Патологічний процес, що набуває хронічної форми і розвивається в хрящовій тканині, іменується артрозом. Цей вид недуги вражає суглоби, викликає хворобливі відчуття, а також провокує часткове руйнування в тканинах хряща. Примітно, що артроз, на відміну від артриту, не провокує процеси запального характеру.

За анатомічною структурою суглоб являє собою своєрідне з’єднання двох кісток. Головка обох прилеглих до суглоба частин вкрита специфічною тканиною — пластичним хрящем, а все з’єднання прикрите спеціальним утвореним мішком.

Під час артрозу, що розвивається, на поверхневій частині самого хряща з’являються нарости, що провокують звуження проміжку між голівками кісток, прилеглих до суглоба. Таким чином, виникає процес тертя, а на його тлі в кілька разів знижується гнучкість самого суглоба і виникають хворобливі відчуття у тварини.

Під час багаторічних досліджень ветеринарним лікарям і вченим не вдалося визначити жодної явної причини, що провокує розвиток артрозу в котів. Пов’язано це насамперед з тим, що початкові етапи розвитку патології приховані. Тварина автоматично на підсвідомому рівні знижує навантаження на хвору кінцівку, намагаючись мінімізувати дискомфорт у суглобі.

Власник рідко помічає патологію на початкових етапах, посилаючись на те, що кішка менше рухається у зв’язку з особливостями характеру або ж настрою.

Що таке артроз і основні причини його розвитку

Спритність і грація, особлива постава і практично безшумна хода — все це переваги представників сімейства котячих. Завдяки особливостям будови опорного апарату, дикі кішки змогли виживати в дикій природі.

Одомашнені кішки сильно залежать від свого господаря, адже саме він визначає подальший спосіб їхнього життя і складає раціон харчування. Порушення в харчуванні, часте лікування протимікробними засобами, гіподинамія і селекційні роботи провокують розвиток артрозу у кішок.

Останніми роками це захворювання все частіше діагностують у домашніх кішок, а ось лікування патології займає тривалий період і не завжди дає позитивні результати, особливо якщо виявлено артроз у запущених стадіях. 

За своєю анатомічною конструкцією суглоб являє собою своєрідне з’єднання у вигляді хряща двох кісток. Роль суглобового хряща полягає в тому, щоб захищати кістки від підвищеного тертя між собою в процесі здійснення рухової активності. Завдяки хрящу і специфічній рідині, що виробляється в ньому, підвищується процес ковзання кісток.

При розвитку артрозу, суглоб у кішки уражається, а зокрема деструктивним змінам піддається середина хряща, в якій і укладена спеціальна рідина.

На тлі розвитку патології знижується природна еластичність і кількість волокон колагену, суглоб зношується швидше, стає тонким і сухим, виникають тріщини і руйнування самого суглоба. Навантаження на кісткові структури зростає, провокуючи деформування.

Подібні зміни характерні для перших стадій захворювання. Своєчасно проведене діагностування та призначене кваліфікованим лікарем адекватне лікування дають змогу повністю усунути ознаки патології.

На відміну від першого ступеня артрозу, другий характеризується деформацією кісткових структур на тлі підвищеного навантаження. Краї ураженого артрозом суглоба обростають специфічними наростами, що візуально збільшують загальну площу поверхні суглоба.

Саме в цей період у тварини з’являється виражена хворобливість у суглобі, а також може спостерігатися характерна кульгавість. Унаслідок того, що фізіологічні функціональні особливості будови і роботи суглоба порушені, повне одужання вже не можливе, навіть за умови адекватного лікування.

Існує також і третя стадія, внаслідок якої кістки на тлі компенсації та покладеного на себе навантаження починають активно змінюватися, деформуючись. Суглоб практично не виконує свою функцію, оскільки суглобова щілина повністю зникає під дією несприятливих чинників.

Рухи у кішки стають скутими, а сама тварина страждає від сильного болю в уражених кінцівках. Намагаючись не наступати на одну, пошкоджену артрозом лапу, вага тіла тварини перерозподіляється на інші. На тлі цього, навантаження на ще здорові кінцівки зростає, провокуючи дегенеративні процеси.

Точних причин розвитку артрозу у кішок фахівці не називають. Але існує низка факторів, що провокують і сприяють розвитку деструктивних процесів у суглобі.

Серед них основними є:

• зміни в роботі всього організму кішки, пов’язані з віком (найпоширеніший фактор);
• підвищені навантаження фізичного плану на організм тварини, внаслідок чого виникають часті травми і пошкодження;
• патологічні зміни у внутрішньоутробному розвитку (дисплазія тазостегнових суглобів вродженого характеру);
• схильність до захворювань суглобів на генетичному рівні (тварини, які мають у генеалогічному дереві предків з артрозом, ризикують захворіти на 30% більше, ніж інші родичі);
• запальні процеси в суглобі, несвоєчасно вилікувані, що перейшли в хронічну форму перебігу;
• захворювання, спровоковані порушеннями обмінних процесів в організмі (кальциноз або ж подагра);
• підвищена маса тіла й ожиріння (внаслідок підвищеного навантаження суглоби стають вразливішими до різних травм).

Симптоми та діагностика

Симптоми артрозу практично не помітні для власника на перших етапах розвитку. Саме в цьому і полягає підступність захворювання. Тварина намагається знизити навантаження, відчуваючи дискомфорт у кінцівках.

На більш пізніх стадіях виникають такі характерні ознаки як:

• Хворобливі відчуття. Виникають практично відразу з розвитком патології, але проявляються лише під час сильних навантажень на кінцівках (активний рух, стрибки і біг). Можливо, кішка накульгуватиме, намагаючись поберегти хвору лапу. Особливо це помітно в активних кішок, які звикли лазити і стрибати з великої висоти. Під час ходьби тварина намагається не робити максимальний упор на уражену кінцівку. З розвитком захворювання, больові відчуття посилюються, і кішка починає страждати навіть під час пересування на невеликі відстані. Хвора тварина часто змінює звичну для неї позу під час сну. Під час зміни погодних умов, уражені артрозом суглоби у тварини, ниють і доставляють дискомфортні відчуття.
• Різке обмеження в рухах. Розвивається, як правило, на другому етапі розвитку патологічного процесу. До цього часу, кішка може не проявляти стурбованості, а власник не буде відзначати змін у поведінці тварини.
• Характерне похрускування. Звук, що виникає під час здійснення рухів твариною, характерний для другої і третьої стадії артрозу. Він відрізняється гучністю і своєрідною «сухістю».
• Зміна структури суглоба. Деформований суглоб, а разом з ним і кінцівка, характерні для завершальної стадії патології. На рентгенологічному знімку будуть чітко відображатися нерівності, видозміна контуру суглоба.

Важливо відзначити, що розвиток артрозу у кішки можна помітити за змінами в шерстному покриві. Так, кішка, яка зазнала захворювання суглобів, не може нормально доглядати за собою, тому шерсть збивається в ковтуни, стає брудною і тьмяною.

Помітивши у свого вихованця деякі з перерахованих вище симптомів, рекомендується вирушати до ветеринарної клініки. Кваліфікований ветеринар має провести низку необхідних досліджень і встановити діагноз. В обов’язковому порядку проводитися загальний аналіз крові та урини, а також біохімічне дослідження крові. Ці аналізи необхідні для проведення диференціації артрозу з артритом (не менш частим захворюванням, що вражає суглоби у кішок).

У деяких випадках необхідне проведення аналізів на гормони при підозрі на патології обмінного характеру.

Проводиться також і інструментальне дослідження — рентгенографія. Завдяки рентгенівському знімку лікар може визначити візуально зміни кісткових структур під дією патологічного процесу, а також відмічає набряклість або звуження в ділянці щілини суглоба.

Рекомендується проведення фізикальних досліджень на наявність набряклості та вираженої візуальної деформації кінцівки, пасивність рухів, які здійснює тварина. Отримані дані ветеринар інтерпретує і призначає максимально адекватне лікування.

Лікування хвороби

Найважливішим пунктом лікування артрозу у кішок є — своєчасність. На перших стадіях патологія піддається терапії, а ось на завершальних етапах зміни в суглобі настільки виражені, що медикаментозно усунути їх неможливо.

Хворій тварині необхідна обов’язкова корекція раціону харчування. Їжа для кішки має бути збагачена всіма необхідними компонентами, які є важливими для побудови тканинних структур хряща. Це можуть бути самостійно приготовані страви з м’яса, що містять желатин, а також кисломолочні продукти.

У разі, якщо тварина отримує готові гранульовані корми, вони мають бути супер-преміум класу з обов’язковим включенням до складу поліненасичених жирних кислот Омега-3 і Омега-6.

Вітається наявність у кормах антиоксидантів і фосфору (але тільки в помірній кількості).

Важливу роль у терапії артрозу відіграє правильний належний догляд за вихованцем. Котячий лоток, а також миски з чистою питною водою і кормом, повинні знаходитися в максимальній близькій доступності від місця відпочинку кішки. Рекомендується, щоб приміщення було захищене від протягів і холоду.

Крім цього, ветеринар призначає лікарські препарати для лікування артрозу в кішки, що дають змогу призупинити деструктивні процеси в організмі, усунути больові відчуття і поліпшити якість життя. Найчастіше призначають такі медикаментозні засоби:

• хондроїтин — дає змогу підвищити загальну еластичність хрящових тканинних структур і утримати водний баланс;
• глюкозамін — речовина, що бере активну участь у виробленні специфічної рідини суглоба, а також є додатковим будівельним матеріалом для клітин сполучної тканини;
• гіалуронова кислота — компонент, що дає змогу утримувати мастило в тканинах хряща.

Досягти позитивних змін в організмі хворої тварини можна тільки тривалим систематичним прийомом перерахованих вище лікарських засобів. Вони є практично нешкідливими для організму вихованця, не викликаючи побічних реакцій. Тривалість лікування визначає кваліфікований ветеринар, який займається лікуванням кішки. Але, як правило, курс терапії становить не менше півроку.

Супутній процес запального характеру в суглобі (у разі артриту на тлі артрозу), вимагає призначення протизапальних препаратів на основі гормональних речовин. Хворій тварині рекомендовані ін’єкції ліків, але тільки в разі встановленого вогнища запалення. В іншому разі стероїдні речовини провокують пересушування тканин хряща і його додаткове витончення.

Сильні больові відчуття усувають шляхом введення нестероїдних протизапальних засобів. Але в разі, якщо у хворої на артроз тварини діагностовано супутні патології внутрішніх органів, а зокрема захворювання травної та гепаторенальної системи, застосування знеболювальних ліків проводитися з обережністю.

У разі вираженого порушення кровообігу в ураженій ділянці доцільне застосування специфічних ліків — Трентал або ж Ксантол. Посилити кровообіг допомагають спеціальні мазі, що мають також і знеболювальну властивість. Не останнє місце в консервативному лікуванні відводять загальнозміцнювальним організм засобам. Призначають комплекси вітамінних і мінеральних речовин.

За відсутності ефекту від консервативного лікування фахівець може запропонувати проведення оперативного втручання з метою усунення деформацій і наростів, що утворилися на хрящі. Запущені випадки артрозу у кішок вимагають повної заміни зруйнованого суглоба на штучний.

Заходи профілактики

Запобігти розвитку такого небезпечного захворювання як артроз у кішки, можна, своєчасно вживши заходів профілактики. Професійні заводчики і ветеринарні фахівці вивели низку правил, дотримуючись яких власник тварини зможе мінімізувати ризики розвитку патології в суглобах.

Необхідно стежити за якістю раціону харчування кішки, збагачуючи його необхідними нутрієнтами. Кішки у віці старше 7 років, повинні отримувати спеціальний корм, розроблений відповідно до вимог їхнього організму. По можливості необхідно уберігати кішку від тривалих і сильних фізичних навантажень, а також стежити за нормальною масою тіла.

Важливо відзначити, що кішки, які не отримують лікування при артрозі, гинуть протягом одного року, страждаючи від болю. Завдання власника, своєчасно відзначити порушення в роботі організму і запобігти розвитку захворювання.

Найкращі практики догляду за хвостиками у 2025.