Тварини, як і людина, досить часто страждають від проявів алергічних реакцій. Патологічний стан виникає внаслідок дії різних чинників, але в переважній більшості клінічних випадків, алергія виникає на корм. Унаслідок проникнення в організм улюбленця чужорідних білкових компонентів, що входять до кормів для котів, відбувається відповідна реакція.

Захисні сили організму розпізнають алерген і починають його атакувати, намагаючись, таким чином, його усунути. Виникає специфічна реакція, що проявляється загальним дискомфортним станом, свербінням і апатією. Розвиток реакції безпосередньо залежить від стану імунної системи. Ослаблений організм тварини може сприйняти навіть звичний корм за небезпечний, подаючи сигнали у вигляді алергії.

Причини аліментарної алергії

Харчова алергія у кішок на корм може бути двох видів — негайною або ж уповільненою. Негайний тип аліментарної реакції алергічного типу виникає різко, через 3-5 годин, після потрапляння чужорідних частинок в організм.

Найчастіше зафіксовано випадки розвитку негайної алергічної реакції на компоненти сухого корму. Пов’язано це з низьким вмістом у них вологи та більшою концентрацією сухих речовин.

Алергія сповільненого типу виникає на вологі корми, проявляючись через 2-3 дні, а в деяких випадках і через місяць. Весь цей період імунна система розпізнає патологічні частинки, намагаючись впоратися з ними.

Важливу роль у розвитку харчової алергії у собак і котів відіграє фактор спадковості. Так, вихованці зі свідомо низьким імунітетом, переданим у спадок, частіше піддаються розвитку алергії, ніж їхні родичі.

Причин розвитку аліментарної алергії достатньо. Так, специфічна відповідна реакція організму на подразник може виникнути через неблагополучну екологічну обстановку в місцевості, де проживає вихованець.

Спровокувати алергію можуть паразитарні захворювання, а також недуги, пов’язані з порушенням функцій травної системи.

Одна з найчастіших причин прояву алергічних реакцій — годування тварини дешевими видами корму. Вони збагачені різними ароматизаторами та підсилювачами смаку. Хімічні компоненти можуть розпізнаватися організмом тварини як чужорідні і впливати на стан здоров’я вихованця.

Існує також і низка компонентів, природного походження, що впливають на появу харчової алергії. Серед них розрізняють:

• сою;
• глютен;
• жирні сорти м’яса;
• амінокислоту таурин.

Алергія у кішки на корм може розвиватися на тлі гіповітамінозу, глистових захворювань, грибкових та інфекційних недуг. Розвиток алергічної реакції у кошенят частіше проявляється на лактозу і протеїни, що містяться в молоці. Дорослі тварини страждають від рослинних і тваринних білків.

Слід також розрізняти харчову алергію від непереносимості їжі. Алергія аліментарного типу провокує розвиток характерних ознак — свербіж, запальні процеси на шкірному покриві, випадання шерсті, сльозотеча, тоді як непереносимість їжі стає причиною розвитку небезпечніших симптомів, що загрожують життю, а в деяких випадках і симптомів, що загрожують життю (розлад травлення, пронос, виверження шлункового вмісту).

Власник тварини може запобігти виникненню алергії, шляхом коригування раціону харчування. Ті самі дії необхідно здійснювати в разі непереносимості твариною одного з харчових компонентів, просто усунувши їх з основного раціону.

Симптоми кормової алергії у кошенят і дорослих кішок

Харчова алергія у кішок має різну вираженість, безпосередньо зіставляючись з віком, фізіологічними особливостями, частотою впливу алергенів і резистентністю організму.  Алергія на корм у кішок проявляється такими характерними ознаками:

• поява сильного свербежу на шкірі;
• виникнення ділянок алопеції (особливо в області морди, вух і грудей);
• себорея;
• рясні прозорі виділення з області очей і носових ходів;
• набряклі явища в ділянці повік;
• порушення стану шерстного покриву (він стає тьмяним, жорстким і недоглянутим на вигляд).

У запущених випадках розвитку харчової алергії, тварина починає сильно страждати, а зміни в організмі на тлі специфічної реакції, можуть давати серйозні ускладнення. Симптоматика не лікованої вчасно харчової алергії, відрізняється такими проявами:

• блідість видимих слизових оболонок;
• здуття живота і підвищене газоутворення;
• порушення пігментації шкірного покриву;
• виникнення неприємного відразливого запаху з ротової порожнини вихованця;
• порушення акту сечовипускання;
• наліт на язиці білого або ж сірого кольору;
• набряки на тілі та запальні прояви на вухах.

Небезпека харчової алергії полягає в її млявому, практично безсимптомному перебігу на перших стадіях. Зазвичай власник тварини не надає значення млявості вихованця, відмові від ласощів і апатії, посилаючись на відсутність настрою в улюбленця. Але все це може бути ознаками харчової алергії, тому при будь-яких проявах нездоров’я тварини, рекомендується звернутися до ветеринарного лікаря.

Крім того, будь-яка алергія, що проявляється сверблячкою на шкірі, змушує улюбленця свербіти, що, своєю чергою, призводить до травм шкірного покриву і занесення туди патогенної бактеріальної мікрофлори.

Надалі все може обернутися серйозним лікуванням із застосуванням антибіотиків широкого спектра дії.

Діагностика харчової алергії у котів

Перш ніж призначати лікування, ветеринарний лікар обов’язково проводить загальний клінічний огляд вихованця. Важливі критерії, на які звертає увагу лікар, — анамнез (що вживав або вживає улюбленець у їжу), стан шкірного покриву, шерсті та видимих слизових оболонок.

Підозра на харчову алергію має бути підтверджена за допомогою лабораторних аналізів, що включають в себе:

• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові;
• аналіз крові для визначення титру специфічних імуноглобулінів Е.

На підставі отриманих результатів досліджень лікар складає індивідуальну схему лікування, основою якої має бути елімінаційна дієта, що поступово виключає з раціону потенційні алергени.

Важливу роль у встановленні точного діагнозу відіграє диференціальна діагностика від атопічного дерматиту, блошиного дерматиту, алопецій психогенного типу і недуг, викликаних екто- та ендопаразитами.

Лікування харчової алергії у котів

Лікування аліментарної алергії у кішок має на увазі цілий комплекс заходів, спрямований на відновлення організму тварини та усунення патогенного фактора, що викликає реакцію.

Тварина має на момент всього курсу лікування витримуватися на спеціальному дієтичному харчуванні. Раціон харчування кішки має виключати такі компоненти:

• ласощі для котів;
• корми, при виготовленні яких використовуються субпродукти (свинячі вуха або ж копита рогатої худоби);
• харчові добавки (якими рясніють дешеві корми);
• пластиковий посуд (що виділяє токсичні речовини у воду і корм).

Чудовою альтернативою стане корм для котів з харчовою алергією, підібраний ветеринарним фахівцем. Це має бути корм супер-преміум класу, а ще краще холістик. Такі корми не мають у складі курячого м’яса, а замість джерела білка виступає індичка, качине м’ясо, ягнятина (не баранина) і нежирна риба.

Симптоматичне лікування проявів харчової алергії полягає в застосуванні медикаментозних препаратів зовнішнього та внутрішнього використання. Прибрати свербіж допоможуть спеціальні антигістамінні засоби для зовнішнього застосування (мазі та креми).

До складу комплексної симптоматичної терапії також входить: 

• використання імуномодуляторів (що підвищують резистентність організму до різних алергенів);
• вітамінні та мінеральні комплекси (для підтримки загальних сил організму тварини);
• гепатопротектори — препарати, що захищають печінкові структури від негативного впливу лікарських засобів;
• стероїдні гормональні речовини — призначаються в рідкісних запущених випадках, коли звичайні антигістамінні препарати не дали позитивних результатів.

Дозування, кількість прийомів і тривалість терапії має визначити лікар, який лікує тварину. Харчові алергії, як і інші види прояву специфічних реакцій організму на проникнення чужорідних білкових частинок, часто ускладнюється бактеріальною мікрофлорою.

Ранки і тріщини, що утворюються під час розчісування вихованцем сверблячої шкіри, є відкритими воротами для патогенної мікрофлори — грибків і бактерій. Для боротьби з цим видом проявів застосовуються курси антибіотиків широкого спектра дії.

Завдання власника — запобігти рецидиву аліментарної алергії у кішки. Важливо дотримуватися профілактичних заходів, що включають в себе підбір якісного корму для вихованця, враховуючи збалансованість харчування, своєчасне здійснення вакцинацій (що підвищують загальну опірність організму).

Сучасні підходи до виховання домашніх улюбленців у 2025.