Захворювання очей у собак — поширена проблема, з якою власники тварин звертаються за допомогою до ветеринарного фахівця.

Однією з патологій, яка досить часто діагностується у домашніх собак, є анізокорія. Це патологічний стан зіниці в одному з очей. Вона звужена або розширена на відміну від зіниці в іншому оці.

Чинників, що провокують розвиток анізокорії у собак, — безліч, починаючи від інфекційних захворювань і запальних процесів і закінчуючи відхиленнями в роботі нервової системи та раковими пухлинами.

Що таке анізокорія

Сама по собі зіниця — отвір в оці, розташований по центру райдужної оболонки, необхідний для регуляції потрапляння світлового променя на сітківку. При слабкому освітленні зіниця автоматично розширюється, а при сильному яскравому освітленні, навпаки, стискається до мінімальних розмірів.

Анізокорія характеризується зміною розмірів зіниці в одному оці незалежно від освітлення. Залежно від чинників, що спровокували розвиток анізокорії, виникатиме характерність симптоматики. Крім нахилів голови або ж спроб почухати око, може відзначатися порушення координації рухів. Такі ознаки можуть свідчити про підвищення внутрішньочерепного тиску або ж є симптомом серйозної травми голови.

Власнику собаки необхідно пам’ятати, що різні зіниці у собаки — не норма.

Це не самостійне захворювання, що загрожує життю тварини. Але це важливий сигнал організму, що вказує на низку можливих змін у роботі внутрішніх органів і систем, які часом мають незворотні наслідки. Дуже важливо своєчасно звернутися по допомогу до ветеринарної клініки, щоб пройти обстеження і з’ясувати причину виникнення анізокорії в улюбленця. Спеціаліст на підставі результатів лабораторних та інструментальних досліджень, підбере адекватну схему лікування і проконсультує з приводу правильного догляду за хворою твариною.

Причини розвитку патології

Факторів, що провокують розвиток патології, безліч. Умовно їх поділяють на 2 групи — проблеми в роботі нервової системи і проблеми в роботі самого зорового органу.

До відхилень у роботі нервової системи, що провокують анізокорію у собаки, відносять:

• черепно-мозкові травми;
• порушення у функціях оптичних нервів, що іннервують очне яблуко;
• проблеми в роботі нервових волокон, що відповідають за рухи м’язових волокон ока;
• серйозні порушення в роботі мозочка;
• проблеми у функціях самого зорового волокна і, як наслідок, зору.

Причинами розвитку анізокорії у тварини на тлі порушень у самій зоровій системі стають:

• запущені форми запальних процесів у передній частині ока — передній увеїт;
• підвищення внутрішньоочного тиску — глаукома;
• вроджені аномалії м’язових волокон, що відповідають за розширення і звуження зіниці;
• злоякісне переродження клітин у самому очному яблуці;
• медикаментозні засоби, що впливають на функції зіниці;
• синдром звуженої зіниці.

Необхідно пам’ятати, що анізокорія може вказувати на деякі захворювання, лікування яких вкрай складне, а часом є смертельними.

Запідозрити проблеми в області органів зору у тварини власник може, звернувши увагу на такі симптоми:

• різке погіршення зору (тварина постійно наштовхується на предмети, погано бачить їжу);
• зміна форми і розмірів зіниці;
• зміщення зіниці в бік;
• зміна форми самого очного яблука;
• поява каламутності або зміна кольору очей;
• виражені запальні процеси;
• хворобливі відчуття і дискомфорт у тварини, що проявляються занепокоєнням, пов’язаним з очима.

Ветеринарні лікарі настійно не рекомендують зволікати з візитом до клініки. Спроби залишити все як є, сподіваючись на мимовільне лікування, лише відтягують час. А самолікування може і зовсім погіршити перебіг клінічної картини, наблизивши тварину до летального результату.

Діагностика та лікування можливих захворювань

При відвідуванні ветеринарної лікарні, тварині призначать проходження медичного огляду. Спеціаліст проведе загальний огляд і збере дані анамнезу — вік тварини, тип харчування та утримання, можливі падіння або травми перед розвитком анізокорії, зміни в поведінці тварини.

Для постановки точного діагнозу і виявлення основоположного фактора, необхідне також проведення:

• біохімічного аналізу крові;
• загальноклінічного аналізу крові та сечі;
• рентгенографії органів грудної клітки (дає змогу підтвердити або спростувати наявність травм);
• вимірювань внутрішньоочного тиску та ультразвукової діагностики тканин самого ока.

Для точніших результатів може знадобитися аналіз ліквору (спинномозкової рідини), електроретинографія, перевірка функціонування головного мозку, зокрема роботу очного нерва.

Без встановлення точного діагнозу, лікування не може бути успішним. Одним тільки симптоматичним лікуванням домогтися позитивних результатів не вийде. Залежно від факторів, що спровокували анізокорію у тварини, буде розроблятися індивідуальна тактика лікування. Крім консервативних методик, що ґрунтуються на введенні специфічних препаратів, собаці може бути призначена хірургічна операція.

Такі розлади, як гіпоплазія райдужної оболонки або атрофія, лікування може бути тільки підтримувальним, оскільки зменшена в розмірах або недорозвинена райдужна оболонка не лікуються. Інфекційні захворювання та запальні процеси, що спровокували розвиток анізокорії, купіруються знеболювальними, протизапальними та протибактеріальними препаратами.

Якщо діагностовано злоякісну або доброякісну пухлину в оці, лікування потрібне оперативне.

З метою профілактики виникнення анізокорії в улюбленця, слід уважно стежити за будь-якими змінами у здоров’ї. Слід намагатися мінімізувати ризики отримання травм твариною, своєчасно займатися лікуванням різних очних хвороб, починаючи від банального кон’юнктивіту, який може стати причиною інших патологій.

Не варто також забувати про регулярні профілактичні огляди у ветеринарній клініці раз на рік або кожні 6 місяців, залежно від загального стану здоров’я улюбленця та можливих хронічних внутрішніх патологій.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.