Анкілостомоз у кішок — симптоми зараження анкілостомами та лікування.

Анкілостомоз — це захворювання, що вражає котячих та інших ссавців. Недуга характеризується проникненням паразитів в організм найчастіше через заражені фекалії, під час вживання їжі, через шкіру з подальшим розвитком у кишечнику. Ця стаття розповість, що таке анкілостома у кішок, про методи її діагностики та лікування.

Розуміння природи анкілостомозу, його шляхів передачі та потенційної загрози для здоров’я улюбленців і їхніх власників є ключем до ефективної профілактики та своєчасного лікування. Знання основних способів інфікування дасть змогу вживати необхідних заходів для запобігання зараженню і забезпечення благополуччя тварин.

Анкілостома у кішок: головне

• Анкілостомоз — це паразитарне захворювання, що викликається круглими черв’яками роду Ancylostoma, які вражають кишечник.
• Викликається кількома видами анкілостом, причому найчастішим збудником у котячих є Ancylostoma tubaeforme. Зараження відбувається під час контакту з ґрунтом або під час вживання їжі та води. Вихованці можуть заразитися не тільки орально, потомство також може отримати хворобу від матері.
• Симптоми включають слабкість, стомлюваність, втрату ваги, діарею, випорожнення з кров’ю і кашель, що пов’язано з міграцією личинок через організм.
• Діагностика здійснюється шляхом аналізу калу на яйця та личинки анкілостом.
• Лікування включає застосування антипаразитарних препаратів, таких як Фенбендазол або Пірантел, а також підтримуючу терапію для відновлення здоров’я.
• Без своєчасного лікування анкілостомоз може призвести до важкої анемії, виснаження і навіть смерті тварини.
• Личинки анкілостом можуть проникати через шкіру людини, викликаючи захворювання, тому важливо дотримуватися запобіжних заходів при догляді за зараженими улюбленцями.
• Профілактика ґрунтується на регулярній антипаразитарній обробці, підтримці чистоти в домі та обмеженні контакту кішок з потенційно зараженими об’єктами.

Анкілостомоз у кішок — що це?

Це паразитарне захворювання, що викликається крихітними черв’яками — анкілостомами. Ці паразити населяють кишечник, харчуючись кров’ю, що призводить до розвитку анемії та інших серйозних порушень здоров’я. Особливо вразливі до захворювання кошенята та особини з ослабленим імунітетом, для яких хвороба може становити значну загрозу.

Взаємодія кішок з інфікованим середовищем, таким як ґрунт, що містить личинки анкілостом, є основним шляхом зараження. Захворювання може проявлятися різними симптомами, зокрема втратою ваги, слабкістю і проблемами з травленням.

Збудник і причини захворювання

Анкілостомоз викликається круглими черв’яками роду Ancylostoma, серед яких Ancylostoma tubaeforme є найбільш поширеним збудником у котячих. Паразити мають особливі гачкоподібні структури. Завдяки їм вони кріпляться до стінок кишківника, пошкоджуючи слизові та судини.

Життєвий цикл анкілостом включає стадії від яйця до дорослої особини.

Причому інфікування найчастіше відбувається під час прямого контакту з личинками в навколишньому середовищі.

Личинки можуть проникати через шкіру тварини, особливо під час ходіння по ґрунту, або можуть бути проковтнуті під час вживання їжі чи води. Після потрапляння в організм вони мігрують до легень, а потім через трахею і стравохід досягають кишечника, де розвиваються до статевозрілих особин. Цей процес сприяє не тільки фізичному ушкодженню кишківника за рахунок живлення кров’ю, а й може призводити до вторинних бактеріальних інфекцій.

Способи зараження анкілостомами

Проникнення через шкіру є основним шляхом зараження, коли личинки анкілостом потрапляють безпосередньо в організм через контакт із ґрунтом. Цей метод особливо актуальний для тварин, які проводять багато часу на вулиці.

Оральне зараження відбувається під час вживання кішкою їжі або води, а також під час поїдання гризунів — носіїв личинок.

Передача від анкілостом від кішки до потомства, через плаценту, з молоком під час годування також можлива.

Групи ризику включають молодих особин, здатних заразитися від матері, кішок, які живуть в умовах високої щільності популяції (наприклад, у притулках або в розплідниках), і дорослих тварин, які регулярно виходять на вулицю і контактують із зараженим середовищем.

Для Ancylostoma tubaeforme, найпоширенішого виду анкілостоми у кішок, від моменту зараження до появи яєць у фекаліях (що може вважатися закінченням інкубаційного періоду та початком періоду виділення яєць), як правило, потрібно 2-3 тижні.

Чи небезпечні анкілостоми?

Анкілостоми становлять серйозну загрозу для здоров’я кішок. Ці паразити не тільки спричиняють дискомфорт і хворобливі відчуття у заражених тварин, а й можуть призвести до низки небезпечних для життя станів. Основна небезпека анкілостомозу полягає в їхньому харчуванні кров’ю господаря, що може спричинити хронічну анемію — стан, за якого знижується кількість еритроцитів або рівень гемоглобіну в крові.

Крім того, інтенсивне споживання крові на місцях прикріплення анкілостом може сприяти розвитку вторинних інфекцій.

Симптоми анкілостоми у кішок

Зараження анкілостомами може проявлятися низкою симптомів, що варіюються від легких до важких. Це залежить від ступеня зараження, віку та загального стану здоров’я.

Через крововтрату та анемію, спричинену живленням паразитів кров’ю, заражені кішки можуть здаватися млявими та менш активними. Незважаючи на нормальне або навіть збільшене споживання їжі, улюбленці можуть втрачати у вазі через порушення в травленні та засвоєнні поживних речовин.

Один із частих симптомів, який може вказувати на запалення і пошкодження кишківника личинками і дорослими особинами анкілостом, — діарея і випорожнення з кров’ю. У випадках, коли паразити мігрують через легені, кішки можуть кашляти. Якщо личинки проникають через шкіру, це може викликати подразнення, висипання і запалення на місці входу паразита.

Своєчасне виявлення та діагностика анкілостомозу істотно покращують прогноз і результат лікування.

На які захворювання схожий анкілостомоз?

Анкілостомоз у кішок може мати симптоми, схожі з іншими захворюваннями, що може ускладнити діагностику.

Нижче представлена таблиця порівняння анкілостомозу зі схожими захворюваннями.

Захворювання	Чим схоже	Чим відрізняється від анкілостомозу
Токсокароз	Діарея, втрата ваги, анемія	Частіше спричиняє респіраторні симптоми, включно з кашлем. Анкілостоми, на відміну від токсокар, проникають через шкіру.
Гастроентерит	Запалення шлунково-кишкового тракту, діарея	Може бути викликаний бактеріями або вірусами, і симптоми часто включають блювоту, яка менш характерна для анкілостомозу.
Шлунково-кишкові чужорідні тіла	Блювота, діарея, анорексія	Можуть спричиняти механічну блокаду, що не характерно для анкілостомозу. Симптоми зазвичай більш гострі та прогресуючі.

Ретельний клінічний огляд тварини ветеринарним лікарем, анамнез і специфічні діагностичні тести необхідні для точного розрізнення анкілостомозу від цих захворювань. Особливо це стосується аналізу калу, що дає змогу відрізнити недугу від подібних станів.

Діагностика

Підтвердження анкілостомозу потребує ретельного аналізу клінічних симптомів ветеринарним лікарем і проведення спеціалізованих лабораторних досліджень:

• Збір анамнезу та клінічний огляд. Ветеринар оцінює загальний стан здоров’я, враховуючи історію симптомів і можливі шляхи зараження.
• Аналіз калу (копрологічне дослідження). Є ключовим методом діагностики, що дозволяє виявити яйця анкілостом у калі.
• Комплексні лабораторні дослідження. Загальний аналіз крові може виявити анемію і зміни в складі крові, характерні для паразитарної інфекції. Біохімічний аналіз допомагає оцінити функціонування внутрішніх органів.

Діагностика анкілостомозу вимагає комплексного підходу і повинна проводитися кваліфікованим ветеринаром. Своєчасне виявлення і точна ідентифікація збудника захворювання є ключем до ефективного лікування.

Лікування анкілостомозу

Терапія вимагає комплексного підходу. Ось основні рекомендації щодо лікування, які може дати ветеринарний лікар:

• Антигельмінтики. Для знищення дорослих особин і личинок анкілостом застосовуються спеціальні протипаразитарні препарати. Ветеринари часто призначають такі засоби, як Пірантел, Фебантел або Мебендазол. Курс лікування і дозування підбираються індивідуально.
• Підтримуюча терапія. У випадках важкої анемії може знадобитися переливання крові. Також ветеринари можуть рекомендувати вітамінні та мінеральні добавки для підтримки загального стану.
• Дієта. Важливо забезпечити кішку високоякісним харчуванням, щоб допомогти відновити сили і поліпшити стан здоров’я після інфекції.
• Профілактичні заходи. Після лікування важливо проводити регулярні профілактичні обробки, щоб не допустити повторного зараження. Слід також контролювати умови утримання тварини, уникаючи контакту з потенційно інфікованим середовищем.

Дотримання рекомендацій ветеринара і суворе дотримання схеми лікування забезпечують високу ефективність боротьби з анкілостомозом.

Можливі ускладнення

Несвоєчасне або неадекватне лікування анкілостомозу у кішок може призвести до серйозних ускладнень, що загрожують здоров’ю і навіть життю тварини.

Вони можуть включати:

• Важку анемію. Один із найсерйозніших наслідків зараження анкілостомами. Постійна втрата крові, викликана харчуванням паразитів, може істотно знизити рівень гемоглобіну.
• Вторинні інфекції. Пошкодження кишківника та шкіри, спричинені активністю та міграцією анкілостом, можуть стати вхідними воротами для вторинних бактеріальних і грибкових інфекцій.
• Проблеми з травленням. Хронічне запалення кишечника може призвести до тривалих розладів травлення.
• Виснаження та втрата ваги. Порушення засвоєння поживних речовин і постійна втрата крові можуть спричиняти значну втрату ваги та виснаження.
• Імуносупресія. Систематичний вплив паразитів на організм кішки може призвести до зниження імунного захисту.

Раннє виявлення анкілостомозу та адекватне лікування під наглядом досвідченого ветеринара можуть допомогти уникнути розвитку ускладнень і забезпечити повне одужання тварини.

Заразність і небезпека для людини

Анкілостомоз, хоча і є захворюванням, що переважно вражає кішок, також може становити небезпеку для людей. Личинки анкілостом, що проникають у ґрунт, здатні спричинити шкірні захворювання у людини.

Хоча пряме інфікування людей анкілостомами менш імовірне, необхідно дотримуватися запобіжних заходів під час поводження із зараженими тваринами. Рекомендується використовувати рукавички і ретельно мити руки після контакту.

Для мінімізації ризику зараження людей важливо проводити регулярну дегельмінтизацію домашніх кішок, особливо якщо вони мають доступ на вулицю, а також забезпечувати чистоту в місцях їх утримання. Крім цього, варто уникати ходьби босоніж у районах із високою ймовірністю зараження.

Чи можливо профілактувати анкілостомоз?

Профілактика анкілостомозу у кішок вимагає уважного підходу і активних дій з боку власників, щоб мінімізувати ризик зараження і забезпечити здоров’я вихованців:

• Регулярна антипаразитарна обробка. Важливо використовувати спеціалізовані антипаразитарні препарати, які допомагають запобігти зараженню анкілостомами. Їх слід застосовувати згідно з інструкціями ветеринара.
• Підтримка чистоти в житлі. Регулярно прибирайте та дезінфікуйте місця, де ваш улюбленець проводить багато часу, особливо лоток і зони для годування та відпочинку. Використовуйте безпечні дезінфікуючі засоби, які ефективні проти паразитарних яєць і личинок.
• Обмеження доступу до потенційно заражених ділянок. За можливості обмежте вихід улюбленця на вулицю, особливо в райони з високою ймовірністю зараження анкілостомами.
• Планові ветеринарні огляди. Регулярно проводьте ветеринарний огляд вашого улюбленця, включно з перевіркою на паразитарні інфекції.

Застосовуючи ці заходи профілактики, ви можете значно знизити ризик зараження анкілостомами і захистити здоров’я вашої кішки, запобігши розвитку серйозних захворювань, пов’язаних з цими паразитами.

За матеріалами

• Epe C (2009) Intestinal nematodes: biology and control. Veterinary Clinics of North America Small Animal Practice 39: 1091-1107.

Як змінився світ тварин у 2025 році — наш погляд.