Тварини, як і люди, часто страждають на різні алергічні реакції. Алергеном для собак може виступити що завгодно: продукти харчування, укуси комах, лікарські засоби, ультрафіолетові промені, побутова хімія та інші джерела алергії.

Алергія у собак проявляється по-різному. Одні тварини страждатимуть від нестерпного свербіння і почервоніння шкірного покриву, інші — можуть загинути від задухи. Не останню роль при виникненні алергії відіграє порода собаки. Ветеринарні фахівці давно з’ясували, що найбільше до алергічних реакцій схильні до пітбультер’єрів, йоркширів, такс, китайських чубатих собак.

У разі виявлення у чотириногого друга будь-яких симптомів алергічних реакцій не можна займатися самолікуванням і давати улюбленцю людські препарати від алергії. Терапію захворювання призначає тільки ветеринарний фахівець після проведення аналізів і виявлення алергену.

Основні види алергічних реакцій у собак

Алергія ділиться на кілька видів. Залежно від того, який подразник спровокував захворювання, виділяють такі види алергії у собак:

• інфекційна;
• блошиний дерматит;
• харчова;
• атопічний дерматит;
• лікарська;
• аутоімунна;
• хімічна.

Алергією називають підвищену реакцію (чутливість) організму на надходження до нього будь-якої подразливої речовини. Основну причину виникнення алергії до кінця не вивчено, проте вчені схиляються до висновку, що алергічна реакція може виникнути через спадковий чинник, особливості ендокринної та нервової системи організму. Крім того, причинами підвищеної чутливості до деяких речовин виступають інфекції, що протікають у хронічній формі, глистяні інвазії, стресові ситуації.

У хворої тварини відбувається запальна реакція в організмі, що протікає з викидом у кров’яне русло гістаміну. Унаслідок цього виникають спазми м’язів і бронхів, набряки тканин, реакції на шкірі у вигляді свербежу та висипу, підвищена слинотеча тощо.

Тіло у більшості собак вкрите густою шерстю, тому одразу виявити алергію не представляється можливим. Кожен турботливий господар тварини повинен регулярно оглядати свого вихованця на предмет алергічних реакцій. Загальними симптомами алергії є:

• висип і почервоніння шкіри;
• дерматит атопічний;
• набряклість тканин і розчухи;
• сильний свербіж (тварина постійно свербить, вилизує морду і лапи);
• подушечки лап і простір між пальцями стає червоним і лущиться;
• з носа тварини тече прозора рідина;
• у собаки гнояться очі;
• шкіра тварини стає сухою, нерідко утворюється лупа;
• шерстний покрив часто рідшає, на тілі виникають лисини;
• алергія у собак на вухах протікає з ознаками запалення вушних раковин;
• розлад травлення;
• у пахвових западинах може спостерігатися випіт.

Алергія у цуценят виникає здебільшого на укуси ектопаразитів, харчові продукти та речовини з навколишнього середовища. Деякі собаки, як дорослі, так і цуценята, можуть мати підвищену чутливість до перепаду температур. Алергія на холод часто супроводжується ознобом, чханням, нежиттю та сльозотечею, випаданням шерсті.

Особливості харчової алергії

Найчастіше у собак спостерігається саме алергічна реакція на продукти харчування, а точніше сказати — на білок. Раціон тварини здебільшого складається з білкової їжі (риби, курки, м’яса, субпродуктів), а отже, продукти, що спричиняють алергію в собак, можуть бути різноманітними. Деякі власники собак плутають цей вид захворювання з білковим отруєнням, під час якого в тварини спостерігається погане засвоєння поживної речовини. Ознаки білкового отруєння такі:

• Собака страждає на пронос.
• Тварину часто рве.
• Тіло вихованця дуже сильно свербить і свербить, іноді собака навіть скиглить від болю.
• Шерсть випадає цілими клаптями, очі постійно сльозяться.

Нерідко білкове отруєння супроводжується порушенням роботи нирок і печінки, що дуже небезпечно для життя тварини і може спровокувати летальний результат.

Харчова алергія має схожі з білковим отруєнням ознаки і протікає наступним чином:

• від собаки виходить сильний і неприємний запах ;
• з очей постійно течуть сльози;
• деякі ділянки шкірного покриву змінюють свій колір і стають вологими;
• з носа виділяється слиз;
• на вухах нерідко утворюється екзема;
• на тілі вихованця з’являються різні висипання;
• собака страждає сильними проносами.

У деяких випадках утворення слизу можна помітити не тільки в носі або очах, нерідко виділення скупчуються в області анального отвору, на животі, в пахвових западинах, на морді тварини.

Алергія на курку у собак виникає при поїданні твариною покупного м’яса. Більшість виробників курячого м’яса з метою швидкого росту бройлерів використовують різні гормони і шкідливі речовини, що сприяють набору ваги птиці. Крім того, для довгого зберігання охолодженої курячої продукції також застосовуються різні консерванти. Годування собаки такими м’ясними продуктами сприяє розвитку важких алергічних реакцій.

Не тільки м’ясна продукція може викликати алергічні реакції у собак, у більшості випадків організм тварини стає чутливим до різних круп. Не рідко у собак розвивається алергія на гречку. Деякі господарі, з метою економії, намагаються вводити в раціон чотириногого друга каші, але ветеринарні фахівці не радять годувати собаку крупами взагалі. Не тільки гречка може спровокувати негативну реакцію організму, відомо чимало випадків, коли розвивалася алергія на рис.

Алергічна реакція на гречку або рис називається целіакією, виникає цей стан через непереносимість організмом білка клейковини — глютену. Більшість ветеринарних фахівців радять власникам тварин використовувати для лікування алергії цукрові кубики або препарат під назвою Екзекан. Лікарський препарат здатний швидко і без ускладнень знімати ознаки алергії не тільки на крупи, а й перешкоджати розвитку реакції під час годування собаки іншими продуктами або сухими кормами.

Постановка діагнозу

Щойно власник тварини помітив у свого чотирилапого друга ознаки алергічних реакцій, собаку необхідно показати лікарю. Ветеринар проведе клінічний огляд і оцінку стану тварини, особлива увага приділяється шкірному покриву і вухам собаки. Для того, щоб визначити наявність алергічної реакції, необхідно провести диференціальну діагностику і виключити більшість захворювань, схожих за симптоматикою з алергією. Диференціальна діагностика складається з:

• Зіскрібків шкіри на наявність паразитарних хвороб.
• Цитології для виключення запального процесу.
• Трихоскопії для спростування грибкових хвороб шкіри.
• Бактеріологічного посіву для визначення виду патогенних мікроорганізмів.
• Біопсії для виключення пухлинного процесу.

Діагностувати алергію у собак вкрай складно, нерідко для встановлення точного діагнозу потрібна чимала кількість часу, протягом якого лікар виключає один вид алергії за іншим. Для цього необхідне проведення спеціальних тестів:

• Тест на інгаляційні алергени — застосовується для діагностування атопічного дерматиту. Ця алергія собаки має сезонність, тому господареві тварини необхідно уважно спостерігати, в яку пору року виникла алергічна реакція і який алерген міг спровокувати хворобу (пилок рослин, сонячне проміння, холод тощо).
• Тест на харчування — застосовується для встановлення харчової алергії. Для визначення цього виду хвороби собаку необхідно тримати на спеціальній дієті, що виключає вживання різноманітних продуктів. Зазвичай раціон вихованця складається з двох дієтичних компонентів, наприклад, варений рис + куряче м’ясо. Якщо на цей раціон харчування тварина не реагує свербінням, розчухами та іншими ознаками алергії, поступово можна додавати по одному новому продукту, виявляючи тим самим алерген.
• Тест на укуси комах (бліх). Для діагностики блошиного дерматиту достатньо звичайного візуального огляду собаки і підтвердження наявності ектопаразитів на тілі. Для собак з довгою і густою шерстю застосовується тест з білим аркушем паперу, який попередньо змочують водою. Вичісуючи вихованця над папером, на білому аркуші буде чітко видно яйця (гниди) або екскременти паразитів (чорні крапки).
• Тест на контактний дерматит. Якщо є підозра, що алергія з’являється на різні речовини домашнього вжитку (побутова хімія та парфумерія, пил, гумові або пластмасові предмети), методом виключення однієї речовини за іншою встановлюють алерген.

Існує два методи діагностики алергії, які проводяться тільки в стаціонарних умовах:

• Аналіз IgE на специфічний алерген — для дослідження використовується тільки сироватка крові, яку вводять у контакт із можливими алергенами, для визначення рівня імуноглобуліну.
• Внутрішньошкірне тестування — алерген у невеликій кількості вводять під шкіру собаки, через певний час після уколу спостерігають за реакцією організму собаки.

Необхідні умови для виконання цих тестів:

• Аналізи покажуть найбільшу точність, якщо алергія перебуває у фазі загострення.
• Перед проходженням тестів потрібно виключити наявність на тілі тварини ектопаразитів, грибкових і дріжджових інфекцій, гіпотиреоз.
• Протягом 3 місяців до проходження тестів тварину рекомендується тримати на гіпоалергенній дієті.

Поставити точний діагноз може тільки ветеринарний лікар, але часто господарі тварин не поспішають відвідати ветклініку і тільки лише за деякими зовнішніми ознаками займаються самодіагностикою захворювання у собаки. Неправильно поставлений діагноз і неправильно обрана тактика лікування здатні не тільки не усунути алергічну реакцію, а й викликати серйозні ускладнення для здоров’я пухнастого друга.

Як лікується алергія у собак

Якщо правильно підібрати лікування алергії у собак, у більшості випадків можна контролювати алергічні реакції. Терапія захворювання має проводитися тільки комплексно і під суворим контролем ветеринарного фахівця. У період лікування алергічної реакції важливо усунути основне джерело подразнення, а також призначити загальну і місцеву протигістамінну терапію.

Чим лікувати алергію у собак? Особливості терапії різного виду хвороби:

• При підозрі на харчову алергію виявляють і усувають шкідливу речовину за допомогою спеціальної дієти.
• Алергію на лікарські засоби усувають за допомогою протишокових препаратів.
• Реакцію на бліх усувають методом знищення всіх комарів-ектопаразитів не тільки з тіла тварини, але також з місць проживання собаки.
• Аутоімунна алергія передбачає введення великих доз глюкокортикоїдів (для зняття симптомів загострення хвороби). Після ліквідації симптомів захворювання дози введених препаратів значно зменшують.
• Інфекційна реакція підлягає обов’язковому виявленню виду патогенної мікрофлори та подальшому лікуванню інфекції.
• Атопічний дерматит лікуванню не піддається, хворому собаці впродовж усього життя доведеться вживати протигістамінні та протисвербіжні препарати (креми, гелі та мазі).

Собак, хворих на атопічний дерматит, рекомендовано мити спеціальними шампунями та ополіскувачами (колоїдний вівсяний або шампунь з гідрокортизоном), а також використовувати краплі, здатні знімати запалення та усувати сильний свербіж. Для зняття свербежу з лап, вух або живота застосовуються спеціальні спреї та мазі.

Вчені довели, що для лікування алергії собакам необхідний прийом жирних кислот (Омега-3). Жирні кислоти сприяють поліпшенню зовнішнього вигляду шкіри та шерстного покриву, а також значно збільшують дію протигістамінних препаратів. З цією ж метою хворим собакам призначається біотин, який знімає сухість і свербіж на шкірі, бореться з проявами себореї.

Антигістамінні препарати для собак у разі алергії можуть бути рекомендовані тільки ветеринарним фахівцем. Більшість протиалергенних ліків, наприклад, Супрастин, розроблялися виключно для людей, і під час використання для лікування тварин можуть викликати в останніх серйозні побічні ефекти. Чи можна давати собакам Супрастин від алергії? Всі лікарські препарати, призначені для лікування алергічних реакцій у людини, можна давати тваринам, але точне дозування призначить тільки досвідчений фахівець, будь-яке самолікування може бути небезпечним і викликати незворотні наслідки.

Що дати собаці від алергії? Найбільшу ефективність під час лікування алергії мають стероїдні препарати, що застосовуються для усунення сильного свербіння і запальних реакцій на шкірі. При неправильному використанні лікарських речовин можливі серйозні побічні ефекти, тому точне дозування стероїдів розраховує тільки ветеринар. Стероїдні препарати застосовуються дуже обережно і в найменших дозах, їх використання допускається, тільки якщо перепробувано всі інші можливі методи лікування алергії. Для терапії захворювання показані ін’єкції та таблетки від алергії для собак, що містять стероїди.

При неправильному використанні стероїдних препаратів у тварин можуть виникнути такі ускладнення:

• Посилене сечовипускання.
• Спрага.
• Розлад травлення.
• Підвищений апетит.
• Значне збільшення у вазі.
• Депресивні стани.
• Утруднене дихання.
• Гіперактивність.

За тривалого лікування стероїдами може спостерігатися зниження захисних властивостей організму, розвиток цукрового діабету, порушення функції надниркових залоз, погіршення якості шерсті, проблеми в роботі печінки.

Хворого собаку забезпечують спеціальним дієтичним харчуванням, що включає нежирне м’ясо (індичка, курка або м’ясо яловичини). Можна додати овочі або рис.

Профілактика алергії

Уникнути виникнення алергічних реакцій допоможе дотримання таких правил:

• Позбутися кровосисних комах;
• Ретельно прибирати місця перебування собаки;
• Використовувати в приміщенні систему фільтрації та зволоження повітря;
• Не палити в присутності домашнього улюбленця, оскільки тютюновий дим є потужним алергеном;
• Регулярно купати тварину з різними зоошампунями (така тактика дає змогу вимивати алергени з шерсті собаки, а також вилікувати свербіж і себорею);
• Застосування імунотерапії, здатної притупляти реакцію організму тварини на різні алергени;
• Ретельно стежити за харчуванням собаки, не годувати тварину виключно білковою їжею (куркою, рибою, яловичиною, індичкою, сиром, молоком і яйцями);
• Регулярно перевіряти стан здоров’я чотириногого улюбленця у ветеринара.

Дотримання господарем рекомендованих правил дозволить уникнути розвитку алергії в більшості випадків.

Алергія у собак — далеко не нешкідливий стан. Щойно власник тварини помітив у свого собаки ознаки захворювання, улюбленця слід показати ветеринарному фахівцеві. Пускати алергію на самоплив і сподіватися на самостійне лікування тварини не можна, інакше хвороба матиме незворотні наслідки. Лікувати алергічну реакцію повинен виключно ветеринар і тільки після необхідних обстежень собаки.