Зміст статті
Антифібринолітичні препарати, такі як транексамова кислота (TXA) і епсилон-амінокапронова кислота (EACA), відіграють важливу роль у лікуванні кровотеч у дрібних тварин. Ці препарати допомагають запобігти руйнуванню тромбу, що особливо актуально у випадках сильних кровотеч, пов’язаних із травмами, хірургічним втручанням або коагулопатіями, такими як гемофілія A.
Основні моменти:
- Механізм дії препаратів: Антифібринолітичні препарати запобігають зв’язуванню плазміногену з фібриновими ділянками тромбу, що зупиняє його перетворення на плазмін і руйнування тромбу.
- Клінічні показання:
- Травматичні та хірургічні кровотечі (наприклад, спонтанний гемоперитонеум).
- Періоперативні кровотечі у певних порід собак, наприклад, у грейхаундів.
- Коагулопатії, такі як гемофілія A.
- Паліативне лікування при пухлинах, таких як правопередсердні пухлини.
Препарати добре переносяться більшістю собак, проте важливо враховувати конкретну клінічну ситуацію, щоб уникнути ускладнень, наприклад, у разі кровотеч у сечовивідних шляхах.
Нормальна гемостаз і фібриноліз
Гемостаз — це баланс між тромбоутворенням і антитромботичною активністю. Щоб кров зберігала текучий стан, важливо підтримувати антитромботичну активність. Фібриноліз — це природний процес, за якого плазмін руйнує фібринові тромби. При цьому плазміноген зв’язується з тромбом, активується під впливом тканинного активатора плазміногену (tPA), і фібринові тромби руйнуються на продукти розпаду фібрину (FDP), серед яких особливу роль відіграють D-димери.
Порушення фібринолізу
Гіперфібриноліз (надлишкова активність фібринолізу) може призвести до серйозних кровотеч, що було описано як у людей, так і у тварин. Наприклад, у собак гіперфібриноліз спостерігається за важких травм, спонтанного гемоперитонеуму, гострого захворювання печінки та інфекцій легеневої артерії (Angiostrongylus vasorum). У грейхаундів також була помічена схильність до підвищеної кровоточивості через гіперфібриноліз.
Діагностика гіперфібринолізу
Для діагностики фібринолітичної активності використовують лабораторні тести, як-от тест на D-димери та тромбоеластографія. Ці тести допомагають оцінити схильність пацієнта до підвищеного руйнування тромбу, що особливо актуально для пацієнтів із кровотечами після операції або в разі важких травм.
Застосування антифібринолітичних препаратів
Антифібринолітичні препарати, такі як TXA (транексамова кислота) і EACA (епсилон-амінокапронова кислота), є основним вибором для лікування гіперфібринолізу. Вони перешкоджають зв’язуванню плазміногену з тромбом, запобігаючи його руйнуванню. TXA (транексамова кислота) приблизно у 8-10 разів ефективніша за EACA (епсилон-амінокапронову кислоту), що вимагає більш високих доз для собак порівняно з людьми, оскільки у собак спостерігається відносно висока активність фібринолізу.
Дозування та схема застосування
- Транексамову кислоту (TXA) зазвичай вводять у вигляді внутрішньовенного болюсу (10 мг/кг) з подальшою інфузією (10 мг/кг/год протягом 3 годин) .
- Епсилон-амінокапронову кислоту (EACA) вводять у дозуванні від 50 до 100 мг/кг кожні 6 годин. Більш високі дози (100 мг/кг) ефективніше блокують фібриноліз.
Застосування антифібринолітиків виправдане в разі кровотеч у період післяопераційного відновлення, особливо у грейхаундів, у яких препарати вводять завчасно, наприклад, за годину до операції.
Період лікування
Оптимальна тривалість лікування не завжди зрозуміла, але зазвичай антифібринолітики застосовуються на короткий термін — від 12 до 24 годин. У деяких випадках, наприклад, під час паліативної терапії пухлин серця, можливе більш тривале застосування .
Побічні ефекти та протипоказання
Антифібринолітичні препарати загалом добре переносяться тваринами. Одним з основних побічних ефектів є можливість розвитку тромбів у сечовому міхурі при кровотечах у сечовивідних шляхах, що може призвести до обструкції. Також у собак TXA (транексамова кислота) часто викликає блювання, тому рекомендується попереднє призначення протиблювотних препаратів, таких як маропітант.
Антифібринолітики не слід використовувати при дисемінованому внутрішньосудинному згортанні (ДВЗ-синдромі), оскільки це може посилити патологічне тромбоутворення і погіршити стан пацієнта.
Застосування у котів
Застосування антифібринолітиків у котів вивчено значно менше, ніж у собак. Однак дослідження показують, що TXA (транексамова кислота) і EACA (епсилон-амінокапронова кислота) можуть застосовуватися у кішок з кровотечами, включаючи травматичні, хоча в деяких випадках можуть виникати ускладнення, пов’язані з тяжкістю основного захворювання.
Висновок
Антифібринолітичні препарати, такі як транексамова кислота і епсилон-амінокапронова кислота, є важливим інструментом для лікування кровотеч у дрібних тварин. Їх застосування виправдане при кровотечах, пов’язаних з гіперфібринолізом, наприклад, при травмах і хірургічних втручаннях. Ці препарати добре переносяться і, як правило, застосовуються короткостроково.
Домашні улюбленці у 2025: натхнення кожного дня.
⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.У нас є невелике прохання. Ми намагаємося створювати якісний контент, який допомагає піклуватися про домашніх вихованців, і робимо його доступним безоплатно для всіх, тому що віримо, що кожен заслуговує на точну і корисну інформацію.
Рекламні доходи покривають лише невелику частину наших витрат, і ми хочемо продовжувати надавати контент без необхідності збільшувати кількість реклами. Якщо наші матеріали виявилися вам корисними, будь ласка, підтримайте нас. Це займе всього хвилину, але ваша підтримка допоможе нам скоротити залежність від реклами і створювати ще більше корисних статей. Дякуємо!
