Рід цвілевих грибків — Aspergillus, провокує розвиток небезпечних захворювань у домашніх вихованців. У кішок, аспергільоз проявляється ураженням респіраторного тракту.

Захворювання належить до низки небезпечних, поступово виснажуючи ресурси організму тварини, що в результаті призводить до її загибелі.

Власники домашніх улюбленців повинні розуміти, як захистити свою кішку від зараження і які заходи вжити, якщо тварина вже заразилася аспергільозом.

Як і де кішка може заразитися аспергільозом

Різні мікози, що провокуються активністю грибків, діагностуються у домашніх кішок і собак так само часто, як і інфекції, викликані патогенною бактеріальною мікрофлорою. Окремо відзначають присутність в організмі умовно-патогенної мікрофлори, що є частиною нормального мікробіома тваринного організму. Злагоджено працююча імунна система здатна стримувати активність мікрофлори. Але в разі порушень, пов’язаних із різким зниженням імунітету, умовно-патогенна мікрофлора активізується, провокуючи розвиток небезпечних станів. До умовно-патогенної мікрофлори належить і рід грибків Aspergillus.

Плісняві грибки поширені повсюдно. Зустріти їх можна на рослинності, в землі, сіні, побутовому пилу або тваринній шерсті. Звичайна пліснява, яка здатна утворювати спори за сприятливих для неї умов, активізується і спричиняє серйозні ураження внутрішніх органів тварини.

У ветеринарії аспергільоз поділяють на два типи залежно від перебігу патології. Виділяють локальний і генералізований тип.

При локальній формі аспергільозу, у кішки відбувається ураження тканин носових порожнин і синусів, розташованих поруч. Розвивається локальна форма грибкової інфекції при проникненні патогена на слизові оболонки носа.

Генералізована форма аспергільозу характеризується проникненням інфекції через дихальну систему або шлунково-кишковий тракт. З током крові грибкові мікроорганізми розносяться по всьому організму, вражаючи різні органи.

Основним шляхом передачі збудника є повітряно-крапельний. Спори пліснявого грибка потрапляють на слизові оболонки пащі тварини або носових ходів.

Найбільша концентрація спор відзначається:

• у ґрунті;
• у неякісних кормах — при неправильному зберіганні в погано вентильованому приміщенні;
• у зернових культурах;
• у залишках рослинних компонентів — деревна тирса, підсушена скошена трава або сіно.

У зоні ризику щодо зараження аспергільозом перебувають маленькі кошенята і кішки, які проживають на вулиці.

Основна причина розвитку грибкового захворювання — зниження імунітету. Респіраторна форма аспергільозу може виникати також у разі пухлинних процесів у ділянці носа або ж у разі застрявання сторонніх предметів.

Спори цвілевих грибків роду Aspergillus мають підвищену стійкість до фізичного та хімічного впливу. У навколишньому середовищі за сприятливих умов спори грибка зберігають свою життєздатність близько 4-5 років.

Потрапляючи в організм тварини, грибки проявляють активність, виділяючи токсичні речовини, отруйні для клітин і тканин, а також провокують розвиток алергічних реакцій.

Аспергільоз у кішок діагностують частіше в області легеневих структур, вушних раковин і шкіри. Рідше зустрічається ураження аспергільозом інших внутрішніх органів тварини.

Симптоми аспергільозу у кішок

Постійно контактуючи з різними патогенами, тварина не обов’язково повинна заразитися. Розвитку аспергільозу сприяє різке зниження імунітету.

Легка форма перебігу грибкової інфекції у домашньої кішки характеризується появою невеликої кількості слизового секрету з області носових ходів. Можлива поява кашлю і проблем з диханням. У запущених випадках розвитку аспергільозу в ділянці носових ходів, відзначається ураження гратчастої пластини носа, що призводить до пошкодження структур головного мозку. Виникнення неврологічних розладів на тлі аспергільозу у кішки діагностується рідко, але не виключається.

Більш небезпечною вважається генералізована форма патології. З перебігом захворювання відбувається збій у роботі багатьох внутрішніх органів. Про пошкодження нирок при аспергільозі свідчить кров у порції сечі, а про порушення в роботі головного мозку на тлі грибкової інфекції — розлади неврологічного плану. Крім цього, відзначаються гарячкові стани, порушення апетиту, збільшення в об’ємі регіонарних лімфатичних вузлів.

Виділяють низку не специфічних ознак аспергільозу:

• рясні слизові виділення з носа кішки, що з часом набувають гнійного характеру;
• болючість при спробах власника промацати область носа і передньої частини морди;
• часто чхання;
• підвищення температури тіла;
• виділення слизових виділень з носа з домішками крові (часом відкривається носова кровотеча);
• утруднене дихання.

Запущені випадки перебігу грибкової інфекції, спричиненої цвілевими грибками, несуть у собі небезпеку розвитку остеомієліту і некрозу кісток носової раковини, орбіти очей, піднебіння, лобової пазухи і запалення легеневих структур. Хронічна форма протікання аспергільозу у кішки супроводжується поступовою атрофією жувальних м’язів.

Точна і своєчасна діагностика надзвичайно важлива. Проведення досліджень можливе виключно в умовах ветеринарної клініки.

Для встановлення точного діагнозу необхідне проведення комп’ютерної томографії та серологічних досліджень. У деяких випадках ветеринарний лікар призначає проведення риноскопії та рентгенографії області носа. Мета діагностики — диференціальний діагноз. Симптоми розвитку аспергільозу нагадують перебіг хронічних синуситів, ринітів, пухлинних процесів у носових ходах.

Лікування аспергільозу в котів

Отримані результати дослідження слугують основою для подальшої розробки тактики терапії. Діагностований аспергільоз у кішки лікують з використанням сильнодіючих системних протимікозних препаратів — Флуконазол, Посаконазол, Тербінафін та Ітраконазол.

Лікування комплексне і крім системних антимікотиків, призначаються місцеві протигрибкові препарати — Клотримазол або Енілконазол для інтраназального вливання.

Терапія аспергільозу тривала — займає від кількох місяців до півроку.

Для збільшення ймовірності повної ремісії, можливе проведення оперативного втручання. Під час хірургічної маніпуляції лікар видаляє великі грибкові ураження.

Профілактика аспергільозу вважається досить проблематичною, оскільки захворювання провокується умовно-патогенною мікрофлорою. Основа запобігання розвитку патології — збільшення захисних сил організму тварини.

Завдання власника:

• забезпечити кішці правильне збалансоване харчування;
• регулярно проводити профілактичні огляди у ветеринарного лікаря;
• не давати зіпсовані продукти;
• не давати можливості тварині контактувати з хворими або підозрілими родичами.

Особливо уважними слід бути власникам тих котів, у яких присутня імунодепресія. Таких вихованців бажано не випускати на вулицю зовсім.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.