Амілоїдоз у кішок / котів.

Амілоїдоз у кішок – захворювання, при якому в тканинах нирок, печінки, підшлункової залози накопичується білок, що порушує кровотік та функції внутрішніх органів. Часто ця патологія стає причиною розвитку хронічної ниркової недостатності, що поступово призводить до виснаження та загибелі тварини.

Що таке амілоїдоз у кішок / котів?

Це рідкісна хвороба, що вражає внутрішні органи вихованців. При амілоїдозі у тканинах накопичується білок амілоїд. Захворювання частіше вражає печінку та нирки. Відкладення білка викликають дегенеративні зміни клітин, порушення структури та живлення органів.

Якщо амілоїд накопичується в печінці, то призводить до інтоксикації, печінкової недостатності, перевантаження селезінки та інших патологічних процесів. Печінку може розірвати через велику кількість білкових відкладень. Це спровокує крововилив у черевній порожнині.

При амілоїдозі ниркового типу білок накопичується у стінках клубочків, артеріях нирок. Це призводить до порушення кровотоку, проблем із виведенням сечі, іноді стає причиною ниркової недостатності.

Захворюванню переважно схильні кішки деяких порід – сіамські, абісинські, орієнтальні, бірманські. Однак амілоїдоз може і не проявитися, якщо немає факторів, що провокують. Дослідники вважають, що на його розвиток впливають такі причины:

• порушення білкового обміну (наприклад, через неправильно складений раціон);
• хронічні захворювання (інфекційні, запальні);
• злоякісні новоутворення;
• ендокринні порушення;
• кішка / кіт старше 7-8 років.

Найчастіше на амілоїдоз хворіють не коти, а кішки. Для молодих і літніх вихованців характерний гострий і різкий перебіг хвороби.

Симптоми

Іноді захворювання розвивається поступово, а класичні ознаки довго відсутні. Симптоми можуть проявлятися швидко і яскраво в одних тварин, в інших з’являться поступово. Діагностика утруднена у літніх вихованців, оскільки лікарі не завжди одразу визначають точну причину пригніченого стану. Симптоми можна сплутати з іншими хворобами.

Відкладення білка, не дозволяє внутрішньому органу правильно функціонувати. Через це з’являються специфічні ознаки, які залежать від того, де саме накопичується амілоїд:

1. При ураженні печінки порушується робота шлунково-кишкового тракту. Виникає діарея, запор / закреп. Слизові оболонки та шкірні покриви набувають жовтого відтінку. Є проблеми з апетитом. Кішка стає млявою, шерсть тьмяніє або випадає. Вихованець багато п’є, але все одно втрачає рідину. Сеча стає темною.
2. Якщо уражається нирка, порушується відтік сечі з організму. Основний симптом – спрага. Походи в туалет стають частішими. Сечовипускання може бути болючим. Їжа гірше засвоюється, відбувається зниження маси тіла. Знижується рівень глобулінів, що часто призводить до появи тромбів. Через закупорку легеневих артерій виникає задишка, напади ядухи. Може підвищуватись температура.
3. При гострому амілоїдозі тварина відмовляється від їжі, з’являється блювання, виражений пригнічений стан. Якщо ознаки явні, терапія ненадовго продовжує / подовжує життя, але повне одужання неможливо.

Діагностика

На початкових етапах виявити захворювання дуже складно. Симптоми характерні для багатьох інших патологій печінки чи нирок. Для уточнення діагнозу проводять такі дослідження:

• загальний аналіз крові та сечі;
• аналіз на біохімію;
• рентген внутрішніх органів при підозрі на амілоїдоз;
• УЗД;
• у поодиноких випадках призначається біопсія як із найточніших методів.

Лікування

Кішка може швидко загинути, якщо не розпочати лікування своєчасно. При гострому амілоїдозі можна лише продовжити / подовжити життя вихованця (але не більше 2 років). Якщо хвороба характеризується повільною течією, прогноз сприятливіший. Однак повністю захворювання позбутися не можна. Протягом усього життя слід дотримуватись рекомендацій ветеринара.

Щоб лікування виявилося ефективним, важливо встановити точну причину, що призвела до накопичення білка. Це може бути інфекція або неправильне харчування, яке потрібно відкоригувати.

Якщо до розвитку захворювання призвела інша хвороба, можуть знадобитися противірусні чи антибактеріальні препарати. На ранніх стадіях можуть призначити колхіцин. Однак речовина має токсичну дію, тому її використовують з обережністю. Можуть призначатися розчини на основі сульфідів, але вони також мають безліч побічних ефектів.

Лікування включає засоби, що усувають симптоми. При втраті крові через розрив тканин – показано переливання. Іноді призначають операцію з видалення пошкодженої частини внутрішнього органу.

Профілактичні заходи

Якщо кішка відноситься до однієї з порід із підвищеним фактором ризику, важливо проходити регулярні огляди у ветеринара, здавати аналізи. Це дозволить виявити захворювання на ранній стадії.

Також може бути призначено корм, що містить невеликий відсоток білка, фосфору, натрію. Раціон краще складати з лікарем.

Амілоїдоз частіше виникає у котів деяких порід, проте симптоми можуть проявитися у всіх тварин. Якщо діагноз було встановлено вчасно, прогноз щодо лікування – сприятливий. При гострому перебігу захворювання вихованці швидко згасають, і терапія, що підтримує, може лише ненадовго продовжити / подовжити життя.

Турбота, любов і хвостики — наші тренди 2025.