Алергічний бронхіт або астма (Bronchitis allergica, Asthma) — імунологічне захворювання, що характеризується гострим проявом порушення частоти та глибини дихальних рухів, яке ґрунтується на схильності до атопії. До захворювання можуть бути сприйнятливі всі види тварин. Найчастіше реєструється у домашніх котячих. Статистика дедалі частіше відзначає прояв захворювання у великих мегаполісах.

Етіологія

Причиною захворювання може бути будь-яка речовина антигенної природи (генетично чужорідна), яка здатна викликати сенсибілізацію. Синтез IgE у відповідь на продукт алергенної природи генетично зумовлений, але прояв його в той чи інший момент передбачити неможливо.

До алергенів тварин відносять корми, особливо ті, що виготовлені з відходів промислового перероблення сировини рослинного та тваринного походження, кормові добавки із синтетичними вітамінами та амінокислотами. Алергічний бронхіт можуть спричинити засоби побутової хімії, призначені як для тварин, так і ті, що використовуються людиною для задоволення своїх потреб, а також пил і гази.

Алергічний прояв може бути наслідком застосування лікарських речовин, що застосовуються як для конкретної тварини, так і для її родичів.

Алергічний бронхіт у тварин протікає за 1 типом. В основі реакцій лежить реагіновий механізм, який керує процесом швидкого викиду в кровоносну систему біологічно активних речовин (серотонін, брадикінін, гістамін тощо), що призводять до спазму мускулатури бронхів, порушення проникності клітин, інтерстиціального набряку, підвищення секреції.

Процес протікає в кілька стадій:

• Імунологічна. Відбувається вироблення і накопичення антитіл, сенсибілізованих лімфоцитів і реакція їх з алергенами, що вже персистують в організмі;
• Патологохімічна. Утворення та вивільнення біологічно активних сполук;
• Патологофізична. Стадія клінічного прояву ознак хвороби.

Симптоми

Клінічна поява алергічного бронхіту непередбачувана в часі та причинах. Ступінь тяжкості може бути від легкого, майже безсимптомного, до глибокого диспное.

Початковий прояв може бути легким із задишкою, що швидко проходить, чханням, покашлюванням. У цей момент тварина може не проявляти симптомів пригнічення.

При повторних проявах і переході в хронічну стадію алергічний бронхіт проявляється задишкою, тахіпное і утрудненим диханням з характерним свистом, чханням і кашлем. Під час аускультації бронхіальної ділянки чути тріск, шуми, тертя.

Після прояву ознак тварина пригнічена, відмовляється від вживання корму, спрага може бути вираженою сильно або зовсім відсутньою. Тварина може тертися носовим дзеркалом об навколишні предмети, що свідчить про свербіж. Видимі слизові оболонки можуть набувати синюшності.

У кішок більше проявляється експіраторна задишка.

Діагноз

Діагностика ґрунтується на клінічних ознаках, зіставленні нападів із можливим впливом алергенів.

Під час діагностування виключають гострий бронхіт, плеврит, серцеву недостатність, аспірацію чужорідним тілом.

Із гельмінтозних захворювань потрібно відрізнити від анкілостомозу, унцинаріозу, дирофіляріозу.

Під час проведення лабораторної діагностики діагностують еозинофілію. Під час рентгенографії виявляють каудальне зміщення діафрагми і підвищену прозорість легеневих полів.

При алергічному бронхіті тварина швидко реагує на застосування кортикостероїдних препаратів.

Лікування

Лікарські препарати не здатні домогтися повного одужання, але дають змогу збільшити період ремісії, знизити частоту і тяжкість астматичних проявів.

За можливості необхідно виявити та виключити контакт з алергеном.

За гострого перебігу застосовують бронходилятатори (амінофілін, теофілін).

Призначення глюкокортикоїдів стимулює бронходилятцію. З препаратів цього ряду застосовні: преднізолон, метилпреднізолон, гідрокортизон, дексаметазон. Курс лікування досить тривалий (до 4-х місяців) і залежить від гостроти перебігу захворювання. До кінця курсу дозування поступово зменшують. Паралельно з цією групою препаратів призначають засоби, що стимулюють кальцієвий обмін і містять кальцій. Тривале застосування кортикоїдних препаратів вимагає уважного ставлення до шлунково-кишкового тракту і призначення гастропротекторів.

Підбираючи препарат, дозу збільшують поступово. Якщо ефект не спостерігається, необхідні лабораторні дослідження на визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків і додавання до курсу лікування найбільш ефективного. Якщо провести дослідження немає можливості, підбирають антибіотик широкого спектра дії. Курс лікування не менше 14 днів.

Після швидкого введення препаратів поліпшення стану спостерігається в перші 15-20 хвилин. Якщо цього не спостерігається, застосовують епінефрин.

Як підтримуючу терапію застосовують препарат «Гамавіт».

Профілактика

Виявити справжню причину алергії досить складно. Однак уважне спостереження за поведінкою тварин, годуванням, утриманням і проведення аналізу подій, що передують астматичній атаці, може допомогти виявити й усунути алергічний чинник.

Поради щодо здоров’я та харчування тварин у 2025.