Обов’язково подивіться загальні поради щодо життя із твариною у стресових умовах у розділі: Рекомендації та інструкції від фахівців.

Намагайтеся зараз створити максимально передбачувані умови, тварині потрібен час, щоб звикнути до цієї обстановки. Нове місце чи тим більше нові люди – це дуже багато стимулів. Тварині точно ще дуже довго не буде нудно. Тож не потрібно намагатися тварину активно розважати, краще навпаки зробити збіднене середовище, у тому числі емоційне. Найбільш стабільний графік. Одноманітне харчування. Мінімум перші два тижні після сильного стресу, навчати новим навичкам (наприклад, ходити на повідку собак) буде не дуже ефективно – здатність навчатися сильно знижена. Краще спочатку дати їм видихнути, тоді потім навчання піде швидше.

В ідеалі додати якісь ритуали: наприклад, прогулянки у певній кількості і приблизно в один і той же час одним і тим самим маршрутом, через 2 тижні можна буде додавати нові точки на маршруті.

Прогулянки зробити максимально одноманітними, безпечним маршрутом (мінімум лякаючих / викликають сильну реакцію об’єктів), не ходити поки у великі собачі тусовки (більше двох собак одночасно).

Гуляти у форматі: трохи пройшли – потім зупинилися біля газону / дерева / пустиря / порожньої асфальтованої ділянки, розпустили повідець максимально, сповільнилися там. Добре, якщо собака нюхатиме – чим більше, тим сильніше заспокоїться – потім знову трохи проходіть. Тобто, не йдіть всю прогулянку в одному темпі, швидше, такі собі перебіжки між оазисами виходять.

Дивіться на стан собак після прогулянки – якщо вони «бісяться», дуже активно скачуть, довго не можуть заспокоїтися, гризуть / псують речі, погано сплять вдень / днем ​​- це означає, що прогулянка була для них занадто інтенсивна (може не фізично, але емоційно – нові місця, запахи…) Можна пробувати прогулянки зменшувати за часом, аж до 15 хвилин 2 рази на день (такий вигул протягом двох тижнів не нашкодить собакам, у вашій ситуації тільки допоможе, якщо вулиця собак перевантажує). Раз на кілька днів або частіше (дивіться по собаках) можна влаштовувати «вибухові» навантаження для компенсації м’язової напруги (перетяжки, просто пробігтися, але недовго).

Щоб поки що полегшити проблему з натягом повідця, можна зробити таке:

• у момент, коли ви чітко йдете з одного місця в інше, можна пробувати годувати за те, що собака йде поруч із вами, якщо зараз це працює. Якщо собака сильно збуджена / перелякана, то смикати або зупинятися, щоб собака перестав тягнути, буде швидше за все марно. Спочатку покращуємо загальний стан собаки, щоб вона стала здатна вчитися, потім вчимо ходити на повідку.

Допоможе матеріал: Чому собака тягне повідець на прогулянці і як її відучити?

• там, де є можливість (на будь-якому шматку землі з травою, пустирі, порожній парковці тощо) відпускати собаку на максимально довгий повідець. Для собаки середнього розміру (близько 20 кг) це має бути 10-15м. Можна подовжити звичайний повідець міцним мотузком зі спортивного або будівельного магазину.
• використовуйте зручну для собаки амуніцію – у ній вона менше буде перезбуджуватися. Ідеально – шлейка або м’який нашийник. У «суворому» нашийнику / на зашморгу в цій ситуації собака тягне більше – використовуйте рукавички для себе, щоб мінімізувати неприємні відчуття в руках. Підійдуть дешеві будівельні / садові рукавички.

Якщо собака дуже активна, гризе повідець, заборонені речі, кусає руки

Собаці дуже хочеться контакту та уваги (вона намагається так відчути безпеку, тому що в її житті безпека завжди йде від вас). Цілком імовірно, що в цей момент вона насправді більше хоче спати, ніж грати, але не може достатньо заспокоїтися, щоб заснути. Можна відбирати заборонене, не давати кусати себе, але краще без команди, тобто не кажіть «не можна». Ваші «не можна», навіть дуже суворі, швидше заохочують собаку робити так знову і знову.

Просто мовчки забираєте, мовчки відсуваєте від себе, мовчки даєте щось дозволене (що можна пожувати – іграшку, ласощі, щільний ремінь, шматок шкіри тощо) – а от коли вона почала цим дозволеним займатися, то хваліть. Але не «супер емоційно», швидше за «спокійно-радісно», протяжним не високим голосом одне-два слова на кшталт «Агаа, молодець» – і все. Щоб собака не переключився назад на вас.

Тобто глобально вам потрібно приглушувати емоції собаки своїм спокоєм.

Розуміємо, що зі спокоєм зараз може зовсім не виходити – тоді краще не говорити з собакою і не чіпати її зайвий раз, так вона заспокоїться сама швидше, ніж якщо ви активно намагатиметеся її заспокоїти, коли самі «на піку напруги».

Поради експертів щодо догляду за улюбленцями у 2025.