У кішок зіниця розташовується в центральній частині райдужної оболонки. Зіниця необхідна для здійснення правильного проходження світлового променя на область сітківки. Відповідно до кількості світла, зіниця здатна розширюватися або звужуватися.

Примітно, що обидві зіниці синхронно розширюються в темному приміщенні за нестачі світла і стискаються за яскравого світла.

У кішок може виникнути така патологія, як анізокорія, що характеризується зміною однієї зіниці по відношенню до іншої. Одна зіниця більша, ніж інша. У рідкісних випадках спостерігається патологічне звуження зіниці. Як правило, за анізокорії патологічна зіниця розширена.

Що таке анізокорія

Зіниця у кішок відрізняється за будовою від зіниці собак або людини. Вона витягнута у вигляді еліпса посередині райдужної оболонки. Завдяки зіниці та її функціям, відбувається правильне надходження світлового променя на кришталик з подальшим заломленням світла і поширенням по сітківці ока.

Анізокорія є патологічним станом, коли зіниці очей кішки мають різні розміри. Помітити неозброєним поглядом таку патологію легко.

У разі появи анізокорії у кішки, слід негайно вирушати по допомогу до ветеринарної клініки, адже такий стан може бути спровокований безліччю чинників.

Причини розвитку патології

Варто зазначити, що анізокорія не є самостійним захворюванням. Це скоріше симптом або сигнал організму про порушення, що виникли. Причинами виникнення у кішки анізокорії, що супроводжується різними зіницями, можуть виступати:

• серйозне ураження рогівкового шару зорового органу;
• пошкодження головного мозку або ж нервових закінчень, що проходять в області зорового органу;
• підвищення внутрішньоочного тиску — глаукома (відзначається частіше у котів у віці);
• процес запального характеру у внутрішній частині ока — увеїт (відзначається аномальне звуження ураженої зіниці, на відміну від глаукоми, коли уражена зіниця аномально розширена);
• патологічні зміни в сітківці ока;
• утворення рубцевих елементів у просторі між кришталиком і райдужною оболонкою (як правило, ця патологія діагностується на тлі запущених форм увеїту);
• атрофічні зміни діафрагми або ж різке зниження тканинних структур у самій райдужній оболонці, що пов’язано з віковими змінами;
• дефекти вродженого типу, що виникають у тканинах райдужної оболонки, що призводить до відсутності нормального розвитку тканинних структур;
• ракові захворювання в області головного мозку або безпосередньо, самого ока;
• лейкемія кішок, що провокує судомний синдром і, як наслідок, зміну форми однієї зіниці щодо іншого ока.

Анізокорія розвивається різко, а не поступово. Власнику слід бути уважним до будь-яких змін у стані здоров’я своєї тварини. Розвиток анізокорії у кішки може бути свідченням серйозних і небезпечних для життя захворювань. Тому без допомоги ветеринарного фахівця не обійтися. 

Крім зміни розмірів однієї зіниці, у кішки можуть спостерігатися такі симптоми:

• зміна білкової частини ока — склера стає червоною;
• зміна в рогівці ока — вона змінює свій відтінок на синюватий або може бути каламутною;
• рясні виділення з очей;
• відвисання повіки в ураженому зоровому органі;
• занепокоєння тварини — спроби потерти хворе око лапою;
• млявість і апатія кішки.

Ознаки будуть безпосередньо залежати від факторів, що спровокували розвиток анізокорії. В умовах ветеринарної клініки фахівець проведе низку необхідних досліджень і поставить точний діагноз.

Діагностика та лікування можливих захворювань

При відвідуванні ветеринарної клініки, хворій тварині проведуть загальноклінічний огляд і зберуть точний анамнез життя. Важливими дослідженнями є детальне вивчення структур ока. Додатковими аналізами та дослідженнями для постановки чіткого діагнозу, є:

• замір виробництва слізного секрету;
• вимірювання тиску в очах;
• фарбування рогівки спеціальними флуоресцеїновими барвниками (дослідження дає змогу визначити наявність можливих ушкоджень або виразок на рогівці);
• зішкріб із кон’юнктивальної оболонки;
• біопсія тканин для подальшого гістологічного дослідження.

Перераховані вище методи діагностики дають змогу максимально точно виявити причину розвитку анізокорії. Щойно основний фактор буде усунуто, патологія самостійно прийде в норму. Але не у всіх випадках. 

Схему терапії ветеринарний лікар підбирає суто індивідуально для кожної тварини, ґрунтуючись на даних лабораторних та інструментальних досліджень. За наявності анізокорії можлива сліпота тварини. Навіть при правильно організованому лікуванні, повернути зір тварині буде вкрай складно. З цим слід змиритися.

Найчастішими причинами розвитку анізокорії у кішок є глаукома та увеїт.

У разі діагностованого увеїту, лікування полягатиме у призначенні очних крапель для усунення запальних процесів із судин. Необхідні й лікарські препарати, що усувають хворобливі відчуття та запобігають дискомфорту. Обов’язковий пункт — системна терапія, що дає змогу поліпшити загальне самопочуття пацієнта.

У разі глаукоми терапія має бути довічною. Призначаються гіпотензивні очні краплі, основна дія яких спрямована на придушення вироблення внутрішньоочної рідини і поліпшення її відтоку. Під час терапії можлива зміна чутливості до підібраних засобів. Ветеринарний лікар повинен відкоригувати схему лікування, підібравши інший вид лікарських засобів. У деяких випадках призначаються гіпотензивні препарати системної дії за відсутності реакції на очні краплі.

У зв’язку з тим, що причинами розвитку анізокорії у кішок можуть виступати різні чинники, профілактика полягатиме в уважному спостереженні за змінами в стані здоров’я свого вихованця.

Необхідно регулярно проходити диспансеризацію тварини, а ті кішки, які перебувають у групі ризику (літні кішки, онкохворі або ті, що отримали черепно-мозкову травму), мають обстежуватися ще частіше.

Актуальні тенденції у світі домашніх улюбленців 2025.