Серед різних інфекційних захворювань, одним із найнебезпечніших, є сказ. Це зооантропозооноз, що вражає диких, сільськогосподарських тварин, а також домашніх улюбленців і людину. Лікування від цієї хвороби не існує, а летальність становить 100%. Врятуватися можна тільки за умови своєчасно розпочатого курсу антирабічних вакцин і дотримання основних правил профілактики.

Правило перше — вакцинація

Зараження людини сказом відбувається під час укусів диких або домашніх тварин. Як правило, рознощиками є дикі вовки та лисиці. Останні вважаються найактивнішими рознощиками, оскільки їхня популяція найбільша. Дикі тварини кусають бродячих, а ті своєю чергою домашніх.

Основний шлях передачі сказу — разом з інфікованою слиною під час укусу та відповідного пошкодження шкіри. Якщо ж заражений слинний секрет потрапить просто на шкіру, де є подряпини чи ранки, ризик інфікування також існує. Великий ризик зараження в разі потрапляння зараженої слини на слизові оболонки очей, носових ходів або ротової порожнини.

Перше і найголовніше правило, якого необхідно дотримуватися для запобігання зараження сказом — вакцинувати своїх домашніх улюбленців. Заразити сказом може навіть домашня вихованка, яка має ласкавий вигляд, але при цьому не щеплена.

У разі, якщо людину покусала дика тварина, особливо явно не здорова, необхідно терміново звернутися по допомогу до травмпункту. За можливості, в домашніх умовах потрібно промити рану за допомогою теплої води та господарського мила. Далі обробляють йодом, накладають марлеву пов’язку і звертаються по допомогу до фахівця. Лікар обов’язково проводить огляд і збирає анамнез. Призначається обов’язковий курс антирабічних вакцин, якщо покусала невідома, чужа, безпритульна або своя, але не вакцинована тварина. У разі ушкоджень у ділянці шиї, кистей і пальців рук, ніг, обличчя та голови, крім антирабічних вакцин, проводити паралельне введення антирабічних імуноглобулінів.

Правило друге — стежити за своїми тваринами під час прогулянки

Друге важливе правило — уважне ставлення до свого улюбленця не тільки під час догляду, а й у процесі вигулу. Проживаючи на приватній території з великою земельною ділянкою, собаці можна надати вільний вигул. Але тільки якщо ділянка добре обгороджена. Також важливо:

• стежити за чистотою на ділянці, де вигулюється тварина.
• під час вигулу на вулиці в межах міста, собака має бути обов’язково на повідку і в наморднику;
• уникати сутичок між двома тваринами, не провокувати агресію.

Якщо домашнього улюбленця покусала безпритульна або просто чужа тварина, необхідно терміново звернутися по допомогу до ветеринарної клініки для організації карантинних заходів і подальших рекомендацій.

Правило третє — відповідальне ставлення до епідеміологічної обстановки в районі

Дуже важливо бути свідомим і стежити за епідеміологічною обстановкою в районі. Якщо в районі було підтверджено випадки сказу серед домашніх або диких тварин, необхідно вжити всіх заходів. Не варто перешкоджати роботі служби з вилову тварин. Ці служби створені не просто так. Основна місія — вилов собак і кішок, які не мають господарів, потім проведення вакцинації, чіпування та стерилізації. Це дає змогу регулювати популяцію бездомних тварин і не допускати спалаху такого небезпечного захворювання, як сказ.

Правило четверте — не чіпати диких тварин

Наступне правило для профілактики сказу в людей — ніколи не торкатися диких тварин, бездомних собак і їжаків. Під час прогулянок у лісопарковій зоні, можна виявити білок і їжаків, яких так люблять діти. Але подібне знайомство з дикою природою може закінчитися сумними наслідками, оскільки їжаки і білки, а також лисиці, вовки та інші тварини, переносять сказ і можуть заразити людину.

Це ж стосується і безпритульних тварин — собак і котів, так часто приручених до багатоквартирних будинків. Собаки збиваються у великі зграї, популяції яких рідко відстежуються. Примітно, що собаки стають фактором перенесення сказу серед своїх родичів на 60%, а кішки на 10%, що теж досить високий показник.

Правило п’яте — зберігати обережність за кордоном

Наступне важливе правило, збереження обережності за межами країни. Плануючи купівлю тварини за межами своєї країни проживання або ж вивозячи тварину за кордон, дуже важливо мати відмітку про проведення вакцинації від сказу в спеціальному документі — ветеринарному паспорті.

Проведення регулярної, щорічної вакцинації від сказу своїм домашнім улюбленцям — не просто важливе, а життєво необхідне. Не відомо, де може чатувати на кішку чи собаку небезпека, бути укушеним скаженою твариною. Людині ж важливо дотримуватися перерахованих вище заходів профілактики, уважно ставитися до здоров’я своїх тварин, не чіпати безпритульних, ставитися з обережністю до чужих собак, навіть до тих, що йдуть поруч зі своїм господарем.

Важливо зазначити, що встановити діагноз сказ можна тільки посмертно. У лабораторних умовах отримують результати розтину, вивчаючи клітини мозку, уражені тільцями Бабеша-Негрі. Тому кращого способу, ніж профілактика розвитку сказу, не існує.
Якщо на вулиці покусав собака, якого людина не знає, а точніше їй не відома наявність вакцинацій від сказу, необхідно терміново звернутися по допомогу до лікаря. Найвища ефективність від антирабічної вакцини спостерігається при введенні її в перші дні.

Розбір 2025 року — нові підходи до догляду за тваринами.