Алергія на бліх у кішок виникає внаслідок підвищеної чутливості організму тварини до слини кровосисних паразитів. Блошиний дерматит може проявитися у будь-якої породи кішок, незалежно від статі та віку.

Виникнути алергія на бліх у тварини може внаслідок порушень роботи імунної системи організму. В основі специфічної реакції лежить гіперчутливість до рідини бліх, що містить до 14 протеїнових компонентів.

Патологія є невиліковною, спричиняючи вихованцеві дискомфорт і больові відчуття. Завдання власника — вчасно помітити прояви захворювання і звернутися до ветеринарного фахівця для усунення симптоматики. Крім цього, необхідно створити тварині всі умови, щоб алергічна реакція не виникла знову. Потрібно проводити регулярні протипаразитарні обробки та гігієнічні процедури, що дозволяють не допустити укусів бліх на тілі кішки.

Симптоми захворювання

Алергія на укуси бліх у кішок підтверджується під час клінічного огляду тварини, в результаті якого на тілі улюбленця можуть бути виявлені самі паразити або ж, що найчастіше, сліди їхньої життєдіяльності.

Блохи не живуть на тваринах постійно. Вони насичуються достатньою кількістю крові і зістрибують з тварини для відкладання яєць, ховаючись у затишних місцях.

У переважній більшості випадків блохи живуть на підстилці кішки, під диванами або ж килимами, на яких часто відпочиває тварина. Саме тому, у разі виявлення у вихованця блошиного дерматиту, спровокованого алергічною реакцією на укуси паразитів, необхідно обробити спеціальними засобами предмети для догляду за твариною, амуніцію і спальні місця.

Алергія на слину бліх розвивається у кожної тварини індивідуально, але клінічна картина здебільшого має таку характеристику:

• виникнення сильного свербіння (вихованець намагається почухати важкодоступні місця, іноді прикушуючи себе зубами);
• ділянки алопеції — при порушенні верхнього шару дерми у зв’язку із запаленням, що розвивається, страждають цибулини волосся, тому шерсть у місцях ураження починає випадати;
• утворення горбків — на місці укусу блохи виникають папули, що характеризуються подальшим розвитком запалення і свербінням;
• зміна пігментації шкірного і шерстного покриву;
• гіперемія шкіри та виражена набряклість у місці укусу.

У деяких тварин, що відрізняються підвищеною чутливістю до алергену, можуть проявлятися такі ознаки блошиного дерматиту, як сухий кашель, часті чхання і виділення з області очей, а також носових пазух прозорого ексудату.

Відзначається також пригніченість вихованця або ж навпаки, підвищена збудливість. Тварина може проявляти невмотивовану агресію, особливо при спробах власника доторкнутися до уражених ділянок шкіри.

Сильний свербіж призводить до розчісування, що характеризується травмуванням шкірного покриву. Часто у ветеринарній практиці алергія на бліх ускладнюється бактеріальною інфекцією. Патогенна мікрофлора з легкістю проникає в глибокі шари епідермісу через невеликі ранки і тріщини.

Своєчасне лікування і заходи профілактики блошиного дерматиту дадуть змогу власнику вберегти свого улюбленця від можливих ускладнень. Не секрет, що блохи є переносниками небезпечних захворювань, серед яких найчастіше значаться гельмінтози. Крім того, за сильної інвазії блохами, тварина може загинути від анемії.

У деяких випадках у кішки виникає алергія на нашийник від бліх, проявляючись симптоматикою, схожою з ознаками блошиного дерматиту. Виникає відповідна реакція організму не тільки на хімічний інсектицид, яким просочений протиблошиний нашийник, а й на натуральні ефірні олії. Вони не такі токсичні, як хімія, але можуть спровокувати не тільки розвиток патологічної реакції на шкірному покриві улюбленця, а й стати причиною респіраторних захворювань.

Протиблошиний нашийник може стати причиною розвитку не тільки сльозотечі та почервоніння на шкірному покриві, а й спровокувати значно серйозніші ускладнення, що проявляються у вигляді судом, виверження шлункового вмісту, проносу, втрати свідомості.

Діагностика блошиного дерматиту 

Визначити наявність алергії на бліх у своєї кішки можна самостійно, уважно розсунувши шерсть і оглянувши шкірний покрив на предмет пошкоджень. Якщо самих паразитів не видно, при блошиному дерматиті повинні залишатися частинки їхньої життєдіяльності.

Для виявлення блошиних фекалій, необхідно розчесати і скуйовдити шерсть домашнього улюбленця над аркушем білого пергаменту, попередньо змоченого у воді. На наявність екскрементів паразитів вказуватимуть плями буро-іржавого кольору, що розпливаються на папері.

Навіть при позитивному самостійному тестуванні, необхідно звернутися до ветеринарної клініки по допомогу. Пов’язано це з тим, що блошиний дерматит має схожу симптоматику з деякими захворюваннями.

Диференціальна діагностика проводиться для підтвердження або ж виключення таких захворювань:

• саркоптоз;
• педикульоз;
• дерматофітоз;
• алергія лікарського походження;
• листоподібна пухирчатка (аутоімунне захворювання);
• піодермія, спричинена стафілококовою інфекцією;
• алопеція, пов’язана з психо-емоційним станом вихованця.

Крім клінічного огляду, діагностика блошиного дерматиту включає в себе проведення алергопроб. Для цього проводиться забір крові в улюбленця для виявлення титру специфічних імуноглобулінів Е, що активно виробляються під час алергічної реакції.

Важливий аспект діагностичних заходів — проведення зішкріба з ураженої ділянки шкіри. У більшості випадків блошиний дерматит ускладнюється бактеріальною інфекцією, і для підбору правильного антибіотика необхідно визначити чутливість до того чи іншого виду патогенної мікрофлори.

Лікування блошиного дерматиту

Лікування дерматиту, спричиненого укусами бліх у кішок, ґрунтується на кількох етапах, основним з яких є виявлення і знищення збудника захворювання. Без усунення першопричини, все подальше лікування не матиме особливого сенсу.

Другим пунктом терапії є усунення наслідків реакції алергічного типу і лікування інфікування утворених під час розчісування ран на тілі тварини.

Знищення самих паразитів проводиться за допомогою спеціальних препаратів — інсектицидів, розроблених спеціально для кішок. Дозування і правила застосування повинен вказати ветеринарний лікар з урахуванням індивідуальних особливостей організму тварини, її ваги і віку.

Термінова обробка від ектопаразитів може проводитися спеціальними спреями або ж краплями. Миття тварини шампунем проти паразитів дає не тривалий і не такий ефективний результат. Пов’язано це з тим, що спреї або ж краплі в холку мають здатність проникати в шкірний покрив, рівномірно розподіляючись з потоком крові по всій поверхні.

Захист від ектопаразитів діє протягом 3-4 тижнів. Крім специфічної обробки від бліх, терапія блошиного дерматиту включає в себе:

• дієтичне харчування, що дозволяє стримувати алергічну реакцію;
• курс імуномодулювальних препаратів на гомеопатичній основі;
• антигістамінні медикаментозні засоби у вигляді таблеток для внутрішнього застосування, або ж мазей для зовнішньої обробки пошкоджених ділянок;
• препарати заліза (необхідні в тому разі, якщо інвазія була занадто сильною і спровокувала розвиток анемії у тварини);
• курс антибіотиків при діагностуванні вторинної мікрофлори.

Запущені випадки алергічного дерматиту, викликаного блохами, лікуються за допомогою стероїдних гормональних препаратів. Призначати їх може тільки ветеринарний лікар, підбираючи мінімально допустиме дозування для кішки. Стероїдні мазі також мають використовуватися з великою обережністю і під наглядом ветеринарного лікаря.

Профілактика блошиного дерматиту

Заходи профілактики дерматиту, викликаного укусами бліх, дадуть змогу запобігти рецидиву захворювання, а також вбережуть улюбленця від дискомфортних відчуттів. Одним з основних пунктів профілактики є регулярна протипаразитарна обробка від бліх, кліщів, волосоїдів і гельмінтів.

Вибирати варто якісні препарати, що не завдають шкоди тварині. Від дешевих інсектицидів краще відмовитися, адже хімічні речовини в їхньому складі можуть спровокувати не тільки алергію у тварини, а й загальну інтоксикацію організму.

Важливо проводити постійне прибирання приміщення, де живе кішка. Особливо це актуально в період лікування від ектопаразитів. Всі килимки, іграшки, лежаки і будиночки необхідно ретельно вимити і пропарити, а підлогу, стіни і меблі обробити спеціальними дезінфікуючими розчинами.

Запобігти розвитку алергічного блошиного дерматиту можна шляхом зміцнення імунної системи тварини. Доведено, що абсолютно здорові тварини не мають алергії на бліх. Для цього важливо збалансувати харчування свого улюбленця, додаючи вітамінні та мінеральні добавки, а також підбираючи якісні корми.

Світ домашніх улюбленців у 2025 — більше тепла, більше любові.