Аліментне цуценя — що це означає, плюси, мінуси, нюанси.

Племінна робота в наші дні вважається одним із прибуткових видів діяльності, проте вона містить у собі низку нюансів, зокрема й наявність певних юридичних знань. Заводчики неодмінно перед в’язкою оформляють договір, у якому прописують, яким чином отримає винагороду власник пса-тата. У цій статті поговоримо про таке поняття, як аліментне цуценя, що це означає, розберемося, як його вибирати.

В’язка собак неодмінно має бути підкріплена юридично. Кожна зі сторін має свої плюси. Так, власники суки отримують потомство від племінного пса, а майбутнього тата — грошову винагороду. Іноді господарі «хлопчика» погоджуються замість оплати взяти одне цуценя з посліду.

Що це таке — аліментне цуценя?

Заводчики породистих тварин займаються прибутковою справою, але вона вимагає значних зусиль і уваги до деталей. Власники чистопородних собак зазвичай заздалегідь домовляються про те, що господар тата забере собі одного малюка з посліду. Уміння правильно визначити, яке цуценя буде найперспективнішим, має вирішальне значення для успішної угоди.

Зазвичай перший вибір робить власник матері приплоду, оскільки процес вагітності, пологів і вигодовування є складним і відповідальним. Іноді господарі матусь не бажають віддавати певного цуценя і пропонують повернути повну його ціну. Тому важливо з’ясувати вартість породистих малюків заздалегідь.

Аліментне цуценя — це малюк, який вважається оплатою за в’язку.

Головне в цьому випадку — вибрати песика, який належатиме до класу шоу, тобто зможе отримувати призи на виставках. Або брід — собаку, здатного брати участь у розведенні. Якщо в планах продаж, то угоду можна вважати дуже вигідною — тварина коштуватиме недешево.

Зазвичай власник кобеля бере собі одного малюка, хоча у виняткових випадках може вимагати і двох. Це найчастіше відбувається, коли йдеться про дуже рідкісну або дорогу породу. У будь-якому разі, всі умови мають бути обговорені до в’язки й оформлені письмово, щоб уникнути спірних ситуацій у майбутньому.

Які плюси таких угод?

Якщо в’язка виявиться вдалою, кожен власник має бути у виграші. Оскільки вся турбота про послід лежить на плечах господаря майбутньої матері, його вимоги та інтереси повинні мати пріоритетне значення.

Якщо собаки, які беруть участь у в’язці, не мають родоводу, може бути достатньо усної домовленості. Буває, що господарі «дівчаток», не бажаючи віддавати аліментне цуценя, оплачують його ринкову вартість другій стороні.

Якщо здійснюється злучка особин із родоводами рідкісних і дорогих порід, необхідне складання письмового договору. У ньому вказуються всі важливі моменти і чітко визначені переваги кожної сторони.

Також ця офіційна угода має враховувати різні форс-мажорні ситуації. Це допоможе уникнути можливих конфліктів. У подібних угод є безсумнівні плюси — якщо документи будуть складені правильно, кожна сторона опиниться у виграші.

Чи є мінуси?

Мінус будь-якої угоди — втрата вигоди. У випадку з аліментним цуценям справа буде йти точно так само. Найголовніше — вибрати перспективного малюка, якого вдасться вигідно продати (якщо в планах продаж). Це стосується насамперед власників собак із родоводами, псів рідкісних і дорогих порід. Якщо подібний досвід відсутній, то можна запросити експерта. Він допоможе вибрати найкращого малюка з посліду. Важливо віддавати перевагу особинам, які або в майбутньому стануть чемпіонами виставок, або самі зможуть брати участь у розведенні. Для цього пес має повністю відповідати породному стандарту, який важливо заздалегідь вивчити.

Якщо ж власник кобеля вирішив узяти грошову винагороду, то теж варто бути уважним, попередньо вивчивши ціни на ринку на собак вашої породи, щоб не опинитися обдуреним.

Як коректно оформити договір?

Бажано укласти договір, в якому будуть враховані побажання всіх зацікавлених сторін, перед проведенням в’язки. Найчастіше це здійснюється через усну угоду.

Також можна скласти письмовий документ, який буде підтверджений юристом. Це допоможе запобігти можливим конфліктам сторін у майбутньому. Ті власники, які вже стикалися з подібними проблемами під час вибору аліментного цуценяти, завжди за те, щоб оформляти домовленість офіційно.

Як показує статистика, багато господарів чистопородних улюбленців не обізнані про правильну процедуру написання договору на в’язку та реєстрацію потомства. Нехтування цією формальністю може призвести до того, що новонароджені цуценята не отримають родовід, а господар кобеля — грошову винагороду.

Перед початком планування вагітності суки, потрібно отримати дозвіл на в’язку в породному клубі. Для цього надають копії родоводів собак, а також нагороди з виставок за їх наявності. Тільки після оформлення цього паперу можна готуватися до злучки.

Отримати щенячу метрику важливо, оскільки вона є підтвердженням походження і в ній містяться всі дані про собаку.

У цій картці також вказана інформація про тата і маму аліментного цуценяти, номери їхніх родоводів, імена, клеймо тощо.

Оформленням метрики займаються кінологічні організації, також її може надати розплідник. Потім її обмінюють на родовід.

Під час складання письмового договору необхідно врахувати всі можливі несподіванки й особливості процесу в’язки, вагітності, народження малюків. Документ оформляється таким чином, щоб власники мали повну впевненість у законності своїх прав.

Він містить у собі таке:

• Інформація про господарів та їхніх улюбленців;
• Право (іноді — конкретні критерії) вибору цуценяти;
• Точна кількість переданих малюків;
• Ціна і форма оплати (за необхідності).

Усе потомство має бути оглянуте ветеринарним фахівцем. Лікар видає довідку, в якій зазначено кількість цуценят і їх відповідність породному стандарту. Він також вказує дані, що стосуються здоров’я і статі малюків.

Чи зобов’язані віддавати аліментне цуценя?

Власник пса-хлопчика повинен усвідомлювати, що витрати, які стосуються догляду за потомством, ляжуть на плечі господаря майбутньої матусі. Тому його інтереси мають бути в пріоритеті, всі деталі важливо обговорити ще до початку вагітності.

Проте існує низка загальноприйнятих нюансів, що стосуються отримання грошової компенсації за кожного малюка.

Якщо сука народила чотирьох цуценят, власник пса може очікувати 75% від загальної вартості потомства. При народженні трьох малят господар тата отримує половину ціни за кожного з них. У разі появи на світ тільки двох песиків можна розраховувати на чверть вартості посліду.

Вважається, якщо сука народила менше п’яти дитинчат, віддавати їх нерентабельно. У цьому разі власнику тата, як правило, пропонують грошову компенсацію замість цуценяти.

Що відбувається, коли народилося одне цуценя?

Народження єдиного малюка не передбачає виплат власнику пса. Він не отримає грошової винагороди, і це свідчить про те, що цуценя дістається власнику суки. У будь-якому випадку перед офіційним оформленням угоди необхідно висловити свої очікування щодо оплати і обговорити всі можливі ситуації, прописавши це в договорі.

Як вибрати цуценя?

Коли настав час вибору аліментного цуценяти, потрібно бути уважним і серйозно поставитися до цього моменту. Не можна покладатися на перше враження, просто взявши вподобаного малюка. Перед відвідуванням заводчика вивчіть стандарт породи, щоб точно знати, який вигляд має мати собака. Важливо звернути увагу на поведінку і фізичний розвиток песика. Якщо відсутній досвід у подібних справах, можна запросити помічника — перевірену людину, наприклад, кінолога або досвідченого фахівця з розведення.

Адже у кожної окремо взятої породи вже в 1,5-2 місяці проявляються відмінні риси.

Звертати увагу потрібно на таке:

• Певна форма вух;
• Забарвлення шерсті;
• Довжина хвоста;
• Форма і колір очей тощо.

Так, наприклад, у цуценят породи бігль уже в ранньому віці забарвлення має відповідати стандарту. А ось у бедлінгтон-тер’єра воно змінюється в міру дорослішання — стає світлішим. Деякі песики в цуценячому віці мають відвислі вуха, які з часом встануть. Наприклад, німецькі вівчарки.

Кістяк обраного аліментного цуценяти має бути добре розвинений. А габарити і форма черепа — відповідати стандарту породи і гармоніювати з розміром тулуба. Шерстка у здорового пса блискуча, без лисин. Необхідно також оглянути очі та вуха, щоб переконатися в їхній чистоті, відсутності бруду і запалень. Живіт не може бути роздутим, якщо він тугий, можливо, у малюка глисти.

Проведіть час із кожним із цуценят, постарайтеся визначити їхній темперамент. Поспілкуйтеся з усіма, щоб переконатися, що обраний малюк товариський і нелякливий. Якщо він намагається втекти, уникає контакту, це може свідчити про нездорову психіку. Віддавати перевагу такому цуценяті не варто, у нього можуть виникнути проблеми із соціалізацією та дресируванням у майбутньому.

Не варто боятися купувати аліментне цуценя. Якщо ви впевнені в тому, що вибір правильний, його можна або залишити собі, або продати на вигідних умовах.