Патологія, яка розвивається в організмі домашньої тварини і носить форму захворювання хронічного характеру, зачіпаючи тканинні структури хряща, іменується артрозом.

Артрит і артроз — абсолютно різні захворювання, які прийнято плутати. При артритах уражається не тільки хрящова тканина, а й весь суглоб, а також поруч розташовані тканини. При артрозі деформація виникає в самому хрящі. Нерідко артроз провокує розвиток артриту.

При артрозі тканини суглоба уражаються поступово, а сам хрящ повністю або частково руйнується. Це провокує перешкоду для нормального руху собаки.

Чому у собак розвивається артроз

Перед тим як почати розбиратися у факторах, що провокують розвиток артрозу у собак, необхідно визначити, які функції виконує хрящ. Суглоб — це те місце, де відбувається з’єднання двох кісток.

Кожна кістка має тіло і головку. Саме головка кістки прилягає до суглоба з одного боку. Для забезпечення більшої міцності, з’єднання прикрите хрящем, а також спеціальним мішком.

Артроз характеризується утворенням наростів або ж шипів на внутрішній поверхні хряща. Такі шипи призводять до того, що суглобова щілина значно звужується. Знижується загальна гнучкість самого суглоба, а тварина відчуває дискомфорт, а потім і біль під час активних рухів.

Тривалий час артроз не проявляється у собаки, що зі свого боку ускладнює своєчасну постановку діагнозу. Відчуває дискомфорт у ділянці ураження, вихованець намагається здійснювати менше рухів з опорою на пошкоджену кінцівку.

Особливо важко помітити початок артрозу у собак, що мають спокійну і врівноважену вдачу. Тваринам у віці, також притаманне зниження загальної активності, що не одразу впадає в очі господареві.

Фахівці стверджують, що причинами, здатними спровокувати розвиток артрозу є порушення в складанні раціону собаки. Причиною може послужити природна схильність до патологій кісткових структур у собак, виведених під час селекційних робіт. Фактором, що провокує проблеми з хрящовою тканиною, виступає і тривала терапія деякими протимікробними або ж протигрибковими засобами.

У ветеринарній медицині визначено кілька стадій розвитку артрозу. Вони поділяються залежно від тяжкості прояву деформацій і симптоматики. Існує перший етап або стадія артрозу, для якого є характерною відсутність симптомів. Друга стадія ураження хрящової тканини вирізняється специфікою, за якої виникають болі та зниження активності тварини.

Під час розвитку другої стадії ураження, що переходить у третю, виникають специфічні шипи або нарости на суглобі. Під час проведення ультразвукового або рентгенологічного дослідження, зміни в ураженій ділянці можна візуалізувати. Поверхнева площа самого суглоба під впливом змін стає більшою.

Діагностована третя стадія артрозу не тільки характеризується болем і скутістю під час здійснення рухів, а й також відсутністю повного одужання. Базовими факторами, що провокують розвиток артрозу, вважаються:

• вікові зміни у тварини — патологічні зміни на тлі фізіологічного зношування суглоба і тканин хряща;
• підвищені фізичні навантаження, пов’язані з регулярними травмами та пошкодженнями (особливо часто проявляються у великих порід собак);
• вроджена дисплазія кульшового суглоба, може виникати у будь-яких тварин, але частіше діагностується у лабрадорів і золотистих ретриверів;
• схильність за генетичним типом — собаки, у яких є прямі родичі з діагностованим артрозом, ризикують захворіти на 30% більше, ніж їхні родичі;
• запалення в суглобі інфекційного або неінфекційного походження, яке було несвоєчасно вилікувано;
• проблеми в обмінних процесах організму (захворювання ендокринної системи);
• підвищена маса тіла й ожиріння, спровоковані переїданням і малоактивним способом життя.

Симптоми

Симптоми артрозу у собаки, особливо на перших етапах розвитку, досить складно помітні. Навіть найуважніший власник не зможе в домашніх умовах визначити початок захворювання. Саме тому діагностика артрозу має проводитися в умовах ветеринарної клініки за допомогою спеціальних методик.

Коли собака починає менше проявляти активність, виникає кульгавість і болі в суглобі, це вказує на розвиток другої або третьої стадії. Деякі власники активних собак, у яких починається розвиток артрозу, вважають, що тварина просто порозумнішала, тому спокійно поводиться. Насправді ж, відсутність звичної активності улюбленця, привід звернутися до ветеринара.

Симптомами артрозу також є:

• Дискомфорт і хворобливі відчуття. При розвитку артрозу сильний біль виникає не відразу. Дегенеративні процеси розвиваються поступово, провокуючи біль. Спочатку дискомфорт терпимий, але посилюється при підвищеній активності тварини. Під час другої стадії артрозу, біль стає вираженим. Вихованець підтягує пошкоджену кінцівку або накульгує. Таким чином, намагаючись уникати дискомфорту. Уражаються при артрозі, як правило, тазостегнові суглоби. Вихованець відчуває біль, навіть під час здійснення не великих рухів. Посилюється біль під час зміни положення під час сну, а також при зміні погодних умов (у кістках відчувається ниючий біль).
• Різке обмеження в рухах. Раніше активний собака перестає бігати і стрибати, надаючи перевагу спокійній ходьбі. Навіть зустрічаючи свого господаря, тварина, відчуваючи біль, не може стрибати і лащитися як раніше.
• Характерний хрускіт у ділянці ураженого суглоба. Хрускіт або клацання в ділянці суглоба — характерна ознака артрозу, що розвинувся.

На найостанніших етапах розвитку патології, виникає виражена деформація в області суглоба. Власник може помітити набряклість і зміну форми суглоба. Без спеціальних досліджень, постановка точного діагнозу неможлива.

Лікування артрозу у собак

Відзначивши, що улюбленець став неспокійним, під час здійснення будь-яких рухів відчуває дискомфортні відчуття, не варто займатися самолікуванням і відкладати візит до ветеринара. При відвідуванні фахівця, необхідно зібрати точну клінічну картину. Для цього лікар проводить збір анамнезу. Власник повинен розповісти, коли з’явилися перші ознаки патології, як тварина поводиться, можливо, з’явилися якісь особливості в поведінці.

Далі лікар проводить загальний клінічний огляд і призначає низку необхідних досліджень, серед яких:

• загальний клінічний аналіз крові;
• загальний аналіз урини;
• біохімічне дослідження крові.

Проведення біохімічного та загального аналізу крові необхідне для того, щоб виключити наявність інших патологій в організмі. Загальний аналіз крові дає уявлення про наявність запального процесу. Досить часто ураження хряща (артроз), тісно переплітається з артритом. У такому разі лікування буде комплексним.

У разі підозри на порушення процесів обмінного характеру, що спровокували розвиток артрозу, лікар призначає здачу крові на гормональні речовини. Також проводиться рентгенологічне дослідження. Роблять рентгенівський знімок у кількох проекціях. Це необхідно для того, щоб візуалізувати якомога точніше уражену артрозом ділянку хряща.

Лікування артрозу у собак лікар розробляє індивідуально, виходячи з отриманих під час діагностики даних. Терапія має бути комплексною і включає в себе використання медикаментозних препаратів, а також оперативних втручань. Операцію проводять у тих випадках, коли лікарська терапія не дала позитивних результатів.

Під час діагностування артрозу колінного суглоба або ж кульшового, в запущених випадках потребує проведення хірургічного втручання, метою якого є заміна ураженої ділянки.

Лікування також передбачає використання спеціального дієтичного харчування. Тварина має отримувати багатий усіма необхідними нутрієнтами, корм. Рекомендується перевести собаку на якісний сухий корм супер-преміум якості. Такі корми мають усі необхідні корисні та поживні речовини у своєму складі, а також компоненти, необхідні для правильної роботи хряща.

Собаки, власники яких годують натуральною їжею, повинні отримувати страви з м’яса з желатином, а також більше кисломолочних продуктів.

Важливо стежити, щоб у кормі для хворого улюбленця були в достатній кількості поліненасичені жирні кислоти, а також фосфор і антиоксиданти. Артроз у собак у домашніх умовах лікується під регулярним наглядом лікаря. Важливо виконувати всі рекомендації фахівця.

Вихованець повинен отримувати в якості лікування і подальшої профілактики розвитку артрозу різні препарати хондропротектори. У них містяться специфічні речовини, що підвищують еластичність самої хрящової тканини, а також активно беруть участь у виробленні суглобової рідини, що запобігає тертю суглоба.

Необхідним компонентом медикаментозної терапії є застосування гіалуронової кислоти. Ця речовина дає можливість додатково утримувати мастило хряща в тканинах. Призначати спосіб її введення повинен ветеринар, відштовхуючись від ступеня ураженості суглоба.

У разі, якщо артроз пов’язаний з артритом, лікування коригується залежно від ступеня ураження. Призначаються протизапальні лікарські засоби на гормональній основі.

Показані уколи глюкокортикостероїдних речовин. Варто пам’ятати, що в разі безсистемного використання гормональних ін’єкцій за відсутності запалення в суглобі, вони можуть спровокувати підвищену сухість і додаткове тертя пошкодженого хряща.

Профілактика артрозу у собак

Запобігти розвитку патології або ж мінімізувати ризики її виникнення, можна, дотримуючись деяких правил. Перш за все, необхідно забезпечити правильні умови утримання тварини. Захистити улюбленця від переохолоджень і обморожень.

Необхідно також уникати протягів і холодної підлоги, на якій спить собака. Харчування собаки має бути максимально збалансованим за всіма необхідними компонентами.

Запобігти розвитку небезпечних наслідків при артрозі, допоможуть регулярні профілактичні огляди у ветеринара. Особливо це актуально для собак старше 6 років.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.