напрямки:

• Усунення самого асциту із застосуванням консервативних методик і хірургічних втручань.
• Терапія захворювання, що спровокувало розвиток водянки.

Стабілізація загального стану кішки проводитися за допомогою медикаментозних засобів, які відмінно справляються з симптоматикою. У запущених випадках у разі важкого стану тварини, проводитися хірургічне втручання. Особливу увагу на момент проведення лікування необхідно звернути на якість раціону харчування. Кішка повинна мати вільний доступ до чистої питної води. Корм має містити оптимальну кількість білкових компонентів і вітамінно-мінеральних комплексів.

Використовуються такі групи препаратів:

• протимікробні засоби — Клавунат, Амурил, Ванкоміцин;
• противірусні препарати — Анадин, Рибавірин, Камедон, Гамапрен;
• антигельмінтні засоби — Дронтал, Празицид;
• сечогінні засоби — Торасемід, Фуросемід, Діакарб, Амілорид;
• знеболювальні препарати — Фантал, Римадил, Кетофен, Норакарп.

У певних випадках тварину може врятувати виключно оперативне втручання. Показаннями до проведення хірургічної маніпуляції на тлі асциту в кішки є виявлені злоякісні новоутворення і доброякісні пухлини, серйозні травми великих судин, гнійно-некротичні процеси в області внутрішніх органів кішки. Проводиться маніпуляція під загальним наркозом. Змінені тканинні структури в ході хірургічної маніпуляції видаляються, а цілісність пошкоджених судин відновлюють.  

Як не допустити розвитку асциту в котів

Уважний власник повинен своєчасно провести профілактичні заходи, що дають змогу уникнути розвитку асциту в домашнього улюбленця. Якщо вихованець має вільний доступ на вулицю, важливо не забувати про регулярні протипаразитарні обробки.

Необхідно також своєчасно робити вакцинації кішці, що дозволяє уникнути інфікування серйозними вірусами або бактеріями.

Завдання власника — правильно організований догляд за твариною і раціон харчування. Кішка повинна отримувати високоякісну їжу, що не викликає здуття і не травмує стінки кишечника (гострі кістки від риби або трубчасті курячі кістки).

Головні відкриття у догляді за улюбленцями 2025 року.