Реакції алергічного типу — не рідкість для представників котячих. Виникнення складної реакції, що виникає у відповідь на проникнення чужорідного білка, обґрунтоване реактивністю імунних сил, резистентністю та іншими біологічними системами організму.

Визначити збудника реакції відразу, досить складно, оскільки у кожної кішки організм індивідуальний. Що для одного вихованця буде допустимим (ласощі, лікарський засіб), для іншого може обернутися серйозними алергічними реакціями. Як виглядає алергія у кішок на фото, а також ознаки і лікування патологічного процесу, будуть описані нижче.

Основні види алергії

Білкові компоненти, що сприймаються організмом тварини як чужорідні, заведено розділяти на дві групи — екзогенні та ендогенні.

Екзогенними алергенами є ті, які проникають в організм із навколишнього середовища. Різні продукти харчування, медикаментозні засоби, патогенні бактеріальні та грибкові мікроорганізми, що проникають всередину організму через респіраторний тракт, епідерміс або ж систему травлення, можуть викликати алергію.

Ендогенні алергени виробляються власним організмом вихованця. Такий вид алергічної реакції, спровокований внутрішніми біологічними системами, діагностується досить рідко. Виникає він унаслідок складних біохімічних змін, що провокують розпад клітинних структур і тканин. У результаті збою імунна система розпізнає власні здорові клітини як чужорідні, починаючи їх атакувати.

Існує також низка чинників, що провокують початок специфічної реакції організму. Серед них розрізняють:

• схильність на генетичному рівні;
• порушення загальної екологічної обстановки;
• непереносимість певних речовин твариною на індивідуальному рівні;
• отруйні речовини, що впорскуються кровосисними комахами, які паразитують на шкірі тварини;
• пилок квітучих рослин;
• побутовий і вуличний пил;
• побутова хімія.

Найбільш часто діагностованими видами алергії у кішок у ветеринарній клінічній практиці є:

• Харчова алергія. Алергія на корм у кішок виникає частіше, ніж інші види специфічної реакції організму.  Власник тварини може тривалий час не підозрювати, що у його вихованця відбуваються патологічні процеси в організмі. Пов’язано це насамперед із тим, що харчовий вид алергії розвивається досить повільно, тривалий час не даючи про себе знати. Алергія на курку у кішок виникає рідше, ніж на яловичину, свинину і річкову рибу. Причиною харчової алергії можуть бути не тільки жири тваринного походження, а й рослинні білки. Унаслідок того, що поріг чутливості до алергену в усіх тварин різний, прояв симптомів харчової алергії може виникнути за кілька тижнів або місяців, після вживання в їжу одного виду корму. Реакція розвивається в тому разі, коли в кров’яному руслі кількість алергену починає перевищувати норму.
• Блошина алергія. Нерідко причиною постійного свербіння вихованця є реакція на укуси бліх. Деякі кішки нормально переносять укуси, а в інших виникають запальні процеси на шкірному покриві, що характеризуються гіперемією та іншими серйозними ушкодженнями, аж до утворення виразок. Провокують блошину алергію токсичні речовини, що містяться в слині у ектопаразитів. Під час впорскування слини під час укусу, в системний кровообіг кішки потрапляють отруйні речовини, здатні викликати серйозні порушення в балансі організму.
• Атопічний дерматит. Один із найсерйозніших видів алергічної реакції, що є хронічним. Цей вид алергії може виникнути у відповідь на найрізноманітніші подразники — лікарські препарати, побутову хімію, вуличний пил, гази і пилок рослин. Алергія на деревний наповнювач у кішки також належить до атомічного (хронічного) виду захворювання. Виявити своєчасно чужорідний агент складно, тому тварина тривалий час продовжує контактувати зі збудником. Під час стадії загострення дерматиту алергічного характеру, кішка сильно свербить, шкірні покриви набувають червоного відтінку і набряклості, а на тілі з’являються мокнуча екзема. Унаслідок сильних розчухів, як правило, приєднується патогенна бактеріальна мікрофлора, що ускладнює перебіг захворювання і подальше лікування. Варто зазначити, що повного лікування від атопічного дерматиту не існує. Лікування патології ґрунтується на усуненні головних симптомів, що спричиняють дискомфорт вихованцеві.

Симптоми у котячих

Алергія у кішок завжди проявляється сильним свербінням. Це основний симптом, що проявляється при всіх видах специфічних реакцій організму на проникнення чужорідного білка.

Крім цього, початок алергії супроводжується сухістю шкірних покривів, наявністю неприємного запаху, що виходить від шерстного покриву вихованця. Прогресування алергічної реакції може супроводжуватися такими симптомами:

• виникнення лущення шкіри;
• висипання на шкірному покриві;
• утворення виразкових уражень і струпів на шкірі;
• виникнення ділянок алопеції;
• вологість у ділянці пахвових западин.

Сильні алергічні реакції можуть супроводжуватися кашлем, частим чханням і хрипами під час дихання. У деяких представників котячих виникають такі симптоми як виверження шлункового вмісту, розлад шлунку, підвищена сльозоточивість.

Проявом алергії можуть бути і червоні крапки у вухах, а в деяких випадках, піднімається місцева температура в області раковини вуха. Вони стають гарячими на дотик і болючими. Епідерміс потовщується, з’являється висип і пухирі.

Лікування алергії у кішки

Лікування алергії у кішок має починатися негайно, щойно власник помітив перші ознаки патологічного стану.

Обов’язковим є відвідування ветеринарного лікаря. Кваліфікований фахівець повинен провести повний клінічний огляд тварини, зібрати анамнез і призначити здачу необхідних аналізів.

Більшість алергічних реакцій виникають за інгаляційним типом (шляхом вдихання алергену через респіраторний тракт). Ознаки специфічної реакції можуть тривати кілька тижнів, а потім зникати безслідно. Точний діагноз у ветеринарній клініці ставлять тільки після методик тестування та елімінації.

Найчастіше використовують такі методики, для постановки діагнозу на алергію у кішок: 

• Аналіз крові на присутність імуноглобулінів Е в сироватці — радіоалергосорбентний метод і твердофазний імуноферментний аналіз. Ці аналізи визначають титр антитіл, що виробляються імунною системою організму, які зв’язуються з чужорідним білком перед виділенням медіатора запалення — гістаміну.
• Внутрішньошкірне тестування — проводять для підтвердження результатів, отриманих під час аналізу крові на титр імуноглобулінів. Як правило, внутрішньошкірні тести рідко проводять улюбленцям, але в деяких випадках, проведення цього тестування необхідне.
• Метод елімінації. Найпоширеніший вид діагностики, що передбачає послідовне виключення можливих алергенів, які оточують улюбленця. Часто у ветеринарній дерматології використовують елімінаційний метод тестування в разі підозри на харчову алергію у котів.

Що можна дати кішці від алергії має визначити ветеринарний лікар, який оглядає тварину. За результатами досліджень, тварині прописують курс терапії, складений індивідуально для певного вихованця. Не варто займатися самолікуванням і давати кішці людські препарати, не знаючи точного дозування.

Завдання власника — виключити контакт свого вихованця з певним алергеном. Якщо алергічна реакція виникла на укуси бліх або інших комах, необхідно провести протипаразитарну обробку за допомогою спеціальних крапель.

Поява алергії на побутову хімію передбачає повне виключення контактування тварини з цими чужорідними речовинами. Необхідно ретельно підбирати засоби, якими миється підлога, перуться килими й обробляються меблі.

Виникнення харчової алергії у кішки передбачає повну зміну раціону харчування тварини. Якщо причиною специфічної реакції організму став сухий корм, необхідно підібрати за допомогою ветеринарного лікаря гіпоалергенний, відповідний улюбленцю. У раціоні тварин, які отримують натуральну їжу, мають бути виключені такі продукти, як:

• ласощі;
• корми, у складі яких є свинячі вуха або ж коров’ячі копита;
• різні ароматизатори та смакові добавки.

З побуту тварини необхідно вилучити пластикові миски, які використовуються для води і корму. Їх краще замінити на керамічні або ж металеві. Це пов’язано з тим, що з часом пластик починає виділяти токсичні речовини у воду або корм, викликаючи алергічну реакцію у тварини.

Препарати від алергії для кішок призначаються залежно від виду алергії і ступеня її прояву. Місцеве лікування передбачає використання спеціальних шампунів, що усувають свербіж і дискомфортні відчуття у кішки швидко, але ненадовго.

Мазі та краплі від алергії у кішок містять у своєму складі глюкокортикостероїдний гормон — гідрокортизон. Лікування за допомогою таких засобів доцільно тільки в тому разі, якщо ділянки ураження невеликі й розташовуються в тих місцях на тілі тварини, до яких їй важко дістати, щоб вилизати.

Антигістамінні препарати для котів не розроблені, тому у ветеринарії використовують людські. Кожен вид медикаментозного засобу має свої побічні ефекти і тварина може по-різному прореагувати на лікування. Давати кішкам Супрастин від алергії або інші препарати, розроблені для купірування реакцій алергічного типу у людини, необхідно строго за рекомендацією лікаря.

У разі важких форм алергії, коли призначене лікарем лікування не дало позитивних результатів, застосовуються стероїдні медикаментозні засоби. Вони мають виражений протисвербіжний ефект і добре знімають запалення.

Призначаються стероїди у вигляді таблеток або ж уколів. Частіше використовують стероїдні засоби для перорального приймання, оскільки у випадку з твариною простіше розрахувати необхідне дозування. Але в разі, якщо необхідно надання негайної допомоги, використовуються ін’єкції гістаміно-блокаторів стероїдного типу.

Незалежно від тривалості терапії, під час використання стероїдних медикаментозних засобів, у тварини можуть виникати побічні ефекти (полідипсія, підвищення апетиту, депресивні стани, порушення акту дихання і диспепсичні розлади).

Симптоматична терапія передбачає вживання жирних кислот і вітамінних комплексів, що дають змогу швидше відновити порушення в організмі та підвищують регенерацію шкірного покриву. У лікуванні алергії у кішок не останнє місце посідає вживання жирних кислот — Омега-3. Поєднуючи вживання жирних кислот з антигістамінною терапією і дієтичним харчуванням, можна уникнути використання стероїдних препаратів для лікування алергії у кішок.

Кішкам, які страждають від алергії, рекомендовано додавати в корм біотин, який є вітаміном групи В. Біотин має виражений вплив на шкірний покрив, усуваючи сильну сухість, свербіж і лупу у тварини. Особливо ефективний при поєднанні з поліненасиченими жирними кислотами.

Профілактика алергії у котів

Алергія у кішки може виникнути в будь-якому віці, незалежно від породи і статі. Алергеном може виступати будь-яка речовина, тому складно передбачити і вберегти свого вихованця заздалегідь. У силах власника тварини лише мінімізувати ризики розвитку патологічного стану, дотримуючись деяких правил.

Перший пункт профілактики алергії у кішки очолює протипаразитарна обробка. Своєчасна планова обробка шкірних покривів улюбленця якісними протипаразитарними препаратами дасть змогу уникнути не тільки розвитку блошиного дерматиту, а й запобігти розвитку інших, не менш небезпечних захворювань, серед яких гельмінтози.

Важливий пункт профілактики алергії — правильний збалансований раціон харчування. Завівши вдома маленьке кошеня, власник повинен подбати про те, як буде годувати тварину. Рекомендується підібрати якісний сухий корм супер-преміум якості, збагачений вітамінними та мінеральними комплексами. Не варто годувати тварину зі столу людською їжею. Різні спеції та прянощі можуть викликати алергію у тварини. 

Усю побутову хімію, що міститься в будинку, слід надійно сховати від всюдисущих котів. Це дасть змогу уникнути не тільки проявів алергії на мийні засоби, а й запобігти можливим хімічним опікам та отруєнням.

Запобігти розвитку алергії у кішки можна, якщо регулярно водити її до ветеринара на діагностичні огляди. Крім цього, важливо уважно стежити за загальним станом улюбленця — будь-які порушення в поведінці й ознаки нездоров’я кішки серйозний привід звернутися по допомогу до фахівця.

Наш аналіз 2025 року — щасливі тварини, щасливі люди.