Актиномікоз (Actinomycosis) — захворювання мікологічного походження з розростанням гранулематозних утворень у тканинах і органах тварин і людини.

Хвороба поширена повсюдно. Схильні до захворювання домашні та дикі тварини. Найчастіше реєструється у великої рогатої худоби, рідше у овець, кіз, свиней. Найчастіше захворювання виникає в стійловий період.

Етіологія

Збудником є променистий гриб Actinomyces bovis, який належить до ряду актиноміцетів. Друзи гриба, виявлені під час дослідження мазка з уражених тканин, складаються з розгалуженого міцелію, що розташовується радіально. Культивування проводять на декстрозному, сироватковому, гліцериновому або кров’яному агарі в анаеробних умовах. Через 12-14 днів з’являється характерний ріст білих, потім світло-коричневих колоній. При мікроскопії чітко простежуються палички, що позитивно забарвлюються за Грамом у вигляді римської V.

У природі гриб поширений на злакових культурах, у ґрунті, гної.

Культура не стійка до підвищення температури і за 70-80 °C гине протягом 5-7 хвилин. Низькі температури сприяють консервуванню збудника.

В організм тварини збудник потрапляє через пошкоджені серозні та слизові оболонки під час контакту та поїдання грубих кормів, уражених променистим грибом. Проявляється картина спорадично.

Найчастіше місце локалізації реєструється в ділянці голови. При цьому задіяно міжщелепний простір, ротову порожнину (язик, м’яке піднебіння, ділянку глотки), регіональні лімфатичні вузли, нижню щелепу і привушну слинну залозу.

Симптоми

Для великої рогатої худоби найхарактерніші ураження тканин і кісток нижньої щелепи. Якщо інфікування відбувається під час випасу по стерні, після збирання злакових культур, то ураження охоплюють ділянку кінцівок і вимені.

Спочатку процес розвивається у вигляді пухлинного наростання тканин. Припухлість щільна, дифузна, безболісна, нерухома. Дозріваючи, утворюється свищ. Витікання вмісту спочатку світло-жовтого, потім жовто-коричневого кольору, сметаноподібної неоднорідної консистенції. Через деякий час витікання стають густими, коричневими з накопиченням ниток фібрину і вапняними включеннями щільної консистенції, схожими на крупинки (манна каша). Однак «крупинки» за статистикою спостерігаються тільки у 25% тварин.

Якщо гранульоми локалізуються в місцях, що перешкоджають прийому корму, тварина швидко виснажується. Температура тіла в межах норми доти, доки патогенна мікрофлора не набуває високої вірулентності. Далі температура перевищує норму на 1-2 ᵒС, тварина пригнічена, відмовляється від прийому корму.

Якщо пошкоджений язик, то він збільшується в об’ємі, стає малорухомим із виразками та свищами. Орган погано утримується в ротовій порожнині (не поміщається), щелепи не з’єднуються, спостерігається гіперсолівація.

У свиней локалізація процесу проходить частіше на молочних залозах.

Актиноміцет, гриб здатний вражати кісткову тканину і лізувати її. На місці кістки утворюється м’яка маса сирної консистенції, що складається з остеопластичних елементів. При ураженні щелепних кісток голова тварини деформується. Зуби та ясна руйнуються.

Діагноз

Діагностика ґрунтується на клінічних ознаках і лабораторних дослідженнях. Під час мікроскопії гнійних виділень виявляють друзи гриба. Для виділення чистої культури висівають матеріал на середовищі Сабуро.

Диференціюють захворювання від актинобацильозу (під час ураження цим грибом вапнування у вмісті гранульоми не відбувається), стрептотрихозу (дерматофільозу), епізоотичного лімфангіту.

Лікування

Найкращі результати отримують у разі поєднання терапії антибіотиками та введення імунних препаратів.

Всередину призначається прийом феноксиметилпеніциліну — курс лікування 1-1,5 місяця, тетрациклін (перші 10 днів ударну дозу, далі протягом місяця терапевтичну). Можна застосувати пеніцилін або еритроміцин. У разі приєднання анаеробної інфекції застосуємо метронідазол.

Підшкірно і внутрішньом’язово вводять актинолізат, з інтервалом 3-4 дні і курсом 60-70 днів. Всередину призначають препарати калію йодистого.

Місцево, в тому разі, якщо гранульома визріла, м’яка, проводять хірургічний туалет рани, розтин і дренування порожнини. Гарний ефект спостерігається при введенні антибіотиків безпосередньо в актиномікому, а також проводять обколювання розчинами антибіотиків ділянку навколо патологічного розростання.

Тварину забезпечую доброякісними, збалансованими, легко засвоюваними кормами.

У разі виявлення патології тварину ізолюють. Вживають усіх заходів для непотрапляння вмісту гранульоми на підстилку, інвентар, навколишнє середовище. Проводять ретельну дезінфекцію.

Профілактика

Якщо заздалегідь відомо, що район неблагополучний щодо захворювання, не слід випасати тварин по скошених злаках.

Необхідно уникати, виконання підстилки соломою хлібних зернових культур.

Якщо проводиться згодовування грубих кормів із заздалегідь відомих неблагополучних місць, то перед тим здійснюють кальцинування та теплову обробку соломи.

Технології у сфері догляду за тваринами: тренди 2025.