Домашні тварини страждають від хронічних недуг, так само як і людина. Одним з таких захворювань є астма у кішок. За даними ветеринарної статистики, близько 1% всіх кішок страждають від цієї недуги, що виникає в гострій або хронічній формі.

Бронхіальна астма є невиліковною недугою, тому основне завдання ветеринарних фахівців і власника тварини — домогтися максимального зникнення симптомів, полегшивши життя кішки. Без своєчасної терапії напади частішають, тяжкість наростає і тварина може загинути.

Напад бронхіальної астми розвивається через різке звуження просвіту бронхіального дерева. Це явище має назву бронхоспазм, унаслідок якого рідина з тканинних легеневих структур відтікає і виділяється велика кількість специфічного секрету. Різке зменшення просвітів у бронхіальному дереві призводить до утруднення дихання, нападів задухи та кашлю.

У переважній більшості клінічних випадків, астма у кішок має алергічну природу, виникаючи при проникненні чужорідних речовин в організм. Для придушення і знищення чужорідних білкових компонентів імунна система посилено продукує специфічні клітини-вбивці, що атакують власні клітини організму.

Перш ніж призначати лікування, ветеринар обов’язково має встановити основну причину, що послужила стартом для розвитку специфічної реакції організму. В іншому випадку, всі сили, спрямовані на усунення симптомів, будуть витрачені даремно.

Причини розвитку астми у кішок

Етіологія розвитку захворювання досі є предметом активних суперечок учених і лікарів. Існує припущення, що бронхіальна астма у кішок розвивається здебільшого під час алергічних реакцій.

Крім цього, причиною розвитку захворювання може бути схильність на генетичному рівні. Так, найбільш схильними до астматичних нападів є породи сіамських і гімалайських кішок.

Варто зазначити, що ні вік, ні стать тварини абсолютно не мають впливу на появу спазму в бронхіальному дереві. Вченими визначено низку чинників, які слугують відправною точкою для розвитку небезпечного захворювання. Серед них виділяють:

• неблагополучна екологічна ситуація в регіоні, де проживає вихованець;
• пилок квітучих рослин;
• сильна запиленість житлових приміщень;
• загазованість і забрудненість повітря, яким дихає кішка;
• наявність у повітрі хімічних речовин і диму (зокрема й сигаретний дим);
• порушення психічних та емоційних станів тварини;
• часті захворювання респіраторного тракту вірусної або ж бактеріальної етіології.

Іноді, причиною розвитку бронхіальної астми стає котячий сухий корм, підібраний неправильно і багатий на смакові добавки, барвники та підсилювачі смаку.

Небезпека захворювання криється в тому, що симптоматика схожа з проявами недостатності серцевого м’яза або ж легеневих структур.

Нерідко прояви бронхіальної астми плутають із симптоматикою сильного застудного захворювання, запаленням легенів або ж бактеріальною інфекцією.

Для того щоб кішка жила з астмою довго, важливо показати вихованця ветеринарному лікарю. Після проведення необхідних клінічних досліджень, постановки вірного діагнозу, буде призначено симптоматичне лікування, що дозволяє мінімізувати ризики розвитку повторних патологічних станів і полегшити страждання тварини.

Симптоми астми у кішок

Ознаки бронхіальної астми у кішок схожі з проявом патології у людини. При цьому захворювання у тварин часто можна сплутати з розвитком інших захворювань паразитарної або інфекційної етіології. Пов’язано це з тим, що будь-який напад супроводжується кашлем, утрудненням дихання, задишкою.

Прояви астми у кішок характеризуються цілим списком ознак, серед яких виділяють такі:

• надривне важке дихання, що супроводжується свистом;
• булькаючі та хрипкі звуки під час дихання, що нагадують захлинання рідиною;
• вихованець приймає неприродну напружену позу (витягує шию, нахиляє голову, широко розставляє передні кінцівки або ж намагається лягти на бік);
• через гостру нестачу необхідного кисню проявляються ознаки задухи, тварина відкриває рот, намагаючись захопити якомога більше повітря;
• при кожному здійсненому вдиху і видиху, в ділянці грудної клітини у кішки лунають звуки, що клокочуть;
• гостра нестача кисню негативно позначається на зовнішньому вигляді слизових оболонок (вони набувають синюшного відтінку, стають надмірно блідими).

Власник повинен знати, що під час нападу задухи, тварина може від страху почати проявляти агресію, кидаючись, кусаючись і дряпаючись. У цей час не рекомендується окрикувати або лаяти тварину, оскільки різкі звуки можуть тільки погіршити загальний стан тварини.

Відчуваючи сильний стрес, вихованець стає безсилим після нападу, падаючи на підлогу і не проявляючи особливої реакції на дії господаря. Спазм бронхів — небезпечний для життя улюбленця, тому, щойно мине напад — рекомендується звернутися до ветеринарної лікарні для призначення адекватного лікування.

Чим раніше буде здійснено візит — тим більше можливостей полегшити стан вихованця і запобігти появі ускладнень.

Лікувальні заходи

Лікування астми у кішок має починатися тільки після точної постановки діагнозу. Під час первинного клінічного огляду поставити діагноз точно практично не можливо, оскільки симптоми прояву астми схожі з ознаками інших захворювань. Важливим є проведення диференціальної діагностики, що дає змогу виявити причину і саму недугу.

Діагностика проводиться для виключення таких захворювань у кішок як:

• запальні процеси в бронхах;
• ринофаринготрахеїти;
• інфекційні ураження респіраторного тракту;
• запалення легенів;
• недостатність міокарда;
• бордетельоз;
• мікоплазмоз;
• гельмінтози;
• сторонні тіла в дихальних шляхах;
• новоутворення.

Постановка діагнозу бронхіальної астми включає в себе низку досліджень, основними з яких є:

• загальний аналіз крові — дає змогу виявити підвищений вміст специфічних лейкоцитарних клітин (еозинофілів), що виробляються захисними силами організму під час проникнення чужорідних білкових компонентів;
• загальний аналіз урини — дає змогу визначити наявність помутнінь унаслідок проникнення лейкоцитів, бактерій, солей і червоних кров’яних тілець у сечу;
• капрограма і загальний аналіз калу — дає можливість виявити яйця глистів, а також зміни в роботі печінкових структур;
• мазки зі слизової оболонки, що вистилає бронхіальне дерево і трахею — дослідження гістологічного типу дає змогу виявити не тільки запальний процес, а й можливі інфекції вірусного, бактеріального або ж грибкового характеру;
• рентгенографічне дослідження області грудної клітки — за хронічного перебігу бронхіальної астми на знімку видно явні потовщення стінок бронхів і розтягнення м’язів діафрагми.

Лікувати тварину починають тільки після того, як будуть отримані всі аналізи. За результатами досліджень, лікар складає індивідуальну схему лікування, враховуючи вік тварини і ступінь тяжкості перебігу недуги.

Основне завдання терапії — виявлення причин, що спричинили розвиток патології, зниження частоти прояву нападів і збільшення просвітів у бронхіальному дереві, шляхом розслаблення гладкої мускулатури. Для цих цілей широко застосовується терапія Преднізолоном, Метилпреднізолоном і Дексаметазоном. Ці лікарські препарати дають змогу не тільки розслабити м’язи бронхіального дерева, а й зняти набряк.

Крім цього, гормональні препарати використовують для зниження підвищеної секреції слизових оболонок респіраторного тракту. Залежно від ступеня тяжкості захворювання, пролонговані гормональні препарати використовують раз на тиждень або ж раз на 6 місяців.

Основне лікування також охоплює прийом медикаментозних засобів, що поліпшують роботу серцевого м’яза, що дає змогу уникнути порушень з боку роботи міокарда. Важливим є призначення імуностимуляторів і вітамінних комплексних засобів, що дають змогу підвищити захисні сили організму, уникаючи виникнення алергічних реакцій.

Власник тварини, у якої діагностовано бронхіальну астму, має переглянути раціон харчування. Досить часто причиною розвитку бронхоспазму стає харчова алергія, що виникає за наявності в продуктах харчування різних алергенів. Корм для тварини має бути підібраний індивідуально з урахуванням віку та породних особливостей. І бажано супер-преміум класу.

Профілактичні заходи

Котяча астма — важке хронічне захворювання, вилікувати яке не можливо. Повністю запобігти розвитку недуги не завжди можна, але вживши відповідних заходів профілактики, вдасться мінімізувати ризики. Так, власник кішки повинен з особливою ретельністю стежити за чистотою в житловому приміщенні, здійснюючи регулярне вологе прибирання. Засоби побутової хімії мають зберігатися в недоступному для тварини місці, в закритих контейнерах і тарах.

Важливу роль у профілактиці відіграє вологість повітря і провітрюваність приміщення. Також не варто забувати і про огляди у ветеринарного лікаря раз на 6 місяців. Це дає змогу своєчасно виявити початок будь-якого захворювання, зокрема й бронхіальної астми.

Необхідним заходом профілактики є загальне зміцнення організму тварини, шляхом збалансованого раціону і моціону. Вихованець з міцним імунітетом менше схильний до різних патологічних факторів, що викликають алергію.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.